Тема 18. Трансформація і реструктуризація підприємств Методичні поради до вирішення задач

1. Однією з найпростіших моделей прогнозування ймовірності банкрутства вважається двофакторна модель Альтмана (індекс кредитоспроможності). Вона ґрунтується на двох ключових показниках (наприклад, показник поточної ліквідності й показник частки позикових коштів у загальній сумі джерел), від яких залежить ймовірність банкрутства підприємства. Ці показники множаться на вагові значення коефіцієнтів, знайдені емпіричним шляхом, і результати потім складаються з постійною величиною, отриманою тим же (дослідно-статистичним) способом.

Якщо результат Сj виявляється негативним, імовірність банкрутства невелика, якщо позитивним – імовірність банкрутства висока.

Існує два різновиди моделі Альтмана:

- оригінальна модель – розроблена в 1968 р. для підприємств, акції яких котирувалися на фондовому ринку США;

- удосконалена модель – розроблена в наступні роки для промислових і непромислових підприємств.

Оригінальна модель має вигляд:

Z5 = 1,2Х₁ + 1,4Х₂ + 3,3Х₃ + 0,6Х₄ + 1Х₅

де Z5 – надійність, ступінь віддаленості від банкрутства;

х1 – відношення чистого обігового капіталу до суми активів (частка робочого капіталу в активах);

х2 – відношення нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) до суми активів (рентабельність активів);

х3 – відношення прибутку до оподатковування до суми активів (рівень прибутковості);

х4 – відношення ринкової вартості власного капіталу до вартості позикового капіталу;

х5 – відношення виторгу від реалізації до суми активів (оборотність активів).

Залежно від отриманих значень для Z – рахунку можна судити про погрозу банкрутства

Значення інтегрального показника (п’ятифакторна модель Z – рахунку )	Імовірність банкрутства
Менш 1,81	Дуже висока
Від 1,81 до 2,7	Висока
Від 2,7 до 2,99	Невелика, але можлива
Більш 2,99	Дуже низька

Удосконалена модель для виробничих підприємств має вигляд:

Z5= 0,717 Х₁ + 0,847 Х₂ + 3,107 Х₃ + 0,420 Х₄ + 0,998 Х₅,

де Z5 – надійність, ступінь віддаленості від банкрутства;

Х1 – відношення чистого обігового капіталу до суми активів;

Х2 – відношення нерозподіленого прибутку й резервного капіталу до суми активів;

Х3 – відношення суми прибутку до оподатковування й відсотків до сплати до суми активів;

Х4 – відношення власного капіталу до загальних зобов'язань;

Х5 – відношення виторгу від продажів до суми активів.

Залежно від отриманого значення Z – рахунку в цьому випадку можна судити про погрозу банкрутства (таблиця 3.3).

Значення Z – рахунку	Ймовірність банкрутства
Менш 1,23	Висока
Від 1,23 до 2,9	Низька найближчим часом, але можлива ( тому що погроза рівна 50%). Це зона невідання
Більш 2,9	Низька

Інтегральний показник прогнозу ризику банкрутства R – рахунку, запропонований вченими Іркутської державної економічної академії. Відповідна чотирьохфакторна модель R-Рахунку має вигляд:

R – рахунок = 8,38К1 + К2 + 0,054К3 + 0,63К4,

де R-Рахунок – ступінь погрози банкрутства (узагальнюючий показник);

К1- частка оборотних активів у загальній сумі активів

К2- відношення чистого прибутку (збитку) до власного капіталу

К3 - відношення виторгу від продажу товарів, продукції, робіт, послуг до суми активів

К4 - відношення чистого прибутку (збитку) звітного періоду до повної собівартості проданих товарів, включаючи комерційні й управлінські видатки

При цьому ймовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значенням моделі R визначається по наступних результативних ознаках

Значення R	Ймовірність банкрутства, %
менше 0	максимальна (90-100)
0 – 18,0	висока (60-70)
0,18 – 0,32	середня (35-50)
0,32 – 0,42	низька (15-20)
більше 0,42	мінімальна ( до 10)

Метод credit-men, розроблений Ж. Депаляном (Франція), характеризує ступінь імовірності банкрутства підприємства за даними бухгалтерської звітності. Метод здійснюється шляхом виконання таких етапів:

1 етап. Визначаються значення п'яти найбільш важливих фінансових показників (на початок і кінець року): коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт кредитоспроможності, коефіцієнт іммобілізації власного капіталу, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

2 етап. Далі слід визначитися з нормативними значеннями по кожному коефіцієнту з урахуванням специфіки галузі й умов діяльності.

3 етап. Розраховуються величини співвідношень Ri між фактично отриманими значеннями коефіцієнтів (Kj) і нормативними значеннями (Kнорм) по формулі:

Ri = Kj факт / Kj норм .

4 етап. Отримані значення Ri послідовно включають у модель по формулі:

N = 25 × R1 + 25 × R2 + 10 × R3 + 20 × R4 + 20 × R5,

де й розраховується підсумковий показник N.

5 етап. Проводиться зіставлення підсумкового показника зі стандартними значеннями й робляться відповідні висновки, а саме:

якщо N = 100, то фінансова ситуація підприємства нормальна,

якщо N > 100, то ситуація добра,

а якщо N < 100, то ситуація викликає занепокоєння.

Ефект від реструктуризації визначається за формулою:

Е = ∆В + В_{опт.рестр.} - В_рестр,

де В_{опт.рестр.} – віддача від реструктуризації;

В_рестр. – витрати на реструктуризацію.