Usi-uroki-geographii-7-klas

б) наявність полярної ночі; в) великий кут падіння сонячних променів; г) високе альбедо.

11.За міжнародними угодами видобуток корисних копалин в Антарктиді: а) дозволено; б) заборонено;

в) дозволено лише окремим країнам; г) дозволено лише окремим компаніям.

12.В Антарктиді переважають вітри:

а) мусони;  б) пасати;  в) стокові;  г) північно-східні.

13.Атмосферні опади в Антарктиді випадають переважно у вигляді: а) снігу та дощу;  б) дощу;  в) снігу;  г) граду.

14.Клімат антарктичного узбережжя відрізняється від клімату центральних частин:

а) більш високими температурами та більшою кількістю опадів; б) більш низькими температурами та більшою кількістю опадів; в) більш високими температурами та меншою кількістю опадів; г) більш низькими температурами та меншою кількістю опадів;

15.На материку та в навколишніх водах немає:

а) тюленів;  б) китів;  в) альбатросів;  г) білих ведмедів.

16.В далекому геологічному минулому Антарктида входила до складу материка Гондвана разом із:

а) Австралією, Південною Америкою, Африкою та Євразією; б) Північною Америкою, Південною Америкою та Африкою;

в) Північною Америкою, Південною Америкою, Африкою та Австралією;

г) Південною Америкою, Африкою та Австралією.

17.В Антарктиді немає:

а) діючих вулканів;  б) землетрусів; в) розломів земної кори;  г) озер.

18.Найбільш поширеним видом птахів на материку є: а) Малий пінгвін;  б) Імператорський пінгвін; в) Пінгвін Аделі;  г) Альбатрос.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

•Географічне положення Антарктиди обумовило суворість її природних­ умов: тут панує вічний холод, льодовиковий покрив сягає в середньо-

му 2000 м.

•На материку є гори, гірські хребти, у надрах багато корисних копалин — близько 150 найменувань.

•Холодний клімат обумовлений малою кількістю тепла і сам у свою чергу обумовлює небагатий видовий склад живої природи.

•Охорона живої природи Антарктиди є завданням усього людства.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати відповідний текст у підручнику.

•Нанести на контурну карту переважаючі напрямки вітру в липні та січні.

•Підготувати додатковий матеріал про історію досліджень та сучасні наукові дослідження в Антарктиді.

Урок № 41 (варіант А)

Тема. Міжнародне співробітництво у вивченні Антарктики й охороні її природи. Українська дослідна станція «Академік Вернадський»

Мета: сформувати в учнів систему знань про міжнародне співробітництво у вивченні Антарктиди й охороні її природи, систематизувати знання географічної номенклатури материка, історії досліджень, дати знання про роль українських дослідників у вивченні Антарктиди, закріпити вміння працювати з контурними картами.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: карта Антарктиди, портрети дослідників материка, контурні карти, атласи, підручники.

Опорні та базові поняття: закономірності розміщення географічних об’єктів, міжнародне співробітництво, дослідна станція.

Географічна номенклатура: станція «Академік Вернадський», моря Ведделла, Росса, Беллінсґаузена, Трасантарктичні гори, масив Вінсон, Антарктичний півострів, Південний полюс.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Бліцопитування»

• Чому людство прагнуло дістатися до Антарктиди?

•Чи родюча земля на материку?

•Чи багатий материк рослинним та тваринним світом?

•Яке значення для науки мають дослідження Антарктиди?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Здивую всіх»

Учитель. У наш час Антарктида — материк міжнародного співробітництва, головним принципом якого є її наукове дослідження. Завдяки діяльності вчених (зокрема, українських) ми з вами можемо дізнатися про сучасну природу Антарктиди.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.Учитель. Розвиток світової науки обумовив цікавість до Антарктиди. VI Міжнародний географічний конгрес (Лондон, 1895) відзначив, що вивчення антарктичних районів є важливим географічним завданням, та запропонував Географічним товариствам усього світу проводити відповідні дослідження. Конгрес наголосив на необхідності об’єднання та координації зусиль учених різних країн у дослідженні Антарктиди. Цей заклик не лишився без відповіді. Коротко зупинімося на значних дослідженнях Антарктики.

