Тема 2. Товарна та цінова політика підприємства Методичні поради до вирішення задач

Життєвий цикл товару – це період, упродовж якого товар перебуває на ринку, проходячи різні стадії, що характеризуються неоднаковими доходами від продажів і потребують різних підходів до маркетингової діяльності.

Життєвий цикл товару характеризується коливаннями обсягів продажу та прибутків від реалізації. Ці коливання можна відобразити у вигляді кривої в системі координат, де відносно осі ординат відкладаються кількісні показники, а відносно осі абсцис – час (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Етапи традиційного життєвого циклу товару

Оптова ціна виробу з урахуванням податку на додану вартість визначається за формулою:

Ц_о = С + Р + ТН + ПДВ,

де С – собівартість виробу, грн.;

Р – рентабельність виробу, %;

ТН – торгова націнка, %;

ПДВ – податок на додану вартість, %.

Роздрібна ціна продукції (Цр) визначається за формулою:

де С – собівартість продукції, грн.;

ПДВ– податок на додану вартість, грн.;

АП – акцизний податок (виключно на підакцизні товари), грн.;

Пп.в.– прибуток підприємства-виробника, грн.;

Вз.о. – витрати збутових організацій, грн.;

Пз.о.– прибуток збутових організацій, грн.;

Вт.о.– витрати торгових організацій, грн.;

Пт.о.– прибуток торгових організацій, грн.

Беззбитковий приріст продажу (у відсотках) розраховується за формулою:

287,5

де, ЗЦ – розмір знижки, грн.;

Ц_з – ціна продукції зі знижкою, грн.;

ЗВ – змінні витрати, грн.

Приклади вирішення задач

Задача 1. Собівартість виробу А становить 6 грн. Планова рентабельність реалізації - 35%. Торгова націнка – 30%. Податок на додану вартість – 20%. Визначити оптову та роздрібну ціни на один виріб.

Розв’язання:

1. Розрахуємо оптову ціна виробу А з урахуванням податку на додану вартість за формулою:

Ц_о = С + Р + ТН + ПДВ, (7)

де С – собівартість виробу, грн.;

Р – рентабельність виробу, %;

ТН – торгова націнка, %;

ПДВ – податок на додану вартість, %.

Ц_о = (6 + 6 * 0,35) * 0,2 = 9,72 грн.

2. Роздрібну ціну виробу А визначимо за формулою:

Ц_р = Ц_о + П_т.о., (8)

Де П_т.о. – прибуток торгових організацій, %.

Ц_р = 9,72 + 9,72 * 0,3 = 12,64 грн.

Висновок.Оптова ціна виробу А становить 9,72 грн., а роздрібна ціна - 12,64 грн.

Задача 2.Визначити ціну роздрібної торгівлі за наведеними даними: собівартість виробу – 200 грн., норма прибутку – 25 %, ставка акцизного збору – 15 %, ставка ПДВ – 20 %, збутова націнка – 10 %, торговельна націнка – 15 %.

Розв’язання:

1. Визначаємо ціну підприємства за формулою:

Ц_р = С + ПДВ + АЗ + П_п.в. + В_з.о. + П_з.о. + В_т.о. + П_т.о., (9)

де, С – собівартість продукції, грн.;

ПДВ – податок на додану вартість, грн.;

АЗ – акцизний збір, грн.;

П_п.в. – прибуток підприємства-виробника, грн.;

В_з.о. – витрати збутових організацій, грн.;

П_з.о. – прибуток збутових організацій, грн.;

В_т.о. – витрати торгових організацій, грн.;

П_т.о. – прибуток торгових організацій, грн.

