ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

заволокло розпатланими хмарами (А. Головко). 7. Чи, може, щось наплутано віками і атом вручено нам безрозсудно рано? (П. Скунць). 8. Але, на жаль, іронія прозвучала кволенько і Чепчик замислився (М. Хвильовий). 9. Літа ніколи не повертаються до людини а людина завжди повертається до своїх літ (М. Стельмах). 10. Сонце світило ясно крізь листя дерев і бджоли бриніли весело довкола вуликів (О. Маковей).

Роздаючи зошити з перевіреними творами про домашніх тварин, учителька сказала Владикові:

—Чому ти так мало написав? От подивись — Михась так само, як і ти, написав про свого собаку, але в нього вийшло більше двох сторінок, а в тебе всього п’ять рядків.

—Таж у Михася великий собака, а в мене маленький, — відповів Владик.

§ 52. Розділові знаки в складнопідрядному реченні

Складнопідрядне — це таке складне речення, частини якого нерівноправні й з’єднані сполучником підрядності чи сполучним словом. У складнопідрядному одна частина головна, а інша чи інші — підрядні, залежні від головної.

1.Частини складнопідрядного речення відділяються одна від одної найчастіше комами: Чим менші таланти, тим більше роблять шуму (І. Франко). Живи задля того, за що варто вмерти (В. Черняк). Чому не видно ніде євшан-зілля, яке навертає людину на розум? (М. Чабанівський).

Увага! Невартозабувати, щоколипідрядначастинастоїтьусередині головної, то виділяється комами з обох боків: Батальйони, що не-

помітними вийшли противникові у тил, зараз лежать вище перевалу в скелях над шосе (О. Гончар).

2.Не ставиться кома між двома головними або двома підрядними частинами речення, якщо перші мають спільну підрядну, а

489

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

другі — спільну головну частину й з’єднані одиничними спо-

лучниками і (й), та, або, чи: Коли він торкався до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика (В. Собко). Добре було б, коли б саме тепер хтось заглянув до нас в гості чи хоча б мама почала співати (М. Стельмах).

3.Якщо підрядна частина стоїть у постпозиції й приєднується до головної складеними сполучниками типу через те що, для того

щоб, тому що, після того як, незважаючи на те що, в міру того як, внаслідок того що, так що, завдяки тому що, з тих пір як, подібно до того як, перед тим як, то кома ставиться один раз або перед усім складеним сполучником, або в його середині: Фут-

больний матч відбудеться, незважаючи на те що періщить рясний дощ. Або: Футбольний матч відбудеться незважаючи на те, що періщить рясний дощ. Яхта уповільнила хід, перед тим як пристати до берега. Або: Яхта уповільнила хід перед тим, як пристати до берега. Яскравий вишитий рушник лежав у скрині, з тих пір як бабуся вийшла заміж. Або: Яскравий вишитий рушник лежав у скрині з тих пір, як бабуся вийшла заміж.

4.Якщо підрядна частина із складеним сполучником стоїть перед головною, то сполучник, як правило, комою не розділяється: Для того щоб сміх перевернув світ, точкою опори має бути власне серце (Є. Дудар). У міру того як слабшали колись квітучі грецькі міста південної Італії в четвертому й на початку третього століття до нашої ери, зростала проти них ворожість тубільного населення (За З.Єрмаковою).

5.Якщо підрядна частина стоїть у постпозиції й приєднується скла-

деними сполучниками в той час як, перш ніж, лиш коли, тоді як, тимчасом як, навіть якщо, навіть коли, то комою вони не розділяються, кома ставиться перед усім складеним сполучником:

Краще будь трудоголіком, ніж ледарем, навіть якщо не прагнеш вельми успішної кар’єри. А наречена, нічого не підозрюючи, писала лист, у той час як солдат, поранений, лежав у медсанбаті.

6.Якщо збігаються підряд два сполучники (чи сполучник і сполучне слово), то кома між ними не ставиться: Бачу вже я добре, що коли

не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький).

490

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Ставиться кома лише тоді, коли частину, що починається другим сполучником, можна опустити без шкоди для будови всього ре-

чення: Він розумів, що, коли добре вивчить кілька іноземних мов, має шанс знайти непогану роботу.

7.Кома не ставиться між головною та підрядною частинами, якщо перед сполучним засобом стоїть частка не: Намагайтеся з’ясува-

ти не що вони роблять, а як вони працюють.

