ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

як (же), навряд (чи), (чи) малий, (що) (три) години, (у) (де) (якому), (як) найвіддаленіший.

Вправа 126

Складіть речення з поданими словами та сполученнями слів, поясніть правопис, визначте частини мови.

Щороку — щороку, онде — онде, бодай — бодай, атож — а тож, аніскільки — а ні скільки, нібито — ніби то, абиде — аби де, аякже — а як же, чимало — чи мало, отже — от же, так-от — так от.

— Якби-то екзамени та складати на місяці!

—А чому?

—Таж там усі предмети в шість разів легші.

§ 40. Правопис часток не та ні

І. Написання частки не

1.Не пишеться разом із словами, якщо вони без не окремо не вживаються (не виконує роль префікса): а) з іменниками: негода, нена-

висть, нетерплячка, необхідність; б) з прикметниками: неозорий, незмірний, непоборний, невгасимий, невловимий, неподола́нний, незрівня́нний, незбагне́нний; в) з дієсловами: ненавидіти, неволи-

ти, незчутися, нехтувати; г) з дієприслівниками, утвореними від дієслів, у яких не пишеться разом: нехтуючи, ненавидячи; ґ) з дієприкметниками: непохитний, нечуваний; д) з прислівниками: не-

щодавно, невтомно, ненароком, нехотя.

Примітка. Варто розмежовувати, коли дієслова здужати, слави-

ти, покоїтися, стямитися пишуться з не разом, а коли окремо. Якщо частканевживаєтьсядлязаперечення, топишетьсяокремо, нацевказуютьзначеннядієслів: нездужати(тесаме, щойнемогти, неподолати), не славити (не прославляти), не покоїтися (не спочивати, не лежати), не стямитися (не повернутися до тями). Із префіксом не- ці слова мають інше значення: нездужати (хворіти), неславити (ганьбити), непокоїтися (турбуватися), нестямитися (втратити самовладання).

355

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

2.Не пишеться разом з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо в сполученні із цим префіксом вони набувають нового,

протилежного значення: неспеціаліст, небилиця, недруг; непрямий, непоширений, невеликий; неголосно, немало, небагато. Такі іменники, прикметники, прислівники можна замінити іншими, близькими за значенням словами (синонімами) без не: неволя — рабство, недоля — лихо, невеселий — смутний, недовгий — короткий.

3.Якщо частка не вживається для заперечення наявності предмета, дії, ознаки тощо, то вона пишеться окремо. Найчастіше це заперечення підсилюється протиставленням із сполучником а: не щас-

тя, а горе; не славить, а гудить; не реальний, а уявний; не швидко, а повільно.

Уреченні протиставлення може бути відсутнє, але його можна до-

мислити: Це не брат (а товариш). Це не рожева сукня (а блакитна).

Примітка 1. Якщо зіставляються не прямо протилежні поняття, а сумісні, які одночасно приписуються предметові чи дії як їх ознаки,

тобтопротиставляєтьсязначеннянетієїлексеми, щовираженасло-

вом з не, то в таких випадках не з різними частинами мови пишеться разом; найчастіше при цьому вживається сполучник але: дерево не-

старе, але міцне; діти співали неголосно, але дружно; невисокий, але сильний голос.

Примітка2. Якщопротиставленнявреченнівідсутнє, тонезприкметниками та прислівниками пишеться разом чи окремо залежно від змісту: при ствердженні — разом, при запереченні — окремо:

Робота неважка, саме припала випускникові до душі. Не великомовна була та Чайчиха, не привітна: якась хмара повила її навіки (Марко Вовчок). Також написання залежить від змісту, який вкладається у ви-

словлювання: До станції недалеко. Чи не далеко він живе від станції? Ця гора невисока (є невисока). Ця гора не висока (не є висока).

Примітка 3. З короткими прикметниками не пишеться окремо: не

рад, не повен, не певен, не повинен, не варт.

