Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Repetitor pravopys Kovtiuh_ (1).pdf
Скачиваний:
1095
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
8.17 Mб
Скачать

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ліки від нудьги. 6. Після першого гола́ гра стала менш цікавішою. 7. Найяскравіший глечик виявився найбільш порожнім. 8. Бабусина смородина була більш кислуватіша, ніж наша. 9. Правий берег річки менш крутіший, ніж лівий. 10. Хмаринка, із-за якої виходило сонце, була ніж- но-рожевіша, порівняноізсусідніми. 11. ПаулоКоельо— одинізсамих популярнихписьменниківсучасності. 12. Злочинцязасудженодовищої міри покарання. 13. Це наш кращий студент.

Діти! Запишіть у зошити імена найвизначніших, на вашу думку, людей, — сказав учитель. Згодом він запитав:

Скільки вже ти написав, Андрійку?

Десять. Лишився ще один — воротар…

§ 29. Відмінювання числівників

Числівник — самостійна частина мови, що вказує на кількість предметівабоїхпорядокприлічбійвідповідаєнапитання: с к і л ь к и? к о т р и́й?

За значенням числівники поділяються на кількісні й порядкові́. Кількісні числівники називають кількість предметів і відповіда-

ють на питання с к і л ь к и? Вони поділяються на:

а) власне-кількісні (називають кількість окремих предметів):

одинадцять́ , чотирнадцять́ , тисяча шістсот сорок вісім, сто двадцять, трильйон, квадрильйон, два, тридцять сім, двісті дев’ять;

б) дробові (називають кількість частин предмета): півтора, півтори, півтораста (останній за значенням зараховується до дробових),

дві десятих, сім дванадцятих, п’ять цілих вісімнадцять сотих;

в) збірні (називають кількість сукупних предметів): двоє, обидва,

троє, четверо, дванадцятеро, десятеро, восьмеро, вісімнадцятеро;

г) неозначено-кількісні (указують на приблизну кількість): багато,

мало, чимало, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, стонадцять, кількасот, стонадцятеро, кільканадцятеро.

Порядкові́числівники вказують на порядок предметів при лічбі й відповідають на питання к о т р и́й? За своєю формою вони близькі до

275

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

прикметників: тристадев’ятнадцятий, сьомий, перший, третій, восьмисоттисячний, стотридцятисемимільйонний, сотий, сорок четвертий.

За будовою числівники поділяються на прості, складні та складені. Прості у своєму складі мають лише один корінь: один — десять,

сто, сорок, тисяча, нуль, мільйон, мільярд, обоє, двоє, троє, четверо, п’ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, двійко, трій-

койпод., неозначено-кількіснічислівники: кілька, декілька, багато, не-

багато, мало, чимало, немало.

Числівники, що записуються одним словом, але мають два коре-

ні чи більше, називаються складними: одинадцять — дев’ятнадцять, двадцять, тридцять, п’ятдесят — дев’яносто, двісті — дев’ятсот, півтораста, кількадесят, кількадесятеро, кількасот, кільканадцять, стонадцять, обидва, обидві, одинадцятеро — дев’ятнадцятеро, двадцятеро, тридцятеро, двохсоттисячний, десятимільйонний, трьохсотмільярдний, а також півтора, півтори, півтораста.

Примітка. Деякі вчені компоненти -надцять і -дцять, що входять до складу назв другого десятка, десятків (двадцять, тридцять) і не- означено-кількісних числівників (кільканадцять, стонадцять), у сучасній українській мові визначають як суфікси й відносять зазначені числівники до розряду простих. У шкільній практиці всі числівники за будовою поділяються на прості та складені. До простих зараховують ті, що записуються одним словом.

Складенічислівникиутворюютьсякількомаокремимисловами(два ібільше): дев’ятсоттридцятьчотири, чотиристадев’яностовісім, тисяча вісімсот сорок сьомий, мільйон п’ятсот чотирнадцять тисяч сімсотдвадцятьтри; дробовічислівники: однасьома, п’ятьшістнадцятих, вісім цілих п’ятнадцять сорок третіх, сімнадцять цілих дві десяті.

Відмінювання числівників

Заслуговуєнаувагупитанняпрокількістьвідмінківучислівниках. Хочупозиціїкличноговідмінка числівникивживаютьсяпорівнянорідше, ніж інші частини мови, проте це не дає підстав для заперечення семичленної відмінкової системи, зокрема наявності кличного відмінка.

276

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Пор. використання кличного відмінка в іменниках, прикметниках, числівниках та прикметникових займенниках: — Дядечку, пане Маляре! Ваша ікона плаче… (Р. Скиба). Ріко висока, будь мені зелена (Р. Скиба). Двіберези, нешумітьзавікном. Десятеромалюків, сідайте мерщій на карусель. Не «вмирай», мій друже, бо поети — рідкісні птахи на цій землі… (В. Могилюк).

І. Кількісні числівники

1.Числівник один відмінюється за родами, числами та відмінками, як займенник той (подібно до відмінювання прикметників).

Від-

 

Однина

 

Множина

мінки

чоловічий рід

середній рід

жіночий рід

 

 

 

 

 

Н.

один́

одне,́одно́

одна́

одні́

Р.

одного́

одного́

однієї́/-ої́

одних́

Д.

одному́

одному́

одній́

одним́

З.

як у Н. чи Р. в.

одне,́одно́

одну́

як у Н. чи Р. в.

О.

одним́

одним́

однією́/-ою́

одними́

М.

на одному́/-ім́

на одному́/-ім́

на одній́

на одних́

Кл.

як

у

Н. в.

як у Н. в.

Примітка. У висловах один́до одного́ , один́одного́ , один́одному́ один́одним́ , один́по одному́ , усі до одного́ , ні одного́ , ні одному́ й под.

наголос у словах одного́ , одному́ , одній́ і т. д. — на першому складі.

2.Числівники два, три, чотири, кілька, багато та всі збірні відмінюються за зразком числівника два, який частково змінюється за родами: для чоловічого й середнього роду існує спільна форма й окрема — для жіночого роду. Збірні числівники п’ятеро й далі в непрямих відмінках мають тільки вторинні дублетні форми однокореневих власне-кількісних числівників, проте в О. в. засвідчуються дублетні форми. У збірних числівниках у непрямих відмінках суфікс -ер(о) відпадає.

277

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Числівникичотири, четверо, багатов О. в. маютьзакінчення-ма. Числівник обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках має форми обох,

обом, обома.

Від-

Власне-кількісні

Неозначено-

Збірні

мінки

 

 

 

кількісні

 

Н.

два, дві

три

чотири́

кілька́

п’ятеро́

Р.

двох

трьох

чотирьох́

кількох́

п’ятьох́

Д.

двом

трьом

чотирьом́

кільком́

п’ятьом́

З.

= Н. чи Р.

= Н. чи Р.

= Н. чи Р.

= Н. чи Р.

п’ятьох́

О.

двома́

трьома́

чотирма́

кількома́

п’ятьма,́

п’ятьома́

М.

на двох

на трьох

…чотирьох́ …кількох́

…п’ятьох́

Кл.

як

у

Н. в.

як у

Н. в.

3.Числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканад-

цять, кількадесят відмінюються як п’ять, причому в кожному непрямому відмінку — дві дублетні форми.

Увага! У числівниках на -десят п’ятдесят — вісімдесят відмі-

нюється тільки друга частина (на відміну, наприклад, від російської мови, у якій такі числівники змінюються в обох частинах): п’ятдеся-

тьома, шістдесятьох, сімдесятьом, вісімдесятьма тощо.

Н.

п’ять

сім

 

вісім́

шістдесят́

 

Р.

п’яти,́п’ятьох́

семи,́сімох́

восьми,́вісьмох́

шістдесяти,́

 

шістдесятьох́

 

Д.

п’яти,́п’ятьом́

семи,́сімом́

 

восьми,́

шістдесяти,́

 

 

вісьмом́

шістдесятьом́

 

 

 

 

 

 

З.

п’ять / п’ятьох́ сім / сімох́

вісім́ / вісьмох́

шістдесят́,

 

шістдесятьох́

 

О.

п’ятьма,́

сьома,́сімома́

вісьма,́

шістдесятьма,́

 

п’ятьома́

вісьмома́

шістдесятьома́

М.

на п’яти,́

на семи,́

 

на восьми,́

… шістдесяти,́

 

на п’ятьох́

на сімох́

 

на вісьмох́

шістдесятьох́

Кл.

як у

Н. в.

 

як у

Н. в.

 

278

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

4.Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім Н. та З.,

мають закінчення -а: сорока, дев’яноста, ста.

5.У складних числівниках — назвах сотень — від двохсот до дев’я- тисот, а також кількасот змінюються обидві частини: перша як числівник два або п’ять (причому в числівниках із першим компонентом від п’яти до дев’яти в О. в. вживаються дублетні форми), друга — як іменник місто в множині. Обидві частини складних числівників на позначення сотень пишуться разом.

Примітка. У числівниках двісті — чотириста в З. в. вживається

форма, однакова з Н. в., якщо сполучається числівник із назвами неістот (бачу триста гривень), і форма, тотожна словоформі Р. в., якщо числівник уживається з назвами істот (бачу трьохсот ліцеїстів). У числівниках п’ятсот — дев’ятсот у З. в. функціонує форма, тотожна формі Н. в.

Н.

триста́

вісімсот́

Р.

трьохсот́

восьмисот́

Д.

трьомстам́

восьмистам́

З.

Н. або Р. в.

вісімсот́

О.

трьомастами́

вісьмастами́, вісьмомастами́

М.

на трьохстах́

на восьмистах́

Кл.

як у Н. в.

як у Н. в.

6.Числівник тисяча відмінюється як іменники І відміни жіночого роду мішаної групи (остача), мільйон, мільярд — як іменники ІІ відміни чоловічого роду твердої групи (павільйон), числівник нуль — як іменник ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи (циркуль).

7.У складених кількісних числівниках відмінюється кожен компонент за відповідним зразком простого чи складного числів-

ника: тисяча сімсот двадцять один, тисячі семисот двадцяти (двадцятьох) одного,… тисячею сьомастами (сімомастами) двадцятьма (двадцятьома) одним, на тисячі семистах двадцяти (двадцятьох) одному (однім). Причому якщо для час-

тини компонентів характерні дублетні форми, то вибираються

279

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

однотипні, наприклад: шістдесятьма сьома або шістдесятьома сімома; двадцяти п’яти або двадцятьох п’ятьох.

8.У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний власне-кількісний числівник, а знаменник — як порядковий у множині (тобто як прикметник у формі множини), крім дробових із чисельником — одна: одна шоста, одна десята, одна тисячна,

одна мільйонна.

Якщо непрямим відмінкам власне-кількісного числівника, що є чисельником дробу, властиві дублетні форми, то в дробовій назві надається перевага першому варіантові форм: у Р., Д. й М. в. — формі на

-и(п’яти, шести), в О. в. — формі на -ма(п’ятьма, шістьма); З. в. чи-

сельника дробових числівників збігається з Н. в. (за винятком дробів із чисельником одна: одну четверту, одну двадцяту, одну соту і т. д.).

Увага! Після чисельника дві, три, чотири знаменник переважно ставитьсяуформіН. в. мн., апісляп’ятьібільше— уформіР. в. мн.: дві дев’яті (частини), три сьомі (частини), чотири десяті (частини); шість дев’ятих (частин), п’ять сьомих (частин), дев’ять десятих (частин).

Н.

одна́восьма́

одинадцять́

сотих́

Р.

однієї́восьмої́

одинадцяти́

сотих́

Д.

одній́восьмій́

одинадцяти́

сотим́

З.

одну́восьму́

одинадцять́

сотих́

О.

однією́восьмою́

одинадцятьма́сотими́

М.

на одній́восьмій́

на одинадцяти́ сотих́

Кл.

як у Н. в.

як у Н. в.

9.Слова половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як звичайні іменники, бо відносяться до цієї частини мови, а не до числівників, хоча й позначають частину від цілого.

ІІ. Порядкові числівники

1.Порядко́ві числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники: третій — як прикметники м’якої групи, усі інші — як прикметники твердої групи.

280

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

2.У складених порядко́вих числівниках змінюється лише останнє слово: тисяча сімсот двадцять перший, тисяча сімсот двадцять першого, тисяча сімсот двадцять першим, на тисяча сімсот двадцять першому (першім), тисяча сімсот двадцять першу, тисяча сімсот двадцять перше.

