Semakov_OSPU_bitch

закону судових рішень у кримінальних справах; законне і обґрун­ товане перебування особи в місцях тримання затриманих і попе­ реднього ув'язнення (слідчих ізоляторах), у виправно-трудових та інших установах, що виконують покарання; дотримання встанов­ лених законом прав узятих під варту осіб, порядку, умов їх три­ мання та відбування кримінального покарання; виконання зако­ нодавства про звільнення засуджених від відбування покарання, відстрочку виконання вироку та інших питань, пов'язаних з ви­ конанням вироку, а також поміщення осіб у психіатричні лікарні та перебування в них.

Прокурор має право безперешкодно в будь-який час відвідува­ ти установи, що виконують покарання, місця тримання затрима­ них і попереднього ув'язнення; опитувати затриманих, заарешто­ ваних, засуджених; ознайомлюватися з документами, на підставі яких особи тримаються в місцях позбавлення волі або затримані чи взяті під варту; перевіряти законність доказів, розпоряджень, постанов, інструкцій, інших актів адміністрації виправно-трудових та інших установ, що виконують покарання; вимагати від посадо­ вих осіб відповідних установ пояснень з приводу допущених по­ рушень, здійснення перевірок; звільняти негайно своєю мотивова­ ною постановою осіб, які без законних підстав тримаються в міс­ цях затримання, попереднього ув'язнення, виправно-трудових та інших установах; вимагати скасування незаконних і необгрунтованих наказів, розпоряджень, постанов та інших актів виправно-трудових та інших установ, що виконують покарання.

Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановле­ них законодавством порядку і умов тримання затриманих, заареш­ тованих, засуджених до позбавлення волі підлягають обов'язко­ вому виконанню адміністрацією відповідних установ.

Предметом такого нагляду є також стан додержання законів при застосуванні примусових заходів медичного та виховного ха­ рактеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів у відпо­ відному напрямі своєї діяльності, повинен забезпечувати виклю­ чення фактів незаконного і безпідставного обмеження особистої свободи громадян.

Прокурорський нагляд як форма діяльності органів прокурату­ ри спрямований на всебічне утвердження верховенства права.

Загальний нагляд. Суть і призначення загального нагляду поля­ гають у тому, щоб забезпечити нагляд прокуратури з додержан-

140

ням і точним виконанням законів в усіх сферах життєдіяльності держави.

До предмета загального нагляду входять: законність актів, ви­ даних органами державного управління, місцевими радами, їх ви­ конавчими органами, громадськими організаціями і посадовими особами. До таких правових актів належать: накази, рішення, ухва­ ли, розпорядження, інструкції та інші нормативні документи як загального, так і індивідуального характеру. Нагляд за додержан­ ням законів у сфері економічних та міжнаціональних відносин, охорони навколишнього природного середовища, митної та зовніш­ ньоекономічної діяльності становить значну частину діяльності прокуратури.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», при вико­ нанні загального нагляду прокурор користується великими повно­ важеннями. При цьому зазначимо, що прокуратурі не надано пра­ во відміняти чи змінювати рішення, які є незаконними або необ­ грунтованими. Повноваження прокурора полягають у тому, що він зобов'язаний своєчасно виявляти порушення закону і вживати за­ ходів щодо усунення виявлених порушень, причин та умов, які їм сприяли, а також притягти порушників до відповідальності.

До предмета загального нагляду входять також:

•відповідність актів, що видаються всіма органами, підприєм­ ствами, установами, організаціями та посадовими особами, Кон­ ституції України та чинному законодавству;

•додержання законів щодо недоторканності особи, соціальноекономічних, політичних, особистих прав людини, захисту її честі

йгідності;

•додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціо­ нальних відносин, зовнішньоекономічної діяльності, охорони нав­ колишнього середовища.

Перевірка виконання законів здійснюється за заявами та інши­ ми повідомленнями про порушення законності, що потребують прокурорського реагування, а за наявності приводів - з власної ініціативи прокурора.

Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та конт­ ролю і не втручається в господарську діяльність, якщо вона не су­ перечить чинному законодавству.

