- •ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ
- •Як самостійно користуватися посібником
- •Схема аналізу помилок, допущених у диктанті
- •Методика проведення диктанту
- •ЛІТЕРАТУРА
- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •§ 2. Орфоепія
- •§ 3. Графіка. Алфавіт
- •§ 4. Орфографія. Принципи української орфографії
- •§ 5. Чергування та правопис голосних
- •§ 7. Правопис ненаголошеного [о]
- •§ 8. Розрізнення [и] та [і]
- •§ 9. Розрізнення [а] та [о]
- •§ 10. Прикметникові суфікси -ов-, -ев- (-єв-)
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Правопис приголосних
- •§ 13. Уподібнення приголосних
- •§ 14. Зміни приголосних при словотворенні
- •§ 15. Спрощення в групах приголосних
- •§ 16. Уживання м’якого знака
- •§ 17. Уживання апострофа
- •§ 18. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних звуків
- •§ 19. Уживання великої букви
- •§ 22. Правила переносу
- •§ 23. Правопис слів іншомовного походження. Українська латиниця
- •§ 24. Передача слов’янських власних назв українською мовою
- •§ 25. Правила милозвучності української мови
- •§ 26. Морфологія. Особливості відмінювання іменників
- •§ 27. Чоловічі та жіночі імена по батькові
- •§ 28. Творення ступенів порівняння та особливості відмінювання прикметників
- •§ 29. Відмінювання числівників
- •§ 30. Зв’язок числівників з іменниками
- •§ 31. Написання числівників і відчислівникових слів
- •§ 32. Особливості відмінювання та правопису займенників
- •§ 33. Правопис дієслів
- •§ 34. Дієприкметник і форми на -но, -то
- •§ 35. Дієприслівник як незмінювана форма дієслова
- •§ 36. Правопис прислівників
- •§ 37. Правопис та особливості вживання прийменників
- •§ 38. Правопис сполучників
- •§ 39. Написання часток
- •§ 40. Правопис часток не та ні
- •§ 41. Написання вигуків та звуконаслідувальних слів
- •§ 42. Пунктуація. Розділові знаки в кінці речення
- •§ 43. Узгодження підмета з присудком
- •§ 44. Тире між підметом і присудком
- •§ 45. Тире на місці пропущеного члена речення та між різними членами речення
- •§ 46. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •§ 47. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •§ 48. Розділові знаки при уточнювальних членах речення
- •§ 50. Розділові знаки при конструкціях з як, мов, наче
- •§ 51. Складне речення. Розділові знаки в складносурядному реченні
- •§ 52. Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •§ 54. Складні синтаксичні конструкції. Період
- •§ 55. Розділові знаки при прямій мові та діалозі
- •§ 56. Заміна прямої мови непрямою
- •§ 57. Розділові знаки при цитатах та виразах і словах, узятих із чужого словника чи вжитих в іронічному або іншому значенні
- •§ 58. Орфографічно-пунктуаційний аналіз речення (тексту)
- •ТЕКСТИ ДИКТАНТІВ
- •1. Мові — державний захист
- •2. На олтар нашої пам’яті
- •3. Живи, Україно!
- •4. Українська душа
- •5. У пошуках істини
- •6. На схід сонця
- •7. Тайга
- •8. Стан невагомості
- •9. Мелодії літнього поля
- •10. Україна
- •11. Материнська рідна мова
- •12. Візит до Праги
- •13. Ведмідь-гора
- •14. Горо́д
- •15. Гроза
- •16. Славні зими
- •17. Каштани
- •18. Весняний ліс
- •19. Спогад далекої юності
- •21. До вчителя
- •22. Учитель словесності
- •23. Десять Не Можна
- •24. Гіперздібності і «пасинки школи»
- •26. Наймогутніший оберіг нашого народу
- •27. Колір мови
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
§ 9. Розрізнення [а] та [о]
1.У сучасній українській мові в деяких словах уживається а на місці давнього [о] перед складом з наголошеним [а́]: гаразд́, хазяїн́,
халя́ва, гаря́чий, гаря́чка, кача́н, кала́ч, кажа́н, багати́р (бага́ч), багатий́ , багато́ .
