0402_УМПС_Арх_укр_2012

Наприкінці нашої подорожі у східному напрямі слід зазначити, що Жовтневу вулицю перетинають вулиці імені Котляревського і Гоголя, на яких через квартал праворуч у зелені каштанового і дубового бульварів перехожих вітають бронзові І.П. Котляревський і М.В. Гоголь – витвори талановитого скульптора-полтавця Л.В. Позера. Відкриття пам’ятника Котляревському відбулося 30 серпня 1903 року. В урочистостях з цієї нагоди взяли участь Леся Українка, Олена Пчілка, Панас Мирний, М.М. Коцюбинський, М.П. Старицький, В.С. Стефаник, В.І. Самійленко. Скульптура пам’ятника Гоголю була виготовлена Позером і подарована місту в 1915 році, але відкриття відбулося лише у березні 1935 року.

Повернімося до краєзнавчого музею. І зміст його майже унікальний, і сама будівля унікальна. Звели її на початку ХХ ст. для губернської земської управи, у якій до цього працював статистом і хранителем земських видань відомий російський письменник І.О. Бунін. У 1900 році, працюючи тут, ученийґрунтознавець В.В. Докучаєв запропонував створити в Полтаві краєзнавчий музей, для якого ще з 1891 року почав збирати експонати, у тому числі передав свої колекції – 4000 зразків ґрунтів, 500 зразків гірських порід, понад 2000 рослин у гербарії. І коли 1908 року новий корпус земства у стилі українського модерну було завершено (архітектори О. Ширшов, В. Кричевський, художники Ф. Кричевський, М. Самокиш, С. Васильківський), кілька кімнат відвели під експозиції.

В. Кричевський використав для будови форми народної української архітектури, а фасад, інтер’єр оформили майолікою і керамікою, виготовленими у Миргородській керамічній школі і опішнянськими умільцями за мотивами українського народного мистецтва. Микола ІІ, відвідавши Полтаву 1909 року, засудив оздоблення і стиль оформлення будинку: «Стиль будинку виконано начебто для уславлення малоросів і їх історії». Ми тепер переконані, що імператор правильно зрозумів задум авторів, але осудив його даремно. Зараз десятки тисяч відвідувачів музею, в тому числі учні шкіл, студенти предметно, наочно у залах музею вивчають географію, природу, історію Полтавщини – часточки омріяної поколіннями незалежності України…

Так, начебто непомітно, завершилася наша подорож по старій Полтаві. Побачили чимало, хоча й не все. Ми не зупинялися біля найкрасивішої споруди східного напряму – державного аграрного коледжу управління і права, ректором якого працює Герой Соціалістичної Праці, заслужений працівник освіти Г.А. Олійник, пройшли повз будинок, у якому живе Герой Радянського Союзу О.Ф. Васько…

(За матеріалами книги А. Дяченка «Полтава моя – це поезія й проза…»)

Завдання 8. Прочитайте текст ще раз і відкоригуйте складену вами таблицю (завдання 7), доповнюючи її фактичними матеріалами (датами, назвами, іменами тощо).

Завдання 9. Використовуючи матеріали складеної вами таблиці, перекажіть головний зміст тексту (завдання 7).

371

Завдання 10. Порівняйте українські фразеологізми з російськими і визначте в них різницю між символічними образами.

Завдання 11. Прочитайте ще раз українські фразеологізми, наведені у завд. 10, і визначте їх ситуативне функціонування у мовленні.

Завдання 12. Прочитайте тексти з рубрики «Культура мовлення» і визначте, яку корисну для ваших знань з української мови інформацію вони вміщують.

Завдання 13. Проаналізуйте зміст таблиці 14.1 «Композиційна структура та типові лексико-граматичні засоби оформлення рецензії».

Завдання 14. Враховуючи основні вимоги до рецензії, складіть рецензію на статтю (завдання 7).

