ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

(О. Довженко). 3. Він закоханими очима дивиться на передвесняний плач природи, на безмір…я таких до болю знайомих гаїв, на пронизані промінням прогалини (М. Стельмах). 4. На екрані — африканська савана, велетенський баобаб із могутньою шатристою кроною, ціла мавп…яча гірлянда поміж пальчастого листя (Є. Гуцало). 5. Куди не повернешся — золоте верб…я росте (Народна творчість). 6. Вона надовго засяде у своїй хаті і там, за поміччю пасьянсу, розв…язувать буде соціальне питання (М. Коцюбинський). 7. З шовковиць падають з гілок липкі плоди, немов медв…яний дощ (М. Бажан). 8. З тьм…яних очей наче зійшла полуда́, вони прояснилися і засвітились думкою (І. Волошин). 9. Бережись такого слова, яке роз…єднує людей (Л. Толстой).

— Запам’ятай! Коли сьогодні принесеш трійку, то будеш тричі битий!

— Тоді я принесу одиницю, — сказав Вітя.

§ 18. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних звуків

Досить часто сплутують два терміни: «подовження» та «подвоєння». Подовжуються в українській мові лише приголосні звуки, тобтопершийтермін— фонетичний. Причиницьогоявищарізні: давняпрогресивна асиміляція за місцем і способом творення попереднього м’я- кого приголосного звука з наступним [й], наприклад: життя, знання, сіллю, ніччю, фонетичні зміни в процесі словотворення: гайдамаччина, каччин, випадковий збіг приголосних на межі значущих частин слова (морфем): беззубий, кінний та інші. Подвоюватися можуть літери на позначення подовжених приголосних звуків. Термін «подвоєння» стосується галузі орфографії чи графіки. Тому-то можливі варіанти при поясненні. Наприклад: слово «знання» має подовжений приголосний [н′:] унаслідок давньої прогресивної суміжної повної асиміляції за місцем і способом творення звука [н′] з наступним [й], результат якої закріпився орфографічно в іменнику середнього роду ІІ відміни на -я в позиції між

117

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

двома голосними. Також у цьому слові відбувається подвоєння букви н (ен) (тобто пишуться дві літери н (ен)) у результаті закріплення орфографічно (на письмі) наслідку давньої прогресивної суміжної повної асиміляції за місцем і способом творення в іменнику середнього роду ІІ відміни на -я в позиції між двома голосними. Інший приклад: у слові «кінний» подовжується звук [н:] унаслідок збігу на межі кореня й суфікса; у цьому ж слові відбувається подвоєння букви н (ен) на межі значущих частин слова — кореня й суфікса. В орфографії розглядаються випадки подвоєння букв на позначення подовжених приголосних звуків.

І. Подвоєння на межі морфем (значущих частин слова)

1.На межі двох префіксів: возз’єднання, беззастережний, ввійти, ззамолоду, ззовні, беззаперечний.

2.На межі префікса й кореня: ввезти, беззвучний, беззлобність, оббілити, оббризканий, наддалекий, наддністрянський, наддунайський, відданість, віддерти, віддієслівний, віддзеркалений, переддень, переддощовий, піввідра, піввіку, півватний, півверсти, співвітчизник, Беззубко, Піддубник.

3.На стику кореня й суфікса (найчастіше при цьому до останньої букви н (ен) кореня додаються такі словотворчі форманти -н(ий), -н(ій), -ниц(я), -ник: балконний, ресторанний, баклажанний, уклінний, щозмінний, осінній, ранній, сторонній, віконниця, охоронниця, манекенниця, винниця, відмінниця, караванник, багатогранник, пісенник, ожинник, малинник, чинник, наколінник, сезонник, прикордонник, Царинний, Курінний, Парокінний, Винник,

Линник, Тютюнник, а також у похідних утвореннях: кінний — кін-

нота, стінний — стіннівка, безвинний — безвинно — безвинність, гостинний — гостинно — гостинність тощо.

Увага! Слово священик пишеться без подвоєння.

4.На стикові двох суфіксів: письменник, старовинний, рослинність, тваринник, поіменний, воєнний.

5.У дієсловах на межі кореня на -с та постфікса -ся (афікса, що вживається після закінчення, у цьому випадку після нульової флексії):

розрісся, понісся, пасся, трясся, піднісся, але підносься.

