ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

§ 51. Складне речення. Розділові знаки в складносурядному реченні

Складне речення — це речення, що має дві й більше граматичні основи, складається з двох і більше простих частин, між якими існують змістові зв’язки, виражені лексично, граматично та інтонаційно.

Складні речення за характером зв’язку між частинами поділя-

ються на сполучникові та безсполучникові. Сполучникові речення у свою чергу поділяються на складносурядні та складнопідрядні.

Складносурядні — це такі складні речення, частини яких рівноправні за змістом і поєднуються в єдине граматично-смислове ціле за допомогоюінтонації тасуряднихсполучників (див. § 38 прокласифікацію сурядних сполучників).

1.Найчастіше між частинами складносурядного речення ставиться кома: Верби сплакували листом, і золоті сльози гнало за водою (Григір Тютюнник). Сонце впало за гору, але надворі ще довго стояв тихий світ (І. Нечуй-Левицький). Дніпро ще не зовсім звільнився від криги, проте навігація почалася. Слова ласкаві, та думки лукаві (Народна творчість). І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото (Л. Костенко). Чи то війнув снігами небосхил, Чи то так сумно розкричалась галич (Г. Світлична).

Увага! Перед неповторюваним розділовим сполучником або, чи

кома найчастіше ставиться: Річка відбігала від шляху, або дорога на-

ближалася до звивистих берегів. Не варто плутати такі речення з поширеними простими, у яких одиничний розділовий сполучник з’єднує одноріднічлениречення йкомапереднимнеставиться: Річка відбігала від шляху або наближалася до нього звивистими берегами.

Примітка. Кома не ставиться між частинами складносурядного речення, якщовонипоєднуютьсянеповторюванимєднальнимсполучником і (й), та (=і), рідше — одиничним розділовим або, чи в таких випадках:

І. Якщо дві частини спільно мають:

а) другорядний член речення, найчастіше — обставину:

А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава (В. Сосюра). На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Л. Смілянський);

485

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

б) видільну чи вказівну частку, вставне слово: Лиш трава нам заграє і вітер затрубить. Отже, ви підете копати буряки або ми не заплатимо вам за календарний місяць; в) спільну підрядну частину: Зеленіли луги і цвіло розмаїття квітів там, де лише нещодавно було чорно від поораної снарядами землі. Коли в середині третього тисячоліття до нашої ери клинопис (особливий вид письма) почали пристосовувати до своєї мови аккадці, тобто вавилоняни й ассирійці, то система письма зазнала ще більших змін і багато знаків, зберігши своє значення, набули й но-

вого вже від аккадських слів (За З.Єрмаковою);

г) дві підрядні однотипні частини, що мають спільну голо-

вну: Є обставини, що задаються наперед і про які слід говорити (З газети). Нечуйвітер має звичку до схід сонця вставати, коли на цих водах ще стеляться сиві тумани і всюди по низинах роса, як вода… (О. Гончар).

ІІ. Якщо дві частини однотипні:

а) обидві називні: Безодня й зойк. Гопак і регіт (М. Бажан). Біль чи смуток;

б) обидві безособові з подібними головними членами: Туж-

но і лячно. Не їсться й не спиться. Роботи не вистачає чи здібностей бракує.

Примітка. Якщо головні члени такого речення не однорідні за значенням, за способом вираження головних членів, тоді кома ставиться: Надворі моросить, і зовсім не хочеться займатися серйозними справами;

в) обидві частини питальні або спонукальні: Хто твої батьки і де ти живеш? Вийди на шлях і прямуй до мети;

г) обидві частини окличні: Яка природа буйноцвітна і як вирує скрізь життя!

2.Між частинами складносурядного речення ставиться крапка з комою, якщо вони далекі за змістом, дуже поширені, мають у своєму складі інші розділові знаки, при цьому достатньо й однієї з трьох умов: Все зраділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний).

