Semakov_OSPU_bitch

УДК 347.97/99+351.74](075.8) ББК 67.9(4Укр)71я73

С-89

Рекомендовано Вченою радою юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Протокол № б від 22.1112010 року).

Вченою радою ТОВ «Українська академія підприємництва» (Протокол № 2 від 26.XI 2009 р.)

Рецензенти:

Гавришук В. В,- президент Міжнародної колегії адвокатів; Гайдай А. М- генеральний директор Правничо-інформаційної компанії

«Інтелект», заслужений працівник освіти України; Задояпий М. Т.- кандидат юридичних наук, професор, перший проректор

Східноєвропейського університету економіки та менеджменту; Ємельянов В. 77.- доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри

кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету внутрішніх справ;

Салтинський В, М— віце-президент Поліцейської фінансово-правової ака­ демії, заслужений юрист України.

Судові та правоохоронні органи України: Навчальний С-89 посібник / П. Д. Біленчук, І. І. Котюк, А. П. Гель, Г. С. Сема­ ков, Н. М. Ахтирська, С. М. Круль / За заг. ред. П. Д. Білен-

чука.- К.: Атіка, 2011.- 328 с. ISBN 978-966-326-377-9

У посібнику висвітлюються принципи організації, завдання, функції, повноваження і структура судових та правоохоронних органів України - органів судової системи, прокуратури, Служби безпеки, внутрішніх справ (міліції), Державної податкової служби (податкової міліції), Державного департаменту України з питань виконання покарань, органів юстиції, нотаріату, адвокатури та ін. Розглянуто також структуру та компетенцію органів досудового і судового слідства та дізнання України.

Для студентів вищих навчальних закладів (спеціальність «Правознав­ ство»), прокурорів, суддів, адвокатів, співробітників експертних, слідчих, оперативно-розшукових служб і правозахисних організацій.

ЗМІСТ

20.4. Державна виконавча служба в системі органів Міністерства

21.1. Поняття нотаріату. Предмет і завдання нотаріальної діяльності 261

ВСТУП

Побудова правової держави потребує насамперед реалізації засад верховенства права, коли діяльність власне держави та її органів регламентована Конституцією, законами, іншими нормативно-право­ вими актами держави, а основним напрямом такої діяльності є забез­ печення прав і свобод людини та громадянина.

Завдання правоохоронної діяльності полягає в захисті встановле­ ного Конституцією України суспільного ладу держави, економічної та політичної систем, прав і законних інтересів громадян, підпри­ ємств, установ, організацій, суб'єктів усіх форм власності, економіч­ ної та територіальної цілісності України.

Особливе місце серед завдань правоохоронної діяльності посідає захист прав і свобод людини, її життя, здоров'я, честі, гідності, недо­ торканності та безпеки (ст. 1, 3, 19 Конституції України).

Правоохоронна діяльність здійснюється уповноваженими органами

ідетально регламентована чинним законодавством України.

Управовій державі суттєво змінюється роль суду як органу дер­ жавної влади. Здійснюючи правосуддя на засадах законності, об'єк­ тивності й неупередженості, він вирішує конфлікти в усіх сферах со­ ціальних відносин, включаючи і визначення відповідальності держави, її органів перед громадянином або об'єднанням громадян.

Внесення змін до чинної Конституції України сприяло тому, що більшість законодавчих актів, які регулюють діяльність органів пра­ восуддя, змінилися. Це пов'язано насамперед з поширенням юрисдикції судів на всі правовідносини в державі, необхідністю реально забезпе­ чити конституційне право громадян на судовий захист, запровадити в судочинстві основні його засади, які максимально створили б умови рівності всіх перед законом і судом, а суд, здійснюючи правосуддя, робив би це об'єктивно й неупереджено.

9

г

Навчальний посібник підготовлений відповідно до навчальної програми дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» з урахуванням останніх змін чинного законодавства. Навчальний по­ сібник підготовлений з урахуванням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року. У ньому на основі ґрунтовно­ го аналізу чинного законодавства України і теоретичних засад право­ охоронної діяльності розкрито завдання, функції, повноваження ^а струк­ туру судової системи і основних правоохоронних органів України.