При здійсненні загального нагляду прокурор має право:

• безперешкодно за посвідченням, що підтверджує обійману ним посаду, входити у приміщення державних органів, підпри-

141

ємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також до військових частин; доступу до документів і матеріалів, необ­ хідних для перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання у прокуратуру для пере­ вірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних до­ відок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою;

•вимагати для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи; одержувати інформацію про стан законності

йзаходи її забезпечення;

•вимагати від керівників та колегіальних органів здійснення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, а також залучення спеціалістів для виконання пере­ вірок, відомчих та позавідомчих експертиз;

•викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них даних або письмових пояснень щодо порушення закону.

При виявленні порушень закону прокурори в межах своєї ком­ петенції мають право:

•опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Уряду Республіки Крим, міністерств, держав­ них комітетів і відомств, виконавчих органів місцевих рад, підпри­ ємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рі­ шення і дії посадових осіб;

•вносити докази або протести щодо рішень місцевих рад за­ лежно від характеру порушень;

•порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адмініс­ тративне правопорушення;

•давати приписи щодо очевидних порушень закону;

•вносити подання до державних органів, громадських органі­ зацій і посадових осіб про усунення порушень закону та умов, що сприяли їм;

•звертатися до загальних чи господарських судів із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, юридич­ них осіб.

До правових актів загального нагляду належать: протест, при­ пис, подання, постанови.

Протест - це акт прокурорського реагування на виявлення по­ рушення закону, який вноситься прокурором до органу або поса-

142

дової особи, що допустили порушення, або до вищестоящого ор­ гану чи посадової особи, які мають право усунути правопорушен­ ня. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність до чинного законодавства, при­ пинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обо­ в'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки роз­ гляду протесту в цей же строк повідомляється прокурор. У разі ухиляння від розгляду протесту прокурор може звернутися в суд із заявою про визнання акта незаконним.

Припис - це акт прокурорського реагування на виявлення оче­ видного порушення закону, що вноситься органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому в порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які наділені повно­ важеннями щодо усунення правопорушення. Припис підлягає не­ гайному виконанню, про що повідомляється прокурор. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому проку­ рору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів. Рішення вищестоящого прокурора є остаточним.

Подання - це акт реагування на виявлення порушеного зако­ ну з вимогами про усунення порушення, причин цих порушень і умов, що їм сприяли. Подання вноситься державному органу, громадській організації або посадовій особі, які наділені повно­ важеннями щодо усунення порушення закону. Не пізніше як у місячний строк прокурор має бути повідомлений щодо вжиття відповідних заходів усунення порушень закону, причин та умов, що сприяють їм.

Постанова - це акт реагування на виявлене порушення закону посадовою особою або громадянином. Залежно від характеру по­ рушення прокурор виносить мотивовану постанову про дисциплі­ нарне провадження, провадження про адміністративне правопо­ рушення або про порушення кримінальної справи. Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноваженою посадовою особою або відповідним органом у десяти­ денний строк.

Збереження за прокуратурою функції нагляду за додержанням і застосуванням законів на сучасному етапі пов'язано з формуван­ ням нових державних органів, що здійснюватимуть контроль за

143

додержанням законів. Реалізуючи принципи створення правової держави, останніми роками з'явились і почали діяти такі інсти­ туції, як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Рахункова палата, Державна податкова адміністрація, Антимонопольний комітет, органи, що забезпечують захист прав спожи­ вачів, та ін. У цьому зв'язку в умовах перехідного періоду проку­ ратура дещо звузила межі прокурорського втручання. Дискусія щодо повноважень з нагляду за додержанням і застосуванням за­ конів в умовах перехідного періоду пов'язана з державно-правовою реформою. Вирішення на законодавчому рівні меж цих повнова­ жень, безумовно, сприятиме поповненню новим змістом правозахисної діяльності прокуратури, головним завданням якої була й залишається охорона прав і свобод громадян.

14.3. Слідство в органах прокуратури. Координація діяльності

по боротьбі із злочинністю

Відповідно до п. 9 розд. 15 Перехідних положень Конституції України, прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію «попереднього слідства - до формування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування».

Згідно з кримінально-процесуальним законодавством (ст. 112 КПК України) слідчі слідчого апарату прокуратури здійснюють слідство у кримінальних справах про злочини проти виборчих прав, злочини у сфері службової діяльності, проти довкілля, пра­ восуддя, безпеки виробництва та ін. Крім того, в усіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають відповідне становище, згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну службу», досудове слідство здійснюють також слідчі прокуратури.

