
- •ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ
- •Як самостійно користуватися посібником
- •Схема аналізу помилок, допущених у диктанті
- •Методика проведення диктанту
- •ЛІТЕРАТУРА
- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •§ 2. Орфоепія
- •§ 3. Графіка. Алфавіт
- •§ 4. Орфографія. Принципи української орфографії
- •§ 5. Чергування та правопис голосних
- •§ 7. Правопис ненаголошеного [о]
- •§ 8. Розрізнення [и] та [і]
- •§ 9. Розрізнення [а] та [о]
- •§ 10. Прикметникові суфікси -ов-, -ев- (-єв-)
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Правопис приголосних
- •§ 13. Уподібнення приголосних
- •§ 14. Зміни приголосних при словотворенні
- •§ 15. Спрощення в групах приголосних
- •§ 16. Уживання м’якого знака
- •§ 17. Уживання апострофа
- •§ 18. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних звуків
- •§ 19. Уживання великої букви
- •§ 22. Правила переносу
- •§ 23. Правопис слів іншомовного походження. Українська латиниця
- •§ 24. Передача слов’янських власних назв українською мовою
- •§ 25. Правила милозвучності української мови
- •§ 26. Морфологія. Особливості відмінювання іменників
- •§ 27. Чоловічі та жіночі імена по батькові
- •§ 28. Творення ступенів порівняння та особливості відмінювання прикметників
- •§ 29. Відмінювання числівників
- •§ 30. Зв’язок числівників з іменниками
- •§ 31. Написання числівників і відчислівникових слів
- •§ 32. Особливості відмінювання та правопису займенників
- •§ 33. Правопис дієслів
- •§ 34. Дієприкметник і форми на -но, -то
- •§ 35. Дієприслівник як незмінювана форма дієслова
- •§ 36. Правопис прислівників
- •§ 37. Правопис та особливості вживання прийменників
- •§ 38. Правопис сполучників
- •§ 39. Написання часток
- •§ 40. Правопис часток не та ні
- •§ 41. Написання вигуків та звуконаслідувальних слів
- •§ 42. Пунктуація. Розділові знаки в кінці речення
- •§ 43. Узгодження підмета з присудком
- •§ 44. Тире між підметом і присудком
- •§ 45. Тире на місці пропущеного члена речення та між різними членами речення
- •§ 46. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •§ 47. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •§ 48. Розділові знаки при уточнювальних членах речення
- •§ 50. Розділові знаки при конструкціях з як, мов, наче
- •§ 51. Складне речення. Розділові знаки в складносурядному реченні
- •§ 52. Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •§ 54. Складні синтаксичні конструкції. Період
- •§ 55. Розділові знаки при прямій мові та діалозі
- •§ 56. Заміна прямої мови непрямою
- •§ 57. Розділові знаки при цитатах та виразах і словах, узятих із чужого словника чи вжитих в іронічному або іншому значенні
- •§ 58. Орфографічно-пунктуаційний аналіз речення (тексту)
- •ТЕКСТИ ДИКТАНТІВ
- •1. Мові — державний захист
- •2. На олтар нашої пам’яті
- •3. Живи, Україно!
- •4. Українська душа
- •5. У пошуках істини
- •6. На схід сонця
- •7. Тайга
- •8. Стан невагомості
- •9. Мелодії літнього поля
- •10. Україна
- •11. Материнська рідна мова
- •12. Візит до Праги
- •13. Ведмідь-гора
- •14. Горо́д
- •15. Гроза
- •16. Славні зими
- •17. Каштани
- •18. Весняний ліс
- •19. Спогад далекої юності
- •21. До вчителя
- •22. Учитель словесності
- •23. Десять Не Можна
- •24. Гіперздібності і «пасинки школи»
- •26. Наймогутніший оберіг нашого народу
- •27. Колір мови

Ковтюх С. Л.
РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)
й ревти на весь голос з трибун і газетних рубрик — що з того? Москва сльозам не повірить, державні глухарі не переведуться, а земля Тарасова вже сліз не приймає — наповнена ними вщерть.
Доволі нам бути нацією скигліїв! Скарга — жанр рабський. Невже нам не соромно перед українською історією і славою? Гляньмо на себе! Не весь генофонд породи забрали від нас війни імперії, ГУЛАГи й голодомори. Є поміж нас вилиті Байди, Наливайки, Кривоноси, Богуни, Палії, Довбуші, Сірки, Залізняки, Ґонти, Кармалюки, Кобилиці. Аніж нарікатинатемряву, точинекращезапалитисвічку? ЦюдумкуКонфуція нам підсилити міг би Крішнамурті: коли нема бачення цілого, казав биіндійськиймудрець, деталінабуваютьнеймовірнихрозмірів. Обидва перегукуються з Біблією, яка вчить: пізнайте істину і будете вільними. Зрештою, і Кобзар нам заповідав: «Полюбіте щирим серцем Велику руїну, Розкуйтеся, братайтеся!.. Не дуріте самих себе, Учітесь, читайте».
Колижмиперейдемо відрозмовдоділа? Колистанемо домагатися бажаного результату негаласливо, спокійно, мовчки? Для цього у здоровій цивілізованій спільноті на ймення нація не потрібно ні якихось надзвичайних державних установ, ні пасіонарних громадських організацій, ні особливих інструментів — конституційних гарантій, законів, офіційно затверджених концепцій державної мовної політики, урядових програмісуворихрегламентаційуключовихсферах. Щобплекатисвою мову, оберігаючи від посягань, вільному й гідному народові доволі природного імунітету й здорового глузду. Такий відчуває, що мова — саме його живе тіло з безліччю функцій, де берегти треба кожний орган.
Висновок всеукраїнська толока має робити ділом, відповідаючи ділом на діло.
(295 слів) (В. Радчук).
26. Наймогутніший оберіг нашого народу
Молитвою до мови має починатися кожен наш день. Адже мова для всіх українців — «і мертвих, і живих, і ненароджених», в Україні і не в Україні сущих — була, є і буде на віки вічні «Богом Любов’ю», «БогомВірою» і«БогомНадією». Ріднамова— найкоштовнішийскарб,
588

