- •Список прийнятих скорочень
- •Тема 1. Методи розв'язання систем лінійних рівнянь
- •Лекція 1. Метод Гауса
- •Концепція методів
- •Метод Гауса
- •Верхня трикутна система лінійних рівнянь
- •Метод виключення Гауса й вибір головного елемента
- •Схема єдиного ділення
- •Лекція 2. Ітераційні методи
- •Метод ітерацій
- •Зауваження про точність розрахунку
- •Достатня умова
- •Приведення лінійної системи до виду зручному для ітерації.
- •Метод Зейделя
- •Тема 2. Методи рішення нелінійних рівнянь
- •Лекція 3. Метод половинного ділення
- •Наближене рішення нелінійних рівнянь
- •Відділення корінь
- •Метод половинного ділення
- •Лекція 4. Метод Ньютона
- •Методика рішення задачі
- •Помилка ділення на нуль.
- •Швидкість збіжності.
- •Модифікації методу Ньютона.
- •Спрощений метод Ньютона
- •Метод Ньютона-Бройдена
- •Метод січних
- •Тема 3. Чисельне інтегрування
- •Лекція 5. Метод трапецій
- •Постановка задачі
- •Формула трапецій
- •Погрішність формули трапецій
- •Загальна формула трапецій
- •Лекція 6. Метод Сімпсона
- •Формула Сімпсона
- •Залишковий член формули Сімпсона
- •Загальна (узагальнена) формула Сімпсона
- •Тема 4. Обробка експериментальних даних
- •Лекція 7. Інтерполяція
- •Постановка задачі
- •Линейная інтерполяція
- •Квадратична інтерполяція
- •Інтерполяційна формула Лагранжа.
- •Обчислення Лагранжевых коефіцієнтів
- •Інтерполяція сплайном
- •Лекція 8. Метод найменших квадратів
- •Постановка задачі
- •Метод найменших квадратів
- •Лінійна апроксимація (інтерполяція)
- •Коефіцієнт лінійної кореляції
- •Квадратична апроксимація
- •Додатка
- •Транспонування
- •Обчислення визначника матриці
- •Знаходження зворотної матриці
- •Додавання й вирахування матриць
- •Множення матриці на число
- •Множення матриць
- •Ітераційні методи рішення рівнянь
- •Стандартні форми рівнянь
- •Пошук корінь графічним методом
- •Простий ітераційний метод здогаду й перевірки
- •Подання рівняння у формі 2
- •Пряма підстановка
- •Ітерації в осередку
- •Введення в надбудову Пошук рішення
- •Активування надбудови Пошук рішення
- •Установка надбудови Пошук рішення
- •Застосування надбудови Пошук рішення
- •Додаток 3. Контрольні питання
- •Додаток 4. Список лабораторних робіт
- •Частина 1. Обчислювальна техніка
- •Частина 2. Чисельні методи
- •Список літератури.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Інтернет-ресурси
Помилка ділення на нуль.
Очевидною пасткою в методі Ньютона є можливість ділення на нуль у формулі (4.3), що виникає, якщо f ' (x(k ) )= 0 . Цілком імовірно, що f (x(k ) )
досить близько до нуля й x(k ) прийнятне наближення до кореня. Розглянемо дану ситуацію й визначимо швидкість збіжності ітерації.