У Генеральній прокуратурі України працюють старші слідчі з особливо важливих справ і слідчі з особливо важливих справ, у Прокуратурі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя - слідчі з особливо важливих справ і старші слідчі, у районних, районних у містах і міських прокуратурах - старші слідчі та слідчі.

Усі рішення про напрями слідства і провадження слідчих дій слідчі прокуратури приймають самостійно, за винятком випадків,

144

коли законом передбачено одержання згоди, затвердження чи санк­ ції від прокурора або вмотивованого рішення суду, і несуть повну відповідальність за їх законне і своєчасне виконання.

Як зазначалося, прокуратура є часткою правоохоронної систе­ ми і за конституційним статусом та наглядовими повноваженнями посідає особливе місце серед правоохоронних органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю і корупцією. Закон України «Про проку­ ратуру» покладає на прокуратуру роль координатора діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю.

Координаційні повноваження прокурорів закріплені у ст. 10 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої Генераль­ ний прокурор України та підпорядковані йому прокурори коорди­ нують діяльність по боротьбі із злочинністю органів внутрішніх справ, органів служби безпеки, податкової міліції, органів митної служби та інших правоохоронних органів.

З метою забезпечення координаційної діяльності зазначених правоохоронних органів прокурор скликає координаційні наради, організовує робочі групи, отримує статистичну та іншу необхідну інформацію, а також бере участь в організації нарад координацій­ ного комітету по боротьбі з організованою злочинністю та коруп­ цією при Президентові України.

На основі зазначених положень Закону України «Про прокура­ туру» Президент України 12 лютого 2000 р. видав Указ № 299 «Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних орга­ нів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю», від­ повідно до якого діяльність по боротьбі із злочинністю, у тому чи­ слі з її проявами в організованих формах і корупцією координують прокурори.

Таким чином, особливим напрямом діяльності прокуратури є також координація діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.

14.4. Система органів прокуратури та організація її діяльності

Прокуратура України - це єдина централізована система ор­ ганів, що пов'язані загальними завданнями та функціями. Система органів прокуратури створена згідно з адміністративно-терито­ ріальним устроєм держави і визначається ст. 13 Закону України «Про прокуратуру». Систему органів прокуратури становлять:

Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Респуб­ ліки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах облас­ них), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них проку­ ратури, а також військові прокуратури. До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів, військова прокуратура Військово-Морських сил України (на правах облас­ них) і військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).

У системі органів прокуратури діють спеціальні прокуратури (на правах регіональних), що підпорядковуються обласному про­ куророві. До таких прокуратур належать природоохоронні, транс­ портні прокуратури, прокуратури з питань нагляду за додержан­ ням кримінально-виконавчого законодавства та ін.

Генеральна прокуратура України є центральним органом сис­ теми прокуратури, який очолює Генеральний прокурор України. Генеральний прокурор України керує діяльністю всіх органів прокуратури і забезпечує виконання завдань, покладених на про­ куратури Конституцією України та Законом України «Про про­ куратуру».

Відповідно до Конституції України Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою Верховної Ради Украї­ ни і звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві. Строк повноважень Генерального прокурора України - 5 років.

Генеральний прокурор звільняється з посади ще й у таких ви­ падках:

•закінчення строку, на який його призначено;

•неможливості виконувати свої повноваження за станом здо­ ров'я;

•набрання сили обвинувальним вироком щодо нього;

•припинення його громадянства;

•подання заяви про звільнення за власним бажанням. Генеральний прокурор України спрямовує діяльність органів

прокуратури і здійснює нагляд за нею, призначає першого заступ­ ника та заступників Генерального прокурора України, прокурорів усіх рівнів.

Структуру Генеральної прокуратури України становлять голов­ ні управління, управління та відділи з різних напрямів діяльності прокуратури, визначених Конституцією України та Законом Украї­ ни «Про прокуратуру».