Метою навчального посібника є допомогти студентам засвоїти навчальний матеріал з дисципліни «Судові та правоохоронні органи України».

Р О З Д І Л І

ПРЕДМЕТ І ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДИСЦИПЛІНИ «СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ»

1.1. Поняття та система дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»

Одним із важливих напрямів державної діяльності суверенної та незалежної України є правоохоронна діяльність, яка спрямована на забезпечення принципу верховенства права в суспільстві.

Завдання правоохоронної діяльності полягає в захисті встанов­ леного Конституцією України суспільного ладу держави, еконо­ мічної та політичної систем, прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, суб'єктів усіх форм власності, економічної та територіальної цілісності України.

Правоохоронна діяльність здійснюється уповноваженими ор­ ганами і детально регламентована законодавством України.

У правовій державі суттєво змінюється роль суду як органу державної влади. Здійснюючи правосуддя на засадах законності, об'єктивності й неупередженості, суд вирішує конфлікти в усіх сферах соціальних відносин, включаючи і визначення відповідаль­ ності держави, її органів перед громадянином або об'єднанням громадян.

Навчальна дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» має на меті ознайомити студентів з будовою, структурою, комплек­ тацією, порядком формування, вирішенням кадрових питань у правоохоронних органах та із загальними засадами судової діяль­ ності.

У широкому розумінні предмет (зміст) дисципліни полягає у проблемах і положеннях, які вивчаються в ній. Предмет цього курсу охоплює, в першу чергу, дані про державні органи, які здійс­ нюють правоохоронну діяльність, а також дані щодо окремих не­ державних формувань, покликаних сприяти правоохоронній діяль­ ності. Крім цих даних, важливе значення мають положення щодо

функцій (напрямів) правоохоронної діяльності, принципів органі­ зації і діяльності правоохоронних органів, їх системи і структури, порядку формування, встановлених повноважень, завдань, а також взаємодія як з державою в цілому, так і один з одним.

Системою вивчення дисципліни передбачено засвоєння матеріалу навчального курсу. Основним методом вивчення дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» є метод діалектики. Судові та пра­ воохоронні органи завдяки цьохму методу розглядаються в діалектич­ ному зв'язку з такими суспільними явищами, як правосвідомість, злочинність, законність та ін. Крім загального діалектичного методу вивчення цієї дисципліни застосовуються й інші методи. Зокрема, формально-юридичний, конкретно-соціологічний, метод порівняль­ ного аналізу, системний підхід та деякі інші. Оскільки дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» має свій предмет і метод вивчення, вона є самостійною юридичною дисципліною.

Цю дисципліну почали викладати ще до революції 1917 р. в де­ яких юридичних закладах освіти. Спочатку вона називалась «Судо­ устрій». Така назва навчальної дисципліни зберігалася тривалий час і після революції. Це пояснюється тим, що в той період законодав­ ство про судоустрій комплексно регламентувало питання організа­ ції і діяльності не лише судів, але й установ юстиції, адвокатури, прокуратури, органів слідства та деяких інших органів, що сприяли правоохоронній діяльності. В ті часи слідчий апарат перебував у віданні судів, а прокурори при розгляді справ у судах виконували лише функцію державного обвинувачення і подавали протести від­ носно судових рішень. Назва навчальної дисципліни в якійсь мірі декларувала провідну роль судів серед правоохоронних органів.

У міру того як формувалася командно-адміністративна система суттєво змінилися функції і повноваження органів прокуратури. Вона стала суворо централізованою установою і була наділена повно­ важеннями щодо нагляду за діяльністю судів. Виникла потреба в назві дисципліни включити і дані про прокуратуру. Тому в середині 50-х років замість дисципліни «Судоустрій» в навчальні плани була включена дисципліна «Організація суду і прокуратури в СРСР». У кінці 70-х років ця дисципліна стала називатися «Суд і право­ суддя в СРСР», аз 1988 p.- «Правоохоронні органи в СРСР». Нині в Україні у переважній більшості вищих юридичних навчальних закладів освіти ця дисципліна вивчається за такими назвами: «Су­ дові та правоохоронні органи України», «Організація судових та правоохоронних органів», «Судоустрій України» тощо. Водночас

12

система цієї дисципліни залишається незмінною. На нашу думку, слід розділити вивчення судових та правоохоронних органів, а та­ кож приділити більше уваги вивченню саме судовій системі, оскільки в більшості юридичних навчальних закладах цьому не приділяється достатньо уваги.