2.Робота в зошиті. Складання таблиці

3. Повідомлення учнів про дослідження материка

Кожна антарктична експедиція робила свій внесок у розкриття таємниць льодового материка, виявляла його економічний потенціал, усе більшу

увагу приділяючи геологічним та біологічним дослідженням. Цьому сприяв розвиток полярної техніки. У 1923 р. американець Губерт Вілкінс здійснив перший політ над Антарктидою, водночас проводячи аерофотозйомку. Через рік інший американець — Річард Берд — пролетів над Південним полюсом.

За 1925–1939 рр. британці здійснили 13 дослідницьких експедицій, значення яких не можна переоцінити: було здобуто багато океанографічних, гідробіологічних відомостей, докладнішу інформацію про льодові процеси в антарктичних водах та сам материк.

Але з часом антарктичні експедиції стали набувати все більш яскравого політичного забарвлення, бо проводилися з метою розподілу території материка між державами.

Після Другої світової війни антарктичні експедиції набули систематичності: США і Великої Британії, Аргентина та Чілі, Австралія та Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка та Франція, Радянський Союз та Німеччина розгорнули наукові роботи на субантарктичних островах. 1 червня 1957 р. радіостанції світу повідомили про початок Міжнародного геофізичного року. У здійсненні узгодженої програми брали участь понад 60 країн, спостереження проводилися на 5896 станціях, в тому числі антарктичних.

Значним є вклад, що його внесли у вивчення Антарктиди радянські вчені. Ними організовано 12 основних баз, які проводили широкий комплекс наукових досліджень. Найвідоміші з цих станцій — Мирний, Піонерська, Оаза, Схід-І, Комсомольська, Полюс Недосяжності, Молодіжна.

Після розпаду СРСР на незалежні держави роботу на станціях було згорнуто, тепер її проводять тільки російські дослідники, та й російські асигнування на дослідження значно скоротилися — і це за умов зростаючого інтересу до Антарктиди.

Згідно з міжнародним законодавством про Антарктиду та Угодою між Великобританією та Україною, 7 лютого 1996 р. у власність України передано антарктичну науково-дослідну станцію «Фарадей», яка отримала нову назву — «Академік Вернадський».

Головний напрям досліджень українських вчених — вивчення атмосфери, тобто спостереження змін озонового шару, льодовикового покриву, клімату тощо. Учені спостерігають геомагнітне поле та зміни в іоносфері.

Першим українцем, який потрапив до Антарктиди, був Антон Омельченко, що брав участь в експедиції Роберта Скотта. Учасником першої радянської антарктичної експедиції у 1956 р. став академік НАН України, видатний геолог Олег Степанович Вялов. Одним з організаторів дослідження Антарктиди, що проводилося у 1982–1983 рр., став контрадмірал, кандидат технічних наук, науковий керівник навколосвітньої антарктичної експедиції на суднах «Адмирал Владимирский» та «Фаддей Беллинсгаузен» Лев Іванович Мітін.

Саме з 1982 р. дослідження в Антарктиді проводяться також Інститутом геології наук нині Національної академії наук України, а наукове керівництво цими дослідженнями здійснює Петро Федосійович Гожик. Значний внесок у ці дослідження зробили українські вчені В. К. Геворкян, В. Г. Ватрук, Г. М. Орловський, В. П. Вернигоров (Київ), В. А. Бібік (Керч), Е. З. Самишев (Севастополь).

З часу проголошення незалежності України Антарктиду досліджували дві державні експедиції: у 1996–1998 рр. на судні «Ернст Кренкель» та у 1999–2001 рр. на судні «Горизонт».

4. Прийом «Мікрофон»

Підбиття підсумків вивчення материка.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.Прийом «Прес-конференція». Обговорення запитаннь

•Навіщо різні країни досліджують Антарктику?

•Чи має це значення для розвитку їхніх науки та господарства?

