
- •ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ
- •Як самостійно користуватися посібником
- •Схема аналізу помилок, допущених у диктанті
- •Методика проведення диктанту
- •ЛІТЕРАТУРА
- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •§ 2. Орфоепія
- •§ 3. Графіка. Алфавіт
- •§ 4. Орфографія. Принципи української орфографії
- •§ 5. Чергування та правопис голосних
- •§ 7. Правопис ненаголошеного [о]
- •§ 8. Розрізнення [и] та [і]
- •§ 9. Розрізнення [а] та [о]
- •§ 10. Прикметникові суфікси -ов-, -ев- (-єв-)
- •§ 11. Чергування приголосних
- •§ 12. Правопис приголосних
- •§ 13. Уподібнення приголосних
- •§ 14. Зміни приголосних при словотворенні
- •§ 15. Спрощення в групах приголосних
- •§ 16. Уживання м’якого знака
- •§ 17. Уживання апострофа
- •§ 18. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних звуків
- •§ 19. Уживання великої букви
- •§ 22. Правила переносу
- •§ 23. Правопис слів іншомовного походження. Українська латиниця
- •§ 24. Передача слов’янських власних назв українською мовою
- •§ 25. Правила милозвучності української мови
- •§ 26. Морфологія. Особливості відмінювання іменників
- •§ 27. Чоловічі та жіночі імена по батькові
- •§ 28. Творення ступенів порівняння та особливості відмінювання прикметників
- •§ 29. Відмінювання числівників
- •§ 30. Зв’язок числівників з іменниками
- •§ 31. Написання числівників і відчислівникових слів
- •§ 32. Особливості відмінювання та правопису займенників
- •§ 33. Правопис дієслів
- •§ 34. Дієприкметник і форми на -но, -то
- •§ 35. Дієприслівник як незмінювана форма дієслова
- •§ 36. Правопис прислівників
- •§ 37. Правопис та особливості вживання прийменників
- •§ 38. Правопис сполучників
- •§ 39. Написання часток
- •§ 40. Правопис часток не та ні
- •§ 41. Написання вигуків та звуконаслідувальних слів
- •§ 42. Пунктуація. Розділові знаки в кінці речення
- •§ 43. Узгодження підмета з присудком
- •§ 44. Тире між підметом і присудком
- •§ 45. Тире на місці пропущеного члена речення та між різними членами речення
- •§ 46. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •§ 47. Розділові знаки при відокремлених членах речення
- •§ 48. Розділові знаки при уточнювальних членах речення
- •§ 50. Розділові знаки при конструкціях з як, мов, наче
- •§ 51. Складне речення. Розділові знаки в складносурядному реченні
- •§ 52. Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •§ 54. Складні синтаксичні конструкції. Період
- •§ 55. Розділові знаки при прямій мові та діалозі
- •§ 56. Заміна прямої мови непрямою
- •§ 57. Розділові знаки при цитатах та виразах і словах, узятих із чужого словника чи вжитих в іронічному або іншому значенні
- •§ 58. Орфографічно-пунктуаційний аналіз речення (тексту)
- •ТЕКСТИ ДИКТАНТІВ
- •1. Мові — державний захист
- •2. На олтар нашої пам’яті
- •3. Живи, Україно!
- •4. Українська душа
- •5. У пошуках істини
- •6. На схід сонця
- •7. Тайга
- •8. Стан невагомості
- •9. Мелодії літнього поля
- •10. Україна
- •11. Материнська рідна мова
- •12. Візит до Праги
- •13. Ведмідь-гора
- •14. Горо́д
- •15. Гроза
- •16. Славні зими
- •17. Каштани
- •18. Весняний ліс
- •19. Спогад далекої юності
- •21. До вчителя
- •22. Учитель словесності
- •23. Десять Не Можна
- •24. Гіперздібності і «пасинки школи»
- •26. Наймогутніший оберіг нашого народу
- •27. Колір мови

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ЗАГСу ретельного обліку не вели, медики не встигали реєструвати факти смертей, неопізнаних померлих ховали у ровах десятками тисяч (З посібника). 7. — Цей підлеглий не підбивав під мене клинці, не говорив, що в нього все гурчало б дні й ночі, аби він став директором МТС? (М. Стельмах). 8. У резолюцію ПАРЄ (Парламентська Асамблея Ради Європи) було внесено ініційовану українцями поправку, яка стосувалася політичного тиску з боку Адміністрації Президента (З газети). 9. 9 грудня 1917 року генеральний секретар військових справ УНР С. Петлюра направив телеграму до призначеного РНК головнокомандуючим військами М. Криленка з протестом і вимогою звільнити представників українських фронтових та армійських рад, заарештованих більшовицькими ревкомами (З посібника).