ТЕКСТИ ДИКТАНТІВ
найцінніший набуток і наймогутніший оберіг. Вона возвеличує людину, рятує її від духовної глухоти — найстрашнішої хвороби, яка не піддається лікуванню, сплоджуєперевертнів іяничарів. Материнська мова супроводжує нас від народження і до відходу за вічну межу. Мова для людини — що крила для птаха: він їх не почуває, але без них ніколи не здійметься до небес.
Українська мова… Це «сорочка духу» українського народу, його серце і душа, кров і плоть. Вона прекрасна, чарівна, мелодійна, співуча, неповторна, солов’їна. Уся вона, говорить Б. Харчук, «з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом… Воназголосутура, мисливськихсурем, скрипудерев’яногорала, крику погонича, стогону вола в борозні… Вона з блиску козацької шаблі і весла невольницького човна… Вона з першого щебету немовлят і тяжких похоронних плачів — вся з весен і морозу… Вона з потаємного шепотуізітханьзакоханих… Вонаізземнихглибинінебесних висот… Вона з колискової матері над первістком…»
Мова наша — геніальний життєпис трагічної, але звитяжної долі народу нашого. Мова гартувала народ і сама у великій багатовіковій борні стала «міцніша від броньованої сталі». І доки живе українська мова, житиме й український народ. Зникне мова — і нас не стане, «геть розпорошимося поміж дужчим народом» (І. Огієнко).
Не дай, Боже, щоб ми стали безбатченками, щоб топтали могили пращурів своїх, щоб «не своїм, не рідним словом» говорили з Минувшиною і з чужинецькою пам’яттю йшли в Майбуття! Не доведи, Господи, нікому з нас жити «на нашій, не своїй землі»!
(290 слів) (М. Степаненко).
27. Колір мови
Який колір має мова? Синій — скажете ви. Типова асоціація, бо чорнило, зазвичай, буває синім, ну, ще інколи чорним і червоним, наприклад, у вчителя. Проте це колір мовних знаків на папері. Я ж запитаю про мову взагалі, про всю систему. Якого кольору українська
589

Ковтюх С. Л.
РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)
мова? А гінді? А грецька? Кожна мова має свій власний колір, форму, запах, звук, смак. Що довше вивчаєш мову, то краще її відчуваєш всім своїм єством.
Візьмімо, наприклад, німецьку. Вона — кольору жовтої глини. На дотик може бути сухою. Твердою, ламкою, а може бути м’якою, теплою, еластичною іпіддатливою. Вона має запах розім’ятоговруці дубового листя і смак волоських горіхів, перетертих з цукром, лимонною шкоринкою, родзинками і корицею. Люди, які не розуміють німецької мови, кажуть, що вона звучить, як собака гарчить. Повірте мені, це неправда. Ця мова має звук, що нагадує падіння з гори каменя — ось він ударився об інший різко, коротко і чітко — «ді», відскочив і полетів у плавній дузі — «лі-і-бе». Красиво, правда? До речі, це слово означає кохання.
І так з кожною мовою. Українська має біло-сіро-блакитний колір свіжовипраного полотна, на дотик — як невеличка хмарка, гладенька і пухнаста водночас, та невловима — як полонити повітря? Пахне вона спілими яблуками, смакує криничною водою, а звучить, як журавлиний крик. Англійська — з гіркуватим присмаком, на дотик — золотий пісок. Іспанська — кисло-солодка і звучить палким шепотом закоханого. Російська дзвенить, як сталь у кузні, а на дотик — пелюстки польового маку.
Це відчуває кожна людина, бо вона живе не з мовою, а в мові, наче зернятко в середині плоду. Вона говорить мовою, думає мовою, чує мовою, вдихає її запах, відчуває її кінчиками пальців, бачить її перед собою щомиті свого життя і смакує її на своїх губах. Таку різноманітну у виявах і унікальну за суттю. Вона — одна-єдина, проте ім’я їй — легіон.
(284 слова) (Л. Баграт).
590

ЗАПРОШУЄМО:
авторів та книготорговельні організації до співпраці
ЗДІЙСНЮЄМО:
інформаційну підтримку бібліотек вузів
ПРОПОНУЄМО:
широкий вибір навчальної та довідкової літератури з економіки та природничих наук
Ми маємо гнучку систему знижок, а також здійснюємо безкоштовну доставку книг замовникові.
Якщо вас зацікавило співробітництво з нами, звертайтеся за телефоном:
тел./факс (8 044) 451 45 66 (багатоканальний)
або відправляйте листа електронною поштою:
vdbook@profi book.kiev.ua, rl@profi book.kiev.ua
Навчальне видання
КовтюхСвітланаЛеонідівна
РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)
Підготовка оригінал-макету В. Л. Тарнавський, Ю. В. Романенко Керівник видавничого відділу С. О. Кіцно
Формат 60х84/16. Підписано до друку 28.02.2007. Друк офсетний. Папір офсетний. Гарнітура Таймс.
Наклад 800 прим.
ТОВ «Видавничий дім «Професіонал» Тел./факс (8-044) 451-45-66 (багатоканальний) e-mail: vdbook@profi-book.kiev.ua, rl@profi-book.kiev.ua
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції
серія ДК № 1533