Винятки: крохмаль, монастир, отаман, поганий, солдат, гончар, козак, лопата, корявий, собака, товар, богатир (силач); слід звер-
нути увагу також на слова, у яких а пишеться в російській мові, а
в українській — о: борсук, комиш, комірка, кропива, погон, пором, слов’яни та ін.
2.У деяких дієслівних коренях [о] чергується з [а] перед наступним суфіксом -а- чи -ува-, причому дієслова з о зазвичай позначають тривалу, нерозчленовану дію або одноразову, закінчену, дієслова з а — повторювану, багаторазову дію: гонити — ганяти, коти-
ти — качати, кроїти — краяти, ломити — ламати, виламувати (і виломлювати); могти, змогти, допомогти — вимагати, допомагати; скочити — скакати, перескакувати; схопити — хапати, стояти — стати, проводити — запроваджувати.
Однак у коренях більшості дієслів пишеться о, що не чергується з
[а]: виростити — вирощувати, вимовити — вимовляти, простити — прощати, виношувати, утрамбовувати, умотивовувати, згуртовувати, перебинтовувати, працевлаштовувати, розсортовувати, але випровадити — випроводжати.
Вправа 20.
Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви о чи а.
Х…зяйство, зб…гачений, г…рячка, к…рявий, б…гатир (бага-
тий), к…зачка, л…паточка, к…чанистий, г…рячкувати, кр…хмальний, …таманський, м…настирський, к…мпанійський, к…лачик, к…ляска, к… мбінат, шк…ралупа, …рендувати, виборча к…мпанія, сл…в’янський, б…рсучок, п…ром, кр…пивниця, к…ряга, г…нчарство, ск… кати, підск…чити, допом…гти, допом…гати, перег… ни, перег… няти, вкл…нятися, покл…н, кл…нятися, перем…гти, перем… гати, відл… мувати, відл…млювати, х…патися, сх…питися,
79
Ковтюх С. Л.
РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)
ух…пити, б… гатир(сильний), ск…тити, підк…чати, к…титися, к…чатися, кр… їти, кр…яти.
Вправа 21
Прочитайте й запам’ятайте значення слів.
Осміхнувсь учитель і сказав Надії:
— Придивись, подумай, — різні це слова: мовиться про заходи чи воєнні дії – пишеться кампанія — з літерою а.
А коли це група, де зібрались люди На пікнік, на гулі чи на торжество – написання слова зовсім іншим буде – пишеться компанія — з літерою о.
… Перше з них кампанія — не збагнеш ніколи – йде від слова campus, по-латині поле,
тобто битва в полі, де ведуть вогонь, – це й було первісне значення його.
Друге з них — компанія — теж цікаве слово.
Ійого стлумачимо не бездоказово.
Івоно з латині, зазирнімо вглиб:
сom — прийменник разом, ну, а panis — хліб. Звичні словотвори, все у тому ж дусі, Бо в розмовній мові виникло з потреби. Первісно компанія означало: друзі,
Що хліб-сіль звичайно ділять поміж себе (Д. Білоус).
— Мамо, дай мені щось фантастичне почитати.
— Візьми он татів річний звіт.
§ 10. Прикметникові суфікси -ов-, -ев- (-єв-)
1.Суфікс -ов- уживається:
а) незалежно від наголосу в прикметниках після твердого при-
голосного: службовий, добовий, кавовий, позачерговий,
80
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
безготівковий, безпомилковий, гротесковий, мельхіоровий, брезентовий, фаянсовий, гранатовий, гвинтовий, стартовий, оцтовий;
б) у прикметниках після букв ж(же), ч(че), ш(ша), щ(ща), й(йот), а також після тих, що позначають м’які приголосні, якщо наголос падає на закінчення: дріжджови́й,
ножови́й, плечови́й, кочови́й, душови́й, маршови́й, хрящови́й, переддощови́й, больови́й, кахльови́й, життьови́й, безтіньови́й, гирьови́й, тертьови́й, взуттьови́й, сажньови́й, дуттьовий́;
в) у присвійних прикметниках жіночого й середнього роду, утворених від іменників твердої групи: батькова, батькове,
Карпова, Карпове, інженерова, інженерове, професорова, професорове, ювілярова, ювілярове, пасажирова, пасажирове, Кіндратова, Кіндратове.