118

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

6.На межі частин складного слова: деффак (дефектологічний факультет), юннат (юний натураліст), міськком (міський комітет), військкомат (військовий комісаріат), заввідділу (завідувач відді-

лу), страйкком (страйковий комітет), омметр, вакуумметр.

ІІ. Подовження звуків унаслідок давньої асиміляції

У позиції між двома голосними подовжені м’які [д′:, т′:, з′:, с′:,

ц′:, л′:, н′:] (де ти з’їси ці лини) та напівм’які шиплячі [ж’:, ч’:, ш’:]

утворилися внаслідок давньої прогресивної суміжної повної асиміляції попереднього м’якого приголосного та наступного [й], результати якої закріпилися орфографічно. Зазначені подовжені приголосні відповідно позначаються подвоєними буквами в таких випадках:

1.У всіх відмінкових формах деяких іменників І відміни чоловічого та жіночого роду (за винятком форми родового множини із за-

кінченням -ей: статей, проте статтею; бадей, проте баддею):

суддя, рілля, стаття, баддя, Ілля, судді, суддею, суддів, ріллі, ріллю, ріллею, статті, статтю, баддями, у баддях, Іллі, Іллю, Іл-

лею, Ілле тощо, зберігається подвоєння і в похідних утвореннях:

суддівство, суддівський, Ілліч, Іллєнко, Іллюк, Ілляш, Ілляшенко.

Примітка. Не подовжуються приголосні в словах: кутя, попадя, свиня, а також у формах числівника третє, третя, третю.

2.У всіх відмінкових формах іменників середнього роду ІІ відміни, що в називному однини мають закінчення -я (крім форм родового множини з нульовою флексією типу знарядь, піддаш, об-

лич, знань, оголошень): міжряддя, міжряддю, на міжрядді, узбережжя, узбережжю, на узбережжі, пониззя, пониззю, на пониззі, провалля, проваллю, проваллями, дозвілля, дозвіллю, на дозвіллі, вишивання, вишиванню, у вишиванні, випробовування, випробовуванню, у випробовуванні, протиставлення, протиставленню, у протиставленні, узлісся, узліссю, на узліссі, кровопролиття, кровопролиттю, у кровопролитті, відкриття, відкриттів, відкриттями, почуття, почуттів, у почуттях, узбіччя, узбіччю, на узбіччі, узвишшя, узвишшю, на узвишші. Подовження зберігається в похідних словах: гілля — гіллястий, життя — життєдайний.

119

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Примітка 1. В іменниках середнього роду ІV відміни подовжен-

ня не відбувається: порося, теля, козеня, маля, оленя, вороненя та інші.

Примітка 2. Не відбувається подвоєння в іменниках середнього роду ІІ відміни на -я в початковій формі, якщо перед закінченням фіксується збіг двох приголосних, тобто немає позиції приголо-

сногоміждвомаголосними: зап’ястя, передмістя, щастя, тертя, осердя, причастя, перехрестя, узгір’я, недокрів’я; подібне явище характерне для похідних слів: подільський від Поділля, трипіль-

ський від Трипілля, покутський від Покуття, закарпатський від Закарпаття, заліський від Залісся.

3.У формі орудного відмінка однини перед закінченням -ю в позиції між двома голосними іменників жіночого роду ІІІ відміни: оже-

леддю, сповіддю, маззю, памороззю, педаллю, фореллю, горизонталлю, геранню, гортанню, іпостассю, м’якоттю, пам’яттю, міццю, подорожжю, північчю, ніччю, піччю, тушшю, розкішшю.

Примітка. Проте при збігові двох різних приголосних подовження не відбувається: нехворощю (буква щ (ща) завжди позначає два звуки [шч]), жовчю, Керчю, фальшю, праведністю, начитаністю, поміркованістю, богобоязливістю, цікавістю, честю, матір’ю,

кров’ю, любов’ю (у трьох останніх прикладах збіг приголосних

[рй] та [вй]).

4.Перед я, ю в прислівниках: зрання, навмання, спросоння, попідтинню, попідвіконню.

5.Перед є, ю (у просторіччі перед я) у формах теперішнього часу ді-

єслова лити (литися): ллю, ллєш, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються, а також у похідних: виллю, наллю, переллєш, налляти.