Визначення (порядок кореня): Припустимо, що функція f (x) і її похідні f ' (x),..., f (M ) (x) визначені й безперервні на інтервалі в околиці крапки
x = x* . Говорять, |
що |
f (x)= 0 має корінь порядку М у крапці x = x* тоді й |
||||||
тільки тоді, коли |
|
|
|
|
|
|
|
|
f (x* )= 0 , |
f ' (x* )= 0 , …, |
f (M −1) (x* )= 0 , |
f (M ) (x* )≠ 0 |
(4...9) |
||||
Корінь порядку M = 1 часто називають простим коренем, а якщо M > 1 , |
||||||||
його називають кратним коренем. Корінь порядку |
M = 2 іноді називають |
|||||||
подвійним коренем і т.д. |
|
f (x)= 0 |
|
|
|
|||
Лема1 : Якщо рівняння |
має корінь порядку М при |
x = x , те |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
* |
існує така безперервна функція h(x), |
що f (x) можна представити у вигляді |
|||||||
добутку: |
|
|
f (x)= (x − x* )M h(x), де h(x* )≠ 0 |
|
||||
|
|
|
(4.10) |
|||||
Приклад 2: Функція |
f (x)= x3 − 3 x + 2 має простий корінь в |
x = −2 і |
||||||
подвійний в. |
x* |
= 1 |
|
|
|
|
* |
|
Це |
можна |
перевірити, |
розглянувши |
похідні |
||||
f ' (x)= 3 x2 − 3 й |
f "(x)= 6 x . При значенні x = −2 одержимо f (−2)= 0 й |
|||||||
|
|
|
|
|
|
* |
|
|
f ' (−2)= 9 , так, що M = 1 відповідно до (4.9), тому x* = −2 – простий корінь.
Для значення x* = 1 одержуємо, |
що f (1)= 0 , f ' (1)= 0 і f "(1)= 6 , так що |
M = 2 у визначенні (4.9), тому x* |
= 1 – подвійний корінь. Помітимо також, що |
розкладання на множники функції |
f (x) має вигляд f (x)= (x + 2) (x − 1)2 . |
Швидкість збіжності. |
|
Розглянемо наступні властивості збіжності. Якщо x* - простий корінь рівняння f (x)= 0 , то метод Ньютона сходиться швидко й кількість десяткових
знаків точності приблизно подвоюється з кожною ітерацією. З іншого боку, якщо x* є кратним коренем, то помилка в кожному наступному наближенні
дорівнює частини попередньої помилки. Відзначимо, що метод Ньютона характеризується другим порядком збіжності поблизу кореня й першим порядком - удалині від нього.
1 Вспомогательное предложение, употребляемое при доказательстве одной или нескольких теорем.
33
Модифікації методу Ньютона.
Метод дотичних, будучи досить ефективним засобом чисельного аналізу, на жаль, має досить тверді обмеження. Дійсно, він не може застосовуватися для сіткових рівнянь; при порушенні знакопостоянства похідних (рис. 4.3); при існуванні необмежених других похідних і ін. Так, якщо навіть умова
знакопостоянства порушена вдалині від кореня, де обрано x(0) , а поблизу кореня виконується, то однаково метод дотичних не застосуємо (рис. 4.3), якщо не зробити звуження початкового відрізка.
y
y = f (x)
x(2) |
x*1 |
0 |
x*2 |
x(1) |
x(0) x |
Рис. 4.3 Приклад незастосовності методу дотичних
Крім цього, у випадку, якщо функція f (x) досить складна, то буде
складної і її похідна, і тому на кожній ітерації доводиться розраховувати дві функції, що знижує ефективність методу дотичних.
У силу цього в ряді випадків можуть виявитися більше кращими модифікації методу дотичних. Розглянемо основні з них:
Спрощений метод Ньютона
Методика його застосування збігається з викладеної для методу Ньютона,
але замість формули (4.3) використається формула: |
|
||||||
|
(k+1) |
|
(k ) |
|
f (x(k ) ) |
|
|
x |
|
= x |
|
− |
|
, де k = 0,1,... |
(4.11) |
|
|
f ' (x(0) ) |
Відмінність від методу Ньютона полягає в тому, що похідна функції f (x)
підраховується тільки в крапці початкового наближення, а на наступних ітераціях не уточнюється. Процес послідовних наближень відбитий на рис. 4.4. Перша ітерація збігається з першою ітерацією методу Ньютона. На наступних ітераціях відповідні відрізки паралельні дотичній, проведеної в початковій крапці.
Для цієї модифікації знімаються деякі обмеження методу дотичних, наприклад умова знакопостоянства похідних. Збіжність спрощеного методу Ньютона лінійна.
