Usi-uroki-geographii-7-klas

Урок № 51

Тема. Євразія — найбільший материк Землі. Фізикогеографічне положення материка, його розміри. Особливості берегової лінії Євразії

Мета: дати учням знання про Євразію як найбільший за площею материк Землі, особливості її фізико-географічного положення та берегової лінії; розвивати навички самостійної характеристики фізико-географіч- ного положення географічного об’єкта.

Обладнання: фізичні карти півкуль, Євразії; картини природи Євразії; слайди для мультимедійної дошки, план вивчення материка, план характеристики географічного положення в довіднику учня.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Опорні та базові поняття: материк, океан, географічні координати, Північне Полярне коло, Північний тропік, екватор, Ґрінвіцький меридіан, особливості природи, пов’язані з ФГП материка

Географічна номенклатура: миси: Рока, Дежньова, Челюскін, Піай; моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Охотське, Берінґове, Східнокитайське, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Аденська, Перська, Сіамська, Ботнічна; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Ґібралтарська, Зондська, Малаккська, Берінґова, Лаперуза; острови: Велика Британія, Ірландія, Сіцілія, Шпіцберґен, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Малі Зондські, Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

Організація уроку-мандрівки. Учитель разом з учнями визначають, хто буде виконувати ролі «Екскурсовода», «Пізнайка», «Лоцмана».

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Вірю — не вірю»

«Екскурсовод», «Пізнайко», «Лоцман» задають учням запитання:

•Найбільша річка північної Америки... (Міссісіпі)

•Найвищій водоспад світу... (Ніаґарський)

•У Північній Америці степ називають... (Прерією)

•У Південній Америці степ називають... (Пампою)

•На території Північної Америки утворилося три великі незалежні держави... (США, Канада, Мексика)

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «П’ять речень»

Учні намагаються вкласти в п’ять речень характеристику географічного положення материків, що вже вивчено. Робота виконується в групах. «Екскурсовод», «Пізнайко» і «Лоцман» надають їм допомогу:

І група — Африка; II група — Австралія;

IIІ група — Антарктида;

IV група — Південна Америка;

V група — Північна Америка.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Викликаю асоціацію»

«Екскурсовод» пропонує учням висловити ті асоціації, які виникли в них при слові «Євразія».

2. Прийом «Географічна лабораторія»

«Лоцман» пропонує учням відкрити атласи і назвати:

•океани, що омивають Євразію;

•протоки, що відділяють материк від інших материків;

•великі острови в берегів материка;

•крайні точки материка.

3. Прийом «Мікрофон»

Учні відкривають довідник і за планом дають характеристику географічного положення материка.

4. Прийом «Картографічна лабораторія»

Завдання. Підписати назви географічних об’єктів на контурній карті, визначаючи координати крайніх точок.

5. Прийом «Лови помилку картографа»

«Пізнайко» називає географічні об’єкти та материк, якому вони «належать». Учні визначають помилки та пояснюють, що саме це за об’єкти.

Озеро Ейр — Антарктида; річка Ніґер — Австралія;

острови Нова Зеландія — Євразія; півострів Індостан — Африка (і таке інше).

V. Закріплення нового матеріалу

«Екскурсовод», «Пізнайко» і «Лоцман» проводять гру «Чомучка»:

•Чому Євразія омивається чотирма океанами світу?

•Чому координати її крайніх точок мають і східну і західну довготу?

•Чому в Євразії є всі природні зони?

•Чому природа Євразії схожа з природою Північної Америки?

VI. Підсумок уроку

Оцінювання учнів.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати відповідний параграф підручника.

•Підготувати повідомлення про дослідників материка: Марко Поло, Афанасія Нікітіна, Васко да Ґаму, Ф. Маґеллана, братів Лаптєвих, С. Челюскіна, В. Берінґа, О. Чірікова, П. П. Семенова-Тянь-Шань- ського, М. Пржевальського, П. Козлова та ін. за темою «Внесок… у дослідження території та природи Євразії».

Урок № 52

Тема. Історія відкриття і дослідження окремих регіонів материка

Мета: дати учням наукові знання про відкриття і дослідження окремих регіонів материка, формувати навички самоосвітньої діяльності, роботи з додатковими джерелами географічних знань.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Прийом «Географічний вернісаж»

Учні прикріплюють портрети дослідників материка на дошці та поруч з ними на карті відмічають червоними прапорцями території, що вони досліджували.

2. Прийом «Географічний практикум»

Відмічають ці території на контурній карті та підписують поруч прізвища дослідників.