Завдання 15. Прокоментуйте усно афоризм Руслана Кацавця «Уміння правильно складати ділові документи свідчить про рівень професійної і мовної підготовки фахівців» і порівняйте його за змістом з епіграфом до теми.

372

За своєю суттю наука – це пошук істини.

Джеймс Томсон

Вивчення науки може бути цілком включене до вивчення мови науки.

Вільям Морріс

ТЕМА 15. КОМП’ЮТЕРНЕ ПЕРЕКЛАДАННЯ ТЕКСТУ

ПЛАН

І. Теоретичний матеріал

§1. З історії виникнення і розвитку комп’ютерного перекладання.

§2. Редагування комп’ютерного перекладу тексту.

§3. Багатозначні слова і контекст. Складні випадки слововживання.

§4. Синонімічний вибір слова.

Культура мовлення.

ІІ. Практикум

1.Тест-контроль для перевірки засвоєння теоретичних знань

2.Завдання для формування практичних навичок

Ключові слова та поняття

Синонім, багатозначність, полісемія, контекст, системи комп’ютерного перекладання.

Критерії засвоєння

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти мають ЗНАТИ:

-визначення понять синонім, багатозначність і однозначність лексики, контекст, системи комп’ютерного перекладання;

-назви і особливості систем комп’ютерного перекладу текстів.

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти повинні ВМІТИ:

-правильно добирати українські відповідники залежно від контексту;

-коректно використовувати багатозначні й однозначні слова у фахових текстах;

-редагувати комп’ютерний переклад тексту;

-укладати професійні документи різних типів.

І. Теоретичний матеріал

§ 1. З історії виникнення і розвитку комп’ютерного перекладання

Залежно від того, які цілі ставлять перед собою розробники, системи комп’ютерного перекладання поділяють на:

•системи автоматичного комп’ютерного перекладання (КП);

•автоматизовані системи комп’ютерного перекладання «людинамашина» та «машина-людина» (ЛМП або МЛП);

•термінологічні банки даних (ТБД).

373

Перша з цих систем (КП) призначена для здійснення перекладання без втручань людини, хоча допускається як попередня підготовка тексту, так і наступне (після перекладання) редагування його.

Друга система передбачає перекладання за участі людини (ЛМП) і тільки за допомогою комп’ютера (МЛП).

Перевагами термінологічних банків даних (ТБД) є те, що вони

•автоматизовані;

•містять усі останні дані (зокрема, технічну термінологію);

•мають великий склад словникового запасу.

Серед практичних цілей комп’ютерного перекладання найбільшим за обсягом є переклад науково-технічних текстів, які сприяють поширенню інформації.

Отже, автоматичний (машинний, комп’ютерний) переклад текстів користується сьогодні великою популярністю. Він ґрунтується на формальному представленні тексту, тобто не стосується його смислового наповнення. Шляхом аналізу буквеного складу слів за складними алгоритмами встановлюється морфемний склад словоформи, за відмінковим закінченням з’ясовуються його рід, число, відмінок тощо – весь можливий набір формально виражених граматичних значень. На основі цього програма намагається визначити напрямки синтаксичної залежності між словами (узгодження, керування) для їх адекватного перекладу.

Але головними перешкодами для більш-менш правильного автоматичного перекладу є:

−різного типу помилки у вихідному тексті;

−омонімія і полісемія (неправильний вибір перекладу слова);

−складні синтаксичні конструкції (переклад дієприкметникових та дієприслівникових зворотів).

Найдоступнішими і найпопулярнішими на сучасному українському інформаційному ринку є такі системи автоматичного перекладу: Ргаgma (версії

1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0, 6.0) та РгоLing Оffice (версії 4.01, 4.02, 5.0). На сьогодні обидві ці системи себе зарекомендували добре.

Пакет програм РгоLing Office розроблений у лабораторії комп’ютерних технологій Інституту української мови НАН України (м. Київ). До його складу входять:

РУТА™ – програма перевірки правопису в українсько- і російськомовних текстах (дублює відповідний модуль пакету Місrosoft Оffice).