8.Кома не ставиться в цій позиції, якщо перед сполучним засобом уживається повторюваний сполучник і: Іноземні студенти із за-

хопленням розповідали і як радо їх зустріли в Україні, і як щиро допомагали адаптуватися.

9.Між однотипними підрядними частинами, не з’єднаними одиничними сурядними сполучниками, може ставитися крапка з комою, якщо ці частини далекі за змістом, дуже поширені, мають у своєму складі інші розділові знаки: Міряли ви її [України] безмірні шляхи зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і вшир, і впоперек; де одні тільки високі могили нагадують вам про давнє життя людське…; де синє небо, побратавшись з веселою землею, розгортає над нею своє блакит-

не, безмірно високе, бездонно-глибоке шатро?.. (Панас Мирний).

Увага! Ніколи не ставиться крапка з комою між головною та підрядною частинами складнопідрядного речення.

10.Замість коми між головною та підрядною частиною може стояти тире, коли підрядна частина вживається перед головною з метою сильнішого інтонаційно-смислового виділення: Де грози па-

дають — там райдуги встають (П. Тичини). Хто спить на землі — не боїться упасти (І. Драч).

Утакій позиції може вживатися кома та тире одночасно, особливо, коли головній частині передують кілька однорідних підрядних, для підкреслення того, що складне речення яскраво ділиться на дві часто протиставлені чи порівнювані частини: Коли зникає народна мова, —

народу немає більше (К. Ушинський). Хто винуватий серед них, хто правий, — ніхто не розбере.

491

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

11.Після головної частини перед підрядною чи підрядними може ставитися двокрапка, якщо в головній частині є слово чи сполучення слів, які пояснюються в підрядних, при цьому робиться особлива попереджувальна пауза: Мимоволі силкуюся згадати: яка приємна пригода сталася зі мною?.. (Є. Гуцало). От наче й небагато хотілося б ще: щоб син його став людиною, щоб іще вийти в поле сіячем (М. Стельмах).

Вправа 165

Перепишіть речення. Поясніть уживання розділових знаків.

І. 1. Узнать би правду невмолиму, а не догідливу брехню: чом від живого більше диму і більше з мертвого вогню? І, може, вчується далеко з-під тіні аутодафе: чому згорає мертве легко і важко так горить живе? (В. Тимченко). 2. І от одного дня, того сльотавого осіннього дня, коли по-особливому настроєна душа і хочеться сумувати, я стояв проти портрета і слухав, як за вікном свище вітер, засипаючи шибки дощовим пилом (О. Жовна). 3. Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці — Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми перестали гордиться, що ми — українці (В. Баранов). 4. Весна, весна… Хоча вона й болюча — зате ж моя істота вся дзвенить (П. Тичина). 5. Кожен мовний чинник завдає турбот: як і звідки виник дивний цей зворот? (Д. Білоус). 6. Коли читаємо історію Європи, — читаємо історію її народів (Д. Донцов). 7. Пухким снігом застелено село, поля за селом закутано сипкого блиску вибіленими полотнами, висять крохмально чисті напинала на деревах, а сніг сіється та сіється, і в тому неспинному його борошняному летінні розлитою світляною плямою ледь проступає сонце, каламутно-срібне: мовби хтось теплою пучкою пальця прогрів дучку на помережаній крижаними візерунками шибці (Є. Гуцало). 8. Залитий парк мелісою — немов меди розлито (Д. Білоус). 9. Хто боровся за волю й свій край, — Не злякається муки і страти (Б. Грінченко). 10. Де позначило тесло біг коліс, полоззя, де цвілося ремесло — слово розцвілося! (Д. Білоус).

ІІ. 1. Восени, коли прийти додому, Гибіти під хлюпання сльоти, Як почне із золотого строму Ліс до голих верховин рости, Як, немов розкидана родина, Сонм думок збереться при столі, В грудях раптом