146

У Генеральній прокуратурі, Прокуратурі Автономної Республі­ ки Крим, прокуратурах областей, міст Києва і Севастополя ство­ рюються колегії. Колегії в органах прокуратури є дорадчим орга­ ном. Рішення колегії реалізуються наказами відповідних прокурорів. Колегія Генеральної прокуратури України створюється у складі Генерального прокурора України, його першого та інших заступ­ ників, прокурорів Автономної Республіки Крим та деяких керів­ ників Апарату Генеральної прокуратури. Колегії прокуратур роз­ глядають найважливіші питання щодо додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури у сфері бо­ ротьби зі злочинністю і зміцнення законності.

Система органів прокуратури може ефективно діяти лише за умови належної організації її діяльності. Організація діяльності - це засоби, форми й методи реалізації завдань, покладені на органи прокуратури. Головним в організації діяльності органів прокура­ тури є визначення її основних напрямів, належне планування, за­ безпечення дієвого контролю виконання, правильний добір і роз­ становка кадрів.

Правоохоронна діяльність прокуратури, яка побудована на чіткій системі, має внутрішню організаційну логіку, підпорядко­ вану закономірностям, що дають можливість виявляти порушен­ ня закону та відповідно реагувати на них. Централізація органів прокуратури, вертикальне підпорядкування прокурорів нижчого рівня та незалежність їх від будь-якого впливу є основою зміцнен­ ня законності, забезпечення демократичних принципів правової держави.

14.5. Кадри органів прокуратури

Особливий характер діяльності прокурорів і слідчих прокура­ тури зумовлює необхідність визначення певних вимог професійно­ го та морально-етичного спрямування щодо осіб, які призначають­ ся на такі посади.

Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни Ук­ раїни, які мають вищу юридичну освіту та володіють необхідними діловими та моральними якостями. Працівники прокуратури по­ винні вирізнятися високими людськими якостями, бути принципо­ вими і непримиренними до порушень законів, поєднувати свої про­ фесійні обов'язки з громадською мужністю, непідкупністю, справед­

Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальніс­ тю, проходять в органах прокуратури стажування до одного року. Особи, які вперше призначені на посаду помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, складають Присягу працівника прокуратури.

На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя призначаються особи віком не молодше ЗО років, які мають досвід роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років. На посади міських, район­ них прокурорів призначаються особи віком не молодше 25 років зі стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.

Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації один раз на 5 років. Прокурорам і слідчим органів прокуратури присвою­ ються класні чини відповідно до посади, яку вони обіймають, і стажу роботи.

Чинне законодавство гарантує недоторканність особи праців­ никам прокуратури. Нанесення тілесних ушкоджень, образа, по­ гроза щодо працівника прокуратури чи його близьких родичів, а також знищення майна, інші насильницькі дії у зв'язку з виконан­ ням службових обов'язків спричинюють встановлену криміналь­ ним законом кримінальну відповідальність.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.Дайте визначення поняття «прокуратура».

2.Які функції виконує прокуратура? Сформулюйте характеристику функції прокуратури.

3.Що передбачає нагляд за додержанням законів при виконанні су­ дових рішень у кримінальних, а також при застосуванні інших примусо­ вих заходів, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян?

4.Що передбачає загальний нагляд?

5.Охарактеризуйте протест, припис, подання і постанову.

6.Визначіть структуру системи органів прокуратури.

7.Які вимоги висуваються до осіб, які призначаються на посади про­ курорів і слідчих прокуратури?

148

Розділ 15

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

15.1. Завдання, організація діяльності та система Служби безпеки України

Служба безпеки України (СБУ) - це державний правоохорон­ ний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Прези­ денту України і підконтрольна Верховній Раді України.

До правової бази діяльності СБУ належать Конституція Украї­ ни, закони України «Про Службу безпеки України», «Про опера- тивно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», інші акти законодавства України та визнані Україною відповідні міжнародні правові акти.

Завдання СБУ визначені у ст. 2 Закону України «Про Служ­ бу безпеки України» (далі - Закон), відповідно до вимог якого на Службу безпеки України покладається у межах визначеної зако­ нодавством компетенції захист державного суверенітету, консти­ туційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науко­ во-технічного і оборонного потенціалу України, законних інте­ ресів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окре­ мих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони дер­ жавної таємниці. До завдань СБУ належать також попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і без­ пеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління й економіки та інших протиправ­ них дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

До основних засад діяльності СБУ належать:

•законність;

•повага до прав та гідності особи;

•позапартійність;

•відповідальність перед народом України.

