- •Цивільне право
- •Харків 2004
- •1. Поняття цивільного права та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •6. Система цивільного права
- •7. Система курсу “Цивільне право України”
- •8. Співвідношення цивільного права с другими галузями права
- •9. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права
- •2.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •2.6. Аналогія закону и аналогія права
- •2.9. Судова практика
- •3. Дія норм цивільного законодавства
- •1. Загальні проблеми наукознавства
- •2. Поняття науки цивільного права
- •4. Методологія науки цивільного права
- •Лекція 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн (м.О. Самойлов)
- •1. Вступна частина
- •2. Предмет і система цивільного права зарубіжних країн
- •3. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •4. Класифікація правових систем приватного права
- •4.1. Романська система цивільного права
- •4.2. Німецька система цивільного права
- •4.3. Англо-саксонська система цивільного права
- •4.4. Східно-європейська система цивільного права
- •4.5. Центральноєвропейська система цивільного права
- •5. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Правове становище юридичних осіб
- •Право власності
- •Зобов'язальне право
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •4. Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків
- •Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе я.О) План:
- •1. Поняття та види цивільних прав та обов'язків
- •2. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків
- •3. Обмеження цивільних прав (р.Б.Шишка)
- •4. Охорона та захист цивільних прав
- •5. Способи захисту цивільних прав
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності.
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •2. Ім’я фізичної особи та її значення
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •2.Доктрина юридичної особи
- •3. Право- та дієздатність юридичної особи
- •5.Організаційно - правові форми юридичних осіб
- •6. Філії та представництва юридичної особи
- •2. Найменування юридичної особи
- •3.Місцезнаходження юридичної особи
- •5.Печатка юридичної особи
- •6.Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •3.Перетворення та виділ юридичної особи
- •4. Підстави для припинення юридичних осіб
- •5. Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •2.Майно юридичних осіб приватного права
- •3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
- •4. Об’єднання юридичних осіб приватного права
- •1. Поняття об'єднання громадян та їх значення
- •2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
- •3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
- •4. Політичні партії як юридичні особи
- •1. Поняття юридичних осіб публічного права
- •2. Види юридичних осіб публічного права
- •3. Майно юридичних осіб публічного права
- •4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права
- •5. Держава як учасник цивільних правовідносин
- •6. Специфіка арк і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність
- •7. Майно органів місцевого самоврядування
- •8. Управління комунальними юридичними особами
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •Таким чином, під об'єктами цивільних прав слід розуміти матеріальні і нематеріальні блага, що мають свої ознаки або властивості із приводу яких суб'єкти вступають у цивільні правовідносини.
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей.
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •1. За адресатом об’єктом:
- •13. За основними засобами поширення:
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •1. Поняття та значення представництва
- •4. Повноваження представника
- •1. Довіреність: поняття значення та реквізити
- •2. Види довіреності
- •4. Припинення довіреності
- •1. Поняття та правове значення позовної давності.
- •2. Види позовної давності.
- •3. Перебіг позовної давності.
- •4. Наслідки спливу позовної давності.
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •3 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.
4. Повноваження представника
Як вже зазначалось, представник завжди діє від імені особи, яку він представляє, а правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. При цьому він здійснює юридичні дії на основі наданих йому повноважень. Тому виникає запитання що ж представляють собою ці повноваження.
У юридичній літературі немає одностайної думки по цьому питанню. Так, О.С.Иоффе вважає, що повноваження - це юридичний факт, який окреслює межі приєднання до правоздатності особи, яку представляють дієздатності представника.1 На думку В.А. Рясенцева повноваження - це і є вираження цивільної правоздатності."21 А.С. Сєргєєв під повноваженнями розуміє міру можливої поведінки представника по відношенню до третіх осіб.'3
Звичайно, кожна з цих точок зору має свої плюси та мінуси, але на нашу думку, вірною бачиться позиція авторів Цивільного Кодексу, відповідно з якою повноваження - це є право представника вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, І таким чином створювати, змінювати чи припиняти права та обов'язки для останньої.