492

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

згине холодина, Скресне дух у сонячнім теплі (А. Малдоніс; перекл. з литов. Д. Павличка). 2. Коли ми просто насолоджуємося, то опираємося переважно на свій особистий досвід, коли пізнаємо — то до свого додаємо почуттєвий досвід інших людей (А. Содомора). 3. Олег приглушує мотора, стає на коляску і, щоб не забруднити черевиків, сплигує на моріжок, буйно зарослий соковитими подорожниками, яких і приморозки не беруть (М. Григорів). 4. Схвильована Галя підхопилася з місця, перехилилася через спинку переднього сидіння так, що її голова порівнялась з головою Датико та шофера (Ю. Збанацький). 5. Для того щоб ознайомитись з будь-яким великим містом, треба обійти найбільш характерні його вулиці й завулки (П. Панч). 6. Нерідко ще школярі, що навчаються в українських школах і закінчують їх, як слід не володіють ні рідною, ні російською мовою. 7. Особливу тривогу викликає те, що молоді люди, які вважають себе навіть культурними, у побуті, буває, користуються такою жахливою сумішшю двох мов, що якби написати отут кілька прикладів з їхньої «мови», то, мабуть, папір не витримав би сорому — загорівся б (В. Сухомлинський). 8. Я не люблю, коли кричать, Ненавиджу, коли лякають, Соромлюся, коли звикають, Принижень несучи печать, Соромлюся товаришів, Яким на вушко страх співає: То власна гідність забуває Дивитись в дзеркало душі… (В. Коротич). 9. О тату мій, моя старенька мати! Якби ви тільки знали, як я рад, що я живу, що йду перемагати, що я у армії Життя солдат (Д. Павличко). 10. Мабуть, сталося щось несподіване, бо якби вона знала, що не зможе прийти, то сказала б йому (Д. Ткач).

Вправа 166

Перепишіть, розставте розділові знаки, поясніть пунктограми.

І. 1. Перш ніж звинувачувати когось у тому що тебе продає подумай і зваж чи хоче тебе хтось купити (Є. Дудар). 2. Ті велетні що закладали основу національної літературної мови спирались на фундамент Біблії (Є. Сверстюк). 3. І йому набігли на очі і озеречко червоної пшениці що нагойдалося собі за літо і хата-білянка, і оте чорнобриве дівчисько що босе жде його на вечірнім порозі й назбирує на косу відсвіт далеких зірок і від якого пахне материнкою чи ромен-зіллям (М. Стельмах).

493

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

4. Джордано Бруно добровільно витримав сім років тортур бо відмовлявся прийняти чужу картину світу і був щасливий хоч нам це важко уявити (За В. Ковтуном). 5. Природно що навіть у зовсім далеких од футурології людей виникають запитання куди йдеш і яким ти будеш завтра, світе? (М. Слабошпицький). 6. На старій дикій груші що росла над урвиськом заскрекотала сорока, зірвалася з гілля й понесла свій сполоханий крик у сутінковій куряві снігопаду (Є. Гуцало). 7. Не кожному з тих хто пише вдається здобути визнання сучасників (О. Гончар). 8. Справді, півень — птиця що єдина має від годинника ключі що й спросоння нам котра година сповіщає завжди уночі (Д. Білоус). 9. Одне слово, в літературу прийшов уже збагачений досвідом чоловік [Григір Тютюнник] за плечима якого було ціле життя з усіма його здобутками й видатками і який знав ціну окрайця хліба і вірив на слово лиш у тому разі коли воно було оплачено валютою діла (Б. Олійник). 10. Через дорогу навпроти Білого дому в Лафайєт-парку де туркотіли голуби та білки бігали по короткій і густій зеленій траві було виставлено щити з антиядерними та антимілітаристськими плакатами (Є. Гуцало).

ІІ. 1. Це випадковість яку можна сприймати за закономірність чи закономірність котру хочеться сприймати за випадковість? (Є. Гуцало). 2. Префікса можливості безмежні. Пари слів що змістом протилежні префікс може в значеннях зрівняти (Д. Білоус). 3. З палуби на якій танцювали я переводила погляд на Дніпро що слався від обрію до обрію і неоглядна широчінь ріки на якийсь короткий час заспокоювала наче й мені передавалось хоч трохи від могутньої впевненості ріки, від її впевненої величавості, від її неминущої вічності (Є. Гуцало). 4. Коли в дорогу ти збирався казала мати як прощавсь щоб і чужого научався й свого ніколи не цуравсь (Д. Білоус). 5. Чуттєвий зв’язок що з дня народження існує між матір’ю та дитиною дістає вічне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках (Антологія укр. нар. творчості). 6. Педагогічна теорія повинна бути чуйним компасом що вказує куди і як вести дитину світлом що осяває практику (В. Сухомлинський). 7. Всі хто готується бути корисним громадянином повинні спочатку навчитися бути людьми (М. Пирогов). 8. Загублений той час який ти не використав на навчання (Г. Сковорода). 9. А там де сонце торкнулося вершечків дерев спалахнуло листя злотозерним вогнем

494

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

(М. Коцюбинський). 10. Потім коли підійшов Черниш Маковей упевнився кого вона [Ясногорська] шукала (О. Гончар).