•Які наукові дослідження проводять в Антарктиді українські вчені? Пригадайте їхні прізвища.

2.Прийом «Картографічна лабораторія»

Практична робота № 8 «Нанесення на контурну карту географічних об’єктів материка».

3. Прийом «Лови помилку»

Учні, що упоралися з роботою в контурній карті раніше, складають завдання для підсумування роботи з використанням цього прийому.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово учнів

•Першим українцем, який потрапив до Антарктиди, був Антон Омельченко, що брав участь в експедиції Роберта Скотта.

•7 лютого 1996 р. розпочала свою роботу українська антарктична на­ уково-дослідна станція «Академік Вернадський».

•Україна є повноправним партнером у міжнародному співробітництві з вивчення Антарктиди.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати відповідний матеріал підручника.

•Підготувати повідомлення про відкриття та дослідження Північної Америки.

Урок № 41 (варіант Б)

Тема. Міжнародне співробітництво у вивченні Антарктики й охороні її природи. Українська дослідна станція «Академік Вернадський»

Мета: дати учням знання про особливості міжнародного співробітництва у вивченні Антарктики, місце українських дослідників у вивченні природи материка; показати значення охорони природи Антарктиди; розвивати навички роботи з картами атласу; вміння самостійно здобувати знання з використанням додаткових джерел географічної інформації.

Обладнання: карта Антарктиди, карти шкільного учнівського атласу, картини природи материка.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Опорні та базові поняття: оазис, шельфовий льодовик, міжнародне співробітництво, антарктична станція.

Географічна номенклатура: моря: Ведделла, Росса, Беллінсґаузена; півострів Антарктичний; Трансантарктичні гори; вулкан Еребус.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

Прийом «Викликаю асоціацію»

Учитель пропонує кожному з учнів висловити ті асоціації, які виникли в них при слові «Антарктида» (холод, біла пустеля тощо).

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом «Аукціон»

Учні висловлюють короткі тези, що характеризують історію дослідження та природу материка.

2. Прийом «Мікрофон»

Продовжити тезу «Антарктиду називають «полюсом холоду планети» тому, що...»

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Проблемне питання»

•Чому у вивченні Антарктики й охороні її природи необхідне міжнародне співробітництво?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Домашня заготовка»

Учні розповідають, використовуючи опорні схеми, малюнки, ілюстрації, додатковий матеріал, про вивчення природи материка науковцями різних країн і в тому числі України (випереджувальне домашнє завдання).

2. Прийом «Прес-конференція»

Учні розподіляються на науковців — дослідників Антарктиди та кореспондентів газет та журналів і обмінюються запитаннями та відповідями з проблеми уроку.

3. Прийом «Картографічна лабораторія»

Учні виконують практичну роботу № 8, наносять назви географічних об`єктів на контурну карту материка.

V. Закріплення нового матеріалу

Прийом «Експрес-тест»

1.Ім’я дослідника у складі експедиції якого перший українець потрапив до Антарктиди:

а) Р. Амундсен;  б) Р. Скотт;  в) Р. Пірі;  г) Т. Беллінсґаузен.

2.Дослідник, ім’я якого носить українська арктична станція:

а) К. Ціолковського;  б) С. Рудницького;  в) В. Вернадського; г) М. Ломоносова.

3.За міжнародними угодами видобуток корисних копалин в Антарк­ тиді:

а) дозволено; б) заборонено;

в) дозволено лише окремим країнам; г) дозволено лише окремим компаніям.

4.Антарктида в далекому геологічному минулому складала Гондвану разом з материками:

а) Австралією, Південною Америкою, Африкою та Євразією; б) Австралією, Південною Америкою, Африкою та Австралією;

в) Північною Америкою Південною Америкою, Африкою та Австралією;

г) Південною Америкою, Африкою та Австралією.

5.Більшість антарктичних станцій розташовано: а) в центрі материка;  б) на узбережжях;

в) в західній частині материка;  г) в східній частині материка.

VI. Підсумок уроку

Учні разом з учителем підбивають підсумки уроку.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати текст підручника.