2.Суфікс -ев- уживається:
а) у прикметниках після м’яких чи шиплячих приголосних, якщо наголос падає переважно на основу слова: багатогалузе́вий,
ве́нзелевий, криштале́вий, грудне́вий, соболе́вий, квасоле́вий, сірководне́вий, різнокорене́вий, сві̀тло-бе́жевий, спа́ржевий, овочевий́ , вічевий́ , замшевий́ , бездощевий́ ;
б) у прикметниках, утворених від іменників ІІ відміни м’якої групи, які в початковій формі мають кінцевий твердий при-
голосний основи: місце — місцевий, серце — серцевий, підсерцевий, навколосерцевий, кільце — кільцевий, сільце — сільцевий, яйце — яйцевий, лице — лице́вий, сонце — сонцевий, вінце — вінцевий;
в) у присвійних прикметниках жіночого та середнього роду, утворених від іменників м’якої та мішаної груп: Ігорева, Іго-
реве, Лазарева, Лазареве, бондарева, бондареве, секретарева, секретареве, лікарева, лікареве, слухачева, слухачеве, школярева, школяреве, ковалева, ковалеве.
3.Суфікс -єв- пишеться:
а) у прикметниках з наголосом на основі, у яких перед суфіксом уживаються м’які приголосні [н΄:], [т΄:], [й]: значеннє́вий,
81
Ковтюх С. Л.
РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)
насіннєвий́ , сміттєвий́ , миттєвий́ , життєвий́ , лататтєвий́ , взуттє́вий, суттє́вий, чуттє́вий, поняттє́вий, привіле́євий, гелієвий́ , кремнієвий́ , терцієвий́ , туєвий́ , магнолієвий́ , акаціє́ - вий, кальцієвий́ ;
б) у присвійних прикметниках жіночого й середнього роду, утворених від іменників м’якої групи з кінцевим приголо-
сним основи [й]: Аркадієва, Аркадієве, Сергієва, Сергієве, Анатолієва, Анатолієве, добродієва, добродієве, самураєва, самураєве, корифеєва, корифеєве.
Варто звернути особливу увагу на прикметники, у яких можливе вживання різних суфіксів залежно від наголосу, а також від лексичного значення слова:
життєвий́ — життьовий́ взуттєвий́ — взуттьовий́ борщевий́ — борщовий́ дієвий́ — дійовий́ миттєвий́ — миттьовий́ вічевий́ — вічовий́ пальцевий́ — пальцьовий́ лицевий́ — лицьовий́ кінцевий́ — кінцьовий́
бездощевий́ — бездощовий́тощо.
Вправа 22
Перепишіть прикметники, розставляючи пропущені букви, поясніть свій вибір, окремо виділіть випадки, коли можливі варіанти написання, що залежать від наголосу чи лексичного значення слова. За найменшого сумніву звіртеся з орфографічним словником.
Алюміні…вий, квасол…вий, плющ…вий, стал…вий, раді… вий, свинц…вий, чесуч…вий, ясен…вий, оселедц…вий, жолуд…вий, ало… вий, янтар…вий, чебрец…вий, коч…вий, конвалі…вий, взутт… вий, насінн…вий, несутт…вий, віч…вий, магнолі…вий, переддощ…вий, гост…вий, спориш…вий, кінц…вий, дин…вий, фарш…вий, кальці…вий, прижитт…вий, саджанц…вий, сторож…вий, кахл… вий,
82