3. Прийом «Географічна лабораторія»

Учні роблять повідомлення про дослідників материка і заповнюють таблицю:

4. Прийом «Мандрівка»

Складіть опис території, що її досліджував один з перелічених в таблиці дослідників (прийом «П’ять речень», робота в парах).

V. Закріплення нового матеріалу

Прийом «Бліцопитування»

•Іменем яких братів-дослідників назване море в Північному Льодовитому океані?

•На честь кого назване море в Тихому океані та протока, що сполучає цей океан з Північним Льодовитим?

•На честь якого дослідника названо мис та півострів Євразії?

•Під чиїм керівництвом проходило чотири експедиції в Центральну Азію?

•В записках якого дослідження описується природа Індії?

•Коли розпочалися основні наукові дослідження материка?

VI. Підсумок уроку

Виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання

•Опрацювати відповідний текст у підручнику.

•Підготувати повідомлення про окремі форми рельєфу материка.

Урок № 53 (варіант А)

Тема. Відмінність Євразії за геологічною будовою від інших материків. Давні зледеніння. Сейсмічно активні області

Мета: визначити основні особливості тектонічної та геологічної будови Євразії; з’ясувати наслідки впливу давніх зледенінь на формування рельєфу материка, визначити закономірності розташування сейсмічно активних зон на материку, продовжувати формувати вміння працювати з різними видами карт та джерелами географічних знань.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, зошити (робота в таблиці з попереднього уроку), фізична та тектонічна карти Євразії, зображення Джомолунґми, Казбеку, Монблану та ін., геохронологічна таблиця, слайди з краєвидами Євразії для мультимедійної дошки.

Опорні та базові поняття: геохронологічна таблиця, епоха горотворення, старі та молоді складчасті області, геосинклінальні пояси, платформи, плити, щити, тектонічний розлом, горст, грабен.

Географічна номенклатура: гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, Індо-Ґанґська, Месопотамська; Середньоросійська височина; плоскогір’я: Середньосибірське, Декан; нагір’я: Тібет, Іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау; платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Тарімська, Аравійська, Індостанська, Західносибірська, Туранська, геосинклінальні пояси: Альпійсько-Гімалайський, Тихоокеанське «Вогняне кільце»; щити: Балтійський, Український.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

Прийом «Здивую всіх»

Учитель. Погляньте на дошку. Як ви гадаєте, яку вершину ви бачите? Саме так, це Джомолунґма — найвизначніша з вершин планети Земля.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом «Взаємоопитування»

Учні протягом 2–3 хвилин перевіряють рівень обізнаності в матеріалі домашнього завдання.

2.Прийом «Географічна мозаїка»

•Рівнинна ділянка суходолу висотою до 200 метрів над рівнем моря...

(Височина)

•Конусоподібна гора з круглим заглибленням­ (кратером) на вершині, крізь яке на поверхню Землі виливається лава, виходять гази і водяна пара, викидаються вулканічний попіл та уламки гірських порід... (Вулкан)

•Велика стійка ділянка кристалічних порід, що вкриті шаром осадових та вулканічних порід... (Платформа)

3.Прийом «Творчий пошук»

•З яких ер складається геологічний час?

•Визначте за геохронологічною таблицею основні періоди горотворення на Землі.

•Які події відбулися в певні періоди горотворення?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Проблемне питання»

Учитель. Для вірного аналізу причин розподілу форм рельєфу та

корисних копалин необхідно знати тектонічну та геологічну будову материка. Який зв’язок прослідковується між рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами на прикладі материка Євразія?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. З’ясувати за допомогою тематичних карт атласу основні тектонічні структури материка, проаналізувати їх геологічний вік. Визначити, яким кольором позначають найдавніші частини земної кори. Що вони представляють собою в тектонічному відношенні? З яких тектонічних платформ складається територія Євразії?

2.Прийом «Бліцопитування»

•Що таке «сейсмічно активна зона»?

•Які сейсмічно-активні зони є на материку Євразія?

•На які групи поділяються льодовики?

3.Прийом «Картографічна лабораторія»

Завдання. За допомогою фізичної карти материка визначте основні форми рельєфу та, порівнявши результати роботи з тектонічною картою, назвіть відповідні їм тектонічні структури. (Робота виконується по рядах у парах.)

І ряд — низовини; II ряд — височини; IIІ ряд — гори.

4. Прийом «Мікрофон»

Учні підбивають підсумки роботи.

5. Прийом «Мандрівка»

Завдання. Здійсніть мандрівку до інших материків та визначте відмінності їх рельєфу від рельєфу Євразії. (Робота виконується по групах.)

