- •Цивільне право
- •Харків 2004
- •1. Поняття цивільного права та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •6. Система цивільного права
- •7. Система курсу “Цивільне право України”
- •8. Співвідношення цивільного права с другими галузями права
- •9. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права
- •2.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •2.6. Аналогія закону и аналогія права
- •2.9. Судова практика
- •3. Дія норм цивільного законодавства
- •1. Загальні проблеми наукознавства
- •2. Поняття науки цивільного права
- •4. Методологія науки цивільного права
- •Лекція 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн (м.О. Самойлов)
- •1. Вступна частина
- •2. Предмет і система цивільного права зарубіжних країн
- •3. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •4. Класифікація правових систем приватного права
- •4.1. Романська система цивільного права
- •4.2. Німецька система цивільного права
- •4.3. Англо-саксонська система цивільного права
- •4.4. Східно-європейська система цивільного права
- •4.5. Центральноєвропейська система цивільного права
- •5. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Правове становище юридичних осіб
- •Право власності
- •Зобов'язальне право
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •4. Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків
- •Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе я.О) План:
- •1. Поняття та види цивільних прав та обов'язків
- •2. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків
- •3. Обмеження цивільних прав (р.Б.Шишка)
- •4. Охорона та захист цивільних прав
- •5. Способи захисту цивільних прав
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності.
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •2. Ім’я фізичної особи та її значення
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •2.Доктрина юридичної особи
- •3. Право- та дієздатність юридичної особи
- •5.Організаційно - правові форми юридичних осіб
- •6. Філії та представництва юридичної особи
- •2. Найменування юридичної особи
- •3.Місцезнаходження юридичної особи
- •5.Печатка юридичної особи
- •6.Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •3.Перетворення та виділ юридичної особи
- •4. Підстави для припинення юридичних осіб
- •5. Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •2.Майно юридичних осіб приватного права
- •3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
- •4. Об’єднання юридичних осіб приватного права
- •1. Поняття об'єднання громадян та їх значення
- •2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
- •3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
- •4. Політичні партії як юридичні особи
- •1. Поняття юридичних осіб публічного права
- •2. Види юридичних осіб публічного права
- •3. Майно юридичних осіб публічного права
- •4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права
- •5. Держава як учасник цивільних правовідносин
- •6. Специфіка арк і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність
- •7. Майно органів місцевого самоврядування
- •8. Управління комунальними юридичними особами
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •Таким чином, під об'єктами цивільних прав слід розуміти матеріальні і нематеріальні блага, що мають свої ознаки або властивості із приводу яких суб'єкти вступають у цивільні правовідносини.
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей.
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •1. За адресатом об’єктом:
- •13. За основними засобами поширення:
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •1. Поняття та значення представництва
- •4. Повноваження представника
- •1. Довіреність: поняття значення та реквізити
- •2. Види довіреності
- •4. Припинення довіреності
- •1. Поняття та правове значення позовної давності.
- •2. Види позовної давності.
- •3. Перебіг позовної давності.
- •4. Наслідки спливу позовної давності.
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •3 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.
2. Найменування юридичної особи
Згідно із ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Ця вимога закону не означає, що у найменуванні юридичної особи крім указівки на організаційно-правову форму й назви не може міститися іншої інформації. Нерідко зустрічається, й це не суперечить закону, що у найменуванні юридичної особи також вказують вид, основний рід діяльності організації тощо. Наприклад, засновники не обмежуються тим, що називають юридичну особу “Товариство з обмеженою відповідальністю “Спайк”, а вказують “Мале науково-виробниче підприємство товариство з обмеженою відповідальністю “Спайк”. Отже, крім обов’язкової вказівки на організаційно-правову форму юридичної особи, що має вказуватись в її найменуванні обов’язково, також факультативно можуть вміщуватись вказівки на вид, основний рід діяльності тощо.
Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності тощо1. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Ст. 2 ЗУ “Про підприємництво” встановлював, що у найменуванні суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи забороняється використання повних або скорочених найменувань органів державної влади, органів місцевого самоврядування та похідних від цих найменувань, а також найменувань, тотожних найменуванню іншого суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи чи об'єднання громадян, внесених до відповідних реєстрів.
