За замовчуванням всі операції помічені прапорцями — це означає, що при проведенні документа «1С:Бухгалтерія 8 для України» сформує відповідні проводки в бухгалтерському і податковому обліку. Користувач може відмінити частину регламентних операцій, знявши відповідні прапорці, може відмінити операцію тільки для одного виду обліку, знявши тільки один прапорець.

Для виконання процедури завершення періоду в шапці документа слід вказати період (останню дату місяця) і організацію, відзначити необхідні регламентні операції і натиснути кнопку «ОК» — програма виконає всі необхідні розрахунки і сформує проводки. Послідовність виконання деяких регламентних операцій має принциповий характер. Тому якщо закриття місяця буде проведено за допомогою декількох документів «Закриття місяця», то слід дотримуватися того порядку, в якому розташовані регламентні операції в документі.

Довідки-розрахунки по завершальних операціях місяця

До складу «1С:Бухгалтерії 8» входить набір звітів «Довідки-розрахунки (меню «Операції» — «Регламентні операції» — «Довідки-розрахунки») », які призначені для:

•відображення розрахунків, пов'язаних з проведенням регламентних операцій по закриттю місяця

•створення облікової документації, що затверджує результати проведення регламентних операцій, запис яких проводиться при проведенні документа «Закриття місяця».

Довідки-розрахунки можуть бути сформовані з документа «Закриття місяця» (кнопка «Друк» у формі документа).

Довідка-розрахунок «Собівартість продукції і послуг»- формується після проведення регламентних операцій «Розрахунок і коригування собівартості продукції (послуг)» і відображає розподіл виробничих витрат на собівартість випущеної продукції і собівартість наданих послуг в місяці формування звіту.

Довідка-розрахунок «Розподіл непрямих витрат» формується після проведення регламентних операцій «Розрахунок і коригування собівартості продукції (послуг)» і відображає розподіл загальновиробничих і загальногосподарських витрат на витрати основного і допоміжного виробництва в місяці формування звіту.

Довідка-розрахунок «Калькуляція собівартості» формується після проведення регламентних операцій «Розрахунок і коригування собівартості продукції (послуг)». Друкарська форма звіту є обліковим документом, що затверджує склад витрат на виробництво випущеної продукції і надання послуг виробничого характеру в місяці

145

формування звіту, а також документом, що затверджує кількісні і грошові характеристики цих витрат.

Довідка-розрахунок «Списання витрат майбутніх періодів» формується після проведення регламентної операції «Списання витрат майбутніх періодів» і відображає списання витрат майбутніх періодів на витрати місяця формування звіту.

Довідка-розрахунок «Переоцінка валютних засобів» формується після проведення регламентної операції «Переоцінка валютних засобів» і відображає переоцінку активів і зобов'язань, виражених в іноземній валюті, в місяці формування звіту.

Регламентні операції по бухгалтерському і податковому обліку

Нарахування амортизації

Для нарахування амортизації основних засобів в бухгалтерському і податковому обліку призначена регламентна операція «Нарахування амортизації ОЗ» документа «Закриття місяця». Для нарахування амортизації нематеріальних активів в бухгалтерському і податковому обліку призначена регламентна операція «Нарахування амортизації НМА» того ж документа.

Нарахування амортизації для основних засобів і НМА виконується щомісячно. Амортизація для деяких основних засобів може бути нарахована і раніше, при

виконанні операцій списання або передачі, а в податковому обліку і при зміні стану або податкового призначення ОЗ. В цьому випадку такі ОЗ і НМА не амортизуватимуться документом «Закриття місяця», це відстежується автоматично.

Переоцінка валютних коштів

Дана регламентна операція проводить перерахунок вартості по всіх рахунках, на яких встановлена ознака валютного обліку, окрім немонетарних рахунків, які зберігаються в регістрі відомостей «Немонетарні рахунки» (меню «Підприємство» — «Облікова політика»

— «Немонетарні рахунки»).

Перед виконанням операції слід переконатися, що на кінцеву дату завешуваного періоду в довіднику «Валюти» встановлені правильні курси використовуваних валют. Протягом звітного періоду відповідно до нормативних документів повинен проводитися перерахунок вартості тільки по тих рахунках і об'єктах аналітичного обліку, на яких мав місце рух активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті. Такий перерахунок проводиться при проведенні документів. Також перерахунок можна виконувати вручну.

При проведенні документа «Переоцінка валютних засобів» проводиться перерахунок залишків активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті, в гривні по курсу, встановленому НБУ для даної валюти на дату документа «Закриття місяця». Перерахунок проводиться по кожному об'єкту аналітичного обліку на рахунку.

Різниця, що виникає між перерахованою сумою і сумою, врахованою на рахунку по конкретному об'єкту аналітичного обліку (сальдо на момент переоцінки), зараховується на відповідні рахунки доходів або витрат, які задаються в регістрі відомостей «Параметри обліку курсових різниць» (меню «Підприємство» — «Облікова політика» — «Параметри обліку курсових різниць»). Операція коректує тільки гривневі залишки. Залишки у валюті в процесі проведення переоцінки не змінюються.

