Usi-uroki-geographii-7-klas

•Межує з материками _______________________________________.

•Берегова лінія материка ____________________________________.

VI. Підсумок уроку

Оцінювання учнів.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати відповідний матеріал підручника.

•Закінчити роботу в контурних картах.

•Скласти картки-листки з топонімічними помилками «Неуважний мандрівник».

Додатковий матеріал до уроку

Можна використати книгу «Сага о ґренландцах» — М.: Художественная литература, 1973.

Судна вікінгів. Вищим технічним досягненням вікінгів були їх бойові кораблі. Ця тура, що містилася в зразковому порядку, часто з великою любов’ю описувалася в поезії вікінгів і складала предмет їх гордості. Вузький каркас такого судна був дуже зручний для підходу до берега і швидкого проходження по річках і озерах. Легші судна особливо підходили для раптового нападу; їх можна було переносити волоком з однієї річки в іншу, щоб обійти пороги, водопади, дамби і зміцнення. Недолік цих суден полягав в тому, що вони були недостатньо пристосовані для тривалих плавань у відкритому морі, що компенсувалося навігаційним мистецтвом вікінгів.

Тура вікінгів розрізнялася по числу пар грібних весел, крупні судна — по числу грібних лав. 13 пар весел визначали мінімальний розмір бойового судна. Найперші судна були розраховані на 40–80 чоловік кожне, а велике кильове судно ХІ ст. вміщало декілька сотень чоловік. Такі крупні бойові одиниці перевищували в довжину 46 м.

Судна нерідко будували з дощок, укладених рядами з перекриттям, що скріплювалося зігнутими шпангоутами. Вище за ватерлінію більшість бойових кораблів були яскраво розфарбовані. Різьблені голови драконів, іноді позолочені, прикрашали носи суден. Така ж прикраса могла бути на кормі, а в деяких випадках там красувався хвіст дракона, що звивається. При плаванні у водах Скандинавії ці прикраси звичайно знімалися, щоб не налякати добрих духів. Часто при підході до порту з боків судів вивішувалися в ряд щити, але у відкритому морі цього не допускалося.

Судна вікінгів рухалися за допомогою вітрил і весел. Просте вітрило квадратної форми, зроблене з грубого полотна, часто розмальовувалося в смуги і клітинки. Щоглу можна було укорочувати і навіть взагалі

­знімати. За допомогою майстерних пристосувань капітан міг вести корабель проти вітру. Судна управлялися кермом лопатевої форми, встановленим на кормі з правого борту.

Декілька суден вікінгів, що збереглися, експонуються в музеях скандінавських країн. Одне з найвідоміших, виявлене в 1880 р. в Гокстаді (Норвеґія), відноситься приблизно до 900 р. н. е. Воно досягає в довжину 23,3 м і в ширину 5,3 м. Судно мало щоглу і 32 весла, на ньому були 32 щити. Місцями збереглися нарядні різьблені прикраси.

Урок № 43

Тема. Геологічна будова та рельєф материка, їх порівняння з Південною Америкою. Роль вулканізму та давнього зледеніння у формуванні сучасного рельєфу. Корисні копалини, закономірності їх поширення

Мета: дослідити взаємозв’язок між тектонічною будовою материка і рельєфом, ознайомити учнів з рельєфом та корисними копалинами Північної Америки; розкрити роль вулканізму та давнього зледеніння

уформуванні рельєфу Північної Америки, розвивати логічне мислення; розвивати вміння працювати з тематичними картами, аналізувати, порівнювати, знаходити зв’язок між етапами пошуково-дослідницької діяльності, виховувати повагу до думки інших, самостійність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, фізична карта півкуль, атласи, підручники, таблиці.

Опорні та базові знання: платформа та її будова, загальні риси рельєфу материків тропічних широт, періоди горотворення, корисні копалини та їх зв’язок з тектонічною будовою, вулканізм, зледеніння, особливості формування рельєфу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків

уформуванні рельєфу, розміщенні корисних копалин.

Географічна номенклатура: низовини: Примексиканська, Приатлантична; рівнини: Великі, Центральні; гори: Кордільєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі (г. Мітчелл); Лаврентійська височина.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

Перевірка присутності учнів, їх підготовки до уроку, організація уваги, визначення мети і завдань уроку.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Неуважний мандрівник»

Виправлення помилок у домашніх завданнях (відповідь корегує автор), оцінюються одразу два учня.

2. Прийом «Аукціон»

Один учень називає, а другий показує географічний об’єкт на стінній карті. На рахунок «три» учень повинен дати відповідь. Поступово темп рахування можна збільшувати.

Уцей час інші учні можуть розгадувати кросворд «Острови Америки»

зключовим словом Острів

1 о

2 с

3т

4 р

6в

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

1. Прийом «Здивую всіх!»