4.Не пишеться разом з дієприкметниками, що не мають при собі пояснювальних слів (досить часто такі дієприкметники в реченні

356

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

переходять у прикметники): невідправлена кореспонденція, не- сповита дитина, нескошене жито, непередбачена перешкода, не- складений іспит.

Якщо при дієприкметнику є будь-яке пояснювальне слово, навіть частка, а також у разі протиставлення із сполучниками а, але з дієприкметниками не пишеться окремо: не відправлена вчасно кореспон-

денція, зовсім не сповита дитина, ще не скошене жито, ніким не передбачена перешкода, не складений мною іспит; Тільки мав [поет] талан до віршів не позичений, а власний (Леся Українка).

5.Окремо пишеться частка не з дієсловами дійсного, умовного та наказового способу (за винятком тих, що не вживаються без не, та починаються префіксом недо-); не пишеться окремо і з дієприслівниками, утвореними від таких дієслів: не знаю, не співає, не

вірять; не складу, не прикрасиш, не зможуть; не згадав, не відмовила, не присягались; не читала б, не відпочив би, не вклонялися б; не зустрічай, не супереч, не грішіть, не гаймося; не прикрашаючи, не згадавши, не суперечачи, не присягавшись, не змігши, не відпочиваючи.

Увага! Дієприслівникнедивлячисьуживаєтьсявзначенні, пов’яза-

ному з дією «дивитися», «бачити»: Виправдовувався, не дивлячись мені у вічі. Ненормативним є: Спортивні змагання з біатлону відбулися, не дивлячись на погану погоду, потрібно: незважаючи на погану погоду.

6.Варто розрізняти написання частки не з дієсловами, що мають префікс до- (за загальним правилом не пишеться окремо): не до-

торкатися, не долучитися, не доповідати, не допрацювати, і на-

писання дієслів, що починаються з префікса недо- (ці дієслова означають половинчастість, неповноту дії, часто фізичну ваду чи постійну повторювану дію, не пишеться з ними разом): недобачати (погано бачити), недоїдати (голодувати), недочувати (погано чути), недосипа́ти (недосипляти) (мало спати), недооцінювати

(знижувати оцінку), недолюблювати (відчувати неприязнь), недовиконувати (виконувати неповністю), недоплатити (заплатити не повністю); Не досолить — не доїсть (Народна творчість).

357

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Усіляких нудних зібрань однокласники недолюблювали. Взимку Микулі з Вістою довелось дуже важко. Вони недоїдали, голодували (С. Скляренко). Він недочував, але: Він не дочув моїх слів.

7.Дієприкметники пишуться разом з префіксом недо-, якщо утворені від дієслів із цим же префіксом (переважно із значенням неповної якості): недосолений, недосушений, недочитаний, недо- укомплектований, недорахований; Сльозою акварель розмита на недокінченій картині (Р. Братунь).

8.Іменники, прикметники, прислівники з префіксом недо- пишуться разом: недобиток, недоїдок, недокрів’я, недоторканність, недокомплект; недокрівний, недоладний, недолужний́ , недосяжний; недоречно, недостатньо (але: не до вподоби, не до ладу, не до речі, не до смаку, не до шмиґи́).

9.Не пишеться окремо з прикметниками та прислівниками, що мають при собі пояснювальні займенники або прислівники із часткою ні, а також слова: далеко, зовсім, аж ніяк: аж ніяк не

влучний вислів, нітрохи не компетентна порада, далеко не нове шосе, зовсім не смішно, ніколи не сумно, аж ніяк не страшно.

Увага! За наявності інших пояснювальних слів прикметники з не

пишуться разом: незнайомий читачам автор, невідома нам адреса, не- правильне в даному випадку рішення, нездібний до математики учень.

Але якщо такий прикметник з не входить до складу звороту, що стоїть після означуваного іменника й логічно підкреслює заперечення, то не з прикметником пишеться окремо: твір, не підвладний часові.