34
y
y = f (x)
0 |
x* |
x(2) x(1) |
x(0) |
x |
Рис. 4.4 Геометричні побудови для спрощеного методу Ньютона
Метод Ньютона-Бройдена
Цей метод дозволяє збільшити швидкість збіжності послідовних
наближень завдяки використанню формули: |
|
||||||
|
(k+1) |
|
(k ) |
|
f (x(k ) ) |
|
|
x |
|
= x |
|
− ck |
|
, де k = 0,1,2,... |
(4.12) |
|
|
f ' (x(k ) ) |
де ck - число, що вибирається на кожній ітерації так, щоб зменшити значення f (x(k+1) ) в порівнянні с. f (x(k ) ) При ck = 1 метод Ньютона-Бройдена
збігається з методом Ньютона.
Як правило, при поганій збіжності або її відсутності думають 0 < ck < 1 (рис. 4.5,а), а при гарній збіжності для ck = 1 думають ck > 1 (це прискорює збіжність (рис. 4.5, б)).
a ) |
|
y |
0 < ck < 1 |
|
|
|
б ) |
y |
> 1 |
|
|
|
|
|
|
f (x(0) ) |
||
|
|
|
f (x |
(0) |
) |
|
ck |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y = f (x) |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
x(1) |
|
|
x* |
|
|
|
|
x* |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
x(0) |
|
|
|
|
|
x(1) |
|
x(0) |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
0 |
|
x |
(1) |
|
|
x |
|
0 |
|
x |
(1) |
|
|
δ (0) |
|
x |
|
|
|
|
|
|
δ (0) |
c δ (0) |
|
|
|
|
|
|
c0δ |
(0) |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (x(1) ) > f (x(0) )
Рис. 4.5 Геометричні побудови для методу Ньютона-Бройдена
35
|
|
На рис 4.5 |
прямокутниками відзначені крапки x(1), отримані при c = 1 , |
|||||||||||||||
|
|
|
|
f (x(k ) ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|||
δ |
(k ) |
= |
|
k = 0,1,... |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
, |
|
- виправлення, що відповідає методу Ньютона, а |
|||||||||||||
|
|
f ' (x(k ) ) |
|
|||||||||||||||
крапки x(1) = x(0) − c δ (0) |
отримані по методу Ньютона-Бройдена. |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Метод січних |
|
|
похідна функції f (x) |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
У |
цьому методі |
підраховується за |
допомогою |
|||||||||||||
кінцево-різницевих співвідношень: |
|
|
f (x(0) )− f (x(0) −δ ) |
|
||||||||||||||
- |
|
у крапці x |
(0) використається формула f ' (x(0) )= |
, де |
||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||
|
|
δ |
– мала позитивна величина; |
|
|
δ |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
- |
|
у |
|
крапках |
|
x(k ) , |
k = 0,1,... |
використається |
формула |
|||||||||
|
|
f ' (x |
(k ) |
)= |
f (x(k ) )− f (x(k−1) ) |
. |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
x |
(k ) |
− x |
(k−1) |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f ' (x(k ) ) |
|
|
|
|
|
||||
|
|
Обчислене значення |
|
визначає тангенс кута нахилу січної (рис. |
||||||||||||||
4.6). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y
|
|
x* |
|
|
|
x(0) |
|
0 |
x |
(2) |
x |
(1) |
x |
|
|
|
|
δ |
||
|
|
y = f (x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 4.6 |
|
Геометричні побудови для методу січних |
|
Методика застосування методу січних збігається з методикою застосування методу Ньютона, але замість (4.3) використається формула:
x(k+1) = x(k ) − f (x(k )f)(−x(fk )()x(k−1) ) (x(k ) − x(k−1) ), k = 1,2,... (4.13)
36
Зауваження:
1.Метод січних є більше економічним у порівнянні з методом Ньютона по
кількості функцій, що підлягають розрахунку: на кожній ітерації в методі січних необхідно розрахувати тільки значення f (x(k ) ), тому що величина
f(x(k−1) ) вже підрахована на попередній ітерації.
2.Для всіх описаних модифікацій швидкість збіжності p в порівнянні з методом дотичних знижується: p < 2 . Однак для деяких з них (метод січних) значення p > 1 й може досягати p = 1,5 .
37