Коригування фактичної вартості номенклатури

ПСБО 9 «Запаси» передбачає два різновиди середньозваженого методу оцінки вибуття запасів:

•за середньозваженою ціною на момент проведення операції;

•за середньозваженою ціною за місяць.

Для організацій, що використовують спосіб списання запасів «по середній», протягом звітного періоду списання запасів проводиться по середньозваженій на момент проведення операції, що відповідає першому із згаданих різновидів.

Для організацій, що використовують середньозважену ціну за місяць, слід використовувати регламентовану операцію «Коригування фактичної вартості

146

номенклатури». Після її виконання створюються коригуючи проводки, які доводять розрахунок вартості списаних запасів до середньозваженої за місяць.

Для організацій, що використовують інші способи списання запасів відмінні від середньозваженого, виконання операції «Коригування фактичної вартості номенклатури» не має сенсу.

Списання витрат майбутніх періодів

Дана регламентна операція призначена для автоматизованого списання витрат майбутніх періодів з рахунку 39 «Витрат майбутніх періодів» в дебет різних рахунків витрат (залежно від характеру відповідних витрат).

Списання витрат майбутніх періодів виконується шляхом рівномірного розподілу загальної суми витрат на період, вказаний в довіднику «Витрати майбутніх періодів» для конкретної статті таких витрат.

Розрахунок і коригування собівартості продукції (послуг)

Розрахунок фактичної собівартості по бухгалтерському обліку проводиться регламентною операцією «Розрахунок і коригування собівартості продукції (послуг)» у документі «Закриття місяця». Розрахунок проводиться з урахуванням початкових залишків незавершеного виробництва, фактичних витрат виробництва звітного періоду, залишків незавершеного виробництва на кінець звітного періоду, вказаних в документі «Інвентаризація незавершеного виробництва».

Розрахунок проводиться у декілька етапів:

•визначення порядку переділів;

•розрахунок собівартості продукції і напівфабрикатів за прямими витратами основного і допоміжного виробництва по кожному переділу;

•розподіл загальновиробничих витрат;

•розрахунок собівартості продукції і напівфабрикатів з урахуванням розподілу загальновиробничих витрат;

•коректування планової вартості продукції і напівфабрикатів до фактичної вартості.

Визначення порядку переділів

У галузях промисловості з серійним і потоковим виробництвом, де продукція проходить певну послідовність етапів виробництва, використовується попередільний метод розрахунку собівартості.

Переділом називається етап виробництва, що закінчується отриманням готового продукту, який може бути відправлений до наступного переділу або реалізований.

Як об'єкт калькуляції виступає випуск кожного окремого переділу.

Конфігурація підтримує два способи задання порядку переділів, які встановлюються в обліковій політиці бухгалтерського обліку:

•по підрозділах;

•по переділах.

Спосіб розрахунку собівартості виробництва по підрозділах

Спосіб розрахунку собівартості виробництва по підрозділах припускає ручне задання порядку переділів. В цьому випадку як модель послідовного етапу виробництва сприймається кожен підрозділ і всі пов'язані з ним номенклатурні групи.

Задається порядок підрозділів за допомогою документа «Встановлення порядку підрозділів для закриття рахунків» (меню «Підприємство» — «Облікова політика» — «Встановлення порядку підрозділів для закриття рахунків»). Встановлюваний порядок починає діяти з дати документа.

147

автоматичне визначення порядку переділів.

Розрахунок собівартості, продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг з прямих витрат виробництва

Згідно порядку переділів перебираються всі обороти рахунків, що відображають прямі витрати основного і допоміжного виробництва (231, 232). Сума витрат кожного переділу включається в собівартість випуску, якщо випуск складається з однієї номенклатурної позиції. Якщо випуск складається з декількох номенклатурних позицій, то сума витрат розподіляється на собівартість випуску переділу в пропорції з плановими цінами. За допомогою коригуючи проводок, цей розрахунок відбивається в обліку.

Для того, щоб автоматичний розрахунок вийшов коректним, виробнича діяльність кожного переділу повинна бути відображена у вигляді виробничих витрат (документ «Вимога накладна») з одного боку і випуск готової продукції (документ «Звіт виробництва за зміну», меню «Виробництво» — «Звіт виробництва за зміну») і залишків незавершеного виробництва (документ «Інвентаризація незавершеного виробництва», меню «Виробництво»

— «Інвентаризація незавершеного виробництва»), з іншого боку. Якщо цей принцип буде порушений, то документ «Закриття місяця» видасть повідомлення про відсутність бази розподілу виробничих витрат, і собівартість буде розрахована некоректно.

Розподіл загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати (рахунок 91) включаються до складу витрат основного і допоміжного виробництв і розподіляються по номенклатурних групах (у розрізі яких ведеться облік на рахунках 231 «Основне виробництво» і 232 «Допоміжні виробництва»).

Залежно від специфіки виробничої діяльності підприємства при розподілі загальновиробничих витрат можуть застосовуватися різні бази розподілу.

База розподілу витрат у вигляді способу розподілу встановлюється в регістрі відомостей «Методи розподілу непрямих витрат організацій» (меню «Підприємство» — «Облікова політика» — «Методи розподілу непрямих витрат організацій»).

Тут в колонці «База розподілу» можна вибрати один з наступних методів розподілу:

• «Обсяг випуску» — як база розподілу використовується кількість випущеної в поточному місяці продукції, наданих послуг;

• «Планова собівартість випуску» — як база розподілу використовується планова вартість випущеної в поточному місяці продукції, наданих послуг;

• «Оплата праці» — як база розподілу використовується сума витрат, відображених на статтях витрат з видом «Оплата праці»;

•«Матеріальні витрати» — як база розподілу використовується сума витрат, відображених на, статтях з видом «Матеріальні витрати».

•«Прямі витрати» - як база розподілу використовується сума витрат, відображених на статтях прямих витрат виробництва;

•«Окремі статті прямих витрат» - як база розподілу використовується сума витрат, відображених на статтях прямих витрат, об'єднаних в довільний список. Списки статей витрат, включених в базу розподілу непрямих витрат, зберігаються в однойменному довіднику.

149

Для загальновиробничих витрат можна встановлювати спосіб розподілу з точністю до підрозділу і статті витрат. Це може бути потрібно у разі, коли для різних видів витрат необхідне застосування різних способів розподілу.

Якщо для всіх загальновиробничих витрат необхідно встановити один загальний спосіб розподілу, то при установці способу розподілу не треба указувати рахунок витрат, підрозділ і статтю витрат.

Аналогічно — шляхом невказування ряду параметрів — можна встановити загальний спосіб розподілу для всіх витрат, що враховуються на одному рахунку або по одному підрозділу.

При встановленні способу розподілу в регістрі відомостей «Способи розподілу статей витрат організації» вказується дата, починаючи з якої буде діяти спосіб розподілу. Якщо, починаючи з певного періоду, необхідно змінити спосіб розподілу витрат, то в регістр відомостей вводиться новий запис, в якому указуються новий спосіб розподілу і дата, починаючи з якої слід застосовувати новий спосіб.

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються відповідно до нормальної потужності підрозділів. Ознака того, чи є витрата постійною встановлюється в довіднику «Статті витрат» (меню «Підприємство» — «Статті витрат»). У регістрі відомостей «Показники при нормальній потужності» для кожного підрозділу організації можна задати базу розподілу, і суму постійних витрат. При розрахунку собівартості випущеної продукції, витрати, понад нормальну потужність, будуть віднесені на собівартість реалізованої продукції (рахунок 901).

Коректування планової вартості продукції і напівфабрикатів до фактичної вартості

Надходження і списання продукції і напівфабрикатів, вироблених в поточному звітному періоді, відображається в планових цінах. Тому після розрахунку фактичної собівартості виробництва необхідно відобразити надходження і списання продукції і напівфабрикатів за фактичною вартістю. Для цього створюються коригуючі проводки.

У податковому обліку собівартість одиниці випущеної продукції переоцінюється виходячи з даних бухгалтерського обліку. При цьому переоцінюється увесь залишок продукції на складах на кінець місяця.

Переоцінка вартості запасів

Згідно ПСБО 9 «Запаси», запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Якщо для організації вказані параметри оцінки запасів на дату балансу, а саме - тип цін чистої вартості реалізації, рахунок і аналітику витрат від переоцінки, то проводиться аналіз поточних залишків запасів в бухгалтерському обліку і виконується переоцінка. Переоцінка проводиться тільки для тих номенклатурних позицій, для яких задана ціна чистої вартості реалізації.

У випадку, якщо чиста вартість реалізації менша первісної вартості проводиться зниження ціни. У випадку, якщо чиста вартість реалізації більше вартості активів, то може бути проведене сторнування зниження ціни запасів, в межах суми проведених раніше знижень ціни.

Розрахунок торгівельної націнки по проданих товарах

Для організацій, для яких облік в роздробі ведеться по продажних цінах, в кінці періоду виконується розрахунок середньої роздрібної націнки і коректування списаної собівартості по проданих товарах.

Протягом періоду при реєстрації продажів по роздрібних торгових точках таких організацій відображається тільки продажна вартість реалізованих товарів. При виконанні даної операції буде визначена і списана середня націнка по вибулих запасах, що дає можливість оцінити собівартість запасів на роздрібному складі на кінець періоду. Алгоритм визначення середньої націнки реалізований відповідно до положень ПСБО 9 «Запаси».

Аналогічна операція передбачена і для податкового обліку, але на відміну від бухгалтерського обліку, розрахунок націнки проводиться за даними спеціалізованого регістра податкового обліку.

150