ІІІ. 1. Щоб відкрити перед учнями іскорку знань треба ввібрати море світла, ні на хвилю не відходячи від променів сяючого сонця знань людської мудрості (В. Сухомлинський). 2. Раїса рада була коли Тася часом з самого ранку забігала й тягла її в ліс або в поле (М. Коцюбинський). 3. За все що в цьому світі звідав скажу спасибі мамі і землі (Б. Мозолевський). 4. У кого мозолів на руках не було той не підніме з долівки шматок хліба (В. Кучер). 5. Переведіть мене через майдан Туди де бджоли в гречці стогнуть глухо Де тиша набивається у вуха (В. Коротич). 6. З лугів небесних де я зорі пас Вертаюся на рідну землю грішну Де часом так незатишно й невтішно Сувора правда дивиться на нас (М. Карпенко). 7. Для письменника повна радість настає лише тоді коли він упевнюється що його совість перебуває в злагоді із совістю ближніх (М. Салтиков-Щедрін). 8. Вдома перед тим як приїхала «швидка допомога» дихав батько, мов захеканий, руки похололи, очі стали порожні — от-от душу віддасть (Ю. Шовкопляс). 9. Перечитування хорошої книжки стане духовною потребою тоді коли з дитинства учень відчує красу, аромат, найтонші відтінки слова коли в слові відкриється перед ним не тільки багатство думки, а й краса (В. Сухомлинський). 10. Все те що мав і те що в мене є що від людей що від землі святої що радістю в рядках моїх встає передано в моє життя тобою [мамою]… (В. Підпалий).

ІV. 1. Сяйних перлин тобі не шкода адже, набувши вищих прав, те що дала сама природа ти добровільно занедбав (Д. Білоус). 2. Коли мені не дано крил міцних щоб я могла орлицею підбитись геть високо понад найвищі гори то прагну я собі потоків сліз, гарячих сліз, нестриманих, раптових що рвуться з глибини самого серця джерелами живущої води (Леся Українка). 3. Це був не знайомий мені досі душевний стан коли, здається, тіло втрачає вагу і ти весь у владі одного почуття (І. Багмут). 4. Уявити як мій батько бігає важко бо все життя він був втіленням спокійної неквапливості (П. Загребельний). 5. Після знаменитої битви на Курській дузі коли наші війська хлинули на Україну, визволили Харків і багато інших міст і сіл Василь

495

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Олександрович ще більше шкодував що тяжкі рани завчасно вивели його з бойових лав і заздрив тим солдатам які нині наступають, пробираючись з боями до Дніпра (І. Цюпа). 6. Народ зрікається свого сина що, приваблений чужою культурою, кидає своє й позбувається психології свого народу, відкидає жадання і домагання які мають певну традицію і переходить до чужинців (Ю. Меженко). 7. Жаху багато дознав я в житті — і часами дивуюсь Як це дитинство моє радісним бути могло? (М. Орест). 8. Він розумів що чим більше він заважатиме бажанню Петра і Марії бачитись тим дужче буде збуджувати в них це бажання (Я. Баш). 9. Прикро, звичайно, буває коли чуєш з чиїхось уст сканцеляризовані неоковирності, скальковані штампи або тролейбусні вульгаризми, або коли навіть автор зі сцени вимовляє широко відоме слово перекручено, з неправильним наголосом (О. Гончар). 10. Кожна людина — це лише момент що проходить у своїй психологічній особливості на загальному тлі свого народу який живе своїм життям, своєю традицією, традицією котра складалася віками і котра тому що вона будується на психіці не може бути порушена (Ю. Меженко).

— Богданчику, я мала розмову з учителем. А тепер запитую тебе: хто найбільший ледар у вашому класі?

—Не знаю, мамо.

—Неправда, знаєш! Хто сидить у класі й тільки дивиться, як інші читають або пишуть?