В оперативно-службовій діяльності СБУ дотримується також принципів поєднання єдиноначальності та колегіальності, гласно­ сті та конспірації.

Діяльність СБУ здійснюється на основі дотримання прав і сво­ бод людини. Органи і співробітники СБУ повинні поважати гід­ ність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У винятко­ вих випадках з метою припинення та розкриття державних злочи­ нів окремі права і свободи особи можуть бути тимчасово обмежені в порядку й межах, визначених Конституцією та законами Украї­ ни. Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини не­ припустиме і передбачає відповідальність згідно із законодав­ ством. Орган СБУ в разі порушення його співробітниками при вико­ нанні службових обов'язків прав чи свобод людини повинен вжити заходів поновлення цих прав та свобод, відшкодування за­ подіяної моральної і матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності. Протягом місячного строку на вимогу громадян України СБУ зобов'язана дати їм письмові пояснення з приводу обмеження їхніх прав чи свобод. Громадяни України мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових (службових) осіб та органів СБУ.

Сутність принципу позапартійності полягає в тому, що згідно зі ст. 6 Закону використання СБУ в партійних, групових чи особи­ стих інтересах не допускається, а діяльність партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичні цілі, у СБУ забороня­ ється. На період служби чи роботи за трудовим договором член­ ство співробітників СБУ в таких об'єднаннях припиняється. Як ви­ няток дозволяється членство працівників, які уклали трудовий до­ говір із СБУ, у професійних спілках.

Про діяльність СБУ громадськість України інформується через засоби масової інформації та в інших формах у визначеному законо­ давством порядку. Забороняється встановлювати обмеження щодо інформації про загальний бюджет СБУ, її компетенції та основні напрями діяльності, а також щодо випадків протиправних дій ор­ ганів і співробітників СБУ. Не підлягають розголошенню відомос­ ті, що становлять державну, військову, службову та комерційну таємницю, а також інформація конфіденційного характеру, розго­ лошення якої може завдати шкоди національній безпеці України, честі й гідності особи або порушити її законні права, крім випад­ ків, передбачених законодавством в інтересах правосуддя.

150

Зметою виконання покладених на СБУ завдань, вона взаємодіє

здержавними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Громадяни України, їх об'єднання та інші особи сприяють законній діяльності СБУ на добровільних засадах.

Усистему СБУ входять:

•Центральне управління СБУ;

•Служба безпеки Автономної Республіки Крим;

•регіональні органи Служби безпеки;

•органи військової контррозвідки;

•військові формування;

•навчальні, науково-дослідні та інші заклади СБУ. Організаційна структура СБУ визначається Президентом

України.

Центральне управління СБУ, інші органи та установи, що вхо­ дять у систему СБУ, є юридичними особами. Вони мають печат­ ку із зображенням Державного Герба України та своїм наймену­ ванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.

Центральне управління СБУ відповідає за стан державної без­ пеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби без­ пеки України. До складу Центрального управління СБУ входять:

•Апарат Голови СБУ;

•функціональні підрозділи - контррозвідки, військової контр­ розвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією

іорганізованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, зв'язку, по роботі з особовим складом, адміністративно-господар­ ський, фінансовий, військово-медичний та інші згідно з організа­ ційною структурою Служби безпеки України.

Функціональний підрозділ розвідки у складі Центрального управління має статус розвідувального органу СБУ.

У межах своєї компетенції Центральне управління СБУ вно­ сить Президенту України пропозиції про видання актів з питань збереження державної таємниці, обов'язкових для виконання ор­ ганами державного управління, підприємствами, установами, ор­ ганізаціями і громадянами.

До регіональних органів СБУ належать обласні управління СБУ, їх міжрайонні, районні та міські підрозділи, розміщення і територіальна компетенція яких можуть не збігатися з адмініст­ ративно-територіальним поділом України.

В інтересах державної безпеки органи і підрозділи СБУ можуть створюватися на окремих державних стратегічних об'єктах і тери­ торіях, у військових формуваннях.

У своїй оперативно-службовій діяльності регіональні органи СБУ не залежать від органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, посадових осіб, партій і рухів.

Органи військової контррозвідки створюються для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України і Прикордонних військ України та інших військових формувань, дислокованих на території України.

Керівництво діяльністю СБУ, її Центральним управлінням здійснює Голова Служби безпеки України, який несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на СБУ, і при­ значається Верховною Радою України за поданням Президента України. Голова СБУ має заступників, які за його поданням при­ значаються Президентом України.

У Службі безпеки України створюється колегіальний дорадчий орган - колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на СБУ завдань, приймає рішення з основних напрямів і проблем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами. Рішення колегії приймаються більшістю голосів і оголошуються наказами Голови СБУ.

До складу колегії входять Голова СБУ, його заступники, Голо­ ва Служби безпеки Автономної Республіки Крим та інші особи, крім народних депутатів України, призначені Президентом Украї­ ни за погодженням з Верховною Радою України.

Начальники підрозділів Центрального управління Служби без­ пеки України: контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичного, оперативнотехнічного, оперативного документування, слідчого, по роботі з особовим складом, а також начальники регіональних органів - об­ ласних управлінь Служби безпеки України призначаються Прези­ дентом України за поданням Голови Служби безпеки України.

Порядок призначення інших посадових осіб СБУ визначається Головою СБУ. Начальники регіональних органів СБУ признача­ ються з відома глави місцевої державної адміністрації.

Служба безпеки України для вирішення покладених на неї зав­ дань може встановлювати контакти з органами безпеки іноземних

152

держав і взаємодіяти з ними на підставі норм міжнародного права, відповідних договорів та угод.

Служба безпеки України взаємодіє з Управлінням охорони ви­ щих посадових осіб України, правоохоронними та митними орга­ нами України в порядку і на засадах, визначених законами, указа­ ми Президента України та прийнятими на їх основі актами СБУ і відповідного відомства.

15.2. Повноваження Служби безпеки України

Службі безпеки України, її органам і співробітникам для вико­ нання покладених на них обов'язків надається право:

•вимагати від громадян та посадових осіб припинення право­ порушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень СБУ, перевіряти у цьому зв'язку документи, які посвідчують їх особу, а також здійснювати огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення чи приховуван­ ня речових доказів злочинної діяльності;

•подавати органам державного управління обов'язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки України, у то­ му числі про припинення роботи, пов'язаної з державними таєм­ ницями, яка виконується з порушенням встановлених правил;

•одержувати на письмовий запит керівника відповідного ор­ гану СБУ від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань дані й відомості, необхідні для забезпечення дер­ жавної безпеки України, а також користуватись з цією метою службовою документацією і звітністю. Отримання від банків ін­ формації, яка містить банківську таємницю, здійснюється в по­ рядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

•входити в порядку, погодженому з адміністрацією підпри­ ємств, установ та організацій і командуванням військових частин, на їх територію і у службові приміщення;

•мати слідчі ізолятори для тримання осіб, узятих під варту та затриманих органами СБУ;

•використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збит­ ків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (крім транспорт-

153

них засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спе­ ціального призначення), для проїзду до місця події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, доставляння до лікувальних установ осіб, які потребу­ ють термінової медичної допомоги;

•виключно при безпосередньому припиненні злочинів, розслі­ дування яких віднесено законодавством до компетенції СБУ, пере­ слідуванні осіб, що підозрюються в їх вчиненні, заходити в жилі, службові, виробничі та інші приміщення, на території і зе­ мельні ділянки й оглядати їх з наступним повідомленням прокуро­ ра протягом 24 годин;

•вживати гласних і негласних оперативних заходів у порядку, визначеному Законом України «Про оперативно-розшукову діяль­ ність»;

•здійснювати співробітництво з громадянами України та ін­ шими особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись при цьому умов добровільності та конфіденційності цих відносин;

•користуватися на договірних засадах службовими приміщен­ нями підприємств, установ, організацій, військових частин, а та­ кож жилими та іншими приміщеннями громадян;

•направляти військовослужбовців СБУ для роботи на штатних посадах в інших установах, підприємствах і організаціях на час виконання конкретних завдань в інтересах розвідки, контррозвід­ ки, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю;

