Практична спрямованість навчання рідної мови.

Оскільки провідною змістовою лінією навчання розумово відсталих учнів рідної мови є комунікативна, у спеціальній школі особлива увага приділяється розвитку правильного зв’язного мовлення протягом усіх років навчання.

В зв’язку з цим, теоретичні дані переважно відібрані у програмі з розрахунком: частоти використання в мовленні тієї чи іншої граматичної категорії; її практичного значення для розвитку мовленнєвої діяльності; малої наукової диференціації цього матеріалу; доступності для його засвоєння.

Наприклад, у спеціальній школі не вивчається: дієприкметник – оскільки він має ознаки, притаманні дієслову та прикметнику; питальні, заперечні, неозначені займенники; деякі теми у старших класах учні засвоюють теж за допомогою практичних вправ, а не на основі теоретичних узагальнень та відповідної термінології (наприклад, при засвоєнні теми «Складні речення» діти лише вчаться з’єднувати прості речення у складні за допомогою сполучників). Також школярі молодших класів практичним шляхом ознайомляться з мовознавчими поняттями: текст, монолог, діалог, тип мовлення тощо.

Одна з важливих складових, яку забезпечує комунікативна змістова лінія, – формування вмінь слухати – розуміти українське усне мовлення (аудіювальних умінь). Особлива увага приділяється роботі з усними діалогічними і монологічними висловлюваннями. Учні навчаються переказувати готові тексти (прослухані, прочитані твори, переглянуті діафільми, випадки із особистого життя) і на їх основі будувати аналогічні висловлювання. Водночас учитель навчає їх складати усні і письмові висловлювання, що мають комунікативну мету (записку, вітання, лист). Цю роботу спочатку вони виконують під керівництвом учителя, а потім – з використанням різноманітних опор (малюнки, ілюстрації, план, ключові речення і т. ін.). Учитель створює на уроках такі мовленнєві ситуації, які спонукають учнів до спілкування, до побудови особистих висловлювань. Обов’язково ознайомлює школярів із культурою спілкування, вчить доречно використовувати формули мовленнєвого етикету, уважно слухати та вислуховувати співрозмовника, формує вміння добирати слова для відповіді йому [17].

Завдання та зміст роботи з рідної мови в 1-му; 2-4-х класах.

Умовно навчання рідній мові в спеціальній школі можна розділити на етапи.

Перший етап: 1-й рік навчання.

Завдання:

1. Вивчення дітей.

2. Підготовка та включення їх у шкільні заняття.

3. Забезпечення адаптації до умов навчання.

4. Виправлення недоліків вимови, розвиток фонематичного слуху, зорового гнозису та рухової сфери.

5. Формування читання та письма.

6. Уточнення та розвиток словникового запасу.

7. Формування вмінь будувати речення, вести бесіду.

8. Розвиток комунікативних умінь (зв’язного мовлення).

Основні методи роботи – ігри та вправи. У вправи також вносяться елементи гри, оскільки розумово відсталі діти швидко стомлюються, а вправи потребують аналітичної роботи мислення [13].

Другий етап: 2-4 класи

Завдання:

1. Розвиток пізнавального інтересу до рідної мови та формування первинних мовних узагальнень.

2. Подальше удосконалення вимови звуків, звукорозрізнення, письма.

3. Уточнення, розширення та активізація словника.

4. Розвиток вміння правильно висловлювати в усній формі свої думки (комунікативних умінь) .

5. Якісне вдосконалення процесів читання та письма.

6. Практичне засвоєння ряду граматичних відомостей та орфографічних правил [17].

Основний метод роботи – різноманітні за формою практичні вправи з письма та читання. Тобто нові знання діти засвоюють не шляхом заучування правил, а в процесі роботи над конкретним матеріалом. Ігрові прийоми залишаються важливими засобами навчання.