1. Ціна підприємства:

Ц_п = 200 + (200 * 0,25 ) = 250 (грн.);

2. Ціна з акцизним збором:

Ц_а.з. = 250 / (100 - 15) * 100 = 294,12 (грн.);

3. Ціна з ПДВ:

Ц_пдв = 294,12 * 1,2 = 352,94 (грн.);

4. Ціна оптової торгівлі:

Ц_о.т. = 352,94 * 1,1 = 388,23 (грн.);

5. Ціна роздрібної торгівлі:

Ц_р = 388,23 * 1,15 = 446,46 (грн.).

Висновок.Ціна роздрібної торгівлі підприємства – 446,46 грн.

Задача 3.Визначити суму ПДВ і акцизного збору, суму збутової націнки та оптову ціну виробу за такими даними: ціна підприємства-виробника – 50 грн., ставка акцизного збору – 25 %, збутова націнка – 20 %.

Розв’язання:

Визначимо ціну з урахуванням акцизного збору:

1. Сума акцизного збору, що включає ціну:

Ц_а.з. = 50 / (100 – 25) * 100 = 66,67 (грн.);

2. Сума ПДВ, яка включається у ціну підприємства:

Ц_пдв = 66,67 * 0,2 = 13,33 (грн.);

3. Визначаємо вільну відпускну ціну з ПДВ:

Ц_в.в = 66,67 + 13,33 = 80 (грн.);

4. Сума збутової націнки (ЗН):

ЗН = 80 * 0,2 = 16 (грн.);

5. Оптова ціна:

Ц_опт. = 80 + 16 = 96 (грн.).

Висновок.Сума ПДВ – 13,33 грн., сума акцизного збору – 66,67 грн., саму збутової націнки – 16 грн., оптова ціна виробу – 96 грн.

Задача 4. Підприємство має намір розробити шкалу звичайних кількісних знижок. Початково планується встановити 2 % знижку на партію товару, розмір якої перевищує 15 тис. виробів. Якщо ціна одиниці продукції становить 40 грн, а змінні витрати в її складі дорівнюють 15 грн. Визначити чи доцільним є встановлення такої знижки.

Розв’язання:

1. Беззбитковий приріст продажу (у відсотках) внаслідок зменшення ціни на 2 %, або на 0,8 грн розрахуємо за формулою:

(10)

де, ЗЦ – розмір знижки, грн.;

Ц_з – ціна продукції зі знижкою, грн.;

ЗВ – змінні витрати, грн.

Або (у гривнях)

ПП = ПТ – ПП_%, (11)

де, ПТ – розмір партії товарів, шт.

ПП_% = 15000 * 0,0471 = 707 шт.

Таким чином, за умови 2 % знижки з ціни, реалізація кожної одиниці товару, що перевищує партію в 15707 шт., буде приносити підпр3,305785123967иємству додатковий прибуток.

2. Якщо підприємство реалізує партію товару в кількості 16 тис. шт., то додатковий прибуток від її продажу розраховується за формулою:

П_д = (Ц_з - ЗМ) * (ПТ_з - ПТ), (12)

де ПТ_з – партія товару з урахуванням змін, шт.

П_д = (32 – 15) * (16000 - 15707) = 4,98 тис.грн.

3. Припустимо, що наступну знижку планується встановити на рівні 5 % ціни, що становить 2 грн. Тоді беззбитковий обсяг продажу буде дорівнювати:

Або (у гривнях):

ПП = 15000 * 0,087 = 1305 шт.

Висновок. Отже знижку в розмірі 2 % можна встановити на партії товарів у межах 15707 - 16305 шт. 

Задача 5. Підприємство виготовляє обладнання для виміру ваги. За плановий період було виготовлено 8052 одиниці виробів. Собівартість одного виробу становить 63 грн, ціна одного виробу - 82 грн.

При реалізації продукції використовують прямі і опосередковані (через посередника) канали збуту.

Запаси готової продукції на складі на початок планового періоду - 860 виробів.