Повноваження представника не слід плутати з правоздатністю. Повноваження представника виникають на підставі певних фактів (видачі довіреності, призначення юрисконсультом, укладання договору доручення та ін.), а правоздатність виникає лише на підставі закону. Окрім того характерною ознакою повноважень є те, що вони завжди звернені до третьої особи і від імені особи, яку представляють.
Повноваження представника не слід плутати з «уповноваженням». Уповноваження - це документ (довіреність, ордер, договір і т.п.), який представник пред'являє третім особам для підтвердження своїх повноважень.
ЦКУ встановлює певні межі для вчинення повноважень представника. Так, зокрема, у статті 238 ЦК сказано, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Окрім того, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Відповідно до ст. 240 ЦКУ представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Передавати свої повноваження частково або у повному обсязі іншій особі він може лише за умови, якщо це встановлено законом або договором між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Але у будь-якому випадку, представник, який передав свої повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання нього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.
Відповідно перепредставництво не може перевищувати зміст представництва та виходити за його межі. Таким чином представник може передати заміснику лише ті повноваження, які має сам і на той строк, який вказано у довіреності чи договорі, адміністративному акті або випливає із самого закону і його імперативів.
За загальним правилом представник повинен вчиняти правочин лише у межах наданих йому повноважень. Вихід за межі цих повноважень, як правило, не створює цивільно-правових наслідків для особи, яку представляють. Виняток з цього правила закріплений у ст.241 ЦКУ, відповідно до якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин що вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Характеризуючи повноваження представника слід відзначити також те, що при обов'язковому представництві повноваження представника визначаються законом або адміністративним актом, а при добровільному -особою, яку він представляє. При чому, у першому випадку повноваження представника можуть бути підтверджені спеціальним документом, який видається на основі закону, а у другому - письмовим договором між представником та особою, яку представляють, або довіреністю.
Чинне законодавство передбачає припинення представництва за довіреністю. Між тим припиняється й представництво, яке засноване на законі та на адміністративному акті.
Представництво за законом припиняється у разі набуття предсталяємим повної дієздатності. Представництво, що засноване на адміністративному акті припиняється у разі його відміни, припинення строку дії та скасування. При скасуванні адміністративного акту як незаконного може виникнути ситуація щодо правових наслідків такого представництва.
Представництво може бути припинене в разі втрати статусу професійного представника, наприклад відсторонення адвоката від адвокатської діяльності.
Контрольні питання:
Поняття та значення представництва.
Підстави та види представництва.
Передоручення.
Структура правовідносин при представництві.
Суб’єкти представництва.
Законне представництво.
Комерційне представництво.
Повноваження представника.
Припинення представництва.
Лекція 24. Довіреність1 у цивільному праві (Р.Б.Шишка)
План:
Довіреність: поняття значення та реквізити.
Види довіреності.
Строк в довіреності.
Припинення довіреності.
Нормативні акти: Конституція України, ЦК України, ЦК УРСР, СК України, ЗУ “Про нотаріат”, ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 19 червня 2003р.,Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.78. „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” /Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-К., 1995, Цивільний кодекс України: Коментар.-Х: ТОВ “Одіссей”, 2003. -856с. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. Ред. Я.М.Шевченко. –К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. Ч.1. - 692с.
Література. Эйдинова Э.Б. Сделки в нотариальной и судебной практике. М., 1981. Мічурін Є.О. Правочини з житлом. Науково-практичне видання. СТРАЙД. Х., 2003.,Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М., Статут, 1998, 353с. Невзгодина Е.А. Доверенность по советскому гражданскому праву//Сов. Государство и право. 1976. №19;
Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002; Гражданское право. Часть І. Учебник/ Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. М.: ТЕИС, 1996, Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.] – Х., 2000. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. Ред Я.М.Шевченко.-Т.1. Загальна частина. К.: Вид. Дім “Ін Юре”, -2003, 520с., Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера (кер. авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. –2-е вид., допов. і перероб. - К., Юрінком Інтер, - Кн.1 2004, 736с.
Ключова термінологія: довіреність, доручення, форма довіреності, представництво за довіреністю. відміна та скасування довіреності.