Учитель. Сьогодні ми здійснимо подорож Північною Америкою. Ми подолаємо вершину г. Мак-Кінлі з висотою 6194 м, опустимось у Долину Смерті на 86 м нижче рівня моря, помандруємо ідеально плоскими рівнинами, відвідаємо знаменитий Великий каньйон, сфотографуємось на фоні вулканів та у карстовій печері.

2. Прийом «Творча лабораторія»

Учні знайомляться з фізичною картою Північної Америки і роблять висновок, що рельєф материка різноманітний та відрізняється від рельєфу материків, що вже було вивчено.

3. Прийом «Географічна лабораторія»

Перелічити основні форми рельєфу і підписати їх на контурній ­карті.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Проблемне питання»

Як ви розумієте ці слова? Г. Горшков писав: «У рельєфа нічого випадкового немає. Кожна рисочка рельєфу, від самої глибокої западини до самої високої гори, чимось пояснюється і чимось обумовлюється».

2. Прийом «Творча лабораторія»

Учні досліджують взаємозв’язок між тектонічною будовою материка

ірельєфом, використовуючи тематичні карти

3.Прийом «Продовж речення»

•В основі материка Північна Америка лежить... (Північна Американська платформа)

•Виходи кристалічних порід на поверхню утворюють... (Канадський щит)

•На заході розташовані області... складчастості. (Альпійської)

•В центральній частині материка розташована давня... (Докембрійська) платформа, а на півдні... (молода) платформа.

4.Прийом «Географічна лабораторія»

На контурній карті умовними знаками позначити:

5. Прийом «Творча лабораторія»

Встановити взаємозв’язок між тектонічними структурами і формами рельєфу. Заповнити таблицю (це завдання вже проговорювалось на початку уроку, а в другий раз іде як закріплення у вигляді таблиці). Спочатку заповнюються перша і друга колонки.

6. Робота в групах

Завдання 1. Встановити взаємозв’язок між геологічною будовою і корисними копалинами. Заповнити другу колонку таблиці.

Завдання 2. Порівняти рельєф Північної Америки і Південної Америки. Знайти схожі риси. (Гірські хребти простягаються переважно в меридіональному напрямку; гори на заході, рівнини на сході; розвинений вулканізм (кайнозойський вулканічний пояс); молоді гори — Кордільєри, Анди) та відмінні риси — на сході Північної Америки — старі гори Аппалачі.

Завдання 3. З’ясуйте, які сили крім внутрішніх будуть впливати на формування рельєфу материка. (Виявлення ролі давнього зледеніння. Вплив поверхневих вод на формування рельєфу розглядається на прикладі р. Колорадо (Великий Каньйон). Тут же згадується найдовша у світі карстова печера — Мамонтова-Флінт.)

Підсумки результатів виконання роботи.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Назвіть основні форми рельєфу Північної Америки та покажіть їх на карті. Чим пояснюється різноманіття форм рельєфу?

Прийом «Мікрофон»

1.Які спільні риси наявні в рельєфі Північної та Південної Америки? Чим це можна пояснити?

2.Яку роль відіграло давнє зледеніння у формуванні рельєфу Північної Америки?

3.Чому в Кордільєрах багато родовищ рудних корисних копалин? Чим пояснюється різноманіття корисних копалин на території Північної Америки?

VI. Підсумок уроку

Прийом «Роблю висновок»

•Більша частина Північної Америки розташована в межах платформи, переважає рівнинний рельєф.

•На заході — молоді гори Кордільєри, а на сході — давні гори Аппалачі.

•На формування рельєфу впливають не тільки внутрішні сили, а і зовнішні.

•Територія материка зазнала впливу давнього зледеніння, що вплинуло на рельєф.

•Особливості геологічної будови материка зумовили наявність різноманітних покладів корисних копалин.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати відповідний текст підручника.

•Закінчити роботу на контурній карті.

Додатковий матеріал

•Сан-Андреа — великий розлом у земній корі, уздовж якого можливі тектонічні зрушення. Починається від мексиканського кордону, проходить через Лос-Анджелес до Сан-Франціско і закінчується в океані. Він має довжину понад 1100 км.

•Дивовижний дощ випав у Лос-Анджелесі в 1933 році. Вночі над містом промайнула сильна піщана буря. Вулиці виявилися засипаними дивним, незвичайно важким піском. Коли його досліджували, з’ясувалося, що це золотий пісок! Виявляється, сильний вітер підняв у повітря золотий розсип. За підрахунками фахівців, вітер висипав на Лос-Анджелес золоті крупинки на суму більше 60 тисяч доларів.