ІІІ.Незмінювані числівники

1.Серед числівників за відмінками не змінюються неозначено-кіль-

кісні: мало, немало, чимало (прислівники достатньо, досить

у ролі неозначено-кількісних числівників) та дробові: півтора, півтори, півтораста, пів. Останній має обмежене вживання у виразах типу о пів на шосту, пів сучасного Києва.

2.Незмінюваними є також збірні числівники з іменниковими фор-

мантами -к(о), -ечк(о): двійко, двієчко, трійко, трієчко, четвірко, п’ятірко та інші.

Увага! Вивчіть українською мовою відповіді на питання

Котра́година?

01.00– перша година

02.15 – чверть на третю (п’ятнадцять хвилин на третю) 03.30 – пів на четверту 04.45 – за чверть п’ята (за п’ятнадцять хвилин п’ята)

06.00 – шоста година (шоста година ранку)

18.00 – вісімнадцята година (шоста година вечора)

02.00 – друга година (друга година ночі) 14.00 – чотирнадцята́ година (друга година дня) 05.03 – три хвилини на шосту 07.20 – двадцять хвилин на восьму

08.35 – за двадцять п’ять хвилин дев’ята 09.49 – за одинадцять́ хвилин десята

Офіційне позначення часу

10.07 – десята година сім хвилин

16.54 – шістнадцята година п’ятдесят чотири хвилини

281

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Вправа 89

Запишіть числівники в поданих реченнях словами, указавши відмінок та можливі дублетні форми.

І. Над мозаїками Софії Київської — перлини світового мистецтва — працювала артіль з 8 художників. Один майстер за робочий день міг викласти смальтою від 1,36 до 3,75 квадратного метра. Уся площа була заповнена впродовж 3 років. Проте з первісних 640 квадратних метрів мозаїки на сьогодні лишилося біля 260. Надзвичайно розмаїта палітра використаних тонів і відтінків. У смальті синього ультрамаринового кольору можна розрізнити близько 9 відтінків — від темно-синього до блакитного. Смальта синього кольору вирізняється 5, а синій колір індиго — 7 відтінками. Група зелених кольорів нараховує 35 відтінків! Усього ж київські мозаїки відзначаються 18 основними кольорами із 143 відтінками. Окрему групу становлять золоті й срібні смальти 25 відтінків — усього 168 (За Д. Степовиком).

ІІ. 1. 1621 року (35) тисячне польське військо підійшло до Дністра й розташувалося навпроти Хотина. В Османії на той час кількість війська, за різними джерелами, становила від 300 до 500 тисяч чоловік. Сюди ж у район Хотина прибув і Сагайдачний із 40 000 козаків (За Р. Ратушним). 2. «Реєстр всього війська Запорозького» складено в середині XVII століття, але на його 359 пожовклих сторінках світло-ру- дий атрамент [застар. — чорнило] закарбував надзвичайно широку й розмаїту інформацію про духовний і матеріальний спосіб життя українського народу ще дохристиянської доби (За Я. Дзирою). 3. Рукопис ХІХ століття «Меморандум лікаря І. Буяльського» на 275 сторінках містить близько 1000 рецептів для лікування нервових, шкірних, очних та інших хвороб (За Ю. Чайковським). 4. Лимон — теплолюбне вічнозелене деревце заввишки до 3–5 метрів, що має квітки з 4–8 відігнутими пелюстками (Із журналу). 5. Малі річки та струмки України народжують від 60 до 80 % нашого водного багатства (За А. Топачевським). 6. Вагова одиниця соняшникової олії за поживністю дорівнює 8 ваговим одиницям картоплі, 4 — хліба, 2–3 — цукру (М. Іншин). 7. У червні 1917 року склад Центральної Ради було представлено 212 селянами, 132 солдатами, 100 робітниками — усього 586 особами.

282

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

8.Найповніший каталог зірок, опублікований не так давно в США, містить координати та інформацію про яскравість 18 819 291 зірки.

9.Найбільші шишки, що досягають 66 см у довжину, ростуть на цукрових соснах. 10. Щоб не провалюватися при ходьбі по пухкому снігу, пінгвіни лягають на живіт і, відштовхуючись крилами й лапами від снігу, ковзають по ньому зі швидкістю до 25 км/год. 11. Легше 10 [Д. в.] подарувати, чим в 1 [ч. р., Р. в.] попросити (Народна творчість).