ІІІ. Написання -нн- у прикметникових суфіксах

1. Дві літери н (ен) пишуться в наголошених прикметникових суфіксах -е́нн(ий), -а́нн(ий) (-я́нн(ий)), що вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості, а також на мож-

ливість або неможливість дії: силе́нний, числе́нний, нужде́нний, здорове́нний, широче́нний, страше́нний, височе́нний, незбагне́нний,

120

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

здійсненний́ , недозволенний́ , неспаленний́ , зціленний́ , непримиренний́ , невблага́нний, недоторка́нний, несказа́нний, пізнава́нний, неподола́нний, непізна́нний, неописа́нний, безнаста́нний, бездиха́нний, незрівнянний́ , порівнянний́ , непорівнянний́ тощо.

2.Подвоюється -нн- у прикметниках на -енн(ий), -анн(ий) (-янн(ий)) старослов’янського походження: благослове́нний,

блаже́нний, огне́нний (вогне́нний), свяще́нний, преосвяще́нний, мерзе́нний, окая́нний, спасе́нний, богоспасе́нний, а також: боже́ственний, стара́нний, притама́нний, непритама́нний, захла́нний, проще́нний, непроще́нний, нужде́нний, дерзнове́нний, сокрове́нний, стражде́нний, оглаше́нний, покая́нний, осія́нний, спонтанний́ , благоуханний́ , первозданний́ , жертвенний́ .

Увага! Можливе паралельне вживання прикметника явле́ний і явле́нний (церковне слово із значенням «чудодійний»: явле́на (явле́нна) ікона, не плутати із дієприкметником я́влений (який

з’явився), наголос на першому складі).

Написання -нн- чи -н- зберігається в похідних іменниках та прислівниках: незрівня́нність, незрівня́нно, бо незрівня́нний; непримире́нність, непримире́нно, бо непримире́нний; проте: ви́хованість, виховано́ , бо вихований́ ; шаленість́ , шалено́, бо шалений́ .

Примітка.

1. Не подвоюється буква н (ен) у прикметниках, які не вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості, та в дієприкметниках (у тому числі й субстантивованих): буквений́ , казармений́ , пореформений́ , дерев’я́ний, олов’я́ний, коно́пляний, пшоня́ний, вогняни́й, пото́мствений, ца́рствений, кля́твений, скаже́ний, навіже́ний, шале́ний, червле́ний, сирокопче́ний, довгожда́ний, свяче́ний, склений́ , тороплений́ , кип’ячений́ , збуджений́ , зважений́ , жаданий́ , да́ний, студе́ний, вве́дений, накла́дений, поо́раний, забезпе́чений, хреще́ний, зако́ханий, пі́дданий, уче́ний, військовозобов’я́заний, нарече́ний, полоне́ний. Проте — на́тхне́ний (дієприкметник) і натхненний́ (прикметник).

2. Потрібно розрізняти однозвучні прикметники та дієприкметники. У прикметниках найчастіше наголошений суфікс і пишуться дві літери -нн-, а в дієприкметниках часто цей суфікс

121

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

ненаголошений і завжди пишеться одна буква н (ен): здійсненний́ (який може здійснюватися — прикметник) і зді́йснений (який здійснився — дієприкметник), нездола́нний (непереможний — прикметник) і нездоланий́ (якого не подолали — дієприкметник), незліченний́ (представлений у дуже великій кількості) і незлічений́ (не порахований — дієприкметник) та інші.

Проте увага! З однією літерою н (ен) завжди пишуться: печений́ ,

варений́ , завчений́ , бережений́ , товчений́ , точений́ , копчений́ (при-

кметники з наголошеним суфіксом) і печений́ , варений́ , завчений́ ,

бережений́ , товчений́ , точений́ , копчений́ (дієприкметники з на-

голосом на корені чи префіксі).

ІV. Інші випадки подвоєння

1.Подвоюються букви на позначення подовжених приголосних звуків у словах: бовван, лляний, овва, ссати, а також здебільшого літери на позначення сонорних приголосних переважно в запозичених двоскладових, іноді трита багатоскладових власних іменах:

Ганна, Іванна, Алла, Белла, Жанна, Інна, Нонна, Елла, Емма, Віолетта, Аполлінарія, Ізабелла, Сусанна, Аполлон, Палладій, Ген-

надій тощо. Подовження зберігається в похідних словах: бов-

ваніти, виссати, ссавці, Ганнин, Геннадіїв.