486

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

3.Якщо дві частини складносурядного речення протиставляються, позначають різку зміну подій або друга є ніби наслідком першої,

тоді ставиться тире: Сім год мак не родив — і голоду не було (Народна творчість). Цілковита невідомість поглинала мене — і це було безмежно тужно і лячно (Ю. Смолич). Минуло три роки — і Франка оддали в гімназію (М. Коцюбинський). Він зламав калиновий кетяг, зірвав кілька ягідок, поклав до рота — й по обличчю пробігла відразлива судома (Є. Гуцало).

Вправа 163

Перепишіть, за допомогою правил поясніть пунктограми.

І. 1. Відберіть у народу все — і він усе зможе повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше уже не створить її (К. Ушинський).

2.Ненавидь і люби — І варто буде жити чи вмирати! (О. Теліга).

3.Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею! (В. Сосюра). 4. Летів крізь вітер мій велосипед, і навкруги була пора щаслива (Л. Горлач). 5. Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар). 6. Тече ріка турбот щоденних; і кожен день — за щастя бій (В. Близнець). 7. Крутнувся грудень сиво над дубами — і затремтів, снігами повнячись, багрець (М. Стельмах). 8. Убогість слова — це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної «товстошкірості» (В. Сухомлинський). 9. Біля ґанку товпилась чимала юрба чоловіків і стояли дві брички (А. Головко). 10. Громи стрясають луки-перелуки, і дощ між небом і землею струни сріблясто напинає на вітрах, і чорні хмари навівають страх (М. Луків).

ІІ. 1. Часом качка в повітрі дзвенить, чи кажан проти місяця грає (Л. Глібов). 2. То сонечко пече, то вітер його пхає (Панас Мирний). 3. Розпитали, порадились, та й за старостами пішов Марко (Т. Шевченко). 4. Чи то волошковий вінок цвіте навкруг, не одцвітає, чи то тракторів легкий димок у далеч вітер заплітає (М. Нагнибіда). 5. То не хвилі котить вітер, не розбурхались моря — то шумить по всьому світу славне ім’я Кобзаря (В. Лагода). 6. Часом у блакитній вишині

487

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

пропливала біла хмара або пролітала пташина (А. Шиян). 7. Незабаром ліс обірвався, і вони спинилися на краю високої кручі (Я. Баш). 8. Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя — це злочин (М. Коцюбинський). 9. Сніг ще лежав на землі товстим шаром, та весна вже готувалася переможницею пройти по землі (О. Бойченко). 10. То іволга у пісні їх дзвенить, то хлопчик, друзів кличучи, свистить, то соловейко розсипає трелі, то колесо немазане скрипить (М. Рильський).

Вправа 164

Перепишіть, розставляючи розділові знаки, поясніть пунктограми за допомогою правил. Чи можливі варіанти?

І. 1. Тут було просторо і не дзижчали кулі (В. Малик). 2. Українська мова для мене — це море, в якого немає дна й берегів і яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити межі при пізнанні її феномена… В неї рухомий наголос і її важко ввібрати в канонічні форми граматичних догм, бо вона жива, мінлива, плинна і неодновимірна (В. Шевчук). 3. А коли відлетять в далину журавлі І зів’яну десь квіткою в житах волошковою, То калина червона на могилі моїй Буде вічно співати — українською мовою… (Є. Лещук). 4. Дощик перестав і все навколо запахло, посвіжішало, заблищало (Григір Тютюнник). 5. Здалеку ллються довгі-довгі кінцеві ноти пісні і мені сумно, солодко, тужно від них (В. Винниченко). 6. Якщо поглянеш з якого-небудь пагорба вдалину і побачиш далеко на обрії ліс, то цей ліс обов’язково здається синім. 7. Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом (В. Сосюра). 8. Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (А. Головко). 9. Чого світання так ясніє в небі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах). 10. На узліссі і на галяві з’явився перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава (Леся Українка).

ІІ. 1. Ніч темніє і ясніють зорі (Леся Українка). 2. Здавалося і мати нишком плаче і батько тихо говорить. 3. Спустився вечір і одразу похолоднішало (О. Гончар). 4. У ранковому садку або тихо падає роса з дерев або починають свої віртуозні пасажі солов’ї. 5. Фронт мовчав чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар). 6. На ранок рушився вітер і небо

488