4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права

Державні юридичні особи є самостійними суб’єктами цивільного права, тобто виступають не від імені держави, а від свого імені. Отже, юридичні особи публічного права мають право- і дієздатність. Але вони можуть мати лише ті права та обов’язки, яки ним дозволяє закон.

У свою черегу, сама держава зазвичай діє через юридичні особи публічного права. Держава діє через систему своїх органів, оскільки поза ними вона діяти не може.¹ Мова йде про створені нею органи управління, фінансові та інші органи, яким державою деліговано виконання певних повноважень. Компетенція органів державної влади і органів місцевого самоврядування встановлюється законами, що визначають статус цих органів.

Погоджуємось з А.С. Довгертом, який вказує, що бюджетні установи, хоч і є юридичними особами, діють у майновому обігу у багатьох випадках від імені держави.² Це підтверджується і ст. 170 ЦК України, де встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права і обов’язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленоїї законом.

Особливо слід визначити право- та дієздатність місцевих органів самоврядування. В літературі небезпідставно стверджується, що суб’єктом або носієм функцій місцевого самоврядування є сама територіальна громада, а не утворювані нею рада, інші виконавчі органи. ³ Такий висновок випливає з аналізу Конституції України, ЗУ “Про місцеве самоврядування”.

Але ст. 143 Конституції України, ст. 177 ЦК України підтверджує можливість для територіальних громад створювати юридичні особи. Місцеві ради слід віднести саме до таких юридичних осіб.

Особливості право- та дієздатності державних осіб публічного права випливають з тих функцій, що на них покладено законом. Отже, значно обмежена і не є характерною для них можливість отримання прибутку. Це чітко розмежено ЦК України. Адже з його норм недвузначно випливає, що хоч державні юридичні особи й можуть створюватись для отримання прибутку, але їх вже слід віднести не до юридичних осіб публічного права, а до юридичних осіб приватного права.

У той же час обсяги право- та дієздатності публічних юридичних осіб не обмежує їх повністью у укладені цивільних правочинів, що спрямовані на отримання певних коштів. Зазвичай, допускається уклажання договорів на надання послуг. Так, затверджено перелік платних послуг, що можуть надаватися закладами МВС України (підрозділами паспортної й іміграційної служби, державної автомобільної інспекції тощо). Публічні юридичні особи надають платні довідки, отримують гроші за бланки різних документів, що видаються ними в сфері їхньої компетенції. Але в таку діяльність закладено один принцип. Публічні юридичні особи не можуть, як і інші, використовувати своє монопольне становище. Обсяг сплати за супроводженя їх дій (наприклад, видача документів, друк бланків яких вимагає певних типографських витрат) має носити компенсаційний характер і не направлена на отримання прибутку. Адже виконуєтьсяне приватно-правова функція реалізації товару, а, передусім, державно-правова фунція ведення відповідного обліку, впорядкування певних відносин, організація процесів державоутворення тощо.