4. 1.3. Українська мова як навчальний предмет у спеціальній школі.

Програма з української мови в початкових класах спеціальної школи містить такі розділи:

• Навчання грамоти (1 кл.);

• Читання та розвиток мовлення (2-4 кл.);

• Мова, мовлення і правопис (2-4 кл.).

Корекційна роль навчання рідної мови у спеціальній школі.

Діти, які навчаються у спеціальній школі, мають ряд суттєвих недоліків в психофізичному розвитку, що призводить до труднощів у їх навчанні та вихованні. Тому необхідне застосування системи спеціальних педагогічних засобів для подолання або послаблення недоліків. В цьому є сутність корекційно-виховної роботи.

Основним завданням уроків рідної мови є формування мовлення як засобу спілкування, способу корекції пізнавальної діяльності та засобу подальшої адаптації і соціалізації учнів [8].

Мета предмета «Українська мова» – забезпечення елементарних знань з мови і правопису та відповідних їм умінь, мовної освіченості і мовленнєвого розвитку, які б допомогли їм успішно опанувати мову і мовлення в наступні роки навчання, засвоїти знання з інших предметів; корекція недоліків психофізичного розвитку та підготовка до соціалізації в суспільстві.

Завданнями навчання української мови молодших школярів є: навчання письма, усного і писемного мовлення, формування вмінь стосовно усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання (слухання-розуміння мовлення), говоріння, читання і письма, спілкування з однолітками і дорослими в різноманітних життєвих ситуаціях; виховання національно свідомих громадян України; розумовий розвиток учнів і корекція їх психофізичних недоліків [17].

Мета і завдання навчання учнів мови реалізуються в комунікативній, лінгвістичній, українознавчій та діяльнісній змістових лініях. Провідна лінія мовної освіти школярів – комунікативна. Реалізуються змістові лінії за розділами: «Звуки і букви», «Значення слова», «Слово», «Речення».

Навчання учнів мови і мовлення передбачає концептуальну опору на текст – зв’язне висловлювання, тому учні мають працювати з мовними одиницями, що є зразками мовлення: текстами, діалогічними єдностями, повними реченнями.

Початковий етап навчання мови передбачає такі аспекти роботи: «Навчання письма», «Знання про мову, мовні уміння», «Мовленнєва діяльність», «Правопис», «Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт» [13].

Ознаки корекційної спрямованості навчального процесу:

І. Корекція психічних процесів, видів та операцій мислення.

Наприклад, в період навчання дітей читанню важливою задачею корекційного навчання є спеціальна підготовка до роботи над текстом. Корекційне значення має аналіз прочитаного. Він сприяє розумінню текстів, що читаються, оскільки спрямований на подолання характерних для розвитку дітей з порушеним інтелектом утруднень у встановленні логічних зв’язків та відносин. Такий аналіз є важливим для школярів як засіб розвитку пізнавальної діяльності, формування словесно-логічного мислення, мовлення в цілому.

II. Корекція і розвиток зв’язного мовлення повинна бути невід’ємною складовою частиною при вивченні будь-якої теми на уроках рідної мови. Необхідно вчити дітей говорити не поспішаючи, достатньо голосно, літературно правильно, інтонаційно виразно. Цілеспрямований розвиток мовлення учнів має принципове значення для нормалізації їх спілкування, для засвоєння усіх навчальних предметів, а також для оволодіння письмовим мовленням.

III. Словниковий запас учнів з порушеним інтелектом є бідним, що призводить до труднощів в навчанні. З метою вирішення корекційних задач необхідно проводити поглиблену словникову роботу. Найважливішими компонентами цієї роботи є формування уявлень на основі розширення чуттєвого досвіду дитини та використання різних форм наочності.

IV. Програма з рідної мови побудована на основі лінійно- концентричного принципу розміщення матеріалу. Це означає, що одна й та ж тема вивчається протягом декількох років з поступовим збільшенням досвіду та даних.

V. Внаслідок того, що одним з недоліків пізнавальної діяльності розумово відсталих учнів є порушення логічного мислення і низький рівень розвитку навичок диференціації, у програмі виділені теми, які потребують:

порівняння та співставлення схожих предметів, явищ, понять; встановлення схожості та відмінності предметів та явищ.

VI. Враховуючи уповільнене сприймання навчального матеріалу учнями, кількість уроків з кожної теми збільшено у порівнянні з масовою школою.