- •1. Данильченко Євгенія Володимирівна, старший викладач кафедри педагогічних технологій інклюзивної та корекційної освіти
- •Тема №5. Розвиток мовлення, як основне завдання навчання рідної мови у спеціальній школі
- •5.2. Шляхи розвитку зв’язного усного та писемного мовлення учнів молодших класів.
- •Тема №1. Методика викладання української мови як наука. План
- •1.3. Українська мова як навчальний предмет у спеціальній школі.
- •1.1. Предмет і завдання методики викладання української мови.
- •1.2. Методи дослідження в смум.
- •1.3. Українська мова як навчальний предмет у спеціальній школі.
- •Практична спрямованість навчання рідної мови.
- •Тема №2. Методика навчання грамоти. Наукові основи методики навчання грамоти у спеціальній школі. План
- •2.1. Механізми читання і письма.
- •2.2. Лінгвістичні основи навчання грамоти.
- •2.3. Психолого-педагогічні передумови навчання грамоти.
- •2.4. Сутність застосування звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти та його основні принципи.
- •2.5. Прийоми звукового аналізу та синтезу.
- •2.6. Особливості застосування сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти у спеціальній школі.
- •2.7.Труднощі при проведенні навчання грамоти.
- •2.8. Вивчення готовності учнів до опанування грамотою.
- •2.9. Завдання та зміст добукварного періоду.
- •2.10. Основні завдання та етапи проведення букварного періоду.
- •2.11. Система роботи з вивчення звуків і букв у спеціальній школі.
- •2.12. Навчання читання та письма.
- •Тема №3. Методика навчання читання. План
- •3.1.Організація та зміст уроків читання у спеціальній школі.
- •3.2. Особливості розвитку навичок читання у дітей з порушеним інтелектом.
- •3.3. Формування якостей читання в учнів спеціальної школи.
- •Правильність читання
- •Виразність читання
- •Свідомість читання
- •3.4.Основні етапи роботи над художнім твором у молодших класах.
- •I. Вступна бесіда.
- •II. Читання тексту вчителем.
- •III. Читання учнями тексту за частинами та аналіз.
- •Vі. Заключна бесіда.
- •3.5. Методика роботи над художніми творами різних жанрів
- •Тема №8. Методика навчання граматики та правопису учнів молодших класів спеціальної школи. План
- •4.1. Труднощі засвоєння граматики та правопису учнями спеціальної школи.
- •4.2. Особливості підготовки учнів до оволодіння мовними узагальненнями.
- •4.3. Сутність програми з рідної мови (граматика і правопис) у 2-4 класах спеціальної школи.
- •Завдання, зміст та вимоги проведення практичних граматичних вправ.
- •1.Логічні:
- •4.4.Типи і структура уроків граматики та правопису у молодших класах.
- •4.5. Методика роботи над темою «Звуки та букви».
- •4.6. Методика роботи над темою «Слово».
- •4.7. Методика роботи над темою «Речення».
- •Збагачення та активізація словника учнів на матеріалі, пов’язаному з вивченням назв предметів, дій предметів та їх ознак.
- •Тема №5. Розвиток мовлення, як основне завдання навчання рідної мови у спеціальній школі План
- •5.2. Шляхи розвитку зв’язного усного та писемного мовлення учнів молодших класів.
- •5.1.Особливості мовленнєвого розвитку учнів молодших класів з порушеним інтелектом.
- •5.2. Шляхи розвитку зв’язного усного та писемного мовлення учнів молодших класів.
- •Робота над лексичним складом мовлення
- •Робота над синтаксичною будовою мовлення
- •Список використаних джерел:
Виразність читання
Виразність читання – якість читання, при якій за допомогою різних засобів інтонації найбільш повно передається емоційний та смисловий зміст твору.
Виразність читання сприяє розумінню твору, впливає на почуття, емоції дітей, допомагає розкрити головну думку твору, виховує любов до рідної мови. Але часто вчитель вимагає виразного читання, але не знає, як навчити читати виразно.
