0402_УМПС_Арх_укр_2012

Таблиця14.7 КООРДИНАЦІЯ ПІДМЕТА, ДО СКЛАДУ ЯКОГО ВХОДИТЬ ЧИСЛІВНИК,

З ГРАМАТИЧНИМИ ФОРМАМИ ЧИСЛА ДІЄСЛОВА У ПРИСУДКУ

(Складено з частковим використанням матеріалів книги: Мацюк Зоряна, Станкевич Ніна. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб. 3-є вид. – К.: Каравела, 2009. – 352 с.)

Зверніть увагу на те, що поширеною вадою в усному мовленні вживання кількісних числівників на позначення цілих чисел (замість порядкових) з

іменниками параграф, сторінка, задача, вправа, завдання тощо. Наприклад:

Окрім цього, типовою помилкою є вживання відчислівникових іменників одиниця, двійка та под. замість власне кількісних числівників один, два та под. у математичних виразах типу а ≥ 1; а № 2. Правильним є таке прочитання:

а> 1 – а більше або дорівнює одному (неправильно: а більше або дорівнює одиниці);

а< 2 – а менше за два (неправильно: а менше за двійку, а менше двійки).

(За С. Омельчуком)

Культура мовлення

ЯК ОБҐРУНТУВАТИ ЩОСЬ?

У книжному вжитку, обґрунтовуючи вихідні засади чогось, визначаючи підставу для чого-небудь, іноді використовують прийменник виходячи з або сполучник виходячи з того що, які є буквальними перекладами російського прийменника исходя из та сполучника исходя из того что, напр.: Ситуації можуть розмежовуватися за різними ознаками, зокрема за кількістю учасників, їх якістю, за відношенням між учасниками. Виходячи з цього, прості речення поділяються на... (Із монографії); Виходячи з особливостей «абсолютивність / релятивність», варто вести мову про те, що в реченні завжди виступатиме обмежена кількість аргументів, які братимуть участь в утворенні реченнєвої «структурно-семантичної цілісності і комунікативної завершеності» (Із монографії); Відповідний кошторис затверджує Верховна Рада. Виходячи з виділеної суми, цього року Державне управління справами зарезервувало для народних обранців 17 квартир (Експрес, 28.02 – 6.03 2008, с.5); Виходячи з того, що мова в цілому являє собою складну систему систем, він вибудовує струнку логічну концепцію системності словотвірної будови

363

мови (Із статті). Іноді замість них уживають слово звідси, що є буквальним перекладом російського отсюда вытекает, напр.: ...структурний аспект співвідноситься з формою речення, закономірностями його побудови, особливостями синтаксичних зв'язків реченнєвих компонентів. Семантичний аспект речення відображає глибину його змісту, можливості варіювання його елементів щодо вміщеного в них змісту. Прагматичний аспект співвідноситься з комунікативною настановою речення. Звідси і можливі три загальних принципи класифікації речень: 1) за особливостями структури речень; 2) за специфікою семантики: 3) за прагматичними і комунікативними настановами (Із монографії). До цих трьох кальок українська мова має свої відповідники, утворені на основі просторового значення місця, а не вихідного пункту руху. Значення підстави для чого-небудь виражають прийменники на основі, на підставі та ін., причини-підстави – прийменники з огляду на, зважаючи на і складені сполучники з огляду на те що, зважаючи на те що, а

також дієприслівники із залежними словами на зразок: спираючись на..,

ґрунтуючись на.., поклавши в основу.., узявши за основу... та ін. Напр.:

Призв'язкову частину іменного складеного присудка можуть виражати іменники, прикметники, займенники та числівники. На підставі цього виділяють його іменникову, прикметникову, займенникову та числівникову основну, або призв'язкову, частину (Із підручника); Революція – це не просто спалах народної активності. Революція – це тривалий процес. З огляду на це можна говорити про тяглість революційних процесів... (Україна молода, 19.03.2008); Взявши за основу ідею М.С. Поспєлова про одночленні й двочленні складнопідрядні речення, В.А. Бєлошапкова зазначає, що їх слід виділяти на ґрунті трьох принципів... (Із монографії).

Катерина Городенська («Українська мова», № 4, 2008)

ЗАРАЗ У КИЄВІ БЛИЗЬКО НУЛЯ...

