- •Цивільне право
- •Харків 2004
- •1. Поняття цивільного права та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •6. Система цивільного права
- •7. Система курсу “Цивільне право України”
- •8. Співвідношення цивільного права с другими галузями права
- •9. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права
- •2.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •2.6. Аналогія закону и аналогія права
- •2.9. Судова практика
- •3. Дія норм цивільного законодавства
- •1. Загальні проблеми наукознавства
- •2. Поняття науки цивільного права
- •4. Методологія науки цивільного права
- •Лекція 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн (м.О. Самойлов)
- •1. Вступна частина
- •2. Предмет і система цивільного права зарубіжних країн
- •3. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •4. Класифікація правових систем приватного права
- •4.1. Романська система цивільного права
- •4.2. Німецька система цивільного права
- •4.3. Англо-саксонська система цивільного права
- •4.4. Східно-європейська система цивільного права
- •4.5. Центральноєвропейська система цивільного права
- •5. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Правове становище юридичних осіб
- •Право власності
- •Зобов'язальне право
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •4. Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків
- •Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе я.О) План:
- •1. Поняття та види цивільних прав та обов'язків
- •2. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків
- •3. Обмеження цивільних прав (р.Б.Шишка)
- •4. Охорона та захист цивільних прав
- •5. Способи захисту цивільних прав
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності.
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •2. Ім’я фізичної особи та її значення
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •2.Доктрина юридичної особи
- •3. Право- та дієздатність юридичної особи
- •5.Організаційно - правові форми юридичних осіб
- •6. Філії та представництва юридичної особи
- •2. Найменування юридичної особи
- •3.Місцезнаходження юридичної особи
- •5.Печатка юридичної особи
- •6.Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •3.Перетворення та виділ юридичної особи
- •4. Підстави для припинення юридичних осіб
- •5. Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •2.Майно юридичних осіб приватного права
- •3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
- •4. Об’єднання юридичних осіб приватного права
- •1. Поняття об'єднання громадян та їх значення
- •2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
- •3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
- •4. Політичні партії як юридичні особи
- •1. Поняття юридичних осіб публічного права
- •2. Види юридичних осіб публічного права
- •3. Майно юридичних осіб публічного права
- •4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права
- •5. Держава як учасник цивільних правовідносин
- •6. Специфіка арк і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність
- •7. Майно органів місцевого самоврядування
- •8. Управління комунальними юридичними особами
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •Таким чином, під об'єктами цивільних прав слід розуміти матеріальні і нематеріальні блага, що мають свої ознаки або властивості із приводу яких суб'єкти вступають у цивільні правовідносини.
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей.
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •1. За адресатом об’єктом:
- •13. За основними засобами поширення:
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •1. Поняття та значення представництва
- •4. Повноваження представника
- •1. Довіреність: поняття значення та реквізити
- •2. Види довіреності
- •4. Припинення довіреності
- •1. Поняття та правове значення позовної давності.
- •2. Види позовної давності.
- •3. Перебіг позовної давності.
- •4. Наслідки спливу позовної давності.
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •3 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.
3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
Юридична особа приватного права отримує правоздатність з моменту отримання свідоцтва про державну реєстрацію якщо для її організаційно-правової форми і мети діяльності чинним законодавством не встановлене інше. Але в літературі відмічалося, що фактично юридична особа може укласти правочин лише з моменту дозвільної легалізації, необхідним елементом якої є отримання власної печатки, а розрахунки в безготівковій формі проводити лише з моменту відкриття рахунку в банку.1
Вище ми вже вказували про специфіку правоздатності юридичних осіб. Зараз підкреслимо ці особливості притаманні й важливі саме для юридичних осіб приватного права. Нагадаємо, що правосуб’єктність юридичної особи, що обумовлює можливість її участі цивільних правовідносинах здійснюється через дві складові: право- та дієздатність.