Юридична особа може мати, крім повного найменування, скорочене найменування. Наприклад, скорочене найменування приватного виробничо-торгівельного підприємства «Спецстроймеханізація» може звучати як ПВТП «ССМ». Про це, у разі застосування такого найменування, повинно бути вказано в установчих документах.
Підприємницькі товариства як один з засобів індивідуалізації у комерційному обігу можуть мати фірмове найменування. Це досить поширено у світовій практиці й ця “фірма” дозволяє легко впізнавати й індивідуалізувати юридичну особу серед інших учасників цивільного обігу в процесі її діяльності.
Щодо необхідності найменування юридичної особи, слід навести думку класика цивілістиці Г.Ф.Шершеневича, який говорив про наступне. Найменування підприємства має своїй ціллю індивідуалізувати підприємство подібно до того, як ім’я та прізвище індивідуалізує людину.1 Дійсно, найменування юридичної особи дозволяє виділити її серед ряду інших юридичних осіб, індивідуалізує її. Але, незважаючи на яскравість та показовість прикладу з ім’ям людини та найменуванням юридичної особи, повну аналогію допускати тут вряд чи можна. Адже зустрічаються різні люди з однаковими прізвищами – однофамільці. На відміну від цього щодо юридичних осіб у п. 5. ст. 90 Цивільного кодексу України прямо зазначено, що юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Логіка законодавця щодо цього обумовлюється наступним. По-перше, випадково надані однакові найменування можуть мимоволі вводити у оману контрагентів; по-друге – використовуватись фірмами-двійниками для недобросовісної конкуренції. Порушення вимог щодо найменування юридичної особи передбачає можливість відповідного цивільно-правового захисту. Зокрема, можна вимагати припинення подальшого незаконного використання чужого найменування та стягнення усіх спричинених цим збитків.
Юридичним особам може бути присвоєне спеціальне ім’я захисника Вітчизни чи видатного діяча науки, культури, історичних постатей. На даний час Міністерством юстиції України ведеться розробка законопроекта з урегулювання відносин що виникають при присвоєнні таких імен. Пропонується утворити міжвідомчу комісію, що досліджуватиме історичний, культурний та інші аспекти, пов’язані з іменем, а також готувати висновки щодо доцільності чи недоцільності його присвоєння. Як свідчить практика такі імена відображають заслуги певних історичних особистостей в державотворенні (Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого1), самоусвідомленні як нації та створення культурної спадщини (Київський національний університет України імені Тараса Шевченко), засновників (Харківський національний університет ім. Каразіна) тощо.
Останнім часом до індивідуальних ознак юридичної особи відноситься й бренд – скорочена назва здебільше суб’єкта підприємницької діяльності. При тому бренд може зберігатися навіть в разі припинення юридичної особи. Наприклад, при злитті авіакомпаній KLM R.FRANSE вони зберегли свої бренди. Вони захищаються у встановленому порядку. Так Антимонопольний комітет України при розгляді заяви KLM щодо недобросовісної конкуренції з боку ПП “КЛМ – Туристична Компанія” (м. Київ) визнав що такі дії суперечать чесним звичаям у підприємництві і порушують конкурентне законодавство2.
Звичаї ділового обігу й принцип співробітництва учасників цивільних правовідносин дозволяють казати про необхідність повідомлення про зміну найменування юридичної особи її партнерів, учасників договірних відносин, потенційних покупців тощо. Прикладом здійснення цієї концепції є нещодавня зміна фірмою “ВАSF” свого найменування на “EMTEC”, про що споживачів повідомили через рекламні телевізійні ролики й інші засоби комунікації.
Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб” з метою охорони найменування ще не зареєстрованої юридичної особи започаткував інститут резервування найменування юридичної особи. Засновник юридичної особи має право зарезервувати найменування юридичної особи строком на два місяці; а для відкритих акціонерних товариств - строком на дев’ять місяців.