Примітка. Не подвоюються в українській мові букви в іменах:

Інокентій, Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Агрипина та інших.

2.Подвоюється буква ч (че) в іменниках жіночого роду І відміни із суфіксом -ин(а), утворених від прикметників на -цьк(ий):

гайдамацький — гайдамаччина, турецький — Туреччина, кріпацький — кріпаччина, вояцький — вояччина, словацький — Словаччина, німецький — Німеччина, вінницький — Вінниччина, донецький — Донеччина, козацький — козаччина.

Виняток. Галичина, слово утворене, очевидно, від Галич, а не від прикметника галицький, хоча можлива подвійна мотивація.

3.Відбувається подвоєння -чч- у присвійних прикметниках на -ин, утворених від іменників жіночого роду на -чка (перед голосним переднього ряду [и] приголосний [к] чергується із [ч]): Марієч-

ка — Марієччин, Галиночка — Галиноччин, Лідочка — Лідоччин,

122

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

донечка — донеччин, панночка — панноччин, лисичка — лисиччин, качечка — качеччин, собачка — собаччин, переписувачка — переписуваччин, узбечка — узбеччин, ненечка — ненеччин, кішечка — кішеччин, внучка — внуччин.

Вправа 47

Перепишітьслова, замістькрапокпоставте, децепотрібно, пропущені букви. Поясніть правопис.

Бов…аніти, зозулеч…ин, домен…ий, монотон…ий, пружин…ий, с…авці, без…емел…я, пів…атний, повніст…ю, навман…я, обез…аражен…я, безліч…ю, Покут…я, затвердін…я, співач…ин, стат…ей, стат…ею, сільгосп…одаток, без…аборон…ий, л…яний, сміт…єпровід, без…акон…ість, самовлад…я, прилад…я, врожайніст…ю, фронтович…ин, машин…обудівний, незлічен…ий, машин…о-тракторний, вимушен…ий, дан…ий, під…ан…ий, лисич…ин, під…ослідний, роз…єднан…ий, без…астережний, зав…ід…ілен…я, роз…ява, Він…ич…ина, Лівобереж…я, нал…яти, міськ…ом, переніс…я, піднос…я, підніс…я, трьохсот…исячний, швач…ин, район…ий, Галич…ина.

Вправа 48

Перекладіть слова з російської мови українською. В одну колонку випишіть слова, у яких приголосні подовжуються, у другу — без подовження.

Отраслью, значением, спросонок, счастье, обобщение, верфью, напряженность, досье, третье, дневной, чугунный, старательный, бетонный, рысью, Обью, поверье, бессодержательный, предместье, апельсинный, отделиться, бессмертие, конферансье, эскадрилья, огрубелостью, Пермью, Поволжье, скатертью, шестидесятилетие, поколение, гостья, Побужье, спиралью, поднебесье.

Вправа 49

Перепишітьсловосполучення, розкриваючидужки. Ізп’ятьмасловосполученнями (на вибір) складіть речення.

123

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Спонта(н,нн)е випромінюва(н,нн)я, розкри(т,тт)я глиби(н,нн)их законівприроди,використа(н,нн)янауковихдосягне(н,нн)ь,маши(н,нн)е ві(д,дд)іле(н,нн)я, небаче(н,нн)е відкри(т,тт)я, автоматизова(н,нн)е проектува(н,нн)я та планува(н,нн)я, щоде(н,нн)а ві(д,дд)ача, п’ятнадця тимільйо(н,нн)ий комп’ютер, весня(н,нн)е бездорі(ж,жж)я, здобу(т,тт)я авторитету, оволоді(н,нн)я спеціальніс(т,тт)ю, погоди(н,нн)а оплата, о(б,бб)ігти (з,зз)аду, обговоре(н,нн)я ста(т,тт)ей, су(д,дд)івське ріше(н,нн)я, довгожда(н,нн)ий свяще(н,нн)ик, божестве(н,нн)а первозда(н,нн)ість, закоха(н,нн)а нарече(н,нн)а, притама(н,нн)ий нашій ментальності, освіче(н,нн)і пі(д,дд)а(н,нн)і, благослове(н,нн)а Ві(н,нн)и(ч,чч)ина, свяще(н,нн)а дерзнове(н,нн)ість, виклада(ч,чч)ина натхне(н,нн)ість, Га(н,нн)або(в,вв)аніланаосо(н,нн)і, запроше(н,нн)ідо місь(к,кк)ому,стодвадцятип’ятирі(ч,чч)язднянародже(н,нн)я,тря(с,сс)я рі(л,лл)ею попідти(н,нн)ю, ми(т,тт)ю підні(с,сс)я, обе(з,зз)араже(н,нн)я угі(д,дд)ь, з І(л,лл)ею І(л,лл)ічем, сокрове(н,нн)ий жи(т,тт)єпис.

