- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Тема 1. Політична економія: предмет і метод.
- •Питання теми:
- •Етапи становлення та розвитку політичної економії.
- •2. Предмет, мета та функції політичної економії.
- •4. Економічні закони і економічні категорії.
- •5. Політична економія і економічна політика, їх взаємозв’язок.
- •Тема 2. Потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси.
- •Питання теми:
- •Сутність та класифікація потреб. Закон зростання потреб.
- •Тема 3. Економічна система суспільства. Еволюція економічних систем.
- •Питання теми:
- •2. Економічна система суспільства: сутність та структура.
- •3. Основні підходи щодо класифікації економічних систем суспільства.
- •Тема 4. Відносини власності.
- •Питання теми:
- •2. Типи, види та форми власності.
- •3. Роздержавлення і приватизація. Особливості цих процесів в Україні.
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва.
- •Питання теми:
- •2. Товар і його властивості.
- •3. Походження, сутність і функції грошей. Закони грошового обігу. Інфляція: сутність і форми.
- •4. Закон вартості як закон розвитку товарного виробництва.
- •Тема 6. Ринок і ринкова система.
- •Питання теми:
- •Тема 7: Конкуренція і моделі ринку.
- •Питання теми:
- •2. Форми конкуренції та моделі ринку.
- •3. Види та форми монополій.
- •4. Монополістична конкуренція та її ознаки.
- •5. Економічні наслідки монополії. Антимонопольна політика України.
- •Тема 8. Капітал і заробітна плата.
- •Питання теми:
- •2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура.
- •3. Робоча сила як товар. Заробітна плата.
- •Тема 9. Держава як суб’єкт економічних відносин.
- •Питання теми:
- •2. Принципи і функції державного регулювання економіки.
- •3. Цілі та методи державного регулювання економіки.
- •4. Фінанси. Державний бюджет. Податки.
- •Тема 10. Основи підприємницької діяльності та її форми.
- •Питання теми:
- •2. Умови та принципи здійснення підприємницької діяльності.
- •3. Правові основи та організаційні форми підприємницької діяльності.
- •Тема 11. Структура і функціонування капіталу у сфері виробництва.
- •3. Концепції та форми прояву додаткового продукту.
- •4. Капітал як економічні відносини.
- •2. Загальна формула руху капіталу.
- •3. Концепції та форми прояву додаткового продукту.
- •4. Капітал як економічні відносини.
- •Тема 12. Особливості підприємництва в аграрній сфері.
- •Питання теми:
- •Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення.
- •Питання теми:
- •2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину.
- •3. Національне багатство, його структура.
- •1. Сутність, критерії та типи відтворення.
- •2. Суспільний продукт і показники, що характеризують його величину.
- •3. Національне багатство, його структура.
- •Тема 14. Розподіл і споживання національного доходу.
- •Питання теми:
- •1. Розподіл і перерозподіл національного доходу.
- •2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції.
- •3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів.
- •2. Використання національного доходу: споживання, заощадження, інвестиції.
- •3. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів.
- •Тема 15. Економічне зростання та його фактори.
- •Питання теми:
- •1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії.
- •2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання.
- •1. Економічне зростання: сутність, типи і критерії.
- •2. Рушійні сили, фактори і показники економічного зростання.
- •Тема 16. Необхідність і сутність соціально орієнтованого ринкового господарства.
- •2. До питання щодо формування соціально орієнтованої ринкової економіки.
- •3. Соціально орієнтоване ринкове господарство.
- •Тема 17. Сучасне світове господарство. Глобальні проблеми людства.
- •Питання теми:
- •2. Міжнародний розподіл праці і його тенденції.
- •3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин.
- •Форми міжнародних економічних відносин:
- •4. Місце України в світовому господарстві.
- •5. Глобальні проблеми людства.
- •Словник термінів
2. Соціально-економічна сутність капіталу, його структура.
Поняття “капітал” (від лат. Capitalis – головний) досить поширене як в політичній економіці, так і в господарській практиці. Тому від правильного його розуміння значною мірою залежить наукова оцінка напрямів еволюції економічних систем країн Заходу, а також соціально-економічних процесів, що відбуваються у Сучасній Україні. З приводу економічного змісту цього поняття впродовж усієї історії політекономії аж до сьогоднішнього дня ведеться безперервна полеміка.