ПЛАЙ™ – програма автоматичного перекладу українською мовою з російської. Програма вбудовується у панель інструментів Місrosoft Office і працює на його основі.

УЛІС™ – російсько-українсько-російський словник, який містить приблизно 300 тисяч слів у 2-х загальних і 12-ти спеціалізованих словниках.

Пакет програм Ргаgma має можливість перекладу текстів на три мови: українську, російську, англійську, – і складається з двох додатків: МОНІТОР і

374

НАВІГАТОР. Пакет програм містить понад 800 тисяч слів у 100 спеціалізованих словниках.

Програмні продукти для автоматичного перекладу текстів можна використовувати для перекладу текстів офіційно-ділового стилю, особливо шаблонних, стандартних документів, текстів професійного спрямування, але після перекладу текст необхідно редагувати.

В Україні велика увага приділяється розробці вітчизняних систем комп’ютерного перекладання. Серед них, окрім зазначених вище, можна назвати такі:

•адаптивна лінгвістична система АЛІСА, створена в Інституті прикладної інформатики НАН України (Київ) і зорієнтована на автоматизоване створення словників, тезаурусів, фразеологічних, термінологічних баз даних і т.ін.;

•система ПАРС (перекладна англо-російська та російсько-англійська система), створена в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» і оснащена комплексом термінологічних комп’ютерних словників з декількох галузей діяльності людини;

•система РУТП (російсько-українське комп’ютерне перекладання), розроблена харківським вченим М.С. Блехманом, працює на IBMсумісних персональних комп’ютерах і перекладає тексти з російської мови українською і навпаки;

•система «СЛОВО», створена у Львівському політехнічному університеті і спроможна відпрацювати системні питання технології підготування словників до видання.

§2. Редагування комп’ютерного перекладу тексту

Сьогодні комп’ютер заміняє людині книжки, енциклопедії, а також допомагає у розв’язанні багатьох завдань. Якби машинний переклад був досконалим – це набагато прискорило б вивчення мови та вирішення складних філологічних питань. Тому важливо здійснити ретельний аналіз мовних фактів і правил, які встановилися при перекладі. У нашому випадку це переклад з російської мови українською та навпаки.

Опрацювання тексту для перекладу поділяється на шість етапів. Перший етап – остаточне визначення жанру тексту. При визначенні жанру художнього тексту необхідно особливу увагу звернути на наявність у ньому емоційнообразних мовних засобів та суб’єктивно-оцінних висловлювань персонажів. Крім того, важливе значення має наявність у тексті так званої високої книжної лексики, тобто усього того, що має відхилення від стандарту. Таким чином, на цьому етапі здійснюється оцінка перекладу тексту. Другий етап – оцінка тексту щодо наявності в ньому індивідуальних особливостей мови того чи іншого автора. Якщо текст має виразну мовну індивідуальність, то він вважається важким для перекладання. Третій етап – оцінка тексту щодо наявності в ньому функціонально-смислових типів мовлення, таких як текст-опис, текст-оповідь,

375

текст-міркування, текст-доказ та ін. Четвертий етап – оцінка тексту щодо наявності в ньому потенційних помилкових зв’язків. П’ятий етап – оцінка тексту щодо наявності в ньому спеціальної термінології. І шостий етап – оцінка завершеності тексту, його цілісності, тобто логічної завершеності подій та розвитку думки автора. Тож перед початком роботи треба уважно опрацювати матеріал тексту та визначити ті складнощі, які будуть траплятися при редагуванні машинного перекладу.

Тепер перейдемо до власне машинного перекладу: порівняння паралельних корпусів текстів. Одним із важливих завдань корпусної лінгвістики, пов’язаних з потребами суспільства в засобах автоматизованого перекладання, є створення багатомовних ресурсів, орієнтованих на широке коло досліджень у галузі машинного перекладання. За класифікацією, запропонованою М.Н. Михайловим, паралельні корпуси текстів (ПКТ) містять оригінальні тексти та тексти перекладу їх іншою мовою. До цього різновиду паралельних корпусів належать і діахронічні корпуси текстів, до складу яких входять ті, що написані давньою мовою, і відповідні їм еквіваленти, відтворені сучасною мовою.

