- •Донбаська національна академія будівництва і архітектури
- •Тема 1. Ринок і продукція Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 2. Товарна та цінова політика підприємства Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 3. Прогнозування та планування діяльності підприємства Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 4. Обгрунтування виробничої програми підприємства Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 5. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 6. Інтелектуальний капітал Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 7. Основний капітал Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 8. Оборотний капітал Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 9. Інвестиції Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 10. Техніко-технологічна база та виробнича потужність підприємства Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 11. Матеріально-технічне забезпечення і виробнича логістика Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 12. Організація операційної діяльності Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 13. Системи забезпечення конкурентоспроможності продукції Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 14. Витрати підприємства Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 15. Фінансово-економічні результатии суб’єктів господарювання Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема. 16. Оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 17. Інтегральна ефективність діяльності підприємства та його конкурентоспроможність Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 18. Трансформація і реструктуризація підприємств Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 19. Оптимізація бізнес-процесів підприємства Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Тема 20. Економічна безпека підприємства, системного управління організацією Методичні поради до вирішення задач
- •Приклади вирішення задач
- •Приклади задач для самостійного розв’язання
- •Список використаної літератури
- •Збірник задач
- •86123, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Державіна, 2
Тема 18. Трансформація і реструктуризація підприємств Методичні поради до вирішення задач
1. Однією з найпростіших моделей прогнозування ймовірності банкрутства вважається двофакторна модель Альтмана (індекс кредитоспроможності). Вона ґрунтується на двох ключових показниках (наприклад, показник поточної ліквідності й показник частки позикових коштів у загальній сумі джерел), від яких залежить ймовірність банкрутства підприємства. Ці показники множаться на вагові значення коефіцієнтів, знайдені емпіричним шляхом, і результати потім складаються з постійною величиною, отриманою тим же (дослідно-статистичним) способом.
Якщо результат Сj виявляється негативним, імовірність банкрутства невелика, якщо позитивним – імовірність банкрутства висока.
Існує два різновиди моделі Альтмана:
- оригінальна модель – розроблена в 1968 р. для підприємств, акції яких котирувалися на фондовому ринку США;
- удосконалена модель – розроблена в наступні роки для промислових і непромислових підприємств.
Оригінальна модель має вигляд:
Z5 = 1,2Х1 + 1,4Х2 + 3,3Х3 + 0,6Х4 + 1Х5
де Z5 – надійність, ступінь віддаленості від банкрутства;
х1 – відношення чистого обігового капіталу до суми активів (частка робочого капіталу в активах);
х2 – відношення нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) до суми активів (рентабельність активів);
х3 – відношення прибутку до оподатковування до суми активів (рівень прибутковості);
х4 – відношення ринкової вартості власного капіталу до вартості позикового капіталу;
х5 – відношення виторгу від реалізації до суми активів (оборотність активів).
Залежно від отриманих значень для Z – рахунку можна судити про погрозу банкрутства
Значення інтегрального показника (п’ятифакторна модель Z – рахунку ) |
Імовірність банкрутства |
Менш 1,81 |
Дуже висока |
Від 1,81 до 2,7 |
Висока |
Від 2,7 до 2,99 |
Невелика, але можлива |
Більш 2,99 |
Дуже низька |
Удосконалена модель для виробничих підприємств має вигляд:
Z5= 0,717 Х1 + 0,847 Х2 + 3,107 Х3 + 0,420 Х4 + 0,998 Х5,
де Z5 – надійність, ступінь віддаленості від банкрутства;
Х1 – відношення чистого обігового капіталу до суми активів;
Х2 – відношення нерозподіленого прибутку й резервного капіталу до суми активів;
Х3 – відношення суми прибутку до оподатковування й відсотків до сплати до суми активів;
Х4 – відношення власного капіталу до загальних зобов'язань;
Х5 – відношення виторгу від продажів до суми активів.
Залежно від отриманого значення Z – рахунку в цьому випадку можна судити про погрозу банкрутства (таблиця 3.3).
Значення Z – рахунку |
Ймовірність банкрутства |
Менш 1,23 |
Висока |
Від 1,23 до 2,9 |
Низька найближчим часом, але можлива ( тому що погроза рівна 50%). Це зона невідання |
Більш 2,9 |
Низька |
Інтегральний показник прогнозу ризику банкрутства R – рахунку, запропонований вченими Іркутської державної економічної академії. Відповідна чотирьохфакторна модель R-Рахунку має вигляд:
R – рахунок = 8,38К1 + К2 + 0,054К3 + 0,63К4,
де R-Рахунок – ступінь погрози банкрутства (узагальнюючий показник);
К1- частка оборотних активів у загальній сумі активів
К2- відношення чистого прибутку (збитку) до власного капіталу
К3 - відношення виторгу від продажу товарів, продукції, робіт, послуг до суми активів
К4 - відношення чистого прибутку (збитку) звітного періоду до повної собівартості проданих товарів, включаючи комерційні й управлінські видатки
При цьому ймовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значенням моделі R визначається по наступних результативних ознаках
Значення R |
Ймовірність банкрутства, % |
менше 0 |
максимальна (90-100) |
0 – 18,0 |
висока (60-70) |
0,18 – 0,32 |
середня (35-50) |
0,32 – 0,42 |
низька (15-20) |
більше 0,42 |
мінімальна ( до 10) |
Метод credit-men, розроблений Ж. Депаляном (Франція), характеризує ступінь імовірності банкрутства підприємства за даними бухгалтерської звітності. Метод здійснюється шляхом виконання таких етапів:
1 етап. Визначаються значення п'яти найбільш важливих фінансових показників (на початок і кінець року): коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт кредитоспроможності, коефіцієнт іммобілізації власного капіталу, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.
2 етап. Далі слід визначитися з нормативними значеннями по кожному коефіцієнту з урахуванням специфіки галузі й умов діяльності.
3 етап. Розраховуються величини співвідношень Ri між фактично отриманими значеннями коефіцієнтів (Kj) і нормативними значеннями (Kнорм) по формулі:
Ri = Kj факт / Kj норм .
4 етап. Отримані значення Ri послідовно включають у модель по формулі:
N = 25 × R1 + 25 × R2 + 10 × R3 + 20 × R4 + 20 × R5,
де й розраховується підсумковий показник N.
5 етап. Проводиться зіставлення підсумкового показника зі стандартними значеннями й робляться відповідні висновки, а саме:
якщо N = 100, то фінансова ситуація підприємства нормальна,
якщо N > 100, то ситуація добра,
а якщо N < 100, то ситуація викликає занепокоєння.
Ефект від реструктуризації визначається за формулою:
Е = ∆В + Вопт.рестр. - Врестр,
де Вопт.рестр. – віддача від реструктуризації;
Врестр. – витрати на реструктуризацію.