Норма запасу готової продукції на кінець планового періоду при прямому способі збуту становить 42 дні, при непрямому - 21 день. Транспортні витрати по просуванню товару: при прямому способі збуту - 0,8 грн на одиницю товару, при опосередкованому - 0,44 грн. Ставка за кредитами комерційних банків становить 25% річних. Дилерська знижка при використанні непрямого способу збуту - 15%. Необхідно визначити раціональний спосіб збуту продукції.

Розв’язання:

1. Визначимо обсяги запасів готової продукції при прямому і опосередкованому способі збуту на кінець планового періоду за формулою:

ЗКП = Q / Д * Тп, (13)

де Q – кількість виробленої продукції, шт.;

Д – кількість днів у плановому періоді (в нашому прикладі - 365);

Тп – норма запасу готової продукції, днів.

1.1. при прямому (Зко):

Зкп = 8052 / 365 * 42 = 927 (шт.);

1.2. при опосередкованому (Зко):

Зко = 8052 / 365 * 21 = 463 (шт.).

2. Визначити обсяги збуту в натуральних одиницях виміру за формулою:

Qa = Q + ЗП – Зкп, (14)

ЗП – запаси готової продукції на складі, шт.;

2.1. при прямому способі збуту:

Qa = 8052 + 860 - 927 = 7985 (шт.);

2.2. при опосередкованому способі збуту:

Qo = 8052 + 860 - 463 = 8449 шт.

3. Визначимо суму (по іммобілізації) обігових коштів на формування запасу готової продукції за формулою:

Ln = (ЗП + Зкп ) / 2 * S * р / 100, (15)

де, S – собівартість продукції, грн.;

р – ціна одного виробу, грн.;

3.1. при прямому способі збуту:

Ln = (860 + 927) / 2 * 63 * 0,25 = 14073 грн;

3.2. при опосередкованому способі збуту:

Lo = (860 + 463) / 2 * 63 * 0,25 = 10419 грн.

4. Визначимо витрати по збуту продукції на одиницю продукції за формулою:

Un = Лп + Ln / Qn (16)

де, Лп – транспорті витрати по просуванню товару, грн.;

4.1. при прямому способі збуту:

Un = 0,8 + 14073 / 7985 = 2,56 грн;

4.2. при опосередкованому способі збуту:

Uo = 0,44 + 10419 / 8449 = 1,67 грн.

5. Визначимо обсяги прибутку за формулою:

П = [Р (1-у) - (S+U)] * Q (17)

5.1. при прямому способі:

Пп = [82 - (63 + 2,56)] * 7985 = 131273,4 грн;

5.2. при опосередкованому спо­собі:

По = [(82 * (1 - 0,15) - (63 + 1,67)] * 8449 = 42498,47 грн.

Висновок. Незважаючи на те, що обсяги збуту при опосередкованому способі збуту більші, витрати по збуту на одиницю продукції менші, прямий спо­сіб збуту вигідніший, ніж опосередкований, про що свідчить розмір прибутку.

Задача 6.Підприємство виготовило і реалізувало в базовому році 2000 шт. виробів одного виду. Ціна реалізації одиниці виробу становить 30 грн., а повна собівартість його виробництва та продажу 28 грн. Співвідношення змінних і постійних витрат на виробництво продукції дорівнює 60 і 40%.

Дослідження ринку показали, що якщо знизити ціну одного виробу на 1 грн., тобто з 30 до 29 грн., то обсяг продажу продукції може бути збільшений на 10%. Виробничі потужності підприємства уможливлюють відповідне збільшення обсягу виробництва продукції.

Прийняти рішення щодо доцільності зниження продажної ціни виготовлюваного виробу.

Розв’язання:

1. Визначимо розмір прибутку підприємства в базовому році:

П = (Ц - С) * Р,(18)

де Ц – ціна одиниці виробу, грн.;

С – собівартість одиниці виробу, грн.;

Р – обсяг реалізації продукції, шт.

П1 = (30 – 28) * 2000 = 4000 грн.

2. Визначимо розмір постійних витрат:

З_пост1 = (С * З_пост.%) * Р, (19)

де З_пост% - розмір постійних витрат у собівартості продукції, %.

З_пост1 = (28 * 0,4) * 2000 = 22400 грн.

3. Визначимо обсяг реалізації продукції у плановому році:

РП₂ = 2000 * 1,1 = 2200 шт.

4. Розрахуємо обсяг загальних витрат у плановому році:

З_общ.2 = (28 * 0,6) * 2200 + 22400 = 59360 грн.

5. Визначимо розмір прибутку у плановому році:

П₂ = (29 * 2200) – 59360 = 4440 грн.

6. Визначимо розмір додаткового прибутку у плановому році:

ΔП = 4440 – 4000 = 440 грн.

Висновок.Зниження ціни продажу товару є доцільним, оскільки приріст додаткового прибутку складе 440 грн.

Задача 7. Визначити річний економічний ефект і термін окупності витрат на проведення спеціалізації виробництва, якщо собівартість виробу знизилася з 545 до 520 грн./шт., при цьому транспортні витрати зросли з 15 до 33 грн./шт. Капітальні вкладення до спеціалізації становили 110 млн.грн., а після спеціалізації – 260 млн.грн. Обсяг випуску продукції спеціалізованого підприємства – 6 млн.шт./рік., Е_н = 0,15.

Розв’язання:

1. Розрахуємо річний економічний ефект від спеціалізації виробництва:

(20)

де С₁, С₂ – собівартість одиниці продукції відповідно при неспеціалізованому і спеціалізованому виробництві;

Т₁, Т₂ – транспортні витрати на випуск і доставку продукції відповідно при неспеціалізованому і спеціалізованому виробництві;

N₂ – річний обсяг випуску продукції при спеціалізованому виробництві.

Е_р.с. = [(545 + 15) – (520 + 33)] * 6000000 = 42 млн.грн./рік.

2. Розрахуємо термін окупності додаткових капітальних вкладень на спеціалізацію виробництва:

(21)

де К₁, К₂ – капітальні вкладення у спорудження спеціалізованого і неспеціалізованого підприємства;

Висновок. Оскільки термін окупності менший, ніж нормативний (6,7), спеціалізація є доцільною.

Задача 8. Визначити доцільність комбінування підприємства, якщо відомо, що собівартість одного виробу з урахуванням транспортних витрат на некомбінованому виробництві становить 1800 грн./шт., а обсяг виробництва – 12 тис.шт./рік. На комбінованому виробництві собівартість знижується до 1300 грн./шт., а обсяг випуску зростає до 120 тис.шт./рік. Капітальні вкладення при цьому зростуть із 50 млн.грн. до 300 млн.грн. Нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень – 0,15.

Розв’язання:

1. Розрахуємо річний економічний ефект від комбінування. Питомі капітальні витрати обчислимо, поділивши загальні капітальні вкладення на річний обсяг випуску продукції, тобто:

(22)

де Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності;

К₁^’, K₂^’ – питомі капіталовкладення у випуск продукції відповідно при некомбінованому і комбінованому виробництві;

2. Розрахуємо термін окупності додаткових капітальних вкладень на проведення комбінування:

Висновок. Оскільки термін окупності менший ніж нормативний (6,7), комбінування доцільне.

Задача 9. Визначити оптимальний варіант розміру підприємства за даними наведеними в табл. 4, якщо Е_н = 0,15.

Таблиця 4

Вихідні дані

Показник	Варіант
	1	2	3
Річний випуск, тис.шт.	100	200	300
Капітальні вкладення, млн.грн.	20,5	35	45
Собівартість виробу, грн./шт.	140	120	100
Транспортні витрати, тис.грн./рік.	50	500	2000

Розв’язання:

1. Для визначення оптимального варіанта розміру підприємства необхідно розрахувати приведені витрати за трьома варіантами, порівнявши їх, визначити оптимальний, де приведені витрати будуть найменшими:

П_і = С_і + Т_і + Е_н*К_і^’, (23)

де С_і – собівартість одиниці продукції за і-го розміру підприємства;

Т_і – транспортні витрати на доставку одиниці продукції за і-го варіанту розміру підприємства;

К_і^’ – питомі капітальні вкладення у випуск продукції за і-м варіантом розміру підприємства.

