Робота над синтаксичною будовою мовлення

Основним завданням цієї роботи є навчити школярів правильно будувати речення точно висловлювати свої думки з метою розвитку зв’язного мовлення. Робота над синтаксичною будовою мовлення має три напрямки:

1.Відпрацювання змісту речення для забезпечення його змістової закінченості та комунікативної доцільності.

2.Робота над мовленням, яка містить формування навичок точного та повного відбору слів для висловлення думки, вибору найбільш вдалої синтаксичної конструкції, розвиток інтонаційних вмінь.

3. Формування граматичного плану речення, тобто відпрацювання навичок правильного з’єднання слів, їх правильного розташування, усвідомлення структурної схеми конструкції, що використовується.

Усі три напрямки взаємопов’язані, але в залежності від характеру уроку один з них може бути провідним. До роботи над реченням ставиться ряд методичних вимог: постійно стимулювати пізнавальну та емоційну активність учнів (наочність, ігрові прийоми, цікаві ситуації, заохочення); роботу над реченням не можна обмежувати матеріалами підручника; робота над реченням повинна бути завжди у центрі уваги вчителя на будь-якому уроці рідної мови.

Види вправ для відпрацювання навичок лексико-граматичного оформлення речень:

1.Читання речень з правильною інтонацією для позначення кінця речення, визначення кількості речень у мовленні.

2.Вибір за завданням вчителя речень з підручника.

3.Відповіді на запитання вчителя за малюнками, після екскурсії, під час гри та ін.

4.Складання речень за схемами у вигляді: карток із зображенням предметів, умовних знаків, запитань та слів; малюнків; ребусів.

5.Заміна слів у реченні у залежності від зміни демонстраційного матеріалу.

6.Закінчення речень за змістом.

7.Складання речень з окремих слів.

8.Співставлення, порівняння речень.

Робота над розвитком монологічного та діалогічного мовлення.

Розвиток мовлення відбувається на уроках читання і граматики. Основним видом вправ є бесіда вчителя з учнями. Теми бесід з учнями можуть бути різноманітними: побут, шкільне життя, явища природи, цікаві випадки з життя і т.д.

Вимоги до проведення бесіди: не давати дітям відхилятися від основної теми; запитання ставиться всьому класу, а не окремій дитині, потім призначається той хто буде відповідати; дітям слід дати час на роздуми над запитанням; слід вимагати від дітей повної відповіді як тавтологічно би це не звучало; не можна ставити дітям подвійних запитань або запитань, що вимагають подвійної відповіді.

В умовах спеціальної школи успішно застосовуються вправи з дидактичними посібниками та ігри.

Робота з реченнями: опис предметів; знаходження предмета за описом вчителя; порівняння предметів; порівняння речень; поширення речень; складання нових речень; складання оповідань за малюнком; за серією сюжетних малюнків; за спогадами; за враженнями від екскурсії, фільму; на вільну тему з допомогою, без допомоги; за планом (усним, письмовим, у готовому вигляді, складеним колективно, складеним учнем самостійно).

Розвиток зв’язного писемного мовлення

Складання письмових відповідей на запитання може бути пов’язано з різними видами роботи на уроках рідної мови: розгляд предметів; бесіда за малюнками; пояснювальне читання; вправи з граматики.

Слід звернути увагу на складання з учнями переказів, творів, ділових паперів.

Одночасно з основними видами роботи проводяться спеціальні лексико-стилістичні вправи, які розраховані на уточнення окремих мовленнєвих навичок: добір слів зі схожим значенням; добір слів, які мають протилежне значення; добір слів, які позначають ознаки предмету у різних значеннях; скорочення та поширення речень; перебудова речень.

Навчаючи учнів писемного мовлення, вчитель вчить їх писати про те, що схвилювало, записувати враження від побаченого, прочитаного або почутого. Він заохочує до ведення записів, водночас навчає виправляти помилки, організовувати групову перевірку робіт, спонукає учнів до активного обговорення того, що написали однокласники, до виправлення помилок.