Тема №3. Методика навчання читання. План

3.1 . Організація та зміст уроків читання у спеціальній школі.

3.2.Особливості розвитку навичок читання у дітей з порушеним інтелектом.

3.3.Формування якостей читання в учнів спеціальної школи.

3.4.Основні етапи роботи над художнім твором у молодших класах.

3.5. Методика роботи над художніми творами різних жанрів.

3.1.Організація та зміст уроків читання у спеціальній школі.

Уроки читання у 2-4 класах спеціальної школи проводяться як уроки пояснювального читання та ставлять перед собою завдання: удосконалення в учнів техніки читання; розвиток вміння аналізувати твори, пояснювати вчинки героїв, причинну обумовленість явищ; навчання вміння витримувати паузи та інтонації, логічний наголос; розкриття та уточнення понять, з’ясування значення окремих слів; збагачення словника дітей та розвиток зв’язного мовлення [17].

Під час аналізу змісту творів, пояснення нових слів демонструються малюнки, предмети, муляжі, макети, кінофільми та інші засоби наочності.

Значне місце на уроках пояснювального читання займає неодноразове перечитування тексту та його частин. Так: у 1 кл. у дітей формують навички правильного поскладового читання, вміння відповідати на запитання; у 2 кл. продовжується робота з розвитку правильного, свідомого читання поскладового читання та читання цілими словами; у 3 кл. продовжується робота з переходу на читання цілими словами, хоча допускається читання по складах складних слів. Поступово здійснюється перехід на орфоепічно правильне читання, продовжується оволодіння елементами виразного читання. У цьому ж класі учні починають читати мовчки, передавати зміст прочитаного у особах, самостійно відповідати на запитання; У 4 кл. читання учнів повинно бути правильним, свідомим, виразним, відповідне за темпом. Більш різноманітними стають і форми переказу. Обов’язковим є читання дитячих книг з бібліотеки, дитячих газет та журналів. Основна увага приділяється усвідомленню прочитаного.

Принципи відбору матеріалу та структура підручників для читання 2-4; класів. Структура читанок обумовлена програмними вимогами. У зв’язку із завданнями пояснювального читання у 2-4 кл., доступність аналізу творів забезпечується завдяки групуванню матеріалу у відповідності з певними темами, пов’язаними з життям та досвідом дітей. Таке розміщення матеріалу дає можливість спиратись при аналізі твору на спостереження у даний момент за сезонними змінами у природі, шкільних та класних заходів, вчинків та справ дітей.

Доступність розуміння творів досягається завдяки спеціальному відбору творів за жанрами. Читанки 2-4 кл. містять твори: 1) оповідання; 2) казки; 3) вірші; 4) байки; 5) статті, 6) загадки, прислів’я. Крім художніх творів читанки містять науково-пізнавальні тексти.

3.2. Особливості розвитку навичок читання у дітей з порушеним інтелектом.

Навчання читати передбачає оволодіння учнями двома видами читання: вголос і мовчки. Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі.

Сучасна методика визначає навичку читання як автоматизоване вміння озвучувати текст з усвідомленням ідеї твору та створення особистого ставлення до того що читається.

Повноцінна навичка читання характеризується чотирма якостями: правильністю, швидкістю, виразністю та свідомістю. Усі ці якості взаємопов’язані та взаємообумовлені. Підготовка читача повинна відбуватись з урахуванням одночасної роботи над усіма якостями читання.

В методиці разом з терміном навичка читання використовується термін техніка читання, яким позначаються три взаємозв’язаних дії у процесі читання: сприймання буквених знаків; озвучування їх; усвідомлення прочитаного.

Своєрідність формування навичок читання у розумово відсталих учнів виявляється в період навчання грамоти: діти повільно запам’ятовують букви, змішують схожі графеми, недостатньо швидко співвідносять звук з буквою, довгий час не можуть перейти від побуквеного читання на поскладове, спотворюють звуковий склад слів, відчувають великі труднощі у співвіднесенні прочитаного слова з предметом, дією, ознакою.

По мірі ускладнення програмних вимог до техніки читання виникає цілий ряд нових труднощів.

Розумово відсталі учні, почавши читати по складах, з труднощами переключаються на читання цілими словами навіть знайомих слів. Розвиток швидкості читання гальмує також звуження поля зору дітей з порушеним інтелектом. Вони бачать тільки ту букву чи склад, на яку (який) у даний момент спрямований їх погляд. Крім того, довгий час не можуть користуватись смисловою здогадкою. В зв’язку з цим, у розумово відсталих учнів темп читання у середньому у 2 рази повільніший, ніж у дітей в нормі.

Недостатність інтелектуального розвитку призводить до того, що вони читають текст, значно спотворюючи його: пропускають, переставляють, замінюють звуки, склади, зливають кінець одного слова з початком другого та ін. Помилки, які порушують правильність читання, є явищем дуже стійким, яке зберігається навіть у старших класах та гальмує розвиток швидкого читання.

Щодо виразності читання слід відмітити наступне: у перші роки навчання діти порушують логічні паузи, неправильно розподіляють дихання. По мірі розвитку швидкості та свідомості читання поліпшується також і його виразність.

Загальна розумова недостатність та недорозвинення мовлення призводять до порушення свідомості читання, яке характеризується нездатністю зрозуміти основну думку твору, мотиви вчинків героїв, фрагментарністю сприймання змісту твору.