Usi-uroki-geographii-7-klas

•Які природоохоронні заходи, що допомагають зменшити екологічні проблеми, вам відомі?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Різноманітна та своєрідна природа Африки. Неозорі простори материка поєднують густі вологі ліси та відкриті безкраї саван, суворі каменисті та піщані пустелі та квітучі оази. Але діяльність людини швидко та іноді безповоротно змінює природні ландшафти, порушує рівновагу ПК. Тому перед Африкою стоять невідкладні екологічні проблеми, її природа потребує охорони.

Прийом «Проблемне питання»

Спробуйте скласти прогноз та запропонувати шляхи розв’язання екологічних проблем Африки (завдання написане на дошці, пропозиції вислуховуються в кінці уроку).

IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя, що доповнюється розповідями учнів (випере­ джувальне домашнє завдання).

Антропогенні природні комплекси (ландшафти) сформувалися в природному середовищі під впливом господарської діяльності людини. Як саме людська діяльність позначилася на природі Африки?

Африканські ландшафти значно змінені внаслідок нераціонального використання природних умов та ресурсів як під час колонізації, так і в наш час. Наприклад, лісова флора збіднилася внаслідок вирубування цінних порід дерев. Відчутної шкоди завдала орієнтація на використання окремих видів ресурсів: спеціалізація країн на вирощуванні певних сільськогосподарських культур для світового ринку потребує нових земель, для чого змінюються природні комплекси. Сенеґал та Ґамбія спеціалізуються на вирощуванні арахісу, Ліберія та Ніґерія — каучуконосів, Гана та Кот-д’Івуар — бавовника.

Великої шкоди фауні Африки завдало хижацьке полювання, в результаті чого вимерли такі тварини, як блакитна антилопа, деякі підвиди зебр, північноафриканськи слони, а носороги, гепарди, леви перебувають на межі винищення.

Розвинені держави світу все інтенсивніше намагаються позбутися екологічно небезпечних виробництв на своїй території, розміщаючи такі галузі виробництва у країнах, що розвиваються. Бідність молодих держав не дозволяє їм виділяти кошти, достатні для охорони довкілля.

Крім того, для пасовиськ та створення полів в Африці здавна використовують випалювання рослинності під час сухого сезону: після таких

пожеж у період дощів швидше і густіше зростають молоді рослини. Але внаслідок випалювання гинуть дикі рослини і тварини, савани перетворюються на пустелі. Так, тільки за останні півстоліття площа Сахари зросла на 1 млн км2 — це дорівнює подвійній площі Франції.

Дуже шкодить саванам також надмірне випасання худоби, під час якого домашні тварини не тільки з’їдають певні види рослин, але й витоптують інші. Таким чином збіднюється видовий склад рослинності, деградують ґрунти.

У наш час в Африці почали інтенсивніше впроваджувати сучасні методи господарювання, але негативний вплив на довкілля тільки незначно зменшився. Досить часто нові підприємства будуються без попереднього наукового аналізу, через що забруднюються повітря, вода і ґрунт. Загроза нових екологічних катастроф зобов’язує відповідальніше ставитися до природи. Тому наявні спроби розробити та впровадити довгострокові програми розвитку молодих країн з урахуванням екологічної ситуації.

Одним з найголовніших заходів охорони довкілля є створення природоохоронних територій — заказників, заповідників, національних парків тощо. Найвідомішими з-поміж них є Серенґеті, Нґоронґоро, Ґемсбок, Кафуе.

Створений у 1940 р. спочатку як резерват, національний парк Серенґеті (Танзанія) відомий в усьому світі. На площі 1,3 млн га охороняють ландшафти саван. У Серенґеті мешкають антилопи гну, газелі, зебри, слони, леви, леопарди, різноманітні птахи. У 1959 р. від Серенґеті було відокремлено особливий резерват Нґоронґоро, площа якого складає біля 800 тис. га. Центром його є гігантський кратер однойменного вулкану, на зовнішніх схилах якого зростає густий тропічний ліс. На луках всередині кратера пасуться численні стада буйволів, антилоп, зебр, є носороги та слони.

На території національного парку Серенґеті діють науково-дослідний інститут та меморіальна лабораторія імені М. Гржимека, який трагічно загинув під час дослідного польоту. Міхаель був сином Бернґарда Гржимека, німецького природознавця та всесвітньо відомого захисника живої природи. У тому, що на території Африки було створено заповідні території, які з часом не припинили свого існування, є велика заслуга Б. Гржимека.

Під час роботи учні, що підготували повідомлення про національні парки, заповідники, намалювали малюнки, можуть доповнювати учителя.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Мікрофон»

•Які природні зоні найбільше змінені людиною? Чому?

•Назвіть найвідоміші заповідники та національні парки Африки.

•Які види тварин охороняються на заповідних територіях материка?

•Чому заповідні території Африки є природним багатством усього ­світу?

•Чому більшість національних парків Африки розташовані у східній частині материка?