Вправа 62
Випишітьзперіодичнихвидань20–30 реченьзабревіатурами, з’я- суйте, як вони розшифровуються, користуючись словником. Зверніть увагу на правопис у скороченому та повному вигляді.
Вправа 63
З підручників, посібників, додаткової літератури з математики, фізики, хімії тощо, а також із вступних статей чи передмов до словників та енциклопедій випишіть різні умовні скорочення, з’ясуйте їх значення та особливості написання.
Учень приніс у кінці року табель з поганими оцінками, дає його батькові й каже:
— Знаєш, тату, мені чомусь уже не хочеться їхати в туристичну подорож… Та й велосипед, що ти обіцяв, ні до чого…
§ 22. Правила переносу
Варто пам’ятати, що перенос слів з рядка в рядок, поділ на склади та морфемна будова (морфеми — значущі частини слова: корінь,
179

Ковтюх С. Л.
РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)
префікс, закінчення, суфікс тощо) — це різні явища, які лише частково взаємозалежні чи збігаються й кожне регламентується окремою системою правил. При переносі слово ділиться на дві частини, тому, щоб показати всі можливі варіанти переносу, слово необхідно записувати стільки разів, скільки цих варіантів існує. Наприклад: мо-локо, моло-ко, а не мо-ло-ко. Орфографічні правила переносу, на відміну від фонетичних правил складоподілу, більш послідовно враховують морфемнубудовуслова. Наприклад, професорП. П. Чучкавважає, що не потрібно ставити правила переносу слів із рядка в рядок у зв’язок із морфемною будовою слова, бо це лише техніка письма. Серби та хорвати всю цю премудрість викладають в одному правилі. Правила переносу закріплені четвертим виданням «Українського правопису». Порівняно з попередніми виданнями ці правила дещо спростилися, але частина викладачів та вчителів іноді вимагає дотримання старих рекомендацій і навіть вважає помилковим, наприклад, порушення при переносі межі префікса та кореня. У підручнику І. П. Ющука «Практикум з правопису української мови» в таких випадках подається подвійний перенос: ви-йшов і вий-шов. При цьому автор зазначає, що краще не спотворювати зміст слова й переносити на-гляд, про-мчати (а не наг-ляд, пром-чати). На його думку, другий варіант є небажаний, хоч помилковим його вважати не можна. Таким чином, нижче подаються обов’язкові правила переносу, яких необхідно дотримуватися, бопорушенняїхкваліфікується якорфографічна помилка. Крім того, осібно виділено рекомендаційні правила переносу, дотримання яких є не обов’язковим (це не помилка, бо що не заборонено — тедозволено), алевикористанняцихправилзасвідчитьВашудодаткову лінгвістичну обізнаність, яка виходить за межі традиційного підручника. Трапляється, що іноді вимагають у випадку переносу на місці дефіса в складних словах, переносити його (дефіс) у наступний рядок. Ця вимога безпідставна, бо такого правила немає, якщо необхідно здійснити перенос на місці дефіса, то два знаки — переносу й дефіс — зливаються в один на попередньому рядку: ясно-фіолетовий,
музично-танцювальний, пів-Полісся тощо.
180

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
І. Орфографічні (загальні) правила переносу
1.Слова з одного рядка в другий переносяться за орфографічними складами: мо-лодий, моло-дий; пе-рехід, пере-хід; мо-ре. Одна буква не залишається й не переноситься, хоча може становити фонетичний склад. Тому слова олія, моя, алея, мию, юний переносити не можна.
Дві букви на позначення голосних звуків переносити можна: ае-
родром, ае-робус, ае-робіка, іо-носфера, іо-нізувати. Подібно пе-
реносяться слова мо-єю, мрі-єю, ши-єю.