—Наш учитель, мамо…

§ 53. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Безсполучникове — це таке складне речення, у якому рівноправні частини об’єднуються в єдине граматичне ціле за змістом та інтонацією, без допомоги сполучників чи сполучних слів.

Між частинами безсполучникового речення ставляться кома, крапка з комою, двокрапка та тире. Бувають речення, у яких залежно від інтонації, змісту, вкладеного автором, розділові знаки можуть мати

496

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

варіанти, наприклад: Стукнули дверима в сусідчиній хаті, сусідка ви-

йшла з дому (Марко Вовчок). Ставиться кома, це означає послідовність дії, інтонаціяпереліку. Стукнулидверимавсусідчинійхаті; сусідкави-

йшла з дому. Значення те саме, коли ставиться крапка з комою, але пауза на її місці приблизно удвічі довша. Стукнули дверима в сусідчиній хаті: сусідка вийшла з дому. У другій частині міститься причина того,

про що мова йде в першій: Стукнули дверима, тому що вийшла су-

сідка. Інтонація пояснювальна, характеризується деяким зниженням тону перед двокрапкою, виразною паузою на місці цього знака, а далі речення вимовляється у звичайному або дещо пришвидшеному тем-

пі. Стукнули дверима в сусідчиній хаті — сусідка вийшла з дому. Коли ставиться тире, то в першій частині міститься умова, а в другій — на-

слідок: Оскільки стукнули дверима в сусідчиній хаті, то сусідка ви-

йшлаздому. Тонспочаткупідвищується, намісцітире— вичікувальна пауза, потім тон спадає поступово до кінця речення.

Таким чином, у складних безсполучникових реченнях важливу роль відіграє інтонація — саме завдяки їй передаються різні смислові зв’язки між частинами речення, що на письмі відображаються за допомогою різних розділових знаків. Це варто враховувати в диктантах.

Залежно від семантичних зв’язків між частинами складні безсполучникові речення умовно поділяються на речення з відносно рівноправними, незалежними одна від одної частинами (ці речення близькі до складносурядних) і речення з відносно залежними частинами, одна з яких пояснює, доповнює іншу (ці речення близькі до складнопідрядних). Однакєречення, щостановлять«чисту» безсполучниковість, тобто не співвідносні із сполучниковими реченнями.

Складнібезсполучниковіреченняемоційніші, інтонаційнобагатші, ніжскладносуряднітаскладнопідрядні. Томувоничастішевживаються в розмовному та художньому стилях, ніж у науковому й діловому.

Незважаючи на все зазначене вище, існують формальні правила постановкирозділовихзнаківміжчастинамискладногобезсполучникового речення.

1.Якщо частини відносно рівноправні, виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій, то між ними ставиться кома: Різ-

ко й гучно кричить перелякана видра, ось ревуть тюлені, ось

497

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

пирхають, чхають і мекають вівці, ось перестрашений дикий кіт нявчить голосно й неприємно, вдоволена рись вуркоче й муркає (Є. Гуцало). Квітують сливи, в’ються над ними очманілі від зимового виснаження бджоли (Я. Балога). Знову сіється сніг, у полях за селом тчуться і тчуться сувої, тонучи в сяйливій млі (Є. Гуцало).

Примітка. Якщо між частинами безсполучникового речення є вставнеслово, тоінодіможеставитисякома, адодатково— тире, щоб показати, до якої саме частини відноситься вставне слово: Хтось по-

стукав у двері, — певно, повернулася мама.

2.Крапка з комою характеризується наявністю граматичного підсилення, уживається в тих же випадках, що й кома, проте в ускладнених ситуаціях: а) коли частини далекі за змістом; б) дуже поширені; в) мають у своєму складі інші розділові знаки:

Ніхто тебе з недолі не врятує; ніхто й не зіб’є з власної тропи (В. Стус). Шофер сів першим у машину; за ним, щось нерозбірливо бормочучи, проліз Андрій, далі Метелиця й Хандога (Є. Гуцало). Старий підводиться і, не прощаючись, іде, зникає десь внизу за курганом; разом з ним віддаляється, мелодійно тане в темряві й тронка (О. Гончар).