Вправа 50

Перепишітьречення, розкриваючидужки. Пояснітьправописслів, у яких відбувається подвоєння літер.

І. 1. Тисячолі(т,тт)я вкраїнського слова — катува(н,нн)я, ганьби — і чека(н,нн)я, що по(л,лл)ється співуча мова, та звучить все лункіше — мовча(н,нн)я (В. Пахаренко). 2. Благослове(н,нн)а ця тиша дозріва(н,нн)я землі, дозріва(н,нн)я надій хлібороба (М. Стельмах). 3. Ось і шатристий дуб із дуплом за(в,вв)ишки з людський зріст, де зовсім недавно довелось перечікувати грозу, коли обвалювались блискавки й громи, а ти сам собі увижався дубом, що закоренився в земну твердь, що підні(с,сс)я до небесного безме(ж,жж)я (Є. Гуцало). 4. Соковиту, напоє(н,нн)у зеле(н,нн)ю порість розметали шляхи далечі(н,нн)ю високою (А. Малишко). 5. Затамувавши подих, тремтячи від недобрих передчу(т,тт)ів, через щілину в балко(н,нн)их пі(в,вв)ідчине(н,нн)их дверях я зазирнула до кімнати (Є. Гуцало). 6. Над головою проні(с,сс)я, клекочучи лю(т,тт)ю, снаряд... (М. Бажан). 7. І особисте щас(т,тт)я, і власні бажа(н,нн)я, всі мрії і всі почу(т,тт)я ми зі(л,лл)яли в однеєди(н,нн)е стремлі(н,нн)я, прагне(н,нн)я перемоги (О. Гончар).

124

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Вогне(н,нн)им потоком (л,лл)ється з мартена розплавле(н,нн)а сталь для тракторів, для верстатів, для тисяч машин (Із журналу). 9. Не заздри тим, котрі творять бе(з,зз)ако(н,нн)я (В. Мономах). 10. У тих чи тих знаках, образах, сюжетах, темах тощо ві(д,дд)зеркалюється мудра цілісність світу нашого (В. Скуратівський).

ІІ. 1. Через африканську випале(н,нн)у сава(н,нн)у котився в шале(н,нн)ому галопі безбережний табун антилоп (Є. Гуцало). 2. Мов тихий дзвін гірського кришталю, неска́за(н,нн)е лишилось несказа́(н,нн)им (Л. Костенко). 3. Ще одним ново(в,вв)еде(н,нн)ям, ймовірно запозиче(н,нн)им із Азії, було застосува(н,нн)я першого мета(л,лл)у — міді (О. Субтельний). 4. Блаже(н,нн)ий муж на лукаву Не вступає раду (Т. Шевченко). 5. Коли рі(л,лл)ю намислюють засіяти збі(ж,жж)ям, то добре її приготовляють (П. Могила). 6. Хто живе в благослове(н,нн)ому подру(ж,жж)і, той живе розважливо (К. Сакович). 7. Горить усе: живе і мертве. Сире гі(л,лл)я(ч,чч)я й хмиз сухий (В. Тимченко). 8. Крізь чужи(н,нн)омовні хащі Пробиравсь я, пробираюсь... (П. Ротач). 9. (Л,лл)ється світло в оксамиті хмар За неспокій тихого дозві(л,лл)я, Мов неви(н,нн)ість золотих примар, Мов солодке і духмя(н,нн)е зі(л,лл)я (К. Рубан). 10. Старша Трохимова дочка Мар’яна вдало вийшла заміж за свяще(н,нн)ика з сусіднього села і як «матушка» стала вільною (В. Лис).

