Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
sbornik-zadach-nov.doc
Скачиваний:
1722
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
4.12 Mб
Скачать

Тема 5. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці Методичні поради до вирішення задач

Коефіцієнт обороту по вибуттю (Ков) характеризує ту частину працівників підприємства, які були звільнені з усіх причин, відносно рівня середньооблікової чисельності персоналу підприємства. Визначення цього показника відбувається таким чином:

,

де Чвиб. – кількість робітників, що вибули за звітний період, чол.;

Чсер. – середньооблікова чисельність робітників за звітний період, чол.

Сутність коефіцієнта обороту по прийому (Коп) полягає у визначенні долі працівників підприємства, які були прийняті відносно рівня середньооблікової чисельності персоналу підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється таким чином:

,

де Чприйн. – кількість прийнятих робітників за звітний період, чол.;

Чсер. – середньооблікова чисельність робітників за звітний період, чол.

Коефіцієнт плинності (Кп) визначає частину робітників підприємства, що вибули з причин неприродної плинності. Він визначається за такою формулою:

,

де Чвиб.т. – кількість робітників, що вибули з причин неприродної плинності, за звітний період, чол.;

Чсер. – середньооблікова чисельність робітників за звітний період, чол.

Коефіцієнт заміщення (Кз) показує достатність заміни новими працівниками звільнених. У загальному вигляді він представляє собою різницю між коефіцієнтом обороту по прийому і обороту по вибуттю. Позитивне значення цього показника свідчить про достатність кількості прийнятих робітників замість звільнених, негативне значення – про недостатність заміни. Розраховується цей показник таким чином:

,

де Чприйн. – кількість робітників, що вибули, за звітний період, чол.;

Чвиб. – кількість прийнятих робітників за звітний період, чол.;

Чсер. – середньооблікова чисельність робітників за звітний період, чол.

Коефіцієнт постійності кадрів (Кпост) свідчить про відданість персоналу підприємству і характеризує долю робітників, які проробили на підприємстві весь досліджуваний період. Розрахунок цього показника здійснюється таким чином:

,

де Чп.р. – кількість робітників підприємства на початок періоду, за звітний період, чол.;

Чк.р. – кількість робітників підприємства на кінець періоду за звітний період, чол.;

Чвиб. – кількість робітників, що вибули за звітний період, чол.

Виробіток (В) – це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника чи робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням кількості виробленої продукції до величини робочого часу, витраченого на його виробництво:

де V – обсяг виготовленої продукції, од.; грн.;

T– витрати робочого часу на виготовлення продукції, людино-год.; нормо-год.

Трудомісткість (Тр) – це показник, який характеризує затрати часу на одиницю продукції. Показник трудомісткості має переваги перед показником виробітку. Він встановлює пряму залежність між обсягом виробництва і трудовими витратами і визначається за формулою:

де T – витрати робочого часу на виготовлення продукції, людино-год.; нормо-год.;

V – обсяг виготовленої продукції, од.; грн.;

В– виробіток, грн./чол.

Умови, що сприяють збільшенню продуктивності праці, називаються факторами зростання продуктивності праці. Формула визначення зростання продуктивності праці наступна:

де Впл, Взв – виробіток відповідно в плановому та звітному періодах.

Тарифна ставка робітника відповідної кваліфікації (Тсті) визначається за формулою:

де Тст1 – тарифна ставка робітника 1-го розряду;

Кі – тарифний коефіцієнт і-го розряду.

Відрядна оплата праці включає системи:

пряма відрядна (ЗПп.в.) – заробітна плата робітника залежить від обсягу виробленої продукції і розцінки за одиницю продукції:

де V – обсяг виготовленої продукції, од.;

Род. – розцінка за одиницю продукції, грн.;

непряма відрядна (ЗПн.в.) – застосовується для визначення заробітку допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників та ін.), які обслуговують основних робітників. Вона визначається за формулою:

де Сг.т. – годинна тарифна ставка, грн.;

Т – фактично відпрацьований час цим робітником, год.;

Кв.н. – коефіцієнт виконання норми виробітку всіма робітниками, що обслуговуються;

відрядно-преміальна (ЗПв.п.) – складається з суми основної заробітної плати і премії за досягнення певних результатів (виконання плану, завдань з якості, економії ресурсів тощо):

де V – обсяг виготовленої продукції, од.;

Род. – розцінка за одиницю продукції грн.;

П– премія, грн.

відрядно-прогресивна (ЗПв.пр.) – вводиться тимчасово на найважливіших дільницях основного виробництва. При цій системі заробіток працівника визначається за виконанням норми виробітку, як і при прямій відрядній оплаті, тобто за встановленими розцінками. У разі перевиконання встановленої норми прогресивно збільшуються доплати до основної відрядної розцінки. Нарахування прогресивних доплат робиться за результатами місячної роботи.

Розрахунок здійснюється таким чином і вимагає великої обчислювальної роботи:

де Vп, Vс – обсяг виготовленої продукції відповідно до плану і понад плану, од.;

Род.п., Род.с. – розцінка за одиницю продукції відповідно до плану і понад плану, грн.

Погодинна оплата праці включає системи:

проста погодинна (ЗПп.п.) – розраховується як добуток годинної тарифної ставки робочого даного розряду на відпрацьований час у даному періоді:

де Сг.т. – годинна тарифна ставка, грн.;

Т– фактично відпрацьований час цим робітником, год.

погодинно-преміальна (ЗПп.пр.) – коли нараховується не тільки заробітна плата за обсяг відпрацьованого часу, але і премія до цієї заробітної плати:

де Сг.т. – годинна тарифна ставка, грн.;

Т – фактично відпрацьований час цим робітником, год.;

П– премія, грн.

При плануванні використання робочого часу та трудових ресурсів розраховують: чисельність основних і допоміжних робітників; чисельність спеціалістів, службовців та інших категорій працівників.

Аналізують: чисельність, структуру, професійно-кваліфікаційний склад та рух кадрів, використання робочого часу.

Середньооблікову кількість працівників (Чс) визначають за формулою:

Чс = (Чя*Тод + Н) / Тод,

де Чя – явочна кількість працівників;

Тод - кількість відпрацьованих днів;

Н – кількість неявок.

Коефіцієнт використання облікового складу:

Ксп = Чя / Чсп;

Коефіцієнт використання особового складу:

Кя = Чф / Чя ;

Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому:

Кпр = Чпр / Чсп,

де - Чпр кількість прийнятих на роботу в даному періоді;

Коефіцієнт обороту робочої сили по вибуттю:

Ку = Чвб / Чсп,

де Чвб – кількість працівників, які вибули за даний період;

Коефіцієнт плинності:

Кт = Чт / Чсп,

де – Чт – кількість звільнених за власним бажанням.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]