3.Двокрапка вживається:

а) якщо в другій частині міститься причина або підстава того,

про що йде мова в першій: Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко). Мертві вороги небезпечніші за живих: вони невразливі (В. Канівець). До другої частини можна поставити питання: чому? з якої причини? — і перебудува-

ти її на підрядну причинову: Мертві вороги небезпечніші за живих (ч о м у?), бо (тому що) вони невразливі;

б) якщо друга частина конкретизує, уточнює, пояснює першу:

Без милосердя і справедливість у світі звелася б до одного: око за око, зуб за зуб (В. Захарченко). В молодому яблуневому садку заєць загледів поживу: там і сям завбачливий господар накидав потрохи моркви… (Є. Гуцало). У кожного свої пристрасті, свої дивацтва: один збирає марки, другий монети, третій колекціонує листівки. Твердохліб же мав слабість до снопів (І. Цюпа). До другої частини можна поставити питання

498

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

що? а що саме? який? як? Між частинами таких складних речень можна вставити а саме;

в) якщо в першій частині є дієслова мовленнєвої чи мисленнєвої діяльності типу знати, чути, бачити, розуміти, вирішувати,

дивуватися, дивитися тощо, які разом з відповідною інтонацією попереджують, що в наступній частині викладатиметься певний факт: Вірю: з каменю б’є джерело (А. Малишко). Не забувай: добре ім’я цінніше за найбільше багатство. І бачу я: в тривожному тремтінні Поганська ніч лягла на чорний бір (М. Бажан). Такі речення можна перебудувати в складнопідрядні з підрядним з’ясувальним за допомогою сполучника

що: Вірю, що з каменю б’є джерело.

Двокрапка ставиться й тоді, коли друга частина фактично є пи-

тальною: І вони довго міркували: чи справді прийде коза до воза? (З газети). Люд мовчав і дивувався: що він діє? (Т. Шевченко);

г) особливим випадком є вживання двокрапки в реченнях-заго-

ловках: Україна: незалежність, демократія, майбутнє (З га-

зети), а також подвійна двокрапка: Ну, це й так зрозуміло:

душа не яблуко: її не поділиш (І. Тургенєв).

Примітка. Якщо хочуть інтонаційно виділити другу частину, то ставлять не двокрапку (хоч такий знак повинен бути за формальними ознаками), а тире (у диктанті зважати на інтонацію): Не копай іншо-

му яму — сам упадеш (Народна творчість). Тут було вже зовсім видно — місяць підбився вгору (Ю. Збанацький).

4.Тире ставиться:

а) коли частини виражають швидку зміну подій (можна вста-

вити сполучник і): Прокинулась — нема нічого (Т. Шевченко). Прокинулась — і нема нічого;

б) коли зміст частин протиставляється (можна поставити спо-

лучники а, але): Совість іржавіє — помста тужавіє (І. Драч). Совість іржавіє, а помста тужавіє. Наука вчить багато — життя — ще більше;

в) якщо зміст частин зіставляється, порівнюється (можна поставити сполучники як, мов, наче, ніби тощо): Почую твій

499

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

співучий голос — серед поля колос гойдається (За П. Филиповичем). Почую твій співучий голос, ніби серед поля колос гойдається. Гляне — холодною водою обіллє (Марко Вовчок);

г) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій (можна поставити запитання і

який наслідок? і що це означає?, а також сполучник то): Ви-

мерла мова в устах народу — вимер і народ (К. Ушинський). Оскільки вимерла мова в устах народу, то вимер і народ. Випий трохи сього зілля — все лихо загоїть (Т. Шевченко);

ґ) коли перша частина вказує на час дії, про яку говориться в другій частині (можна перебудувати на складнопідрядне з препозитивною підрядною частиною часу зі сполучним засо-

бом коли): Розтануть сніги — прилетять птахи. Коли розтануть сніги, прилетять птахи.

д) якщо перша частина вказує на умову, рідше причину того, про що говориться в другій (можна переробити на складнопідрядне з препозитивною підрядною частиною умови із сполучником якщо або причини із сполучником оскільки):

Ось хочеш — запитай Юзека (Ю. Збанацький). Якщо хочеш, то запитай Юзека. На вулиці завірюха — вийти неможливо. Оскільки на вулиці завірюха, вийти неможливо;

е) якщо друга частина є приєднувальною, перед нею можна вставити слова такий, так, ось, це: Наказ є наказ — так його виховали в армії (З газети).

Уживання двокрапки

500

Примітка1. Удеякихреченнях, дезаправиламималоббутитире,

уживається кома: Літо дбає, зима поїдає (Народна творчість).