Українське радіо повідомляє, що зараз у Києві близько нуля градусів,

іншого разу – близько нуля градуса або близько нуля. Мимоволі задумуєшся, а

як правильно визначити цю температуру?

Відомо, що числівник нуль (цифрове позначення – 0) означає відсутність величини. Виражаючи кількісне значення, він поєднується з іменниками вимірювальної семантики у формі родового відмінка множини, так само як числівники від п’яти до двадцяти і тридцять, пор.: п'ять копійок і нуль копійок, десять градусів і нуль градусів. Подібно до цих числівників він виражає і приблизне кількісне значення, зокрема й приблизне значення температури, за допомогою прийменника-частки близько, пор.: близько десяти градусів і близько нуля градусів. Тому вживання близько нуля градуса

неправильне. Двоє інших визначень температури – близько нуля градусів та близько нуля – граматично правильні, але в першому числівник нуль, що означає відсутність величини, поєднаний з іменником градус у формі множини, що дехто сприймає як значеннєву несумісність із нулем. Щоб уникнути цього непорозуміння, рекомендуємо визначати температуру, близьку до нульової, за допомогою другої числівникової форми близько нуля: Зараз у Києві близько

364

нуля; Уранці в Києві було близько нуля; Увечері в Києві буде близько нуля.

Якщо ж числівник нуль замінити цифрою 0, то після неї потрібно ставити знак температурної шкали (у нашій країні, як і в багатьох країнах Європи та Азії, – це шкала за Цельсієм – °С) і писати так: Зараз у Києві близько 0°С; Уранці в Києві було близько 0°С; Увечері в Києві буде близько 0°С.

Отже, згадану температуру правильно визначити так: Зараз у Києві близько нуля (близько 0°С) або Зараз у Києві близько нуля градусів.

Катерина Городенська («Українська мова», № 4, 2009)

ІІ. Практикум

1. Тест-контроль для перевірки засвоєння теоретичних знань

1. Оберіть правильну відповідь:

Документ з критичним аналізом змісту та інших ознак твору перед його публікацією або виходом у світ називається

а) рецензія б) анотація в) висновок

г) пояснювальна записка

2.Оберіть правильну відповідь: Композиційна структура рецензії складається з а) рисунка, схеми, вступу, висновків

б) вступу, загальної характеристики роботи, оцінки роботи, висновків в) загальної характеристики роботи, гіпотези, тези г) вступу, обґрунтування теми, прикладів, аргументів, висновків

3.Оберіть правильну відповідь:

План, у пунктах якого концентруються думки, що треба рокривати й доводити, це –

а) питальний план б) номінативний план в) тезовий план г) робочий план

4.Оберіть правильну відповідь: Розрізняють такі групи планів роботи:

а) питальні, декадні, тезові, піврічні, тижневі, річні, добові б) річні, піврічні, квартальні, місячні, декадні, тижневі, добові

в) тезові, питальні, номінативні, квартальні, добові, тижневі, річні г) питальні, тезові, складні, річні, тижневі, квартальні, піврічні

5.Оберіть правильну відповідь:

Загальними реквізитами для робочих планів є а) гриф затвердження б) назва документа

в) посада, прізвище та ініціали виконавця г) вік виконавця

365

6. Оберіть правильну відповідь:

Порядок, послідовність викладу матеріалу статті (лекції), книжки називається

а) план б) тези

в) конспект г) лекція д) визначення

7. Оберіть правильну відповідь:

Оберіть правильну форму вживання числівника 80 у давальному відмінку. а) восьмидесяти б) восьмидесятьом в) вісімдесяти г) вісьмадесяти

8. Оберіть правильну відповідь:

Визначте правильне написання словосполучення «40-процентний розчин» а) сорокапроцентний розчин б) сорока-процентний розчин в) сорок процентний розчин

2. Завдання для формування практичних навичок

Завдання 1. Проаналізуйте зміст таблиці 14.4 «Загальні правила усного вживання і запису числівників у фаховому мовленні». Відтворіть його у формі інструкції.

Завдання 2. Запишіть пропоновані кількісні числівники словами, узгоджуючи з ними іменники, подані у дужках.

73 (вулиця), 63 (архітектор), 752 (рік), більше за 34 (проект), менше за 88 (метр), двоє (вікно), троє (отвір), п’ятеро (ворота), четверо (майстер), кілька (площа),

Завдання 3. Провідміняйте кількісні числівники: 456, 789, 957.