вокремих випадках у порядку, визначеному колегією СБУ, допус­ кається направлення на роботу таких військовослужбовців в уста­ нови, підприємства і організації з ініціативи їх керівників;

•в інтересах розвідки, контррозвідки і оперативно-розшукової діяльності створювати інформаційні системи та вести оперативний облік в обсязі та порядку, що визначаються завданнями, покладе­ ними на СБУ;

•орально і матеріально заохочувати співробітників СБУ та ін­ ших осіб за заслуги у забезпеченні державної безпеки; представля­ ти їх у встановленому порядку до державних нагород;

•позачергово придбавати квитки на всі види транспорту неза­ лежно від наявності місць і поселятися в готелях при пред'явленні посвідчення про відрядження;

•безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім, таксі), залізничного та

водного транспорту приміського сполучення, автобусами примісь­ ких маршрутів, а також попутним транспортом;

•видавати в разі наявності небезпеки для життя і здоров'я особам, узятим під захист, відповідно до чинного законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку.

Військовослужбовці СБУ мають право зберігати, носити, вико­ ристовувати і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підста­ вах і в порядку, передбачених Законом України «Про міліцію», військовими статутами Збройних Сил України та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 36 Закону, законні вимоги співробітників СБУ

при виконанні ними службових обов'язків є обов'язковими для громадян і посадових осіб. Непокора або опір законним вимогам співробітників СБУ, неправомірне втручання в їх законну діяль­ ність передбачає встановлену законодавством відповідальність.

На СБУ відповідно до її основних завдань покладаються такі

обов'язки:

•виконувати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного здійснення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України;

•здійснювати розвідувальну діяльність відповідно до закону;

•здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дип­ ломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів

усфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном;

•виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції СБУ; здійснювати дізнання і слідство в цих справах; розшукувати осіб, які перехо­ вуються через вчинення зазначених злочинів;

•здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попереджен­ ня, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвіду­ вально-підривної діяльності проти України;

•забезпечувати захист державного суверенітету, конституцій­ ного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань;

•здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного комплексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території України, енергетики, транспорту, зв'язку,

атакож важливих об'єктів інших галузей господарства;

•брати участь у розробці та здійсненні заходів захисту держав­ них таємниць України, в передбаченому законодавством порядку сприяти підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завда­ ти шкоди життєво важливим інтересам України;

•здійснювати відповідно до законодавства профілактику пра­ вопорушень у сфері державної безпеки;

•у межах визначеної законодавством компетенції забезпечу­ вати захист особистої безпеки громадян і осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, у разі надходження від них, членів їх сімей та близьких родичів заяви, звернення керівника відпо­ відного державного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну; брати участь у реабілітації і поновленні прав незаконно репресованих осіб;

•сприяти Прикордонним військам України в охороні держав­ ного кордону України;

•сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзвичайного стану в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших над­ звичайних ситуацій;

•подавати наявними силами і засобами, у тому числі й техніч­ ними, допомогу органам внутрішніх справ, іншим правоохорон­ ним органам у боротьбі зі злочинністю;

•брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в'їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на території України іноземців та осіб без громадянства, прикордон­ ного режиму і митних правил;

•забезпечувати засекреченим і шифрованим зв'язком дер­ жавні органи України і посадових осіб відповідно до переліку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України;

•здійснювати наукові дослідження і дослідно-конструкторські роботи, впроваджувати їх результати у практику діяльності СБУ;

•виконувати за дорученням Верховної Ради України або Пре­ зидента України інші завдання, безпосередньо спрямовані на за­ безпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону, співробітники СБУ само­ стійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони по­ винні відмовлятись від виконання будь-яких наказів, розпоря­ джень або вказівок, які суперечать чинному законодавству. За протиправні дії та бездіяльність співробітники СБУ несуть дисцип­ лінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Співробітники СБУ, які виконують свої обов'язки відповідно до наданих законодавством повноважень і в межах закону, не не­ суть відповідальності за завдані майнові збитки. Такі збитки від­ повідно до законодавства компенсуються за рахунок державного бюджету.

15.3. Кадри Служби безпеки України, їх правовий та соціальний захист

До складу кадрів СБУ належать:

•співробітники-військовослужбовці;

•працівники, які уклали трудовий договір із СБУ;

•військовослужбовці строкової служби.