10.Не пишеться окремо з незмінюваними присудковими словами: не

дуже, не цілком, не зовсім, не досить, не треба, не можна, не гаразд, не жаль; з предикативними прислівниками: не видно, не чутно, не потрібно; з дієслівними формами на -но, -то: не зро-

блено, не виміряно, не пошито, не відкрито.

Примітка. Якщо іменники, прикметники та прислівники на -о ви-

конують функцію присудкових слів у питальних реченнях при логічному підкресленні заперечення (можливі частки хіба, чи), то не з такими словами пишеться окремо: Хіба не правда, що питання надзвичайно

358

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

актуальне? Чи не зрозумілий цей висновок сам по собі? Хіба не цікаво відвідати ще раз відреставровану експозицію?

11.Частка не, уживана як префікс в іменниках — власних назвах, пишеться через дефіс: не-Європа, але в загальних — разом: нелюди-

на, неістота.

12.Слід розрізняти присудкове слово немає (нема), яке з не пишеться разом, та дієслово мати в третій особі однини теперішнього часу, яке з часткою не пишеться окремо: якщо російською мовою перекладаємо нет, потрібно писати разом українське слово немає, якщо російською перекладаємо — не имеет, українською варто писати окремо — не має: У мене немає (нет) часу́. Він не має (не имеет) часу́.

13.Із числівниками, займенниками, прийменниками, сполучниками, вигуками частка не пишеться окремо: не сто, не двадцятий, не твій, не вони (але: прикметник неабиякий), не при пам’яті, не за правилами (але: прийменник незважаючи на та сполучник не-

зважаючи на те що), не тому що виправдовувався, не ах який.

Увага! Якщо не зважаючи — дієприслівник із часткою не, то пи-

шеться окремо: Працював добре, не зважаючи ні на які обставини.

ІІ. Написання частки ні

1.Частка ні пишеться разом із займенниками, якщо вона не відокремлена від наступного займенника прийменником: ніхто,

ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки, нікому, нічим, нікотрому.

2.Частка ні пишеться разом із прислівниками: ніяк, ніде, ніколи, ніз-

відкіля, нітрохи, нізвідки, ніпочім, ніпочому (у значенні «деше-

во»), але: ні при чому.

3.Частка ні в складі займенників пишеться окремо, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенників прийменником:

ні в кого, ні до чого, ні з ким, ні на якому, ні в скількох.

Увага! Ненормативними є вирази: в нікого, до нікого, до нічого,

за ніякі.

359

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

4.Ні в інших випадках пишеться окремо, це поширюється й на стійкі фразеологічні вислови типу ні се ні те, ні риба ні м’ясо, ні сюди ні туди, ні так ні сяк, ні живий ні мертвий тощо.

Увага! Варто розрізняти написання залежно від значення слів: нізащо́ (ні за яких обставин, ніколи) — прислівник: Нам ніколи юними не бути… І того, що втрачено колись, Вже нізащо́ в світі не вернути

(Л. Дмитерко); ні за що́(даремно, ні за яку річ) — займенник із прийменником та заперечна частка: ні за що́не відповідає; пропасти ні за що;́ні́за що (немає за що) — займенник із прийменником та заперечна частка: ні́за що дякувати.

Нінащо́ (нанівець) — прислівник: Тепер душа, тепер серце звелися нінащо́ : «Буде добре, аби гроші, Хоть ти і ледащо»(Українські поети-романтики…); ні на що́(ні для чого, ні на якусь потребу) — займенник з прийменником та часткою: ні на що́не скаржитися, ні на що́не здатний.

Вправа 127

Перепишіть, розкриваючи дужки, поясніть написання за допомогою відповідних правил.

І. 1. Піднімається щось чорне, (не) видиме, але грізне (В. Лис).

2.(Не) лінуйся (ні) (до) чого доброго (Володимир Мономах). 3. Хто соромиться визнати (не) доліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє (не) вігластво, яке є найбільшою вадою (Г. Сковорода).