Завдання 4. Прочитайте текст і випишіть із нього словосполучення з числівниками, записуючи числа словами.

СТОЇТЬ У СТЕПУ ХРАМ

У глибокому донецькому степу під містом Костянтинівкою стоїть храм, у зовнішніх рисах якого вгадуються ознаки класичного архітектурного стилю. Це хрестоподібна у плані, строго симетрична споруда, з трьох сторін обставлена портиками і вивершена барабаном з круглими вікнами. Збудований цей храм був у кінці ХVІІІ ст. у селі Олександро-Шультине на землях козаківзапорожців.

366

Цей тип будівель занесений на південь України з Європи, де у другій половині ХVІІІ століття класицизм змінив бароко. В Україні в цей час відбувались бурхливі і трагічні події: ліквідується автономія на Слобідській Україні, Гетьманщині та на Запорізькій Січі. Російська влада починає широке заселення південних земель, будуються десятки нових міст – Одеса, Миколаїв, Маріуполь, Сімферополь та інші. Широкої популярності в Україні набувають цивільні споруди видатних майстрів класицизму – Джакомо Кваренгі та Чарльза Камерона. Як і в Західній Європі, архітектура була тут покликана задовольняти практицизм епохи. Тож в основу нового стилю – класицизму – були покладені регулярна забудова міст, стриманість і простота форм, наслідування художніх зразків античності (стародавніх Греції та Риму).

Значний вплив на розвиток класицизму в Європі мала творчість італійського архітектора Палладіо де Гондола (1508-1580). У своїй фундаментальній праці «Чотири книги про архітектуру» він виклав основи класицизму в будівництві. Зразком такого спорудження стала в Європі вілла Ротонда, яку в місті Віченцо (Італія) збудував Палладіо у середині ХVІ ст. Її характерною ознакою була центричність у плані, симетричність, а також присутність античних ордерів – одного з видів архітектурної композиції, яка складається з вертикальних частин – опор у вигляді колон і горизонтальних несучих частин – антаблеманта.

Кілька цікавих ансамблів на Лівобережжі і Слобожанщині споруджено за проектом уже згадуваного Джакомо Кваренгі. Інший видатний архітектор Чарлз Камерон будував у 1799-1803 рр. для Кирила Розумовського палац у Батурині. Зразком архітектури класицизму в Україні є палац у селі Мерчик на Харківщині, побудований в 1776-1778 роках. Його досконалі пропорції, пластика стін, іонійські пілястри і заокруглені бокові фасади вказують на високий естетичний смак творців споруди. Класицистичні ансамблі та споруди збереглися в наших українських містах донині.

Риси класичного стилю яскраво проглядають у церкві ОлександроШультиного. Аналогічних споруд на Донеччині більше не було виявлено.

Місцеві перекази розповідають, що в кінці ХVІІІ століття російська правительниця за певні заслуги подарувала ці землі якомусь пану Китліяру. Пізніше, після Кримської війни, панський маєток відійшов у володіння простому солдату, денщику одного з синів Китліяра, врятованого солдатом під час бою від полону. Солдата звали Олександр, його прізвище було Шультин. Згодом село стало називатись Олександро-Шультине.

На пожертви селян 1792 року побудовано церкву на честь Великомученика Георгія. Краса храму притягала до себе не тільки мешканців навколишніх сіл, сюди приїздили молитись, хрестити дітей, вінчатись зі Щербинівки, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки. Так продовжувалось до 20-х років нашого століття. Але пізніше ставлення населення до храму змінилось. Як і багато церков, він то закривався, то відчинявся. І була б йому приготована доля багатьох зруйнованих культових споруд, якби не особливо міцна кладка стін, які у тридцяті роки не взяв навіть динаміт.

367

У 1941 році храм було відкрито для служби, яка продовжувалась до 60-х років. Але в шістдесяті роки почався новий виток боротьби з релігією, і переслідувані владою віруючі припинили відвідувати церкву. Тож священик був змушений покласти на стіл голови сільради ключі від неї і відмовитись далі правити службу.

Краса врятує світ – стверджував видатний письменник. Та, мабуть, спочатку нам потрібно врятувати хоча б її залишки. А церква в ОлександроШультиному так і стоїть порожньою за селом у степу.