ІІІ. 1. Зустріч з вели(ч,чч)ю робить нас скромнішими (Григір Тютюнник). 2. Вслухайся лиш: мати, мама, ненька — Неповторне милозву(ч,чч)я слів! Ра(н,нн)ій жайвір голосом тоненьким Шле віта(н,нн)я з росяних полів (В. Григоренко). 3. Приірпі(н,нн)я — створе(н,нн)а природою яскрава перлина в короні зеленої зони київського кільця здоро- в’я (З газети). 4. Велика, свяще(н,нн)а і прекрасна любов до Батьківщини жила, живе й житиме в усіх чесних і щирих серцях (В. Симоненко). 5. Піти б навма(н,нн)я до такого бага(т,тт)я, може, повернулося б те, що не вертається, і розтопилися у тілі холодний біль, холодний щем, нудьга холодна, що у снах не покидала його (М. Стельмах). 6. Хати на рівнинах Закарпа(т,тт)я оточе(н,нн)і садками, вибіле(н, нн)і; високі дахи криті соломою, з великими пі(д,дд)а(ш,шш)ями вздовж головного фасаду, де дуже часто влаштовують галерею-підхижу (Із журналу).

125

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

7. А після урага(н,нн)ої вітря(н,нн)ої бурі натрощило гі(л,лл)я не тільки на горі, а й у селі, з сільради сказали, аби троще(н,нн)е гі(л,лл)я з обійс(т,тт)ь повиносили на дорогу, поскладали під загорожами (Є. Гуцало). 8. Як хочеться вину, що душу (с,сс)е, Звалить на когось! (Б. Олійник). 9. Андрій, вийшовши з машини, йде по стежці, ро(з,зз)ирається, потім рве ожину (Є. Гуцало). 10. Ці трударі, працюючи від світанку до ночі, ще примудрялися у міжря(д,дд)ях і на узбі(ч,чч)ях основних культур виростити на продаж десятки то(н,нн) солодких кавунів (Із журналу).

ІV. І за зустрі(ч,чч)ю, і за розмовою стояло щось значно більше. Кость Дейнека був невпізна́(н,нн)ий (Є. Гуцало). 2. Прозрі(н,нн)я нам уже не притама(н,нн)і (Л. Костенко). 3. Я вчилась на бібліотечному ві(д,дд)іле(н,нн)і, вона збиралася стати клубним працівником, повернутись на Ві(н,нн)и(ч,чч)ину у рідне село, яке й послало її на навча(н,нн)я (Є. Гуцало). 4. Щось несказа(н,нн)о чарівне і зворушливе криється в природі, коли під місяцем бо(в,вв)аніють чи іскряться розливчастим відливом чубаті полукіпки (М. Стельмах). 5. Всі ми разом творимо велелю(д,дд)я, але хіба кожне з нас не самотнє на цьому велелю(д,дд)і? (Є. Гуцало). 6. На кожнім кроці — зна(н,нн)я, зна- (н,нн)я, — інакше йтимеш ти навма(н,нн)я (Д. Білоус). 7. Чи нам судились пошуки натхне(н,нн)і, зна(н,нн)я якісь нові і нестеме(н,нн)і? Чи тільки смуток золотої згадки з неміря(н,нн)ого обширу загадки? (Л. Костенко). 8. Ця осі(н,нн)єва символіка, Листогорі(н,нн)я бісове! (В. Балдинюк). 9. В осі(н,нн)ю глиб (В,вв)і(л,лл)явся хлип Віоліни...

(П. Верлен; перекл. з франц. С. Гординського). 10. У голові таке снувалось — годі розібрати. Передчу(т,тт)я незна(н,нн)ого жи(т,тт)я, вроста(н,нн)я у безхмарне майбу(т,тт)я — і сум за тим, що довелось пізнати (Л. Горлач).

— Татку, — питає хлопчик, — чи зумів би ти із заплющеними очима написати своє прізвище?

—Звичайно.

—То напиши його, будь ласка, у моєму щоденнику.

126