І група — Євразія та Африка; II група — Євразія та Австралія;

IIІ група — Євразія та Південна Америка;

IV група — Євразія та Північна Америка; V група — Євразія та Антарктида;

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічна лабораторія»

Завдання. За зразком почати заповнювати таблицю в зошитах.

VІ. Підсумок уроку

1. Прийом «Мікрофон»

Чим будова поверхні Євразії відрізняється від усіх інших материків?

2. Прийом «Експрес-тест»

1.По складності і різноманітності будови земної кори і рельєфу Єв­разія: а) перевершує Африку і Північну Америку; б) перевершує Африку, але поступається Північній Америці;

в) поступається Африці, але перевершує Північну Америку; г) поступається Африці і Північній Америці.

2.Амплітуда висот на території Євразії досягає близько... кілометрів.

а) 5;  б) 7;  в) 9;  г) 11.

3. Найбільш високими на території Євразії є гірські системи, утворені в:

4. Нагір’я, для якого характерні найбільші абсолютні висоти: а) Іранське;  б) Памір;  в) Малоазіатське;  г) Тібет.

5. Сейсмічні пояси в Євразії протягуються уздовж... околиць мате­ рика.

а) Західних і північних;  б) північних і східних; в) східних і південних;  г) південних і західних.

6.Гори, що розташовані в областях стародавньої складчастості...

а) Карпати і Кавказ;  б) Кавказ і Піренеї; в) Піренеї і Скандинавські;  г) Скандинавські і Алтай.

7.Уздовж східного узбережжя Євразії протягується... пояс. а) Мідно-нікелевий;  б) свинцево-цинковий; в) олов’яно-вольфрамовий;  г) залізо-марганцевий.

VІІ. Домашнє завдання

•Опрацювати відповідний текст у підручнику.

•Продовжити заповнення таблиці.

•Підготувати додатковий матеріал до уроку (повідомлення про окремі форми рельєфу Євразії, гірські вершини, родовища корисних копалин).

Додатковий матеріал до уроку

•Найбільша кількість землетрусів на материку відбувається в Японії (а у світі з цією територією може посперечатися лише Чілі). Кожного року тут відбувається приблизно 1000 землетрусів, тобто по 3 на день. А в рекордний 1930 рік на території країни було зареєстровано 5744 землетруси, по 13 на день.

•Тихоокеанське вулканічне кільце зосереджує в собі близько 1500 вулканів, з них майже 600 діючих.

Урок № 53 (варіант Б)

Тема. Відмінність Євразії за геологічною будовою від інших материків. Давні материкові зледеніння. Сейсмічно активні зони

Мета: порівняти геологічну будову Євразії з іншими материками і визначити відмінності; з’ясувати вплив давнього материкового зледеніння на рельєф материка, визначити розміщення сейсмічно активних зон на материку Євразія, пояснити причини їх існування та розміщення­ ; розвивати­

навички роботи з різноманітними джерелами географічних знань; формувати вміння узагальнювати, порівнювати, робити висновки.

Тип уроку: комбінований.

Опорні та базові поняття: тектонічні рухи, сейсмічно активні зони, материкові зледеніння, вулкани, землетруси, літосферна плита, області складчатості, платформа, геологія, геохронологічна таблиця, гірські породи.

Номенклатура: гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, Індо-Ґанґська, Месопотамська; Середньоросійська височина; плоскогір’я: Середньосибірське, Декан; нагір’я: Тібет, Іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау; літосферні плити: Євразійська, Аравійська, Тихоокеанська, Індо-Австралійська.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

Визначення мети і завдань уроку відповідно до теми, рівня готовності учнів до уроку

II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

1.Прийом «Інтелектуальна розминка»

•За допомогою тектонічної карти Євразії визначте кількість літосферних плит, з яких складається материк Євразія.

•Знайдіть на карті місця на материку, де найбільше вулканів.

•Згадайте, в яких країнах найчастіше відбуваються землетруси.

2.Прийом «Експрес-тест»

1.Материк Євразія:

а) перетинається екватором і 180-м меридіаном; б) перетинається екватором і не перетинається 180-м меридіаном;

в) не перетинається екватором і перетинається 180-м меридіаном; г) не перетинається ні екватором, ні 180-м меридіаном.

2.Материки, що розташовані до Євразії ближче за інші: а) Південна Америка і Північна Америка; б) Північна Америка і Африка; в) Африка і Австралія; г) Австралія і Антарктида.