- •Цивільне право
- •Харків 2004
- •1. Поняття цивільного права та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •6. Система цивільного права
- •7. Система курсу “Цивільне право України”
- •8. Співвідношення цивільного права с другими галузями права
- •9. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права
- •2.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •2.6. Аналогія закону и аналогія права
- •2.9. Судова практика
- •3. Дія норм цивільного законодавства
- •1. Загальні проблеми наукознавства
- •2. Поняття науки цивільного права
- •4. Методологія науки цивільного права
- •Лекція 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн (м.О. Самойлов)
- •1. Вступна частина
- •2. Предмет і система цивільного права зарубіжних країн
- •3. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •4. Класифікація правових систем приватного права
- •4.1. Романська система цивільного права
- •4.2. Німецька система цивільного права
- •4.3. Англо-саксонська система цивільного права
- •4.4. Східно-європейська система цивільного права
- •4.5. Центральноєвропейська система цивільного права
- •5. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Правове становище юридичних осіб
- •Право власності
- •Зобов'язальне право
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •4. Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків
- •Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе я.О) План:
- •1. Поняття та види цивільних прав та обов'язків
- •2. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків
- •3. Обмеження цивільних прав (р.Б.Шишка)
- •4. Охорона та захист цивільних прав
- •5. Способи захисту цивільних прав
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності.
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •2. Ім’я фізичної особи та її значення
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •2.Доктрина юридичної особи
- •3. Право- та дієздатність юридичної особи
- •5.Організаційно - правові форми юридичних осіб
- •6. Філії та представництва юридичної особи
- •2. Найменування юридичної особи
- •3.Місцезнаходження юридичної особи
- •5.Печатка юридичної особи
- •6.Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •3.Перетворення та виділ юридичної особи
- •4. Підстави для припинення юридичних осіб
- •5. Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •2.Майно юридичних осіб приватного права
- •3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
- •4. Об’єднання юридичних осіб приватного права
- •1. Поняття об'єднання громадян та їх значення
- •2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
- •3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
- •4. Політичні партії як юридичні особи
- •1. Поняття юридичних осіб публічного права
- •2. Види юридичних осіб публічного права
- •3. Майно юридичних осіб публічного права
- •4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права
- •5. Держава як учасник цивільних правовідносин
- •6. Специфіка арк і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність
- •7. Майно органів місцевого самоврядування
- •8. Управління комунальними юридичними особами
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •Таким чином, під об'єктами цивільних прав слід розуміти матеріальні і нематеріальні блага, що мають свої ознаки або властивості із приводу яких суб'єкти вступають у цивільні правовідносини.
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей.
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •1. За адресатом об’єктом:
- •13. За основними засобами поширення:
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •1. Поняття та значення представництва
- •4. Повноваження представника
- •1. Довіреність: поняття значення та реквізити
- •2. Види довіреності
- •4. Припинення довіреності
- •1. Поняття та правове значення позовної давності.
- •2. Види позовної давності.
- •3. Перебіг позовної давності.
- •4. Наслідки спливу позовної давності.
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •3 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.
1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
Юридична особа вважається такою, що припинила своє існування, після внесення про це запису до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Причини для припинення юридичної особи можуть бути різноманітними: досягнення мети діяльності; сплив строку, на який вона була створена; припинення державної реєстрації через заняття забороненими видами діяльності; майнова неспроможність тощо.
Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу) або в результаті ліквідації (ст. 104 ЦКУ).
При ліквідації юридичної особи вона перестає існувати через повне припинення своєї діяльності (прав та обов’язків).
В залежності від того, наскільки залежить ліквідація юридичної особи від волі її засновників, розрізнюють самоліквідацію та примусову ліквідацію.
Самоліквідація відбувається за рішенням засновників, тобто за їх волею. Зокрема, самоліквідація може відбутися внаслідок того, що були досягнуті цілі організації, які ставилися при її створенні.
При самоліквідації комісію щодо припинення юридичної особи призначають учасники юридичної особи (загальні збори учасників, збори уповноважених учасників, засновник приватного підприємства). Рішення про створення комісії щодо припинення юридичної особи оформлюється протоколом загальних зборів, зборів уповноважених учасників, рішенням засновника. Призначення вказаної комісії відбувається за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб.
Примусова ліквідація проводиться за рішенням суду, господарчого суду незалежно від волі засновників. Наприклад, примусова ліквідація може стати наслідком банкрутства юридичної особи за позовом кредиторів до суду. Інша підстава для примусової ліквідації – заняття юридичної особи забороненими видами діяльності.
2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
На відміну від ЦК УРСР 1963 року, ЦК України майже не оперує поняттям реорганізація. Відповідні відносини розглянуті у ст. 106 ЦК України, що присвячено злиттю, приєднанню та поділу юридичної особи. Також передбачені відносини з виділу та перетворення юридичної особи. Термін “реорганізація” зустрічається лише у ч. 4 ст. 129 ЦК України, де йдеться про визнання учасника повного товариства таким, що вибув з його складу в результаті призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи – учасника товариства, зокрема, у зв’язку з її неплатоспроможністю.
В літературі відмічається, що автори ЦК України намагалися застосувати до регулювання реорганізації досконаліші європейські правові концепції, що не знають загального поняття для визначення цього інституту. Замість єдиного терміну “реорганізація” в законодавстві більшості європейських країн при формулювання відповідних норм застосовуються форми окремих форм реорганізації.1
Отже, терміни: злиття, приєднання та поділ юридичної особи є так би мовити “правонаступниками” відносин, що прийшли на зміну раніш відомої вітчизняній цивілістиці реорганізації юридичної особи. Злиття, приєднання та поділ юридичної особи передбачають припинення її діяльності внаслідок передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам.
Причому, до знов створених юридичних осіб - правонаступників переходять ВСІ права та обов’язки після припинення юридичної особи, що проходить через злиття, приєднання та поділ. Таке правонаступництво в праві традиційно іменується повним (універсальним).
Злиття, приєднання та поділ юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Злиттям є припинення двох чи більшої кількості юридичних осіб з наступною передачею всіх прав та обов’язків знов створеної на їх основі юридичній особі. Злиття можна представити такою умовною формулою: А+В→С.
Приєднанням є припинення однієї юридичної особи з наступною передачею всіх прав та обов’язків іншій юридичній особі. Приєднання можна представити такою умовною формулою: А→В.
Поділом є припинення однієї юридичної особи з наступною передачею всіх прав та обов’язків у певних частках кільком знов створеним на її основі юридичним особам - правонаступникам. Поділ можна представити такою умовною формулою: А→(В+С).