2.Не розриваються при переносі букви дж (де і же), дз (де і зе), що позначають один звук, тобто відносяться до кореня: кукуру-дза,
хо-джу, ґу-дзик, во-джу, по-дзвонити.
Якщо ж літера д (де) належить до префікса, а з (зе) чи ж (же) до кореня, тобто ці букви позначають два різні звуки, то при переносі вони розриваються: під-земний, під-живити, перед-жнивний, надзвуковий.
3.М’який знак і апостроф при переносі залишаються на попередньому рядку (не відокремлюються від попередньої літери), якщо на цій межі можливий перенос: гайдамаць-кий, молоть-ба, кіль-
це, винось-те, пів’-яблука, Лук’-ян, роз’-їхатися, дит’-ясла.
4.При переносі складних слів не залишається в попередньому рядку початок другої частини слова, якщо він не становить складу:
західно-слов’янський (а не західнос-лов’янський), багато-звучний (а не багатоз-вучний), низько-продуктивний (а не низькоп-родук- тивний).
5.Не розриваються сполучення йо, ьо при перенесенні: ра-йон, Во-
роб-йов, ма-йор, подзьо-баний, крайньо-го, цьо-го.
6.Не можна розривати ініціальні абревіатури чи відокремлювати від них цифри: ЛАЗ-105, ООН, НАТО, ЮНЕСКО, ЗІЛ-111.
7.В усіх інших випадках при збігу кількох приголосних на стику морфем перенос довільний: брате-рство, братер-ство, бра-
терс-тво, братерст-во, май-стер, майс-тер, інтеліге-нтський, інтеліген-тський, інтелігент-ський, інтелігентсь-кий.
181

Ковтюх С. Л.
РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)
ІІ. Технічні правила переносу
1.Не можна відривати від прізвища при переносі ініціали або інші умовні скорочення: Л.І. Глібов (а не Л.І.// Глібов), акад. Іваненко (а не акад.// Іваненко), канд. техн. наук Ткачук (а не канд. техн. наук// Ткачук), п. Петрук (а не п.// Петрук).
Якщо імена, по батькові, звання, шанобливі звертання подаються повністю, то можна переносити: Тарас // Григорович Шевченко,
пан // Яковенко, професор // Сосновський.
2.Не відривають різного роду скорочень від цифр, до яких вони на-
лежать: 1998 р. (а не 1998 // р.), 300 га (а не 300 // га), 20 см3 (а не
20 // см3). Назви мір, подані повністю, переносити можна: 25 // кі-
лограмів, 50 // хвилин.
3.У наступний рядок не можна переносити граматичні закінчення, з’єднані з числами через дефіс: на 10-му поверсі (а не 10- // му),
22-а група (а не 22- // а), 5-й (а не 5- // й).
4.Не можна розривати умовні графічні скорочення типу і т. д.,
і т. ін., та ін., вид-во, т-во, ун-т.
5.Не можна в наступний рядок переносити розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку чи відкриті лапки.
ІІІ. Рекомендаційні орфографічні правила переносу
1.З двох однакових букв на позначення приголосних одна, як правило, залишається в попередньому рядку, інша переноситься в на-
ступний: тон-на, без-застережний, розріс-ся. Подвійний перенос допускається в словах, де подовження виникло внаслідок давньої асиміляції, тобто в деяких іменниках І відміни, іменниках середнього роду на -я ІІ відміни, в орудному відмінку однини перед закінченням -ю іменників ІІІ відміни: стат-тя і ста-ття, дозвіл-ля і дозві-лля, річ-чю і рі-ччю. Це поширюється й на похідні слова, утворені від іменників І та ІІ відмін: суд-дівство і су-ддівство, бо
суд-дя і су-ддя; гіл-лястий і гі-ллястий, бо гіл-ля і гі-лля, сміт-тє- провід і смі-ттєпровід, бо сміт-тя і смі-ття. Також у прислівниках зран-ня і зра-ння, попідвікон-ню і попідвіко-нню, навман-ня
182

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
і навма-ння, спросон-ня і спросо-ння, попідтин-ню і попідти-нню.
Два варіанти переносу допускаються в словах: Віннич-чина і Вінни-ччина, козач-чина і коза-ччина; бов-ваніти і бо-вваніти; пан-на і па-нна; віл-ла і ві-лла. Але в словах ви-ллю, не-ввічливий,
ново-введення дві літери переносяться в наступний рядок, бо з них починається корінь (у двох перших прикладах) та друга частина складного слова (в останньому).