•Підготувати повідомлення про історію відкриття Північної Америки.

Урок № 42

Тема. Північна Америка. Загальні відомості. Своєрідність природи материка, пов’язана з його географічним положенням. Історія відкриття та освоєння Північної Америки

Мета: сприяти засвоєнню знань про основні риси географічного положення Північної Америки, удосконалювати роботу учнів з картами, вчити аналізувати, робити висновки, розширювати кругозір дітей щодо історії відкриття та освоєння материка, зацікавити темою, розвивати вміння працювати в колективі, працювати з тематичними картами; розвивати пізнавальний інтерес, творче мислення, виховувати культуру спілкування, самостійність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: атласи, фізична карта півкуль, контурні карти, набір картин з курсу «Географія материків та океанів», портрети дослідників, підручник, слайди для мультимедійної дошки, план вивчення материка, план характеристики географічного положення в довіднику учня.

Опорні та базові поняття: материк, географічні координати, особливості природи, пов’язані з ФГП материка.

Географічна номенклатура: миси: Мерчісон, Мар’ято, Принца Уельського, Сент-Чарльз; затоки: Гудзонова, Мексиканська, Аляска; острови: Ґренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півострови: Лабрадор, Флоріда, Каліфорнія, Аляска, Юкатан, течії: Ґольфстрім, Каліфорнійська, Північно-Тихоокеанська, Лабрадорська.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

Перевірка присутності учнів, їх підготовки до уроку, організація уваги учнів, психологічний настрій на роботу.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Об’єднання учнів у групи по 4–5 чоловік.

Прийом «Шукай асоціації»

Роздаються картки. На відповідь відводиться 2 хв.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

1. Гра «Пляшкова пошта»

Дати можливість учням самостійно визначити назву материка, який буде вивчатися.

Чотири групи отримують пошту, яку дістають з пляшок.

2. Прийом «Здивую всіх»

Учитель. Отже, ми починаємо вивчати материк — Північна Америка.

Саме тут можна зустріти географічні дива та парадокси. Острів Ґренландія — «зелена земля», а насправді вкрита шаром льоду до 3400 м, океан з обманливою назвою Тихий, Алеутські о-ви, назва яких перекладається «в чому справа?» Тут можуть дно залишкових озер використовувати як аеродром для надзвукових літаків.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Географічна лабораторія»

План характеристики материка і його ФГП (робота з довідником учня). Учні дають самостійно оцінку ФГП Північної Америки (робота з атласами).

2. Прийом «Шпаргалка»

Вчитель на дошці складає картосхему. Учні на контурних картах наводять основні лінії, що характеризують географічне положення: екватор, нульовий меридіан, тропік, полярне коло. Підписують назви океанів, морів, течій, крайні точки, острови, дають характеристику берегової лінії. Таким чином, особливості ФГП материка проговорюються двічі. В кінці цього етапу робиться висновок, що на відміну від материків тропічних широт Північна Америка розташована у Північній півкулі.

3.Прийом «Проблемне питання»

1)Користуючись картою, доведіть, що Північна Америка має велику протяжність з півночі на південь (від 72° пн. ш до 7° пн. ш.) Висновок — перетинає всі географічні пояси, крім екваторіального.

2)У яких широтах має більшу протяжність із заходу на схід?

3)Роль холодних і теплих течій. (Розповідь про течії: Аляскінська, Каліфорнійська, Лабрадор, Ґольфстрім.)

4.Прийом «Творча лабораторія»

Робота з таблицею «Відкриття та дослідження Північної Америки».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Мозковий штурм»

Чим відрізняється фізико-географічне положення Північної Америки від фізико-географічного положення інших, уже вивчених нами материків?

2. Гра «Продовж речення»

•Першими дослідниками Північної Америки були _______________

_________________________________________________________.

•Північної Америка розташована у _____________________ півкулі.

•Площа материка становить _____________ і за розмірами він займає

_____________ місце.

•Має велику протяжність з ___________, що впливає на ___________

материка. Омивається _____________________________ океанами.