- •Цивільне право
- •Харків 2004
- •1. Поняття цивільного права та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •6. Система цивільного права
- •7. Система курсу “Цивільне право України”
- •8. Співвідношення цивільного права с другими галузями права
- •9. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права
- •2.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •2.6. Аналогія закону и аналогія права
- •2.9. Судова практика
- •3. Дія норм цивільного законодавства
- •1. Загальні проблеми наукознавства
- •2. Поняття науки цивільного права
- •4. Методологія науки цивільного права
- •Лекція 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн (м.О. Самойлов)
- •1. Вступна частина
- •2. Предмет і система цивільного права зарубіжних країн
- •3. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •4. Класифікація правових систем приватного права
- •4.1. Романська система цивільного права
- •4.2. Німецька система цивільного права
- •4.3. Англо-саксонська система цивільного права
- •4.4. Східно-європейська система цивільного права
- •4.5. Центральноєвропейська система цивільного права
- •5. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Правове становище юридичних осіб
- •Право власності
- •Зобов'язальне право
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •4. Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків
- •Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе я.О) План:
- •1. Поняття та види цивільних прав та обов'язків
- •2. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків
- •3. Обмеження цивільних прав (р.Б.Шишка)
- •4. Охорона та захист цивільних прав
- •5. Способи захисту цивільних прав
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності.
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •2. Ім’я фізичної особи та її значення
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •2.Доктрина юридичної особи
- •3. Право- та дієздатність юридичної особи
- •5.Організаційно - правові форми юридичних осіб
- •6. Філії та представництва юридичної особи
- •2. Найменування юридичної особи
- •3.Місцезнаходження юридичної особи
- •5.Печатка юридичної особи
- •6.Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •3.Перетворення та виділ юридичної особи
- •4. Підстави для припинення юридичних осіб
- •5. Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •2.Майно юридичних осіб приватного права
- •3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
- •4. Об’єднання юридичних осіб приватного права
- •1. Поняття об'єднання громадян та їх значення
- •2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
- •3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
- •4. Політичні партії як юридичні особи
- •1. Поняття юридичних осіб публічного права
- •2. Види юридичних осіб публічного права
- •3. Майно юридичних осіб публічного права
- •4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права
- •5. Держава як учасник цивільних правовідносин
- •6. Специфіка арк і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність
- •7. Майно органів місцевого самоврядування
- •8. Управління комунальними юридичними особами
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •Таким чином, під об'єктами цивільних прав слід розуміти матеріальні і нематеріальні блага, що мають свої ознаки або властивості із приводу яких суб'єкти вступають у цивільні правовідносини.
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей.
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •1. За адресатом об’єктом:
- •13. За основними засобами поширення:
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •1. Поняття та значення представництва
- •4. Повноваження представника
- •1. Довіреність: поняття значення та реквізити
- •2. Види довіреності
- •4. Припинення довіреності
- •1. Поняття та правове значення позовної давності.
- •2. Види позовної давності.
- •3. Перебіг позовної давності.
- •4. Наслідки спливу позовної давності.
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •3 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.
2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
Даючи класифікаційну характеристику об'єднанням громадян, передусім варто визначитися з їх приналежністю серед суб’єктів цивільних прав. Не може викликати заперечень твердження про їх належність до юридичних осіб. На це вказує відповідність рис цих організацій законодавчо встановленим ознакам юридичних осіб.
Так, вони володіють майновою відокремленістю від своїх членів та засновників, інших юридичних осіб. Це проявляється в визнанні об'єднання громадян єдиним та самостійним власником приналежного йому майна, обліку та відображенні майна на балансі. Характерною особливістю майнової відокремленості всіх об'єднань громадян є те, що їх засновники та учасники передаючи організації майнові права взамін не отримують ні речових, ні зобов’язальних прав. Цим суб’єктам властива організаційна єдність, так як у них створюються та діють органи управління (правління, дирекція, ревізійна комісія, ін.), з поміж яких найбільші повноваження мають загальні збори учасників об'єднання, мають визначену мету створення та функціонування. Об'єднання громадян виступають в цивільному обігу під власним найменуванням, яке в якості обов’язкового компонента вказується у його статутних документах (ч.1 ст. 13 ЗУ „Про об'єднання громадян), що теж відповідає ознаці юридичної особи. На це ж вказує можливість об'єднань громадян бути позивачами та відповідачами в судових інстанціях. Ще однією важливою ознакою юридичної особи є публічність появи та припинення її діяльності. З приводу цього ч. 3 ст. 14 ЗУ „Про об'єднання громадян” говорить, що об'єднання набуває становища юридичної особи, а отже і правосуб’єктності у разі його реєстрації, яка є обов’язковою.
Визначаючи місце об’єднань громадян у системі юридичних осіб, слід відзначити, що вони є юридичними особами приватного права, оскільки створюються на підставі установчих документів, що відповідає класифікаційному критерієві, передбаченому у ч.2 ст.81 ЦК України. Окрім цього, аргументом висунутого твердження є те, що будь-який вид об’єднань громадян створюється та діє для відстоювання, захисту та реалізації законних прав та інтересів обмеженого кола осіб. При цьому немає значення велика кількість учасників та засновників суб’єкта (кількість членів політичних партій чи професійних спілок можуть сягати мільйонів), так як незалежно від чисельного складу така організація покликана відстоювати лише їхні інтереси, не беручи до уваги, а іноді і відкрито ігноруючи інтереси інших осіб-неучасників.