Загальна правоздатність юридичної особи передбачає, що з моменту виникнення вона має всі цивільні права та обов’язки, що дозволені в праві мати юридичній особі. Організація може мати не лише майнові права та обов’язки, але також має особисті немайнові права (на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію тощо). Дієздатність юридичної особи передбачає можливість для неї набувати цивільних прав та брати на себе цивільні обов'язки. Ст. 92 ЦК України встановлює, що юридична особа набуває цивільних прав та бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, які діють відповідно до закону або установчих документів. Але, якщо для діяльності такої юридичної особи потрібні дозволи, то дієздатність набувається лише з моменту їх отримання. Тому для більшость таких осіб дієздатність є перманентною.
Відповідно до наданої правосуб’єктності юридична особа приватного права має такі основні права:
затверджувати та зміняти свої установчі документи;
самостійно визначати програму дій, цілі діяльності, контрагентів;
відкривати рахунки у банках (у тому числі валютні);
набувати цивільні права та обов’язки відповідно до предмету і цілей діяльності;
приймати участь своїм майном в діяльності інших юридичних осіб за виключенням обмежень, встановлених законодавством України (так, наприклад, політичні партії не можуть засновувати виробничі підприємства);
емітувати та набувати цінні папери, отримувати з них дивіденди, мати корпоративні права, що з них випливають;
самостійно розпоряджатись отриманим чистим прибутком;
визначати відомості, що відносяться до комерційної таємниці, конфеденційної інформації, визначати режим її охорони;
створювати філії, представництва, інші підрозділи;
створювати інші юридичні особи;
визначати власну организаційну структуру, штати;
наймати й звільнювати працівників;
формувати органи управління й визначати їх повноваження (в межах діючого законодавства);
захищати свої права й законні інтереси.
До важливих обов’язків, що властиві юридичним особам приватного права належать такі:
у випадках, передбачених законодавством здійснювати перереєстрацію, вносити зміни в установчи документи;
не допускати недобросовісної конкуренції й монополізму;
належним чином виконувати взяти на себе зобов’язання;
дотримувати законні інтереси суб’єктів права;
сплачувати труд працівників за нормами, що не нижче встановленого законодавством мінімуму;
забезпечувати належні умови праці працівників;
виконувати вимоги екологічної безпеки діяльності;
вести бугалтерський облік своєї діяльності;
надавати встановлену законодавством звітність про результати діяльності;
виконувати діюче законодавство.
Враховуючи, що вагому частку діяльності юридичних осіб приватного права складає укладення договорів, при розкритті їх правосуб’єктності слід враховувати вимоги до цього, що встановлені законодавством.
Юридичні особи виступають в угодах (здійснюють свою дієздатність) за допомогою своїх органів. Тому варто визначити, хто саме з посадових осіб юридичної особи вправі укладати правочин від імені юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи можуть виникати в силу установчих документів. Наприклад, зазначено, що від імені юридичної особи правочини може укладати Генеральний директор. Інакше, якщо повноваження представника не випливають з закону чи установчих документів юридичної особи, необхідно переконатися в наявності в представника довіреності, що видана для здійснення таких дій уповноваженим органом юридичної особи.
Для того, щоб переконатися в повноваженнях фізичної особи, уповноваженої для укладення правочинів юридичною особою, керівники юридичних осіб, що укладають правочини, повинні представляти документи, що підтверджують їхнє посадове положення. Якщо за установчими документами юридичної особи керівник колективного органа не вправі діяти безпосередньо від імені организації, то керівник повинний представити довіреність, що видана відповідно до статуту чи положенню.
Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Не треба вимагати подання доручень на вчинення правочинів та інших дій від керівників юридичних осіб, яким за статутом (положенням) надано право укладати угоди. У цих випадках вимагається лише документ, який посвідчує їх службове становище. Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, витребовується документ, який підтверджує його повноваження та розподіл обов'язків між членами колегіального органу (статут, установчий договір, постанова про обрання посадових осіб тощо).