ІІІ. 1. У російській мові близько 500 000 слів, проте найбільш уживаних — від 2000 до 2500. 2. Пушкін, великий знавець і майстер російської лексики, використовував близько 21 197 слів. 3. У випускника середньої школи словниковий запас складає від 1500 до 4000 слів, людина з вищою освітою користується 8000 слів. 4. Древні малюнки — сцени боротьби — на стінах печер, напевно, одне з найперших згадувань про спортивні змагання, їм близько 4700 років; до олімпійської програми боротьба включена із 708 року до нашої ери. 5. Керує шкільним лісництвом рада із 17 чоловік, яку очолює голова (А. Григоренко). 6. Маніфест журналістів з приводу політичної цензури був підписаний спочатку 50 київськими журналістами (З газети). 7. Книга Пауло Коельо «Алхімік» стала улюбленою для сильних світу цього та простих людей у 117 країнах світу. 8. Протягом (кількасот) років світ не шкодує добірних, теплих епітетів, коли мова заходить про українську пісню і її становище у світі (Г. Нудьга). 9. (5) стоповий ямб, мов з міді литий, 2 з 4, 2 з 3 рядків куплети, Пов’язані в дзвінкі рифмові сплети, — Лиш те ім’ям сонета слід хрестити (І. Франко). 10. Це було ніби якимось протестом проти того, що протягом 24 годин він і рісочки не мав у роті (Я. Гашек; перекл. Масляка). 11. Заробив у пана плату — з 4 дощок хату! (Народна творчість).

Вправа 90

Провідміняйте числівники, записавши всі можливі дублетні форми, зверніть увагу на наголошування.

80, дванадцятеро, 647-й, обидва, 800, багато, нуль, 1657, кільканад-

цять, кількасот, кількадесят, півтора, 548, 14, 9/10, 365 711 974, 8/100, 3 18/32, мільярд, більйон.

283

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Вправа 91

Поставте подані числівники у відповідних відмінках, зазначте можливі дублетні форми.

431 — О. в., 615 — Р. в., 879 567 000 — Д. в., 278 000 000-й — М. в., 934 000-й — Р. в., 704 398 — О. в., 114 — Д. в., 349 000 000 000-й — М. в., 1 519 — Р. в., 770 — О. в., 990 — М. в., 440 — Д. в., 63 4/7 — О. в., 2 000-й — М. в.

Вправа 92

Перепишіть речення, запам’ятайте, як правильно вживати конструкції при визначенні часу доби (дня та ночі) в українській мові. Чи всі вони відповідають літературній нормі?

І. 1. Глянув на годинник — уже за двадцять друга, додому лишилось близько години їзди (Є. Гуцало). 2. Зараз десята година вечора, а я тільки що з контори (М. Коцюбинський). 3. Була тільки п’ята година, а навкруги вже зовсім сутеніло (О. Гончар). 4. Вже минула ніч, годинник показав десяту годину ранку (М. Трублаїні). 5. До першої години сиджу за столом, обідаю і за обідом читаю газети (М. Коцюбинський). 6. Вранці прокидаємось близько десятої години (Леся Українка). 7. Кінчаємо роботу о третій годині (М. Коцюбинський). 8. Уночі він о другій годині по панелі задумано йшов (В. Сосюра). 9. Збори почнуться о чверть на шосту годину вечора й триватимуть приблизно до восьмої. 10. Завтра об одинадцятій в Павловському парку (Із журналу).

ІІ. 1. Вже й одинадцята година — баба не йде (М. Коцюбинський). 2. Московський поїзд мав прибути до Петрограда о десятій, але вночі зірвалася хуртовина, а дороги не розчищали, і паровоз, важко чахкаючи, зупинився в полі (В. Кучер). 3. На світанку, дев’ятого січня о десятій годині тридцять хвилин, почалась артилерійська канонада і тривала дві години (Григорій Тютюнник). 4. В своєму відділі вона з’явилася перша, бо було ще тільки за чверть дев’ята, а співробітники, крім самого зава, сходились звичайно майже одночасно за п’ять хвилин до початку роботи. 5. О десятій з половиною рівно він з’явився — високий, з великим чолом, з сивиною на скронях, колишній красун, зразковий

284

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]