Підпадаючи під ознаки ч.2 ст.83 ЦК України, об’єднання громадян за організаційно-правовою формою є товариствами, оскільки створюються шляхом об’єднання осіб (фізичних осіб) які мають право участі у товариствах. Щоправда, в об’єднаннях громадян право участі носить специфічний характер.
Продовжуючи характеристику відзначимо, що об’єднання громадян є непідприємницькими товариствами, оскільки мета їх створення та діяльності не переслідує отримання прибутку для наступного його розподілу між учасниками. Будь-який з цих суб’єктів переслідує конкретну мету – спільну реалізацію громадянами своїх прав і свобод, що відповідає легальному визначенню поняття об’єднань громадян. Проте не виключена можливість створення об’єднань громадян, які мають на меті отримання прибутку, але діяльність таких суб’єктів входить в поле правової регламентації діяльності суб’єктів підприємницької діяльності.
Таким чином, класифікаційні критерії юридичних осіб, які передбачені ЦК України, дозволяють розглядати об'єднання громадян в якості різновиду непідприємницьких товариств як юридичних осіб приватного права.
Переходячи безпосередньо до розгляду видів об'єднань громадян, у ч.2 ст.1 ЗУ „Про об'єднання громадян” вказується, що незалежно від назви, об'єднання громадян визнається політичною партією або громадською організацією. Саме це і є першим формальним критерієм поділу цих суб’єктів.Громадськими організаціямист. 3 цього ж нормативного акту визнає об'єднання громадян, які створюються для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Найбільш розповсюдженими видами громадських організацій є: професійні та творчі спілки, спортивні товариства, дитячі, юнацькі та молодіжні організації, ін.
Згідно з ст. 2 ЗУ „Про політичні партії в Україні” політичною партієювизнається зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян-прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню та вираженню політичної волі громадян та бере участь у виборах та інших політичних заходах. На нашу думку, в якості підстави такого дихотомічного поділу об'єднань громадян законодавець використав роль та значення діяльності об'єднань для суспільства та держави, специфіку інтересів осіб, а також рівень можливості отримання владних повноважень. Однозначним є те, що в порівнянні з іншими об'єднаннями громадян політичні партії піддаються більшим обмеженням та контролю в питаннях набуття та реалізації права власності, членства, виникнення, здійснення і припинення діяльності.
Наступним класифікаційним критерієм поділу цього виду юридичних осіб є масштаб діяльності об'єднання. Масштаб діяльності (місцевий (регіональний), всеукраїнський та міжнародний), впливає на визначення статусу об'єднання громадян. Так, у відповідності з ст. 9 ЗУ „Про об'єднання громадян”місцевими об'єднаннямиє ті, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи регіону.Всеукраїнськими визнаються об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей. Діяльністьміжнародних організаційпоширюється на територію всієї України і хоча б однієї іншої держави. Цей критерій поділу тісно пов’язаний з попереднім. Це виявляється в тім, що будь-яка з громадських організацій може створюватися та діяти як з місцевим, так і з всеукраїнським і міжнародним статусом. Натомість для політичних партій встановлена вимога – ч.2 ст. 3 ЗУ „Про політичні партії в Україні” передбачає можливість їх створення та діяльність тільки з всеукраїнським статусом.
У залежності від організаційної структури, об'єднання громадян можна поділити напрості (одноланкові)таскладні (багатоланкові). Перші характеризуються тим, що у своєму складі не мають структурних утворень та відгалужень, і діють як унітарні юридичні особи. Складним об'єднанням характерна наявність значної кількості ланок, які входять у її організаційну структуру, кількість яких у деяких видів об'єднань може прирівнюватися до кількості адміністративно-територіальних утворень держави Україна. Якщо будь-який із видів громадських організацій може бути як простим так і складним, то політичні партії в силу їх територіального статусу можуть бути тільки багатоланковими (складними).
Стаття 10 ЗУ „Про об'єднання громадян” передбачає можливість створення спілок об'єднань громадян, котрі утворюються на добровільних засадах. Це можуть бути блоки, союзи, коаліції, асоціації, спілки з іншими найменуваннями, основною метою створення яких є необхідність координації спільних дій в здійсненні та реалізації масштабних завдань і цілей. Саме цих суб’єктів за ознакою організаційної побудови можна розглядати в якості ще одного різновиду об’єднань громадян.
Об'єднання громадян можуть бути класифіковані у залежності від мети їх створення та діяльності. Вони можуть функціонувати для досягненняполітичних(політичні партії),економічних(союзи підприємців та промисловців),соціальних(об'єднання ветеранів, організації інвалідів),трудових(профспілки),культурних(творчі спілки),спортивних(спортивні товариства і організації),екологічних(природоохоронні організації) цілей, цілей, які поєднують спільні інтереси та захоплення (товариство мисливців та рибалок, автомотолюбителів), інші.
Розмежування між вказаними суб’єктами можна проводити за можливістю заняття ними господарською та підприємницькою діяльністю. Якщо господарська діяльність дозволена всім видам об'єднань громадян, то підприємницька зазнає обмежень. Так, стосовно політичних партій вона взагалі недопустима, або зводиться до конкретних видів діяльності, які підпадають під сувору правову регламентацію.
За строком діяльності, об'єднання громадян можуть бути поділені на: тимчасові,котрі створюються та діють для досягнення певної цілі (напр. створення природоохоронної організації для закриття шкідливого виробництва) тапостійні, котрі за мету створення та діяльності мають відстоювання прав та інтересів на протязі чималого проміжку часу.