4.(Не) весело на світі жить, Коли (не) ма кого любить (Т. Шевченко).

5.Є каяття, да вороття (не) має (Л. Глібов). 6. Сум (не) має дна (Леся Українка). 7. (Не) швидкою, але впевненою ходою крокувала дівчина (не) знайомим містом. 8. Чи варто було стільки років побиватися, (не) досипляти, (не) доїдати, щоб такого кінця діждати (Л. Яновська).

9.(Не) прочитає мати всіх тих (не) написаних листів, на які такі скупі діти… (Я. Балога). 10. Один бюлетень (не) дійсний. 11. (Не) взявшись за сокиру, хати (не) зробиш (Народна творчість).

ІІ. 1. — Де наших могил (не) має, Романе… Наші люди скрізь бували (О. Гончар). 2. Я… увесь вік злидні годував, (не) доїдав, (не) допивав (М. Кропивницький). 3. Вражений запорозькою тактикою, французький

360

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

інженер Боплан верещав, як (не) дорізаний, намагаючись налагодити артилерійський вогонь (О. Довженко). 4. Життя значно складніше, багате на різні (не) сподіванки й (не) передбачені, а часто навіть і екстремальні ситуації (М. Слабошпицький). 5. Сьогодні він у (не) ласці, але завтра обставини можуть раптом змінитися, і він знову з’явиться у столиці, у вищому світі (З. Тулуб). 6. У неї серце обкипає кров’ю, коли подума вона, яке горе, яку нужду та (не) достачу терпить її Йосип (Панас Мирний). 7. О музи геліконів степових! О жриці вогнищ, вже давно погаслих! Вода джерел, од спеки (не) живих, була (не) вельми щедра для Пегасів (Л. Костенко). 8. Любити відчайдушно, як весна, (Не) навидіти, як зима, (не) щадно, — Се повноцінність. Але (не) сповна, Коли (не) маєш таланту прощати (Б. Олійник). 9. (Не) нависть розпалити (не) важко, людство розпалювало її вже (не) раз і в колосальних масштабах, а як потім загасити її? (О. Гончар). 10. За екзамен одержав (не) задовільно. 11. За екзамен одержав (не) задовільно, а відмінно.

ІІІ. 1. Тут, у яругах, по снігу ще (не) ходжено… 2. Згодом дістає борошно, місить тісто, збираючись у киплячому баранячому жирі готувати борцоки — їжу хоч і (не) хитру, зате смачну. 3. (Ні) коли собі (не) зізнаюсь, що помилилась. 4. Ці люди наділені (не) вигаданою, а реальною магією. 5. В одноманітних рухах сніжинок-танцюристок відчувалась (не) показна краса, проста гармонія, проте водночас у красі та гармонії снігового танцю вгадувалась прихована погроза, пришестя чогось (не) минучого й (не) відворотного, від чого (не) сховаєшся, а мусиш уповні спізнати його навалу. 6. Дід зводиться з колоди на причілку хати і, в одній руці тримаючи (не) долатану саджалку, другу кладе на твою теплу голову, гладить шкарубкою долонею, що дере так, наче дубова кора. 7. — Ще мати її жива, тільки (не) дочуває, славна така… 8. (Не) вже і я маю причетність до цього космосу, (не) вже і моє життя складає частку людського космосу. 9. У підлітковому віці процес формування, як і процес оформлення, ще (не) закінчений, остаточний образ має постати (не) (в) довзі. 10. Кожна людина — це (не) написаний роман, та чи про всіх напишеш? 11. Сам на себе став (не) схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік (на) (ні) (що) (Із творів Є. Гуцала).