1.2. Предмет дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»

Предметом дисципліни «Судові та правоохоронні органи Украї­ ни» є відомості про державні органи, які здійснюють судову та пра­ воохоронну діяльність, й інші органи, у тому числі громадські органі­ зації, які сприяють цій діяльності, а також відомості про їх завдання, систему, принципи організації й діяльності, функції та структуру.

Згідно із програмою та навчально-тематичним планом курсу пе­ редбачено вивчення діяльності судових органів, органів прокурату­ ри, служби безпеки, внутрішніх справ, Міністерства юстиції України, органів досудового слідства та дізнання, адвокатури та нотаріату.

Розглянемо основні завдання зазначених судових та правоохо­ ронних органів.

Конституційний Суд України:

•забезпечує охорону конституційних прав і свобод людини і громадянина;

•дає офіційне тлумачення Конституції України та законів. Верховний Суд України захищає від посягань на:

•суспільний лад, його економічну та політичну системи;

•соціально-економічні, політичні та особисті права громадян.

Місцеві і Апеляційні суди:

•захищають права та інтереси суб'єктів господарських право­ відносин, що охороняються законом;

•сприяють зміцненню законності у сфері господарських відносин;

•вносять пропозиції щодо вдосконалення правового регулю­ вання господарської діяльності.

Прокуратура України:

•здійснює вищий нагляд за додержанням законів в Україні;

•здійснює захист від неправомірних посягань:

-закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систе­ ми, прав національних груп і територіальних утворень;

13

-гарантованих Конституцією, іншими законами України та між­ народними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

-основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад депутатів, органів територіального громад­ ського самоврядування.

Міністерство юстиції України:

•здійснює захист прав і законних інтересів громадян;

•здійснює кодифікацію і систематизацію законодавства;

•розробляє проекти законодавчих актів;

•надає юридичну допомогу населенню;

•реалізує рішення судів та інших органів.

Служба безпеки України забезпечує захист державного суве­ ренітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, еконо­ мічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України, захист законних інтересів держави і прав громадян від розвідувальнопідривної діяльності іноземних спеціальних служб.

Міністерство внутрішніх справ (міліція):

•забезпечує особисту безпеку громадян, захист їх прав, свобод

ізаконних інтересів;

•запобігає правопорушенням і припиняє їх;

•здійснює охорону громадського порядку;

•виявляє та розкриває злочини, розшукує осіб, які їх вчинили;

•забезпечує безпеку дорожнього руху;

•здійснює захист власності від злочинних посягань;

•виконує в межах своїх повноважень адміністративні стягнення.

Адвокатура України:

•забезпечує захист прав, свобод, а також представництво за­ конних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб;

•надає юридичну допомогу.

Нотаріат України:

•засвідчує права, а також факти, які мають юридичне зна­ чення;

•здійснює нотаріальні дії, спрямовані на зберігання майна, до­ кументів, доказів;

•здійснює інші нотаріальні дії.

Розглядувана навчальна дисципліна тісно пов'язана з методо­ логічними та юридичними дисциплінами такими, як: «Теорія дер­ жави та права», «Конституційне право України», «Адміністративне

14

право України», «Кримінально-процесуальне право України», «Ци­ вільне процесуальне право України» та ін.

Так, під час вивчення курсу «Конституційне право України» поряд з висвітленням інших проблем розглядаються роль і місце судових та правоохоронних органів у системі органів держави, ос­ новні принципи їх діяльності, які ґрунтуються на положеннях Кон­ ституції України, зокрема, викладених у розділах VII «Прокурату­ ра», VIII «Правосуддя» і XII «Конституційний Суд України».

Дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» тісно пов'язана також із Адміністративним правом України, одне із завдань якого полягає у вивченні закономірностей організації та функціонування органів державного управління (Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України та під­ порядкованих їм установ).