До органів СБУ приймаються на конкурсній, добровільній і до­ говірній основі громадяни України, які за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я можуть ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокрема, юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нор­ мативними документами, які затверджуються Головою СБУ.

Кількісний склад співробітників СБУ визначається Президен­ том України за поданням Голови СБУ, виходячи з потреб надій­ ного захисту державної безпеки України в межах встановленого бюджету.

Умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками - військовослужбовцями СБУ визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється визначений законодавством порядок прохо­ дження військової служби у Збройних Силах України.

Військовослужбовці СБУ приймають Військову присягу на вір­ ність народу України, їм видається службове посвідчення і вони мають єдину форму одягу, зразки якого затверджуються Прези­ дентом України. Використання військових звань, відзнак, форми одягу і службового посвідчення військовослужбовців СБУ іншими особами передбачає встановлену законодавством відповідальність.

Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із СБУ, регулюються законодавством України про працю.

Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації спеціаліс­ тів для СБУ здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та інших актів законодавства. Для забезпечення професій­ ної освіти кадрів СБУ створюються відповідні навчальні заклади.

У запас Служби безпеки України зараховуються громадяни України, які вислужили установлені строки служби і звільнені зі служби у Службі безпеки України, придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і які не досягли граничного віку перебування в запасі.

Зазначені особи перебувають на військовому обліку в Цент­ ральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки Ук­ раїни і залучаються до проведення навчальних зборів у визначе­ ному законодавством порядку. Відповідно до ст. 27 Закону, держа­ ва забезпечує соціальний та правовий захист військовослужбовців і працівників СБУ.

Військовослужбовці СБУ мають політичні, соціально-економічні та особисті права і свободи, а також пільги відповідно до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про Службу безпеки України» та інших актів законодавства. Право на пільги зберігається також за військово­ службовцями СБУ, яких звільнено зі служби за віком, через хво­ робу або за вислугою років.

Соціальний захист працівників, які уклали трудовий договір із СБУ, забезпечується на загальних підставах відповідно до законо­ давства про працю.

Військовослужбовці СБУ та громадяни, які беруть участь у за­ безпеченні державної безпеки, мають певні правові гарантії:

•військовослужбовці СБУ при виконанні покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і пе­ ребувають під її захистом. Недоторканність їх особи, їх честь і гід­ ність охороняються законодавством;

•підлягають державному захисту і близькі родичі військово­ службовців СБУ. Правопорушення щодо близьких родичів військо­ вослужбовців СБУ, вчинені у зв'язку з виконанням покладених на цих військовослужбовців обов'язків, спричинюють установлену законом відповідальність;

•під захистом держави перебувають особи, які допомагають і сприяють СБУ, а також пенсіонери СБУ;

158

•особам, які допомагають і сприяють СБУ, гарантується кон­ фіденційність відносин. Розголошення даних про такі відносини, інші правопорушення щодо цих громадян та членів їх родин, які здійснюються у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із забезпечен­ ням державної безпеки, спричинюють установлену законодавством відповідальність;

•на працівників СБУ в разі залучення їх до заходів забезпе­ чення державної безпеки, не пов'язаних безпосередньо з їх функ­ ціональними обов'язками, поширюються гарантії правового захис­ ту, встановлені для військовослужбовців СБУ;

•не допускається розголошення факту належності співробіт­ ників СБУ до її оперативних підрозділів.

Устатті 29 Закону («Виплата одноразової грошової допомоги

уразі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Служби безпеки України і громадян, залучених до заходів щодо забезпе­ чення державної безпеки, та компенсація заподіяння збитків їх майну») передбачається надання компенсацій та здійснення ви­ плат у разі загибелі чи каліцтва співробітників СБУ або пошко­ дження чи знищення їх майна. Так, у разі загибелі (смерті) військо­ вослужбовця Служби безпеки України, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрак­ том, під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмі­ рі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. У разі поранення (кон­ тузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю Служби безпеки України під час виконання ним обов'язків вій­ ськової служби, а також інвалідності, що настала в період прохо­ дження служби або не пізніше ніж через три місяці після звіль­ нення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обо­ в'язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому випла­ чується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності військовослуж­ бовцем Служби безпеки України у період проходження служби

159