•Найактивнішим у Північній Америці є вулкан Ісалько в Сальвадорі. Його висота — 1885 м. Близько 200 років він діє безперервно. Виверження повторюються кожні 2–10 хвилин. Цей вулкан служить маяком для моряків.

•Найбільша карстова печера в Північній Америці і у світі — Мамон- това-Флінт в Аппалачах. Довжина всіх її переходів становить понад

500 км.

Урок № 44

Тема. Чинники формування клімату Північної Америки. Кліматичні пояси і типи клімату материка

Мета: спираючись на знання про основні кліматотворні чинники, охарактеризувати особливості клімату Північної Америки та сформувати в учнів систему знань про причини формування різних типів клімату на території материка; розвивати навички роботи та аналізу кліматичних карт, уміння складати порівняльну характеристику типів клімату на прикладі материка Північна Америка, вдосконалювати практичні навички учнів працювати з тематичними картами; розвивати навички аналізу та синтезу матеріалу, що вивчається; удосконалювати навички роботи в групі та парі; виховувати інтерес до географічної науки.

Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, кліматична карта Північної Америки, схеми, кольоровий папір, маркери, аркуші.

Тип уроку: комбінований.

Опорні та базові поняття: клімат, циркуляція атмосфери, сонячна радіація, торнадо, Великі рівнини, Середній Захід, Ґольфстрім, Кордільєри, інверіо, верано.

Географічна номенклатура: затоки: Гудзонова, Мексиканська, Аляска; острови: Ґренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг; півострови: Лабрадор, Флоріда, Каліфорнія, Аляска, Юкатан; Примексиканська низовина, Центральні і Великі рівнини; гори: Кордільєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі; течії: Лабрадорська, Каліфорнійська, Ґольфстрім.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

Учитель перевіряє наявність в учнів на партах необхідного для уроку обладнання. Визначає разом з учнями мету і завдання уроку.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Мікрофон»

•Який зв’язок існує між географічною широтою та кількістю сонячної радіації?

•Чому відбувається рух повітряних мас?

Прийом «Аукціон»

Учні називають чинники, що впливають на формування клімату.

Прийом «Географічна мозаїка»

•Атмосферна волога, яка випадає у вигляді дощу, снігу, граду або осідає на земну поверхню і всі предмети, що є на ній, у вигляді роси, інею, паморозі, називається... (Опади)

•Пересування повітря в горизонтальному напрямку під впливом різниці атмосферного тиску... (Вітер)

•Прилад використовується для вимірювання відносної вологості по-

вітря... (Гігрометр)

•Постійні вітри, які дмуть від зон високого тиску в тропічних широтах до екватора... (Пасати)

•Водна оболонка Землі, утворена океанами, морями, річками, озерами, водосховищами, а також льодовиками, підземними водами, вологою атмосфери... (Атмосфера)

•Явище природи, що має нездоланний характер (ураган, землетрус, торнадо тощо)... (Стихія)

160 Усі уроки географії. 7 клас

2. Океан, з якого одержує вологу велика частина Північної Америки?

3.На островах Канадського Арктичного архіпелагу випадає стільки опадів, скільки на півострові:

а) Аляска;  б) Лабрадор;  в) Каліфорнія;  г) Флоріда.

VI. Домашнє завдання

•Опрацювати відповідний текст у підручнику.

•Написати «Лист двійочника».

•Підготувати повідомлення на тему «Щоб змінилося у зволоженні Північної Америки, якби Кордільєри були розташовані на сході материка?»

Додатковий матеріал до уроку

•Найрізкіший спад температури, що відбувся протягом доби, був заре-

єстрований 23–24 січня 1916 року в американському штаті Монтана. Він склав 56 °С: від +7 до –49 °С.

•Швидкість вітру в 371 кілометрів на годину зареєстрована на горі Вашинґтон (штат Нью-Ґемпшір, США) 12 квітня 1934 року. Рекордна швидкість вітру на рівнині — 333 кілометри на годину — була відмічена 8 березня 1972 року на базі американських ВПС у Тулі, Ґренландія. Найбільша швидкість під час смерча — 450 кілометрів на годину — зафіксована 2 квітня 1958 року в штаті Техас, США.

Урок № 45

Тема. Води суходолу. Основні річкові системи. Великі озера та їх походження

Мета: сформувати знання про води суходолу Північної Америки, розкрити загальні особливості внутрішніх вод материка, показати їх залежність від рельєфу та клімату, нерівномірність розподілу на території материка; охарактеризувати найголовніші системи річок і озер та показати екологічні проблеми внутрішніх вод Північної Америки; формувати вміння роботи з картами атласу, розвивати навички роботи з додатковими джерелами географічних знань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична та кліматична карти Північної Америки, атласи, підручники, схеми, картини природи материка, слайди для мультимедійної дошки.