Найтісніше дана дисципліна пов'язана з дисциплінами «Кримі­ нальний процес» і «Цивільний процес», основне призначення яких - аналіз і регламентація діяльності судів загальної юрисдикції щодо розгляду та вирішення кримінальних і цивільних справ, а також діяльності правоохоронних органів, завдання яких полягає в роз­ слідуванні злочинів, встановленні осіб, які їх скоїли, розмірів запо­ діяної злочином шкоди, а також у здійсненні заходів забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна.

Зауважимо: у процесі вивчення дисципліни «Теорія держави та права» розглядаються суть держави, її функції, етапи розвитку дер­ жави та права, висвітлюються питання про право, законність, що має значення для розуміння суті судових та правоохоронних органів і їх функцій.

1.3. Джерела дисципліни

«Судові та правоохоронні органи України» та їх класифікація

Основним джерелом розглядуваної дисципліни є Конституція України - акт, який має найвищу юридичну силу і визначає основні засади державного та громадського життя, суспільного ладу і по­ літики, взаємовідносини особи і держави, основні права, свободи й обов'язки особи, територіальний устрій, порядок створення та струк­ туру органів державної й виконавчої влади. Норми Конституції України є нормахми прямої дії. Закони й інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відпові-

15

дати їй. Якщо закони чи нормативні акти не відповідають нормам Конс­ титуції України, то діють норми, закріплені Конституцією України.

До джерел розглядуваної дисципліни належать також заколи України, що регламентують повноваження судових та правоохо­ ронних органів, їх структуру та принципи діяльності. Закони Украї­ ни можуть бути комплексними й поточними. До комплексних нале­ жать закони України: «Про судоустрій і статус суддів», «Про органи суддівського самоврядування», «Про Конституційний Суд України», «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України», «Про міліцію», «Про адвокатуру», «Про нотаріат» та ін., що встановлюють повно­ важення, структуру, принципи організації та діяльності правоохо­ ронних органів. Поточні закони вносять зміни й доповнення в комплексні закони і в подальшому стають їх складовими.

Складовою основою джерел дисципліни «Судові та правоохоронні органи України» є нормативні акти, що видаються Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України щодо повноважень, організації діяльності та структури деяких пра­ воохоронних органів. Так, Положення про Міністерство юстиції України було затверджене Указом Президента України від ЗО груд­ ня 1997 p., Указом Президента від 22 квітня 1998 р. було створено Державний департамент України з питань виконання покарань.

Норми, що регламентують окремі напрями діяльності судових та правоохоронних органів, містять також відомчі нормативні ак­ ти, які видаються керівниками правоохоронних міністерств і ві­ домств у виді наказів, положень, інструкцій і вказівок. Означені нормативні акти видаються на основі чинних законів у суворій відповідності з ними.

Значну роль у діяльності судових та правоохоронних органів відіграють керівні роз'яснення, які видає Пленум Верховного Суду України. Вони оформлюються у виді постанов, де роз'яснюються питання належного застосування законодавства, у тому числі щодо регламентації організації та діяльності правоохоронних органів.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Визначіть предмет дисципліни «Судові та правоохоронні органи України».

2.Які основні завдання Конституційного Суду України, судів загаль­ ної юрисдикції, господарських судів, Прокуратури України?

3.Які основні завдання Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, адвокатури, нотаріату?

4.Назвіть джерела дисципліни «Судові та правоохоронні органи України».

16

Розділ 2

ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ І ЗАВДАННЯ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ В УКРАЇНІ

2.1.Поняття, ознаки

ізавдання правоохоронної діяльності

Поряд з державними органами, які вирішують поточні та перс­ пективні питання господарської діяльності, техніки, освіти, науки, обороноздатності, зовнішньої політики тощо, у державі існують також органи, що створюються тільки з метою охорони й захисту права.

Органи, основним і безпосереднім завданням яких є охорона правопорядку і забезпечення законності, а також захист прав, сво­ бод та інтересів як фізичних, так і юридичних осіб, традиційно іменують правоохоронними, а їх діяльність - правоохоронною. Звичайно, ця назва певною мірою є умовною, бо не відображає всієї багатогранної діяльності правоохоронних органів.

Поняття «правоохоронні органи» і «правоохоронна діяльність» у нашому лексиконі з'явились порівняно нещодавно - в кінці 50-х - на початку 60-х років.

