2.10. Основні завдання та етапи проведення букварного періоду.

Букварний період у 1 класі спеціальної школи продовжується орієнтовно до середини квітня.

Основними завданнями цього періоду є: вивчити всі букви; правильно читати складові структури; засвоїти написання букв та їх сполучень, а також сформувати початкові вміння з грамотного письма; озброїти дітей вмінням плавного поскладового читання; продовжити роботу з букварем, розвивати у інтерес до читання, коригувати мовлення, мисленнєві процеси та операції; здійснювати цілеспрямоване всебічне виховання учнів; сформувати у дітей основні санітарно-гігієнічні норми поведінки з книжкою, сидіння за партою (постава) і т.д.

Букварний період навчання грамоти є дуже відповідальним етапом, оскільки від успішності оволодіння початковими уміннями з читання й письма залежить подальше навчання учнів. Цей період характеризується поступовим ускладненням матеріалу, збільшенням обсягу слів, словосполучень, речень і текстів для читання, поглибленням аналізу змісту прочитаного. Крім того, проводиться робота з розширення уявлень розумово відсталих учнів про довкілля, розвитку фонематичного слуху та сприймання, формуванню у дітей основних прийомів пізнавальної діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), розвиток навичок усного мовлення.

Звуки і букви, які вивчаються протягом цього періоду, розподіляються згідно програми [17] на 4 етапи:

1. Вивчення звуків і букв а, у, м, о, с, х.

2. Повторення засвоєних звуків і букв та вивчення нових: и, ш, р, п, н, л, к.

3. Повторення засвоєних звуків і букв та вивчення нових: е, т, б, і, д, г, в, ж, з, й, ь та сполучень йо, ьо.

4. Повторення засвоєних звуків і букв та вивчення нових: я, ю, є, ї, ч, щ, ф, буквосполучень дж, дз, апострофа.

На першому етапі учні засвоюють: голосні а, о, у; сонорний приголосний м; глухі приголосні с, х.

Крім вивчення звуків і букв, учні читають склади типу: Г, ГП, ПГ.

Л.Г. Вавіна пропонує крім того, склади ПГП (мох, сом, син, сам). Читають слова із засвоєних складів. Основним завданням на цьому етапі є формування вмінь співвідносити звуки та букви. Паралельно із засвоєння навичок читання діти вчаться писати елементи букв, що вивчаються, самі букви та склади [17].

Основні труднощі, з якими зустрічаються учні на цьому етапі: звуковий аналіз; невміння співвідносити звук з буквою; невміння зливати звуки у склади, особливо засвоєння прямого відкритого складу (ПГ); важко дотримуватися рядка.

Подолання цих труднощів потребує значної роботи та ряду спеціальних прийомів. А.К. Аксьонова [1] рекомендує наступні завдання: назвати вивчені букви; вказати, як позначається на письмі той чи інший звук; визначити за артикуляцією звук, який вимовляється без голосу: спочатку вчителем, потім учнями; відібрати малюнки, у назвах яких є цей звук; дібрати слова з потрібним звуком; визначити місце звука у слові; прочитати склади, порівняти схожі складові структури; розкласти склади та слова на звуки, записати умовно-графічну схему, скласти з букв розрізної азбуки, записати на дошці; списати з дошки або з букваря букви та склади у зошит; запам’ятати вивчені склади; правильно і плавно прочитати склади з букваря; розглянути картинку, з’ясувати її зміст, скласти речення, включивши в нього прочитане слово.

На 2 етапі учнів знайомлять: з сонорними л, н, р; голосним и; глухим приголосним ш; глухими проривними п, к; вчаться читати та писати ці букви; вивчають склади ПГ, ПГП; вчаться читати слова, які складаються: з голосної та складу (у-ра, о-си); зворотного та прямого складів (Ал-ла); двох прямих складів (ра ма, на ша, Ма-ша); трибуквеного закритого складу (шум, сир, мак); короткі речення з цих слів.

На цьому етапі йде процес закріплення поскладового читання. Якщо учні засвоїли процес злиття, то читання закритих трибуквених складів відбувається шляхом нарощування останнього приголосного (мааа+к). Читається прямий склад, потім додається приголосний, учні читають слово та співвідносять з малюнком. Високої уваги на цьому етапі заслуговує диференціація схожих звуків (м-н, с-ш, л-м, р-л, а-о) та букв (м-л, с-х, а-о).