Примітка 2. Між частинами складного безсполучникового речення може ставитися кома й тире, зокрема в тих випадках, коли дві час-

тини за змістом різнопланові: І залишився він у пам’яті як господар усього земного, — іде він неквапливо сонячними просіками, далеко-да- леко (Із довідника).

Вправа 167

Запишіть, поясніть розділові знаки між частинами безсполучникових складних речень. Чи можливі пунктуаційні варіанти?

І. 1. У стилі козацького бароко створено справжні шедеври національної архітектури; його зразки не мають аналогів у світі (Ю. Івашко). 2. То не грім гримів у захмарених високостях, то гриміла баба Килина; губи її в’юнились блискавками, що корчились на худому щелепастому лиці; плескате підборіддя злітало й опускалось, як злітає й опускається дерев’яний праник, яким при пранні вибивають шмаття на воді; поміж в’юнистих губів-блискавок язик скидався на зінське щеня, що сікається й сікається, а вилізти з буди боїться (Є. Гуцало). 3. Поезія здатна надати смислу моєму існуванню — в чому ж криється цей її магічний чар?

501

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

(Є. Гуцало). 4. Яка ж хмільна відрада — іти назустріч дням і знать: мине печаль і зрада, покосом ляже сіножать (Ю. Клен). 5. Світанок сплеснув дерев’яним веслом десь неподалік: мабуть, хтось уже вирушив до причалу власним човном (В. Шевчук). 6. Три роки Леся майже нічого не писала — поринула в самоосвіту (А. Костенко). 7. Міна буває надвоє: або проміняв, або виміняв (Народна творчість). 8. Зірвався я бігти — страшно зробилося: ні людей, ні хаток поблизу; як на зло, ще й стежка загубилася (Григір Тютюнник). 9. Скільки труднощів переборено — все одно здається: досі все було простим і звичайним (За П. Гуріненком). 10. Мухи сідають на ранах, бджоли на квітах пахучих, добрий все бачить лиш добре, підлий лиш підле у других (І. Франко).

ІІ. 1. Вийдеш було на берег, глянеш ліворуч — нижче села один поріг сивіє; глянеш вище села — там другий вирує (О. Гончар). 2. В сорок третьому в селі засмутились ковалі: нам до хати із сільради чорну звістку принесли: десь під Харковом в маю впав мій батько у бою, покотились сльози в мами на голівоньку мою (Б. Олійник). 3. Тим часом надворі розвиднілося, ліс ожив, виповнився ранковим гомоном: прилетів зі сходу гострий вітерець, птахи ожили, синиці цінькали біля хати, зерен собі шукали, дятел видзвонював об сухий сосновий стовбур (Ю. Збанацький). 4. Птахи відлітають восени — людина ж восени повертається з вирію своїх мандрівок (Є. Гуцало). 5. Йдемо вулицею; іще з другого кінця побачили: в хаті світиться (Марко Вовчок). 6. Гігантські тіні таємничо затиснулись в ущелині, над водою засріблився туман; заблищало громаддя машин на дорозі, заграли скелі до місяця скалками мінералів (О. Гончар). 7. Я не бував за дальніми морями, чужих доріг ніколи не топтав — в своїм краю під буйними вітрами щасливим я і вільним виростав. 8. І чую: пульсують соки у тіло моє з землі. 9. Не шкодуй добра мені, людині, щастя не жалій моїм літам — все одно ті скарби по краплині я тобі закохано віддам (Із творів В. Симоненка). 10. Не вподобається йому що-небудь — зараз на піч, укриється рядном і почне звідтіль вичитувати та всі непорядки в хазяйстві перебирати: і те в нас недобре, і те не так, як у людей, ведеться (С. Васильченко).

502

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Вправа 168

Перепишіть, поставте розділові знаки, яких, на Вашу думку, не вистачає, поясніть пунктограми.