На сьогодні теорією і практикою вироблено низку істотних ознак, які відрізняють правоохоронну діяльність від інших видів держав­ ної діяльності. Зокрема:

•правоохоронна діяльність може здійснюватись тільки із за­ стосуванням юридичних заходів впливу, до яких належать заходи державного примусу і державного стягнення. Так, до особи, яка скоїла злочин, може бути застосоване кримінальне покарання, встановлене Кримінальним кодексом України, або інший перед­ бачений законодавством захід впливу;

•юридичні заходи впливу, які застосовуються при здійсненні такої діяльності, повинні суворо відповідати вимогам законів, що

17

регламентують їх застосування. Наприклад, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення за скоєне правопо­ рушення орган, який його накладає, не може призначити суворіше стягнення, ніж вказане в санкції відповідної статті Адміністратив­ ного кодексу;

•правоохоронна діяльність реалізується у встановленому за­ коном порядку з дотриманням певної процедури. Рішення про застосування чи незастосування юридичних заходів впливу при­ ймаються за встановленими законом правилами, дотримання яких обов'язкове. Наслідком порушення цих правил може бути визнан­ ня прийнятого рішення незаконним і недійсним. Так, порушення встановлених чинним Кримінально-процесуальним кодексом Ук­ раїни правил розгляду кримінальної справи в суді є підставою для скасування вироку;

•здійснення правоохоронної діяльності покладено на органи, які, як правило, спеціально створюються державою з цією метою

ікомплектуються спеціалістами.

Отже, правоохоронна діяльність - це така державна діяль­ ність, яка здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими органами шляхом застосування юридичних за­ ходів впливу із суворим дотриманням встановленого законом порядку.

До завдань правоохоронної діяльності належить захист:

•встановленого Конституцією України суспільного ладу дер­

жави;

•прав і законних інтересів громадян, підприємств, організацій, установ, суб'єктів усіх форм власності;

•суверенітету та територіальної цілісності України. Правоохоронна діяльність складається з кількох напрямів,

кожний із яких має специфічні завдання і здійснюється власти­ вими тільки йому певними методами. Такими напрямами є: здійс­ нення правосуддя; прокурорський нагляд; досудове розслідуван­ ня; здійснення захисту у кримінальних справах і надання іншої правової допомоги; охорона громадського порядку й безпеки громадян; запобігання та протидія злочинам та ін.

Основним напрямом правоохоронної діяльності, безперечно, є здійснення правосуддя, якому належить найважливіше місце в забезпеченні охорони прав і свобод громадян. Інші напрями пе­ вною мірою підпорядковуються меті й завданням здійснення правосуддя, сприяють його виконанню.

18

2.2. Основні функції правоохоронної діяльності

За своїм змістом правоохоронна діяльність не є однорідною, вона включає в себе ряд функцій, здійснюється кількома напряма­ ми, кожний із яких має свої особливі завдання і реалізується влас­ тивими їм методами і способами. До таких функцій чи напрямів

управовій доктрині належать:

•конституційна юрисдикція;

•здійснення правосуддя;

•організаційне забезпечення діяльності судів;

•прокурорський нагляд;

•досудове розслідування кримінальних справ;

•захист обвинуваченого і надання юридичної допомоги кож­ ному, хто звертається за нею.

2.3. Поняття та види правоохоронних органів України

Правоохоронні органи - це існуючі в суспільстві й державі установи та організації, що здійснюють правозастосовну та пра­ воохоронну функції, основне завдання яких полягає в забезпе­ ченні законності, захисту прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб, боротьба зі злочинністю та іншими правопору­ шеннями.

Закон України «Про державний захист працівників суду і право­ охоронних органів» від 23 грудня 1993 р. визначає перелік право­ охоронних органів. Згідно з цим Законом:

Правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Зброй­ них Силах України, митні органи, органи охорони державного кор­ дону, органи державної податкової служби, органи і установи ви­ конання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контрольноревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції.

Через чітку невизначеність органів, які слід відносити до пра­ воохоронних, існують розбіжності у поглядах різних науковців і практиків щодо приналежності тих чи інших органів. Існує думка, що для віднесення конкретного органу до категорії правоохорон-

19