361

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

ІV. 1. (Ні) хто її (не) побачить (ні) где і (ні) (з) ким, усе за роботою та по господарству, цілий день рук (не) поклада (Г. Квітка-Основ’янен- ко). 2. Отакі тепер козаки на світі… (Ні) (на́) (що) переведеться Запорожжя (С. Васильченко). 3. (Ні) яких вагань і компромісів (З. Тулуб). 4. Двадцять вісім літ прожив Ігор, а (ні) коли (не) носив за пазухою каменюк, (ні) (на) кого (не) нападав тишком (Ю. Шовкопляс). 5. Був собі хазяїн заможненький, була й скотина, було і усяке господарство, а тепер звівся чоловік (ні) (на) (ві́) (що)! (Г. Квітка-Основ’яненко). 6. Кобзарю, знаєш, нелегка епоха — оцей двадцятий невгомонний вік. Завихрень — безліч. Тиші — (ані) трохи (Л. Костенко). 7. (Не) буде з таких хазяїнів добра; переведуться (ні) (на) (се) (ні) (на) (те) (Г. Квіт- ка-Основ’яненко). 8. І жаль, коли б до квітня (не) дожив Мій жовтий день, що завжди трохи недо… (В. Балдинюк). 9. (Ні) (в) (який) час (ні) (за) (яких) обставин (ні) (хто) й (ні) (що) (не) примусить його (ні) (чого) робити попри власного бажання чи переконань. 10. (Ні) чим (не) помежовані рядки пливуть перед очима, розпливаються навсібіч, як люд у низинах Личаківської (А. Содомора). 11. Життя (не) має ціни, а воля дорожча за життя (Народна творчість).

V. 1. Була постава вчительки (не) схилена (А. Бортняк). 2. І от біля обеліска Слави, що височить над Славутичем, у людському вирі ми (не) сподівано побачили: у гімнастерці, вузькій спідниці, чобітках і пілотці, ніби щойно зійшла з фотографії воєнних років, алеєю парку йде (не) молода, але струнка ще жінка, а поряд з нею, також у військовій формі, чоловік (В. Мацюк). 3. (Не) сказанний жах обняв Соломію (М. Коцюбинський). 4. Порвалася (не) скінчена розмова (Леся Українка). 5. Несло то гілку рододендрона, то цупкий вінок з якихось дивовижних трав та альпійських квітів, досі (не) бачених нею (О. Гончар). 6. Хлопці сиділи біля багать і провадили (не) скінченні розмови на всякі теми (П. Вершигора). 7. (Не) званому гостю місце за дверима (Народна творчість). 8. (Не) помічений нами Сергій стояв на відчиненій хвіртці (М. Коцюбинський). 9. Ой, чия ж то хата (не) заметеная, а чия ж то дівчина (не) заплетеная (Народна творчість). 10. Перевелись огороди (ні) (на́) (що) (І. Манжура). 11. Дружній череді вовк (не) страшний (Народна творчість).

362

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

VІ. 1. Бійці (не) хтували (не) безпекою, рвалися вперед (І. Ле). 2. За торішню ціну я (ні) (за́) (що) на світі [не працюватиму] (М. Кропивницький). 3. Молода, (не) витрачена сила хвилею вдарила в груди (М. Коцюбинський). 4. Їдуть же люди в Оренбурзькі степи, покупили там за поміччю банку землі (ні) (по) (чому) (І. Карпенко-Карий). 5. (Ні) (за) (що)́не відповідає. 6. (Ні) (се) (ні) (тницю) плеще мій язик, та що вдію з язиком? (Є. Гуцало). 7. Йому було якось соромно, (ні) яково через те, що от він, такий молодий, такий ще порівняно (не) вправний, став відомим усьому світові, тоді як його вчителя знає тільки оце маленьке сонне місто на березі теплого моря (П. Загребельний). 8. Це дієслово (не) дійсного способу, а умовного. 9. Хоч архітектурна основа, внутрішнє оформлення Софії Київської зберегли свій первісний вигляд, та це (не) означає, що інтер’єр собору залишився (не) (до) торканим (За Д. Степовиком). 10. До любої (не) боги (не) має далекої дороги. 11. На тобі, (не) боже, що мені (не) гоже (Народна творчість).