І. 1. Ґрунтознавство осипалося під ногами орнітологія каркала на тополях (Л. Костенко). 2. Трохи далі в дубняку лунав сухий і чіткий перестук почіплявшись пазурами за стовбури дерев, строкаті дятли знай довбали дзьобами кору, дістаючи з-під неї поживу (Є. Гуцало). 3. Вихопи нас, Боже, З хвиль диявольських морів Тягне на дно, під воду Човен людського роду (Давид Дума). 4. Душа пройшла всі стадії печалі Тепер уже сміятися пора (Л. Костенко). 5. Навіть найкращі підручники історії ще нікого в світі історії не навчили її треба в своїй крові, в своїй традиції і у своїй культурі мати (В. Липинський). 6. Хочете бути молодими і здоровими залишайтесь молодими й здоровими! (Є. Гуцало). 7. Із діянь апостолів з достатньою ясністю випливає однозначна відповідь богослужбовою мовою має бути мова того народу, серед якого здійснюються релігійні обряди (В. Горбачук). 8. Шарудить листя під ногами скапують жолуді з гілля сонячні плями рудими білками бігають по стовбурах чуються скупі пісні невідлетілих пташок (Є. Гуцало). 9. Хтось у чуттях мілких, а хтось у зрадах Злочинно губить свого неба суть Немає лиха лишенько вигадують Нема жалю самі його зовуть (Г. Світлична). 10. Горлиці перелетіли в попелястому шумовинні повітря лелеки відпливли на крилах-веслах качки прохурчали сойки майнули рябими крильми зозуля пронеслась (Є. Гуцало).

ІІ. 1. А мудрі кажуть треба жить, й, допоки кров тепліє в жилах, топтати ряст, садить город, варити юшку для родини… (Н. Фурса). 2. А потім ударила по селу тривога замерзають лебеді треба порятувати лебедів (Є. Гуцало). 3. Здушили сльози не виходь на люди. Болить душа не виявляй на вид (Л. Костенко). 4. Мій живий настрій немов передається реаліям довколишнього світу будинки видаються веселішими дзеленчання трамваїв наділене пристрастю дерева в екстазі голуби в афекті (Є. Гуцало). 5. Сосни берегли про запас золоту живицю дуби не поспішали розлучитись із дозрілими жолудями берези по-гобсеківському скупували на дорогоцінні монетки віджилого листя (Ю. Збанацький). 6. Перша впала зоря синьо вечір зацвів (Р. Лубківський). 7. Я ж бачив учора в

503

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

саду на алеї ішла кароока, ішла чорноброва (А. Малишко). 8. Рідної мами слівце — як літнє сонце хоча на світі й хмарненько, все-таки від нього тепленько (Народна творчість). 9. Хлопці б’ються чорт зна за що вона красива, та ледащо (Народна творчість). 10. «Є» — слово, як мед, солодке «нема» — слово, як полин, гірке (Народна творчість).

ІІІ. 1. У повітрі тихо туман чи кіптява зависли у ньому здіймаються над степом димчастим пологом темні тіні стеляться довгими поясами від заходу аж до сходу (Панас Мирний). 2. І знову сенс людського «бути» Стає прозорим, як сльоза Повітря студного вдихнути І теплим видихнуть назад (Л. Талалай). 3. Якого листя вчора намело раптово осінь відчинила двері… (В. Підпалий). 4. До мого вікна підійшла весна розтопилася на шибці квітка льодяна (Д. Павличко). 5. У моїй голові вже визріла думка почнуться зимою роботи в полі піду в бригаду. 6. Весна таки поставила на своєму відкрутили холодні північні вітри припинились ранкові заморозки настало тепло. 7. Не учитель приганяє учня до діла сам учень повинен обрати для себе роботу (Із творів Ю. Збанацького). 8. Жорна м’яко шамотіли по зерні кіш трясся, як у пропасниці вгорі щось жалібно скрипіло (М. Коцюбинський). 9. Пролунав постріл з гармати військо стало шикуватися в дві лінії (Ю. Мушкетик). 10. Навіть сліди людини затерті й закриті поле сховало стежки і дороги (М. Коцюбинський).

Вправа 169

Запишіть, виправте помилки в постановці розділових знаків, орієнтуючись на формальні правила. Укажіть можливі пунктуаційні варіанти.

1. Науково доведено — соняшникова олія за поживністю та засвоюваністю перевищує всі інші рослинні жири (М.Іншин). 2. Продають, хвалять, купують, гудять (Народна творчість). 3. Шелестить пожовкле листя по діброві — гуляють хмари, сонце спить: ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко). 4. Дружба — як дзеркало; розіб’єш, не складеш (Народна творчість). 5. То ж дикий терен, при дорозі зростивши листячко лапате, почав під каменем суворим гаряче місце колупати: скрутивши пружно стебла гнучі, він ліз і рив, забувши втому…

504