Завдання для закріплення навичок, одержаних на 2 етапі: швидко назвати вивчені букви; дібрати відповідні букви до звуків що вимовляються; правильно вимовити схожі звуки ( с-ш, р-л, м-н ) та склади з ними; порівняти склади, які мають однакові букви, визначити їх схожість та різницю (он-но, ам-ма, ос-со); дібрати приклади, в яких звук, що вивчається, знаходиться на початку, в середині або в кінці слова; прочитати склади з однаковими голосними або приголосними буквами (ма, ша, ла, ра, со, су, са); додати потрібний склад до слова, орієнтуючись на картинку; відгадати другий склад, орієнтуючись на перший склад та картинку; дібрати слова з цим складом; прочитати слова, короткі речення з букваря та підписи до малюнків; знайти на картинці зображення того, про що прочитано, відповісти коротко на запитання вчителя про прочитане; знайти та скласти прочитані склади, слова та речення з букв розрізної азбуки, списати їх з дошки, з букваря.

На 3 етапі навчання грамоти учні вивчають: голосні е, і; глухий, проривний приголосний т; довгі, дзвінкі приголосні в, ж, з, г; проривні дзвінкі б, д; м’який приголосний й; ь; сполучення ьо, йо; засвоюють поняття м’якості приголосних та позначення її буквами і, ь, сполученнями йо, ьо; вивчають склади з м’якими приголосними (ПГП) – кіт, кінь [1].

Основне завдання цього етапу – удосконалення навичок поскладового читання з переходом до читання слів. Основні труднощі: читання складів з проривними та м’якими приголосними; читання з підготовкою артикуляційного апарату для вимови цілком (а-ба-ба, ба); питання за слідами аналізу (тато, та-то); завдання на диференціацію подібних приголосних (суп-зуб, шар-жар); для подолання труднощів, пов’язаних з читанням складів з м’якими приголосними, спочатку вивчаються склади з буквою і, і тільки після цього з ь.

Завдання для закріплення навичок, одержаних на 3 етапі: швидке називання вказаних букв; диференціація подібних друкованих та письмових букв (г-т, х-к-ж, д-б, д-з, п-т); співвіднесення звука та букви, їх друкованого та рукописного варіантів; диференціація складів та слів з опозиційними дзвінкими та глухими (да-та, дом-том); шиплячими та свистячими (жу-зу, роса-роза, жар-шар); м’якими і твердими (мила-мило, сіла-сила, біла-була); постійне повторення та запам’ятовування складових структур; порівняння слів, які відрізняються однією буквою або їх кількістю (гра-ігла, син-сир, рухи-раки, мак-рак); більш самостійне складання умовно – графічних схем слів та речень; підбір слів та речень до умовно-графічних схем; читання слів з 3-х складів (го-рі-хи, со-ро-ка, ва-ри-ла, хо-ди-ла); читання слів з нових складових структур (кішка- шапка, вікна); письмо слів та речень під диктовку після аналізу або поскладової вимови.

На 4 етапі навчання грамоти першокласники засвоюють: йотовані я, ю, є, ї; африкати ч, ц; щілинні щ, ф; сполучення дж, дз; апостроф; читають слова зі збігом двох приголосних на початку та в кінці; спочатку тверді варіанти, потім м’які.

Значні труднощі на цьому етапі розумово відсталі діти зустрічають насамперед при вивченні складів зі збігом приголосних та с йотованими. Для подолання їх доцільно використати наступні прийоми: нарощування приголосних (б-ра – бра – брат); різні способи поділу слів на частини (ро-сли, рос-ли); зміну форми слова (шарфи – шарф, поїзди – поїзд).

Засвоєння складів з буквами (я,ю,є,ї) йде шляхом ускладнення складових структур (я-ма, яс-ла, ма-ля-та, о-дяг), а також частішого порівняння складів і слів за твердістю-м’якістю (рад-ряд, лис-ліс, да-дя, лу-лю). Після кожного етапу обов’язково відводиться час на закріплення вивченого: на чітке співвіднесення звуків і букв, на диференціацію подібних звуків і букв, на сприймання складових комплексів.