Завдання 5. До тексту (завдання 4) запишіть складний план.

Завдання 6. За планом (завдання 5) перекажіть усно зміст тексту, поданого у завданні 4.

Завдання 7. За змістом пропонованого нижче тексту складіть таблицю, зазначаючи рік (чи століття) і подію, яка відбувалася, або ім’я видатної особи, котра діяла у цей час.

ПОДОРОЖ СТАРОЮ ПОЛТАВОЮ

Віддавна і здалеку «видно шляхи полтавськії і славну Полтаву». Вперше це засвідчив і проголосив на весь світ один з найвідоміших полтавців – автор безсмертних «Енеїди» і «Наталки Полтавки» Іван Петрович Котляревський

(1769-1838).

Дійсно, шляхи ведуть до Полтави з різних країв і різними напрямами вливаються у місто: Кобеляцькою вулицею – з півдня, від Причорномор’я; широка асфальтівка Зінківська врізається з півночі; з заходу електричка пригальмовує біля перону гостинного Київського вокзалу; на сході ворота Полтави відчиняє залізничний вокзал Південний.

Але як би і чим би ви не прибули, всі шляхи зійдуться в центрі обласного міста України – 1100-літньої Полтави біля Корпусного парку (колишній Олександрійський сад), закладеного 1840 року і збереженого як пам’ятки садово-паркового мистецтва. У його шестигектарному колі вісім радіальних алей, між якими ростуть понад 50 видів дерев і кущів, у тому числі декілька унікальних, квітують чудові клумби.

Навколо парку розташувалися білоколонні будинки в стилі російського класицизму початку ХІХ століття, побудовані після проголошення 1802 року Полтави губернським містом: міська рада; школа мистецтв, обласна рада профспілок, адмінбудинок, кінотеатр ім. І.П. Котляревського (у минулому Дворянське зібрання) відомих архітекторів А. Захарова, Є. Соколова, М. Амвросимова (петербуржців), навчальний корпус колишнього Петровського кадетського корпусу, спорудженого у 1841 році (від цього і назва парку), міського поштамту – стилізована під класицизм будова 1957 року за проектом архітекторів Д. Бойченка, Д. Верецького, З. Марченка.

Тут же підземний перехід з виходом у Корпусний парк.

368

Рухаємося далі. Увагу привертає оригінальна будова 1812 року – нинішній Національний банк у стилі модерн, а за ним затишний Петровський парк, закладений 1905 року. У ньому є унікальний, епохи кубізму пам’ятник Т.Г. Шевченку (1926 року) відомого скульптора І.П. Кавалерідзе (5 метрів, залізобетон). Вражають суворий лаконізм і монументальність образу поетаборця, який виростає з глибини рідної землі.

Казково багата мистецькими талантами Полтавська земля. Директор музею Валерій Тесленко готовий кілька днів показувати реліквії, пов’язані з іменами найвідоміших людей, котрі перебували на Полтавщині. Легендарна Маруся Чурай, авторка таких шедеврів народної творчості, як пісні «Засвіт встали козаченьки», «Ой, не ходи, Грицю…» - полтавка козачого роду (ХVІІ ст.). Саме

невеличка Спаська церква з надзвичайно цікавою долею. Побудовано її 1706 року настоятелем І. Світайлом з дерева. 1837 року Полтаву відвідав майбутній цар – Олександр ІІ. На кошти, які він пожертвував, та ті, що зібрали парафіяни, над дерев’яною церквою звели цегляний футляр – за конструкцією однобанну церкву, яка діє донині. У ній зберігаються євангелії, друковані в 1644 і 1698 рр., а також ікони, писані у той самий період.

Ще квартал – і ми на Соборному майдані. Тут триває будівництво (відбудова) Успенського собору, спорудженого у ХVІІІ ст. (освяченого 1770 року) і зруйнованого в 1934 році. Збереглася дзвіниця, тимчасово пристосована для служіння.

На Соборному майдані знаходиться Будинок літераторів обласної організації Національної спілки письменників України і загальної Полтавської спілки літераторів. Неможливо назвати всіх словотворців, які, живучи на Полтавщині, за останні 300 років взяли участь у розвитку літературного процесу в Україні. За неповними даними їх понад дві тисячі. Якщо почати від ХVІІ ст., то лише великих, видатних і відомих не вмістиш у сторінку. Кого ж назвали б нам у Будинку літераторів?