Так, меркантилісти, не виходячи за межі формули Г – Т – Г,ототожнювали капітал з його грошовою формою. Для них капітал – це гроші, а гроші – капітал.Класики політекономії, як нам вже відомо з попередніх лекцій, перенісши свій аналіз із сфери обігу в сферу виробництва, розуміли капітал дещо ширше. Вониототожнювали його з нагромадженою працею взагалі (масою засобів виробництва, засобів існування, грошей). Переважна більшість сучасних західних економістів дотримуються тієї ж точки зору. Різниця лише в тому, що сучасні економісти значно розширили коло елементів, що включаються в поняття капіталу. Зокрема, крім речових факторів, так званого“фізичного капіталу”, вводиться поняття“людський капітал”. ДО останнього належать надбані знання, навички, енергія людей тощо. До капіталу деякі економісти відносять також час, як фактор виробництва, що створює доход, традиційним є ототожнення капіталу з грішми, фінансовими ресурсами.
Отже, сучасна політична економія Заходу всебічно розкриває матеріально-речовий зміст капіталу, тісно пов’язуючи його з процесом отримання доходу. І в цьому плані можна говорити про певну тотожність поглядів на капітал сучасних західних економістів і К. Маркса, який відносив до нього як засоби виробництва і засоби існування, так і певні суми товарів, грошей і нагромаджену працю. Тобто все те, що може бути використано в процесі виробництва додаткової вартості.
Водночас західним науковцям притаманний однобічний, недіалектичний підхід до аналізу капіталу. Вони, всебічно розкриваючи матеріально-речову сторону даної категорії, принципово ігнорують її соціально-економічну природу. Тобто дія того чи іншого елемента капіталу не розглядається в органічному взаємозв’язку з відносинами між людьми. Глибинна суть даної категорії може бути розкрита лише за умови розгляду капіталу в діалектичній єдності обох його сторін: матеріально-речової й суспільної. Такий підхід дає можливість зрозуміти, що капітал – це не просто сукупність речей (засобів виробництва, золота, готових товарів тощо) , асума вартостей, тобто величин суспільних. Але не всяка сума вартостей є капіталом. Вона стає капіталом лише тоді, як було з’ясовано вище, коли вона використовується для отримання додаткової вартості.
Але ж зрозуміло, що сама по собі вартість не може створити додаткову вартість. Для того, щоб вартість зросла, принесла додаткову вартість, вона повинна бути використана, як знаряддя експлуатації чужої робочої сили, тобто її власник повинен вступити в певні економічні відносини з власником робочої сили. Отже, капітал– це не просто сума вартостей, апевне виробниче відношення, при якому знаряддя праці, гроші, товари служать знаряддям привласнення частини чужої неоплаченої праці. Саме томукапітал, як писав К. Маркс, - це не річ, а певне суспільне, належне певній історичній формації суспільства виробниче відношення, яке представлене в речі й надає цій речі специфічного характеру. І такою історичною формацією є капіталістична.
Узагальнюючи, слід зазначити, що у різних економічних школах капітал трактується по-різному. Головними є чотири напрями:
- речова або натуралістична концепція;
- грошова або монетаристська концепція;
- теорія “людського капіталу”;
- марксистська теорія.
З точки зору натуралістичної концепціїкапітал– це або засоби виробництва, або готові товари, що призначені для продажу. З точки зорумонетаристської концепціїкапітал– це гроші, які приносять відсоток. З точки зорутеорії “людського капіталу”у виробництві взаємодіють два сектори:“фізичний капітал”(засоби виробництва) і“людський капітал”. Величини “людського капіталу” оцінюється потенційним доходом, який він здатний приносити. Найбільш глибинне розуміння капіталу міститься вконцепції К. Маркса. Він досліджує, з одного боку, сутність капіталу, з іншого – конкретні форми його прояву. Гроші, засоби виробництва, товари, на його думку, самі по собі не є капіталом. Вони перетворюються в капітал тоді, коли використовуються для привласнення чужої неоплаченої праці.Капіталможна розглядати як постійний рух усіх його елементів. Тільки перебуваючи у русі, гроші перетворюються в капітал.Капітал– це само зростаюча вартість.
Виходячи з форми участі у створенні нової (додаткової) вартості, весьавансований капітал(с + v)поділяється на дві частини:
- постійний капітал– це частина капіталу, яка перетворюється в засоби виробництва і в процесі виробництва не змінює своєї величини. Він позначається латинською літерою “с” (від лат. constant – постійний).
- змінний капітал– це частина капіталу, яка витрачається на купівлю робочої сили і в процесі виробництва змінює свою величину (зростає), тобто створює додаткову вартість. Він позначається літерою “v” ( від лат. variable – змінний).
Умовою перетворення грошей в капітал є перетворення робочої сили в товар. Останнє стало можливим внаслідок:
- по-перше, надання людині юридичної свободи і права бути власником своєї робочої сили;
- по-друге, насильницького відокремлення засобів виробництва від безпосередніх виробників і зосередження їх в руках зароджуваної буржуазії.