Виразно прочитати – це витримати відповідний темп, ритм, дотриматись пауз та логічних наголосів, потрібної інтонації. В першу чергу, треба вчити учнів дотримуватися паузи на розділових знаках (крапка, знак питання, знак оклику потребують довгої паузи, кома – короткої паузи). Паузи бувають граматичні, логічні та психологічні. Дотримання пауз завжди викликає у розумово відсталих учнів значні труднощі.
Вчитель має привчати читати спокійно, не викрикувати. Ще в 1 класі діти вчаться дотримуватись пауз і поєднувати їх з інтонацією, оскільки на крапці читач не лише зупиняється, а й стишує голос. У 2 класі учні вчаться зупинятися, коли читають питальні речення. У 3 класі діти навчаються читати окличні речення та дотримуватись відповідних пауз.
Найлегше даються учням граматичні паузи, оскільки вони бачать розділові знаки під час читання. Вчитель навчає дотримуватися їх, використовуючи читання під рахунок. Це допомагає виробити паузацію – скільки потрібно мовчати, коли читаєш розповідне, питальне чи окличне речення, а скільки, коли читаєш речення, у якому є кома.
Для виразності читання дуже важливий логічний наголос, тобто вміння знайти найголовніше слово у фразі та виділити його голосом. Формуванню цього вміння допомагають вправи у переміщенні логічного наголосу з одного слова фрази на інше з одночасним спостереженням за зміною її смислу. Після того, як діти взнають, що логічний наголос виділяють голосом. Їм слід пояснити, що виділити слово наголосом, це не означає, що його слід кричати. Слово під наголосом повинно звучати сильніше за інших, але воно може вимовлятись навіть пошепки.
Виразне читання передбачає дотримання і психологічних наголосів, які допомагають впливати на уяву та почуття слухача. Психологічних наголосів найчастіше дотримуються у віршах, де є епітети, метафори, порівняння. Вони сприяють досягненню емоційного враження. Необхідно також вчити дітей змінювати силу, висоту тону, темп та ритм, тембр голосу. У молодших класах можна рекомендувати наступні завдання: прочитай слово та назви у ньому наголошений звук; прочитай це речення так, щоб тебе чув тільки сусід по парті, а тепер прочитай голосно, щоб чув весь клас; прочитай речення повільно, тепер прочитай швидко; прочитай слово так , щоб висловити різні почуття: подив, радість, гнів.
Для вироблення навички виразного читання велике значення має здатність учнів наслідувати інтонацію вчителя. Учні спеціальної школи частіше за все не вміють відтворювати інтонацію вчителя, спотворюють та спрощують її. Їм необхідна спеціальна підготовка мовленнєвого та слухового апарату не тільки у 1-му класі, а й на наступних роках навчання. Допомагає у цьому читання вчителем з певною інтонацією окремих речень, коротких віршів. Перед учнями ставиться завдання точно повторити інтонацію вчителя. Учні слухають, відтворюють, інші відмічають недоліки вимови, намагаються їх виправити [17].
Однак важливо вимагати не тільки копіювання читання вчителя, а й вміння самостійно знаходити вірні інтонації. У процесі розбору твору, коли виявляється характер герою та його відносини з іншими дійовими особами, встановлюється, як треба читати ті чи інші фрази. Майже усі тексти підручників для читання дають матеріал для роботи над інтонацією.
Удосконаленню навички виразного читання допомагає інсценування оповідань, казок, байок. Ця робота має для розумово відсталих учнів певні труднощі, оскільки вони не можуть орієнтуватись у тексті. Тому на перших етапах можна полегшити роботу, відмічаючи кольоровим олівцем висловлювання героїв, складанням мовленнєвої партитури. Текст автора читає сам вчитель.
Завдяки інсценуванню учні ясніше можуть уявити собі ситуацію і тому читати будуть з більш точною та виразною інтонацією.