Допускається подвійний перенос і в прикметниках із суфіксами -анн- (-янн-), -енн- та іменниках і прислівниках, утворених від них: незрівнян-ний і незрівня-нний, нескінчен-ний і нескінче-нний, нескінчен-ність і нескінче-нність, нескінчен-но і нескінче-нно. Але краще закон-ний, закон-ність, закон-но, бо дві однакові літери належать до різних морфем.
2.При переносі рекомендується не відривати початкову частину кореня, якщо вона не становить складу: на-вчання (а не нав-чання),
при-ймати (а не прий-мати), від-святкувати (а не відс-вяткува-
ти), розі-рваний (а не розір-ваний). При цьому можливий перенос:
розо-рати, зе-кономити, зо-браження, за-гітувати, тобто букву на позначення голосного звука від кореня при переносі можна відірвати.
3.Не рекомендується відривати кінцеву літеру на позначення приголосного звука односкладового префікса перед наступним приголосним кореня: пред-ставник (а не пре-дставник), без-сис- темний (а не бе-зсистемний), най-колоритніший (а не на-йко-
лоритніший). Якщо корінь після подібного односкладового префікса починається на голосний, то можливий подвійний пе-
ренос: без-іменний і бе-зіменний, без-аварійний і бе-заварійний, роз-охатися і ро-зохатися.
Кількаскладові префікси можна розривати: пе-ремогти і пере-мог-
ти, ро-зібрати і розі-брати, пе-ред’ювілейний і перед’-ювілейний, ан-тимонопольний і анти-монопольний, ар-хіважливий і архіважливий.
4.Рекомендується в попередньому рядку залишати букву й (йот),
якщо це можливо: лій-ка, трій-ка, край-ній, але при-йти.
183

Ковтюх С. Л.
РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)
Вправа 64
Переписуючи слова, позначте всі можливі варіанти переносу, окремо виділіть рекомендаційні випадки.
Зразок: Су-ддівство, суд-дівство, судді-вство, суддів-ство, суд- дівс-тво, суддівст-во.
І. Корінний, аудитор, підскочити, затримати, беззастережний, підзолистий, нововведення, високоавторитетний, яєчня, Вінниччина, пан’європейський, наймитування, перейти, східнояпонський, ядер- но-активний, шестигранний, розірваний, зустрічний, подзвонити, підзвітний, безаварійний, подзьобаний, аудиторія, підземелля, навчений, юний, розорати, приймати, багатоактний, надзвичайний, кольчуга, тер’єр, павільйон, об’єктивний, морозостійкий, віддзеркалення, передзбиральний, зовнішньоекономічний, погляд, третьокурсник, зображення, відсвяткувати, керівництво, індо-африкан- ський, відділення, засмучений, свіжоскошений, наддзьобувати, передзимовий.
ІІ. В. К. Винниченко, проф. Гнатюк, Лариса Петрівна Косач, на 10-му поверсі, 40 кубічних сантиметрів, учні 10-Б кл., 1999 р., 35 га, академік Білодід, 22 см3, 16 куб. см, і т. д., і т. ін., та ін., та інші, 29 %, студенти
12-ої групи, ХХ–ХХІ ст., 7–9 тт., 5 год 20 хв 40 с, 870 Дж, 25 Н, 600 Вт, 10 Гц, вид-во педун-ту, канд. філол. наук К. Г. Осадча.
Вправа 65
Подані слова поділіть на фонетичні склади, зробіть морфемний аналіз (розбір за будовою, Вам допоможуть словники: Полюга Л. М. Словник українських морфем. — Львів, 2001; Яценко І. Т. Морфемний аналіз. Словник-довідник. У 2-х т. — К, 1980– 1981, бажано використати традиційні позначки частин слова), виконайте всі можливі варіанти переносу з рядка в рядок.
Віється, поздоровлення, під’яремний, освітлюються, двокласний, відгримів, щілинний, сповіщаючи, вистуджувалися, виссаний, переймається, півстоліття, перев’язь, підігну, несплачений, ілюзія, запліччя, заокруглила.
184