Природно, почали б з піснярки Марусі Чурай (Марія Гордіївна. 1625-1653), далі назвали б козацьких літописців ХVІІ-ХVІІІ ст. Григорія Грабянку, Самійла Величка, Івана та Паїсія Величковських. Лише з другої половини ХVІІ ст. пішли імена літераторів, котрі створювали твори у сучасному розумінні художньої літератури. Поет і драматург Василь Капніст (1758-1823), романіст Василь Наріжний (1780-1825), поет-перекладач Микола Гнєдич (1784-1833). Поруч із ними – видатний грузинський поет Давид Гурамішвілі (1705-1792), музей якого функціонує в Миргороді. Закінчує цей період народний поетфілософ Григорій Сковорода (1722-1794).

Далі список продовжує Іван Котляревський (1769-1838), меморіальна садиба якого знаходиться за двісті метрів від Будинку літераторів на Івановій горі, за соборною дзвіницею. В цій садибі Іван Петрович народився, жив, творив і пішов у вічність. Усі споруди садиби – хату, комору, повітку і

369

криницю – детально описали сучасники Котляревського С. СтеблінКамінський, І. Срезнєвський, 1845 року замалював Т. Шевченко. До 200-річчя від дня народження І.П. Котляревського архітектор В. Тертичний разом із науковцями Полтави прискіпливо вивчив і розробив проект реконструкції всієї садиби, а Республіканські спеціальні науково-реставраційні виробничі майстерні все виконали вчасно і якісно. Тому 5 вересня 1969 року садибу було урочисто відкрито. Тож поспішимо разом із черговою групою екскурсантів оглянути заповідник.

Затамувавши подих, входимо на територію заповідника-музею. Починається екскурсія…

Непомітно летить час.

Після оглядин, виходимо на самий край Іванової гори – до Білої альтанки. Вже понад століття випускники полтавських навчальних закладів зустрічають тут світанки. У 90-ті роки ХІХ століття побудували цю ротонду з дерев’яними колонами. З 1909 року – їх дев’ять білокам’яних. Від Білої альтанки відкривається панорама полтавського Подолу, голубого залому Ворскли, а за нею – безкрайнє поле, степ, з якого приходили до Лтави-Полтави печеніги, половці, татаро-монгольські орди…

З Білої альтанки добре видно площу Слави перед головним залізничним вокзалом міста – станцією Полтава-Південна. Його основний корпус побудовано 1947 року за проектом архітектора Є. Лимаря. Вхід до нього прикрашений пілонами і бронзовими барельєфами, які нагадують про ратні справи 1709 і 1943 років. Наприкінці 90-х років минулого століття вокзал реконструйовано за сучасними європейськими вимогами. Від Південного вокзалу потяги вирушають на Харків, Донбас і Одесу.

Зліва на такій само високій горі – високі бані Хрестовоздвиженського монастиря, навколо якого пробігають електрички від Київського вокзалу до Південного. Справа – на Інститутській горі – новозбудований храм Віри, Надії і Любові. Неповторної краси видовище! Ми вже знаємо, що неподалік храму, біля парку розваг «Перемога», на Першотравневому проспекті, – головна частина літературно-меморіального музею І.П. Котляревського, де зберігаються особисті речі й архів письменника, інші експонати.

Увінчує перспективу Першотравневого проспекту білосніжний будинок класичного стилю – Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. Його центральний корпус, пам’ятка архітектури кінця ХІХ ст., зведений за проектом Л.І. Шарлеманя в 1828-1832 рр. як інститут шляхетних дівчат. У ньому працювали відомий поет П.П. Гулак-Артемовський, композитори брати В.В. і А.В. Єдлічки, П.А. Щуровський, художник В.О. Волков, його закінчила відома українська письменниця Л.О. Яновська.

Полтава так насичена величним минулим, що мало не на кожному кроці зустрічаєшся з промовистим ім’ям земляка. Так і тут: за сотню метрів – єдиний в Україні музей історії авіації та космонавтики. Він теж імені Юрія Васильовича Кондратюка – українського Ціолковського, як величають його у світовій космонавтиці.

370