Висновок. Оптимальний для реалізації є третій варіант, оскільки приведені витрати найменші.

Задача 10. Скласти життєвий цикл товару і встановити його вид. Дані для розрахунку наведені в табл. 5.

Необхідно: 1. На основі інформації стосовно щоквартальної реалізації товарів при використання засобів Microsoft Excel побудувати криву життєвого циклу товару. 2. Встановити вид кривої життєвого циклу товару.

Таблиця 5

Обсяг реалізації товару А за кварталами, тис. од.

Квартал	Обсяг реалізації, тис. од.	Квартал	Обсяг реалізації, тис. од.
1	12	13	121
2	14	14	156
3	16	15	195
4	19	16	225
5	24	17	229
6	26	18	195
7	30	19	177
8	38	20	158
9	49	21	132
10	63	22	111
11	75	23	90
12	101	24	77

Розв’язання:

Послідовність виконання завдання є наступною:

1. Копіюємо дані про обсяги реалізації продукції в програму Microsoft Office Excel.

2. Обираємо вкладку «Майстер діаграм».

3. Типом діаграми обираємо «Графік» (що відтворює розвиток процесу в часі).

4. Будуємо діаграму дотримуючись послідовності, запропонованої в програмі. Результати побудови діаграми представлені на рис. 1.

Рис. 1. Побудова кривої життєвого циклу товару А

5. Визначаємо вид кривої життєвого циклу.

Висновок. Відповідно до пропонованих даних, наведений тип діаграми життєвого циклу товару А відповідає кривій поновлення або ностальгії, оскільки після спаду попиту на продукцію спостерігається сплеск певної зацікавленості споживачів.

Задача 11. Скласти криву життєвого циклу товару та встановити найбільш ефективний її етап. Дані для розрахунку наведені в табл. 6.

Необхідно: 1. На основі інформації стосовно щоквартальної реалізації товарів та обсягів прибутку при використання засобів Microsoft Excel побудувати криві життєвого циклу товару та прибутку підприємства. 2. Визначити, який етап життєвого циклу товару є найбільш прибутковим для підприємства.

Таблиця 6

Обсяг реалізації та прибутковості товару А за кварталами

Квартал	Обсяг продажу, тис. од.	Прибуток, тис. грн.	Квартал	Обсяг продажу, тис. од.	Прибуток, тис. грн.
1	31	15	13	501	240
2	34	17	14	569	245
3	49	25	15	624	250
4	62	30	16	699	255
5	76	35	17	755	260
6	85	40	18	768	210
7	123	60	19	833	150
8	195	95	20	834	110
9	211	110	21	831	101
10	264	130	22	802	95
11	301	150	23	756	93
12	354	151	24	700	81

Розв’язання:

Послідовність виконання завдання є наступною:

1. Копіюємо дані про обсяги реалізації продукції та прибуток підприємства в програму Microsoft Office Excel.

2. Обираємо вкладку «Майстер діаграм».

3. Типом діаграми обираємо «Гістограму» (класичну змішану гістограму).

4. Будуємо діаграму дотримуючись послідовності, запропонованої в програмі.

Результати побудови діаграми за пропонованим варіантом представлені на рис. 2.

Рис. 2. Побудова кривої життєвого циклу товару А та прибутковості його реалізації

5. Визначаємо найбільш прибутковий етап життєвого циклу товару.

Висновок. Відповідно до пропонованого графіку, найбільш прибутковими є 13-17 квартали реалізації продукції підприємства. Наведений період відповідає етапу зростання життєвого циклу товару.