Вправа 128

Перепишіть, поясніть написання часток не та ні за допомогою правил. Чи можливі варіанти?

І. 1. Рівними рядочками вишикувались ще недобудовані і вже, видно, зовсім готові, навіть заселені, ніби брати-близнюки, один в один, новісінькі, мов перемиті, будинки (Ю. Збанацький). 2. Дощ непричесаний чи пересолений Кривить направо й наліво гримаси (В. Балдинюк). 3. Хтось сказав: якщо хоч один учень пішов дорогою свого вчителя, то такий учитель жив на світі не даремно (Ю. Петрашевич). 4. Він пошив у дурні своїх недругів, а сам конем красномовства вискочив на сухе (М. Стельмах). 5. Неможливо жити без любові до чогось або ж до когось, — жити, не віддаючи чи не всього себе цій любові… (Ю. Шовкопляс). 6. Сей змінив на домівку і шану і владу, Щоб знайти біля комина тишу й пораду, Він сім’ї своїй серце і душу оддав, То й незчувся, як рідне за рідним сховав (Я. Щоголів). 7. Нелегко, кажуть, жити на дві хати. А ще нелегше

— жить на дві душі! (Л. Костенко). 8. Щоб схилити на свій бік недоброзичливого до киян князя, вирішено було спокусити володаря землі Сіверянської вістями про княжну Чорну (Д. Міщенко). 9. Хіба то безсовісно,

363

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький). 10. Примчав маленький «джип». Анрі-Жак помітив його лише тоді, коли він прикро загальмував на повній швидкості позад нього, офіцер скочив на дорогу й став галасувати, мов недорізаний (Ю. Яновський). 11. Так і пропали мої коні ні за що, ні про що (І. Нечуй-Левицький).

ІІ. 1. Жінки втомились бути не прекрасними (Л. Костенко). 2. Сам здаюся собі недорікуватим, не можу бути веселим і дотепним (О. Гуреїв). 3. Ніколи не соромся запитувати про те, чого не знаєш (Арабська мудрість). 4. Здати роботу недбалу або недороблену він не міг (З. Тулуб). 5. Нехлюйське ставлення до мови, убогість лексики, стандартизація висловів… — чи ж не в цьому найтяжчі гріхи письменника (О. Левада). 6. Культурна людина завжди стежить за собою, ніколи не втрачає почуття міри й не дозволяє собі некоректних виразів… (Ю. Шовкопляс). 7. Калюжа була таки, нівроку, нічогенька (Ю. Смолич). 8. У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш). 9. Спершу дуже трудно було: молодий-таки, небувалий, не вчений як слід (А. Головко). 10. Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці (А. Головко). 11. Кожен робив своє діло мовчки, не перекидаючись словом, не ділячись думкою (Панас Мирний).

ІІІ. 1. З себе був о. Хведор огрядний, тілистий, невисокий, але плечистий (І. Нечуй-Левицький). 2. Сон пана Кшивокольського недовгий, уривчастий, наповнений тривогою за недороблену кимось роботу, каяттям, що там недостояв, там недоглянув, там довірився (Г. Хоткевич). 3. Радіостанція не мала повідомлень з аеростата. Друзі повітроплавців непокоїлись (М. Трублаїні). 4. Немає спокою йому ніде. 5. Він чоловік окадькуватий собі: не високий і не низький, не тоненький і не товстий, а так собі кріпкий (Словник Б. Грінченка). 6. Заздріша та радіша, що знов сама з дочкою, вона багато дечого недобачала довго (Марко Вовчок). 7. Від нас до університету не далеко. 8. На трибуну ще один іде. Невисокий, але окоренкуватий, дебелий (І. Рябокляч). 9. Від нас до університету недалеко. 10. Наша річка не

364