При створенні ПКТ виникають ті самі проблеми, що й при формуванні одномовних лінгвістичних корпусів, а саме: автоматизація процесів структурної та лінгвістичної розміток; створення сервісного програмного забезпечення для можливості використання корпусу широким колом дослідників; забезпечення репрезентативності представленого в ньому мовного матеріалу для проведення різноманітних досліджень, а також для задоволення інформаційних запитів з боку користувачів, для яких одна з мов не є рідною. До зазначених проблем додаються ще й нові, що стосуються лише паралельних корпусів. Насамперед це проблеми, пов’язані, по-перше, зі стикуванням паралельних текстів на зовнішньому рівні міжмовного анотування, коли між текстами встановлюється відношення «оригінал – переклад», по-друге, з вирівнюванням стикованих текстів на рівні визначення відповідностей між їхніми певними структурними сегментами – цілими фрагментами тексту, реченнями, словосполученнями, словами.

Корпус повинен будуватися як відкрита для залучення нових текстів система. При поповненні корпусу новими мовними джерелами, так само, як і на стадії його формування, слід брати до уваги фактор представлення цими текстами типу інформації, на перекладання якої є зараз найбільший попит у суспільстві, і те, що вони мають якнайповніше відображати сучасну лексику.

Укладання перекладних словників для систем машинного перекладання є дуже трудомістким і відповідальним видом роботи. Наприклад, для системи «Плай» ця робота виконувалася повністю вручну. За ядро плаївського автоматичного перекладного російсько-українського словника бралися «Російсько-український словник для ділових людей» та російсько-український словник-довідник «Порадник ділової людини». Однак проблема полягає у тому, що виникають труднощі при перекладанні словосполучень, наприклад:

вередлива); капризная погода – капризна погода (замість примхлива) тощо. У

базі може не знайтися певного словосполучення чи система не зможе розпізнати його смислове значення або емоційно-оцінне забарвлення. І хоча система «Плай» визнана однією з найкращих українсько-російських перекладних систем, навіть вона не завжди може допомогти, незважаючи на те, що її база постійно оновлюється розробниками.

Як бачимо, машинний переклад ще далеко не ідеальний. Найбільші труднощі цього в тому, що мова дуже багата і динамічно розвивається: оновлюється новими словами, словосполученнями, формуються нові смислові забарвлення. Існують різні стилі тексту, типи мовлення, у них фігурують спеціальні терміни, поняття, вони відрізняються стилістичними особливостями, які, в свою чергу, ускладнюють завдання для розробників систем перекладання. Програми оновлюються, але вони просто не встигають за розмаїттям та збагаченням мови. Саме тому редагування текстів після машинного перекладання є важливим і необхідним етапом, який потребує глибоких знань з усіх розділів мовознавства.

(За матеріалами сайта http://ev.nuos.edu.ua/content/redaguvannya-kompyuternogo-perekladu-tekstu)

§3. Багатозначні слова і контекст. Складні випадки слововживання

Вукраїнській мові є багатозначні та однозначні слова. Багатозначність (полісемія) – здатність слова мати одночасно кілька значень. В українській мові більшість слів належать до багатозначних. Так, наприклад, лексема земля має 6 значень, насідати – 10 значень, сіяти – 8 значень, розбирати – 11 значень тощо. Вживання таких слів залежить від їхнього конкретного значення та контексту.

Контекст (лат. contextus – тісний зв’язок, поєднання) – 1) уривок тексту,

який визначає основний та додатковий зміст вислову; 2) мовне оточення певної одиниці, особливості вживання її поряд з іншими одиницями.

Таблиця 15.1

СИТУАТИВНІ ЗНАЧЕННЯ ЛЕКСИКИ

380