•Які зміни в природі Африки викликала господарська діяльність людини?

2. Прийом «Здивую всіх»

Учні коротко розповідають цікаві відомості про природу материка (випереджальне домашнє завдання).

VI. Підсумок уроку

Прийом «Роблю висновок»

Заключне слово учнів, що спрямовується та корегується вчителем.

•Африканські ландшафти зазнали значної зміни внаслідок господарської діяльності людини починаючи з колоніального періоду.

•Антропогенний вплив позначився на всіх компонентах природи: від атмосфери та гідросфери, через ґрунти — до рослинного та тваринного світу.

•Природоохоронні території Африки є багатством усього світу.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати відповідний текст у підручнику.

•Нанести на контурну карту та підписати природоохоронні території Африки.

•Підготувати статистичний матеріал про країни Африки (площа, чи-

сельність населення країни та її столиці).

Урок № 24

Тема. Населення. Сучасна політична карта Африки. Головні держави. Зв’язки України з країнами африканського континенту

Мета: сформувати в учнів поняття про населення Африки, особливості його динаміки, розміщення, етнічного складу; розкрити демографічні проблеми африканського континенту та визначити шляхи їх розв’язання; систематизувати знання учнів про етапи становлення сучасної політичної карти Африки; сформувати в учнів систему знань про особливості державного устрою та господарства країн Африки; закріпити практичні

навички учнів аналізувати політичну карту материка та показати зв’язки України з країнами африканського континенту, розвивати навички самостійної роботи з додатковими джерелами географічних знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: політична та фізична карти Африки, прапори та герби країн Африки, підручники, атласи, слайди — ілюстрації національного одягу, краєвидів столиць окремих країн материка, відеофрагменти.

Опорні та базові поняття: природний приріст населення, релігійний, расовий та етнічний склад населення, колонізація, адміністративний центр, густота населення, соціальна та економічна географія, географічне положення, природні умови, природні ресурси, рекреація.

Географічна номенклатура: ПАР, Єгипет, Судан, Ніґерія, Лівія, Алжир, Малі.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

Постановка мети і завдань уроку (учні під керівництвом учителя).

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Інтелектуальна розминка»

•Яка кількість сучасного населення Землі?

•За допомогою яких географічних карт можна вивчати населення ­Землі?

•Яку інформацію несе політична карта світу, Африки?

•Чим пояснити нерівномірність розміщення населення на Землі та в Африці?

•Як на розвиток африканських країн вплинула колонізація?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. На попередніх уроках ви познайомилися з природою Африки, на цьому уроці ми будемо вивчати населення та країни материка та з’ясуємо зв’язок нашої держави з країнами африканського континенту.

Але ж це теми соціальної та економічної географії, чому ми звертаємось до них? По-перше, тому що людина — це така ж частина природи, як інші організми. По-друге, тому що людина не тільки живе в природі, але й змінює її — як у негативному, так і в позитивному напрямі. Нарешті, будь-який досвід не тільки поширює наші знання, але й надає змогу багато чого навчитися.

Африканські країни дуже розрізняються за багатьма особливостями: ГП, природними ресурсами та природними умовами, рівнем екологічного розвитку. За виключенням ПАР, усі країни материка є державами, що розвиваються, з низьким рівнем розвитку господарства. Дуже різними є також темпи подальшого розвитку кожної країни. Зрозуміти масштаби цієї різниці нам допоможе сьогоднішній урок.

Прийом «Географічна мозаїка»

•Велика група людей, об’єднаних спільним поход­женням і окремими спадковими ознаками (колір шкіри, волосся­ та очей, форма голови, будова обличчя та ін.)... (Раса)

•Територія, яка охороняється законами держави заради збереження рідкісних рослин, тварин, ландшафтів тощо... (Заповідник)

•Заповідна територія, де дозволяється туризм за певними, строго визначеними маршрутами... (Національний парк)

•Поєднання природних компонентів у певному порядку і взаємозв’язку на окремій території... (Природний комплекс)

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Здивую всіх»

Учитель. Чи чули ви вислів «Африка — батьківщина людства»? Чому так кажуть? Для цього є серйозні підстави. На території Східної Африки виявлено найдавніші знаряддя праці, які виготовлені приблизно 2 млн років тому. Це перше свідоцтво існування самого роду Ноmо — людини. З плином часу люди розмножувалися та розселялися — спочатку на території континенту, а потім і за його межі. Вплив природного середовища та міграційні потоки обумовили формування різних етнічних груп та народів.

На сучасне розселення найчисленніших народів Африки істотно вплинуло вторгнення арабів, що в VII ст. завоювали Єгипет, Алжир та інші регіони. Проте араби не були першими азіатами, які з’явилися на континенті. Ще в V тис. до н. е. в Африці з’явилися семіти. Вони справили великий вплив на людську цивілізацію: як вам відомо з курсів історії, фінікійці першими створили абетку та навчилися виготовляти скло. Пізніше, за часів колонізації та у нові часи, на африканському континенті з’явилися європейці. Колонізатори зверхньо ставилися до африканців, та завжди були люди, які наголошували на рівності усіх рас і народів. Одним з таких людей був уславлений дослідник, шотландський учений Давід Лівінґстон. Він 30 років провів серед пустель, джунглів та боліт Африки, досліджуючи її природу та відстоюючи права мешканців «Чорного континенту». Любов африканців до Лівінґстона була такою, що після смерті вони набальзамували його тіло для відправки до рідної країни, але серце мандрівника поховали в Авриці. Прізвище шотландця

увічнено в назвах 32 порогів та водоспадів на річці Конґо (Заїр), адміністративного центру Замбії (місто Лівінґстон) та етнографічного центру музею в столиці Замбії — місті Лусака. У XX ст. справу Лівінґстона розвинули такі яскраві особистості, як Д. Адамсон, Р. Єйм, Б. Гржимек, Д. Дарелл та багато інших.

Визначмо основні особливості, що характеризують сучасне населення Африки.

2. Прийом «Географічна лабораторія»

Накресліть стовпчасту діаграму зростання кількості населення Африки, яке у 1980 р. складало 469 млн чол., у 1990 р.— 748 млн чол.

3. Прийом «Шпаргалка»

Завдання. За допомогою географічних карт визначте особливості розселення населення Африки. На контурній карті позначте території

згустотою населення, меншою за 1 чол/км2 та більшою за 50 чол/км2. Зробіть висновок, сформулюйте закономірності, які ви виявили при виконанні цього завдання.

Учитель. Населення Африки розміщене рівномірно. Величезні площі пустель майже безлюдні. Рідко заселена також частина екваторіальних та тропічних лісів. Водночас одним з найгустіше заселених районів Африки є долина Нілу — давній осередок активної діяльності людини, а також долина річки Окаванго.

Які ж проблеми пов’язані з кількістю населення та рівнем розвитку країн Африки? Найгострішою проблемою є проблема голоду. На континенті виробляється тільки 65 % продуктів, необхідних для харчування населення. Ситуація ускладнюється швидкими темпами зростання кількості мешканців Африки, міждержавними та етнічними конфліктами. Головна причина демографічних проблем Африки все ж таки пов’язана

зекономічною відсталістю країн континенту, погіршенням природних умов, що обумовлено нераціональним їх використанням. Таким чином, розв’язання проблем африканського континенту насамперед полягає у підвищенні економічного рівня країн, застосуванні досягнень науковотехнічного прогресу, екологічних технологій тощо.

4. Прийом «Географічна лабораторія»

Завдання. За допомогою політичної та фізичною карт Африки схарактеризуйте особливості географічного положення країн Африки.

5. Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Нанесіть на контурну карту кордони та позначте столиці держав: Алжир, Єгипет, Судан, Намібія, ПАР, Сомалі, Кенія, Чад, Танзанія, Ніґерія.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Мікрофон»

Бесіда

•Чому Африку називають «прабатьківщиною людства»?

•Як проходило заселення африканських континентів народами?

•Які проблеми зараз треба вирішити африканським народам?

•Назвіть і покажіть на карті сучасні країни Африки, на території яких у давнину існували могутні держави.

•Назвіть та покажіть на карті найбільші сучасні країни Африки. Які з них найбільш економічно розвинені?

•Як географічне положення впливає на розвиток країн? Свою відповідь обґрунтуйте прикладами Єгипту та ПАР.

•Чим відрізняється склад населення аналізованих країн?

2. Прийом «Аукціон»

Учні швидко один за одним показують на політичній карті країну Африки, називають столицю та одним реченням характеризують відмінність цієї країни від інших країн.

V. Підсумок уроку

Прийом «Роблю висновок»

•Населення Африки різноманітне і складається з представників трьох найбільших рас: екваторіальної, європеоїдної, монголоїдної.

•Сучасна політична карта Африки сформувалася в середині XX ст.

•Майже всі африканські країни були колоніями. Зараз серед держав континенту переважають країни, що розвиваються.

•ПАР — єдина розвинена країна Африки, що має вигідне географічне положення, різноманітні природні ресурси на природні умови. У розвиненій економіці ПАР провідну роль відіграють такі галузі, як гірничодобувна промисловість, машинобудування, сільське господарство.

•Єгипет — одна з найдавніших країн світу, у населенні якої переважають представники європеоїдної раси. Країна розташована на перехресті міжнародних шляхів. Провідна галузь економіки — сільське господарство. Головними проблемами країни є нестача води та швидке зростання населення.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати відповідний текст у підручнику.

•Написати твір «Три дні в Африці».

•Підготувати додатковий матеріал з теми «Австралія».

Урок № 25

Тема. Систематизація, узагальнення та корекція знань, вмінь та навичок учнів з теми «Африка» (форму й методи уроку обирає вчитель)

Урок № 26

Тематичне оцінювання «Африка»

Підпишіть на контурній карті географічні об’єкти: