ru-uk

Російсько-український словник

-ться – (исчезнуть) зника́ти, -ка́ю, -ка́єш, зни́кнути, -ну, -неш. Изглодать – обгри́зти, згри́зти, -зу́, -зе́ш.

Изгнание – вигна́ння, -ння.

Изгнанник – вигна́нець, -нця;-ница – вигна́нка, -ки. Изгнаннический – вигна́нницький, -а, -е;-ство – вигна́нництво. Изгнанность – вигна́ність, -ности.

Изголовье – узголо́[і́]в’я, приголо́[і́]в’я, -в’я.

Изгонять, изгнать – виганя́ти, -ня́ю, ви́гнати (ви́жену, -неш).

Изгородь – (о)горо́жа, -жі;из( хвороста) лі́са, -си, тин, -ну;из( кольев) частокі́л, -ко́лу; (живая) живоплі́т, -пло́ту.

Изготавливать, изготовлять, изготовить – виготовля́ти, -ля́ю, ви́готовити, -влю, -виш, вигото́вувати, ви́готувати, готува́ти, зготува́ти, -ту́ю.

Изготовление – ви́готовленая, готува́ння, -ння.

Изгрызать, изгрызть – згриза́ти, -за́ю, згри́зти, -зу́, -зе́ш. Издавать, издать – видава́ти, -даю́ , -дає́ш, ви́дати, -дам, -даси. Издавна, нар. – зда́вна, відда́вна.

Издалека, нар. – зда́лека[у], зда́ля. Издание – вида́ння, -ння.

Издатель – видаве́ць, -вця́;-ница – видавни́ця, -ці. Издательство – видавни́цтво, -ва. Издевательство – знуща́ння, глум, -му.

Издеваться – знуща́тися, -ща́юся, -ща́єшся, глузува́ти, -зу́ю, -зу́єш (з ко́го). Изделие – ви́ріброд( . ви́робу).

Издергивать, -гать – 1) (рвать в куски) ша́рпати, поша́рпати, -паю, -паєш; 2) (изнашивать) де́рти, поде́рти, -деру́, -дере́ш.

Издерживать, -жать – тра́тити (тра́чу, тра́тиш), потра́тити, витра́чувати, -ра́чую, -ра́чуєш, ви́тратити.

Издержка – ви́трата, -ти, потра́та. Издохлый – здо́хлий, -а, -е. Издыхание – здиха́ння, кона́ння.

Издыхать, издохнуть – здиха́ти, -ха́ю, здо́хнути (здо́хну, -неш). Изжалить – пожали́ти, -лю́ , -лиш.

Изжарить – попекти́, -печу́, -че́ш, посма́жити, -жу, -жиш. Изжеванный – зжо́ваний.

Изжевывать, изжевать – пожува́ти, зжува́ти (зжую́ , зжує́ш). Изжелта, нар. – на́джовть, жовтя́во.

Изживать, изжить – пережива́ти, -ва́ю, пережи́ти, -живу́, -ве́ш. 2) вижива́ти, ви́жити. Изжигать, изжечь – спа́лювати, -люю, спали́ти, -лю́ , -лиш.

Изжога – печія́, -чії,́за́га, зга́га, -ги. Иззелена, нар. – впро́зелень, зеленкува́то.

Иззубривать, иззубрить – вище́рблювати, -блюю, ви́щербити, -блю, -биш. Иззябать, иззябнуть – ме́рзнути, -ну, -неш, зме́рзти, зме́рзнути, -ну, -неш. Излавливать, изловить – лови́ти, -влю́ , -виш, злови́ти.

Излагать, изложить – виклада́ти, -да́ю, ви́класти, -ладу, -деш. Излазить – ви́лазити, -жу, -зиш.

Изламывание – зло́млювання.

Изламывать, изломать – зла́мувати, -мую, злама́ти, -ма́ю. Излежалый – зле́глий, злежа́лий.

Излеживаться, излежаться – зле́жуватися, -жуюся, -жуєшся, зле́жатися, -жуся, -жишся. Излениться – зледащі́ти, -щі́ю, -щі́єш.

Излечение – ви́лікування, -ння.

Излечивать, излечить – виліко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, ви́лікувати, -кую, -куєш, виго́ювати (виго́юю, виго́юєш), ви́гоїти (ви́гою, ви́гоїш).

Излечимый – вигойни́й, -а́, -е́. Изливание – злива́ння, -ння.

Изливать, излить – 1) вилива́ти, -ва́ю, -ва́єш, ви́лити (ви́ллю, ви́ллєш);о чувствах2) ( негодования) вика́зувати, -зую, -зуєш, ви́казати, -кажу, -кажеш, виявля́ти, ви́явити.

Излишек – ли́шок, -шку, ли́шка, -ки.

Излишество – надужива́ння, на́дмір, -ру; 2) розкі́шшя. Излишне (напрасно) – за́йва річ.

178

Російсько-український словник

Излишний – за́йвий, ли́шній.

Излияние – 1) вилива́ння; 2)о( чувствах) ви́явлення, -ння. Изловчиться – привчи́тися.

Изложение – ви́клад, -ду, виклада́ння, -ння. Изложенный – ви́кладений, -а, -е.

Излом – зло[і]м, -му; (место перелома) перело́м, -му. Изломанный – зла́маний.

Излучать, излучить – (время) влу́чувати, влу́чити, ви́годити (годи́нлу);чи() випромі́нювати, ви́променити.

Излучина, см. Изгиб. Излучистый, см. Извилистый. Излюбленный – улю́ блений.

Измазывать, измазать – вима́зувати, -зую, -зуєш, ви́мазати (ви́мажу, ви́мажеш), вима́щувати, -щую, -щуєш, ви́мастити (ви́мащу, ви́мастиш).

Измалывать, измолоть – зме́лювати, -люю, -люєш, змоло́ти (змелю́ , зме́леш). Измарагд – смара́гд, -ду.

Измарывать, измарать – брудни́ти (брудню́ , брудни́ш), забрудни́ти, -дню́ , -ни́ш. Измачивать, измочить – змо́чувати, -чую, -чуєш, змочи́ти (змочу́, змо́чиш). Измельчавший – здрібні́лий.

Измельчание – здрібні́ння, -ння.

Измельчать – здрібні́ти, -ні́ю, -нієш;о (животных) перевести́ся, -веду́ся, -веде́шся. Измельчение – здрібні́ння, -ння.

Измельчить – 1) здрібни́ти, -ню́ , -ни́ш; 2) покриши́ти, -шу́, -шиш. Измельченный – 1) здрі́бнений; 2) покри́шений, -а, -е.

Измена – 1) (нарушение верности) зра́да, -ди; 2)перемена( ) змі́на. Изменение – відмі́на, змі́на, -ни.

Изменник – зра́дник, -ка;-ца – зра́дниця, -ці. Изменничать – зра́джувати (зра́джую, зра́джуєш кого́). Изменнически, нар. – зра́дницьки, зрадли́во. Изменнический – зра́дницький.

Изменчивость – 1) (нарушение верности) зрадли́вість, -вости; 2)перемена( ) змі́нність, -ности; 3) (непостоянство) неста́лість.

Изменчивый – 1) (о верности) зрадли́вий, -а, -е; 2)переменный( ) змі́нний, -а, -е; 3) (неустойчивый) неста́лий, -а, -е.

Изменяемость – змі́нність, змінли́вість, -вости. Изменяемый – змі́нний, змінли́вий, -а, -е.

Изменять, изменить – 1) (нарушать верность) зра́джувати, -джую, -джуєш, зра́дити (зра́джу, зра́диш кого́);переменять2) ( ) зміня́ти, -ня́ю, -ня́єш, зміни́ти, зміню́ , змі́ниш).

Измерение – о́бмір, -ру, мі́ряння. Измеренный – змі́рений, -а, -е.

Измеривать, измерять, измерить – зміря́ти, -ря́ю, -ря́єш, змі́рити, -рю, -риш.

Измеримый, измеряемый – змі́рний, -а, -е.

Измеритель – мі́рник, -ка, вимі́рник, -ка. Измеряемость – змі́рність, -ности.

Изминать, измять – м’я́ти (мну, мнеш), зім’я́ти, бга́ти (бга́ю, бга́єш), зібга́ти;-ться – м’я́тися, зім’я́тися.

Измождать, измождить – висна́жувати, -жую, -жуєш, ви́снажити, -жу, -жиш, знеси́лювати, -люю, знеси́лити, -лю, -лиш.

Измождение – ви́снаження, знеси́лення, -ння.

Изможденный (истощенный) – ви́снажений, знеси́лений, -а, -е. Измозжить – розмізчи́ти, -чу́.

Измокший – змо́клий, -а, -е.

Измол – 1) (молотье) зме́лювання, -ння, мли́во, -ва; 2)взятая( мука за размол) мі́рка, -ки, мірчу́к, -ка́.

Измолачивать, измолотить – змоло́чувати, -чую, -чуєш, змолоти́ти, -лочу́, -ло́тиш; ( мног.) помолоти́ти.

Измолот – ви́молот, -ту. Изморозь – па́морозь, -зі.

Измошенничаться – розшахрува́тися.

Измусливать, измуслить – засли́нювати, -нюю, -нюєш, засли́нити, -ню, -ниш.

179

Російсько-український словник

Измученный – зму́чений, -а, -е, змордо́ваний.

Измучивать, измучить – змучу́вати, -чую, -чуєш, зму́чити (зму́чу, -чиш), виму́чувати, ви́мучити.

Измыливать, измылить – зми́лювати, -люю, -люєш, змили́ти, -лю́ , -лиш. Измысливать, измыслить – вига́дувати, -дую, -дуєш, ви́гадати, -даю, -даєш,

вимірко́вувати, -вую, -вуєш, ви́міркувати.

Изнанка – ви́воріт, -роту, спід, (спо́ду);наизнанку – нави́воріт. Изнасилование – зґвалтува́ння.

Изнасиловать – зґвалтува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Изнашивание – зно́шування;обуви( ) сто́птування, -ння.

Изнашивать, износить – зно́шувати, -шую, -туєш, зноси́ти (зношу́, зно́сиш);обувь( ) сто́птувати, -тую; -туєш, стопта́ти (стопчу́, сто́пчеш);-ться – зно́шуватися, зноси́тися; сто́птуватися, стопта́тися.

Изнедалека – зблизька́.

Изнеженный – пе́ще́ний, розпе́щений, -а, -е.

Изнеживать, изнежить – розпе́щувати, -щую, розпе́стити, -пе́щу, -пе́стиш, зні́жувати, -жую, -жуєш, зні́жити (зні́жу, зні́жиш);-ться – зні́жуватися, зні́житися.

Изнемогать, изнемочь – знемага́ти, -га́ю, -га́єш, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш. Изнеможение – знемо́га, -ги.

Изнеможенный – знемо́жений, знеси́лений, -а, -е. Износ – зніс (род. зно́су).

Изношенность – зно́шеність. Изношенный – зно́шений, -а, -е.

Изнурение – змо́рення, ви́снаження, знеси́лення, -ння. Изнуренный – змо́рений, ви́снажений, знеси́лений, -а, -е. Изнурительный – висна́жливий.

Изнурять, изнурить – змо́рювати (змо́рюю, змо́рюєш), змори́ти, -рю́ , -риш, висна́жувати, -жую, -жуєш, ви́снажити, -жу, -жиш;-ться – змо́рюватися, змори́тися, висна́жуватися, ви́снажитися.

Изнутри – зсере́дини.

Изнывать, изныть – ни́діти, -дію, -ді́єш, зни́діти, ну́дитися, зну́дитися, -джуся, -дишся.

Изо, см. Из.

Изобилие – доста́ток, -тку, -ро́зкіш.(ро́зкоші);об( овощах) рясно́та, -ти́.

Изобиловать – достаткува́ти, -ку́ю, -ку́єш;о фруктах,( овощах) рясні́ти (расні́ю, рясні́єш). Изобильный – доста́тній, -я, -є, рясни́й, -а́,--ное́;– доста́тньо, ря́сно.

Изобличать, -чить – висві́дчувати, -чую, -чуєш, ви́свідчити, -свідчу, -чиш. Изобличение – ви́свідчення, -ння.

Изобличитель – ви́свідник, -ка;-ница – ви́свідниця, -ці.

Изобличительный – висвідни́й.

Изображать, изобразить – змальо́вувати, -вую, -вуєш, змалюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш. Изображение – змалюва́ння, -ння;вид,( картина) о́браз, -зу.

Изобразительный – образо́вий, -а, -е;-но – образо́во. Изобретатель – винахі́дник, -ка;-ница – винахі́дниця, -ці. Изобретательность – винахі́дність, вига́дливість, -вости. Изобретательный – винахі́дливий; вига́дливий, -а, -е.

Изобретать, изобресть – винахо́дити, -джу, -диш, ви́найти (ви́найду, ви́найдеш), вига́дувати, -дую, -дуєш, ви́гадати (ви́гадаю, ви́гадаєш).

Изобретение – ви́нахід, -ходу, ви́найдення, -ння. Изо дня в день – де́нь-у-де́нь, день крізь день. Изодрать – поде́рти, -деру́, -ре́ш, пошматува́ти.

Изолировать – ізолюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш, відокре́млювати, -млюю, -млюєш;совершенный( вид) відокре́мити, -млю, -миш.

Изолированный – ізольо́ваний, відокре́млений, -а, -е. Изолятор – ізоля́тор, -ра.

Изоляция – ізоля́ція, -ії.

Изорванный – пошмато́ваний, поде́ртий, -а, -е.

Изорвать – пошматува́ти, -ту́ю, -ту́єш, поде́рти, -деру́, -дере́ш. Изощрение – впра́ва, -ви.

Изощренность – впра́вність, -ности. Изощренный – впра́вний, -а, -е.

180

Російсько-український словник

Изощрять, изощрить – вправля́ти, -ля́ю, -ля́єш, впра́вити, -влю, -виш. Изощряться – вправля́тися.

Изработаться – спрацюва́тися, ви́робитися, ви́снажитися. Изразец – ка́хля, -лі.

Изразцовый – кахля́ний, ка́хельний, -а, -е.

Изранивать, изранить – зра́нювати, -нюю, -нюєш, зра́нити (зра́ню, зра́ниш). Израсходование – ви́трачення, -ння.

Израсходованный – ви́трачений.

Израсходывать, израсходовать – тра́тити (тра́чу, тра́тиш), ви́тратити, стра́тити. Изредка – рі́дко, де́коли, коли́-не-коли́, вряди́-годи.

Изрезанный – порі́заний, -а, -е.

Изрезать – порі́заний, -рі́жу, -рі́жеш;-ться – порі́затися. Изрекать, изречь – ректи́, ви́ректи (ви́речу, ви́речеш).

Изречение – 1) ви́раз, -зу, ре́чення, -ння; 2)меткое( изречение) припові́дка, -ки. Изрешетить – подіря́вити, -влю.

Изрубать, изрубить (в куски) – поруба́ти, -ба́ю, -ба́єш. Изругать – ви́лаяти, -лаю, -єш, нала́яти (кого́).

Изрыгать, изрыгнуть – вирига́ти, -га́ю, ви́ригати, -га́юи ви́ригнути, -ну, -неш, вибльо́вувати, -вую, -вуєш, ви́блювати, -блюю, -блюєш.

Изрытый – зри́тий, ско́паний. Изрыть – пори́ти, -ри́ю, -ри́єш.

Изувер – бузуві́р, -ра;-рка – бузуві́рка, -ки. Изуверный – бузуві́рний, -а, -е. Изуверство – бузуві́рство, -ва. Изувечение – скалі́чення, -ння.

Изувечивать, изувечить – скалі́чувати, -чую, -чуєш, скалі́чити, -чу, -чиш. Изукрашивать, изукрасить – оздо́блювати, -люю, -люєш, оздо́бити (оздо́блю, оздо́биш). Изумительность – ди́вність, -ности;-но – чу́дно, ди́вно.

Изумительный – ди́вний, -а, -е. Изумление – по́див, -ву, дивува́ння, -ння. Изумлённый – здиво́ваний, -а, -е.

Изумлять, изумить – дивува́ти, здивува́ти, -ву́ю, -ву́єш;-ться – дивува́тися, здивува́тися. Изумруд – смара́гд, -ду;-ный – смара́гдовий, -а, -е.

Изуродованне – зні́вечення, покалі́чення, -ння.

Изуродовать – зні́вечити, -вечу, -вечиш, скалі́чити, покалі́чити, -лічу, -лі́чиш. Изустный – у́сний, слове́сний, -а, --е;но – у́сно, слове́сно.

Изучать, изучить – вивча́ти, -ча́ю, -ча́єш, ви́вчити, -чу, -чиш, студіюва́ти, -дію́ ю, -дію́ єш, ви́студіювати.

Изучение – ви́вчення, -ння.

Из’ездить – з’їздити́ (з’їжджу́ з’їздиш);́ -ться – з’їздитися́ . Из’явительное (наклонение) – ді́йсний спо́сіб. Из’явление – ви́явлення, -ння.

Из’являть, из’явить – виявля́ти, -ля́ю, ви́явити, -влю, -виш;. согласие – да́ти зго́ду. Из’ян – 1) (порок) ва́да, -ди, ґа́нжа, -жі; 2)убыток( ) шко́да, -ди, втра́та, -ти. Из’яснение – з’ясува́ння, -ння.

Из’яснимый – з’ясо́вний, -а, -е.

Из’яснитель – з’ясо́вник, -ка;-ница – з’ясо́вниця, -ці. Из’яснительный – з’ясува́льний, -а, -е.

Из’яснять, из’яснить – з’ясо́вувати, -вую, -вуєш, з’ясува́ти, -су́ю, -су́єш. Из’ятие – ви́лучення, -ння.

Из’ять – ви́лучити, -лучу, -чиш.

Изыскание – вишу́кування, розві́дування, -ння;научное( ) до́слід, дослі́дження. Изысканность – ви́шуканість, добі́рність, -ности.

Изысканный – ви́шуканий, добі́рний, -а, -е. Изыскатель – дослі́дник, -ка. Изыскательный – дослі́дницький, -а, -е.

Изыскивать, изыскать – вишу́кувати, -кую, -куєш, ви́шукати, -каю, -каєш. Изюм – родзи́нки, -нок.

Изюминка – родзи́нка, -ки.

Изящество, изящность – 1) краса́, -си́; 2) ви́тонченість;о3)худ( . работе) майсте́рний;

181

Російсько-український словник

-ная литература – кра́сне письме́нство.

Изящный – 1) прега́рний; 2) ви́тончений; 3)о (худ. работе) майсте́рний;-ная литература – кра́сне письме́нство.

Икание – ги́кання, -ння.

Икать, икнуть – ги́кати (ги́каю, ги́каєш), ги́кнути, -кну́, -не́ш Икона – іко́на, -ни, о́браз, -за.

Иконник – 1) (о человеке меняющем иконы) іко́нник, -ка; 2)см. Иконописец; 3) (место, где ставят иконы) божни́к, -ка́, божни́ця, -ці.

Иконный – образо́вий, іко́нний, -а, -е. Иконоборец – іконобо́рець, -рця. Иконоборство – іконобо́рство. Иконописец – маля́р образі́в.

Иконопочитание – образошанува́ння, іконошанува́ння, -ння. Икорный – ікря́ний, -а, -е.

Икота – і́кавка, ги́кавка, -ки.

Икра – 1) (мышца голени) ли́тка, -ки, жи́жка, -ки; 2)рыбная( ) ікра́, -ри́. Икристый – 1) литка́тий, -а, -е; 2)о( рыбе) ікра́стий, -а, -е.

Икряной – ікряни́й, -а́, -е́.

Ил – мул, -лу; (болотн.) твань, ні́.

Или, иль – (союз) або́, чи;вместо:( разве) хіба́. Илистый – мулки́й, му́листий, -а, -е. Иллюзия – ілю́ зія, -ії, ома́на, -ни. Иллюминатор – ілюміна́тор, -ра. Иллюминовать – ілюмінува́ти. Иллюстрация – ілюстра́ція, -ії. Иллюстрированный – ілюстро́ваний, -а, -е.

Иллюстрировать – ілюструва́ти, -ру́ю, -ру́єш. Иловатость – мулкува́тість, -тости.

Иловатый – мулкува́тий, -а, -е.

Имение – має́ток, -тку, має́тність, -ности;родовое( ) діди́зна, -ни. Именинник – імени́нник, -ка;-ница – імени́нниця, -ці. Именинный – імени́нний, -а, -е.

Именины – імени́нир(. імени́н). Именительный (падеж) – називни́й (відмі́нок). Именитый – значни́й, -а́, -е́.

Именно – а са́ме, вла́сне. Именной – іме́нний, -а, -е. Именование – іменува́ння, -ння.

Именованный (о числе) – імено́ваний, -а, -е.

Именовать – іменува́ти, -ну́ю, назива́ти, -ва́ю, -ва́єш;-ться – іменува́тися, назива́тися. Иметь – ма́ти (ма́ю, ма́єш).

Имитация – іміта́ція, -ії, підро́блювання, -ння. Иммигрант – іміґра́нт, -та.

Иммиграция – іміґра́ція, -ії.

Иммигрировать – іміґрува́ти.

Имоверный – імові́рний, -а, -е.

Император – імпера́тор, -ра;-ский – імпера́торський, -а, -е. Императрица – імператри́ця, -ці.

Империал – черві́нець, -нця. Империализм – імперіялі́зм, -му.

Империалист – імперіялі́ст, -та;-ический – імперіялісти́чний, -а, -е. Империя – імпе́рія, -ії.

Импорт – імпо́рт, -ту. Импровизатор – імпровіза́тор, -ра.

Импровизирование – імпровізува́ння, -ння. Импровизировать – імпровізува́ти, -зу́ю, -зу́єш. Импульс – і́мпульс, -су.

Имущественный – майно́вий, -а, -е.

Имущество – майно́, -на́, добро́, -недвижимоера; имущество – нерухо́ме майно́ (добро́);

движимое имущество – рухо́ме майно́.

182

Російсько-український словник

Имущий – замо́жний, -а, -е.

Имя – ім’я́род( . і́мени), іме́ння, -ння. Инаково, иначе, нар. – іна́че, іна́кше. Инвалид – інвалі́д, -да;-ный – інвалі́дний, -а, -е. Инвентаризация – інвентариза́ція, -ії. Инвентарь – інвента́р, -ря́, ремане́нт, -ту.

Индейка, индюшка – інди́чка.

Индекс – і́ндекс, -су, пока́жчик, -ка. Индивидуальность – індивідуа́льність, -ности. Индивидуальный – індивідуа́льний, -а, -е.

Индиферентность – індифере́нтність, байду́жість, -жости. Индиферентный – індифере́нтний, байду́жий, -а, -е. Индюк – інди́к, -ка.

Индюшонок – індиченя́, -ня́ти. Иней – і́ней, -ею, па́морозь, -зі. Инертность – іне́ртність, -ности. Инертный – іне́ртний, -а, -е.

Инерция – іне́рція, -ії.

Инженер – інженер, -ра; -рный – інжене́рний, -а, -е. Инициатива – ініціяти́ва, -ви;-вный – ініціяти́вний, -а, -е. Инициатор – ініція́тор, -ра, приві́дця, -ці.

Инквизитор – інквізи́тор, -ра. Инквизиция – інквізи́ція, -ції. Инкриминируемый – інкріміно́ваний, -а, -е.

Иноверец – чужові́рець, -ця;-рка – чужові́рка, -ки. Иноверие – чужові́рство, -ва.

Иноверный – чужові́рний, -а, -е. Иноверческий – чужові́рський, -а, -е.

Иногда, нар. – і́ноді, і́нколи, ча́сом (часа́ми). Иногородный – позаміськи́й.

Иноземец – чужозе́мець, -мця;-мка – чужозе́мка, -ки. Иноземный – чужозе́мний, -а, -е.

Иной – і́нший, дру́гий, -а, -е.

Инок – черне́цьрод( . ченця́);-иня – черни́ця, -ці.

Иноплеменник – чужоплеме́нник, -ка;-ница – чужоплеме́нниця, -ці. Иноплеменный – чужоплеме́нний, -а, -е.

Инородец – чужоро́дець, -дця;-дка – чужоро́дка, -ки.

Инородный, инородческий – чужоро́дний, -а, -е.

Иносказание – при́повідь, -ді, алеґо́рія, -рії.

Иносказательный – припові́дний, алеґори́чний, -а, --е;но – припові́дно, алеґори́чно.

Иностранец, -нка, см. Иноземец, -мка. Иностранный, см. Иноземный. Иноходец – ступа́к, -ка́.

Иноходь – ступа́, -пи́.

Иноческий – черне́чий, черне́цький, -а, -е. Иночество – черне́цтво, -ва.

Иночествовать – ченцюва́ти.

Иноязычный – чужомо́вний.

Инспектор – ікспе́ктор, -ра;-ский – інспе́кторський, -а, -е. Инспекторство – інспе́кторство.

Инспекция – інспе́кція, -ції. Инстанция – інста́нція, -ції. Инстинкт – інсти́нкт, -ту.

Инстинктивный – інстинкти́вний, -а, -е. Институт – іститу́т, -ту.

Инструктировать – інструктува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Инструктор – інстру́ктор, -ра.

Инструкция – інстру́кція, -ії.

Инструмент – струме́нт, -ту, прила́ддя, -ддя;-тальный – струментовий, -а, -е. Инсургент – інсурґе́нт, -та, повста́нець, -нця.

183

Російсько-український словник

Инсценирование – інсценува́ння. Инсценировать – інсценува́ти.

Инсценированный – інсцено́ваний.

Интеграл, мат. – інтеґра́л, -лу;-льный – інтеґра́льний, -а, -е. Интеграция – інтеґра́ція, -ції.

Интелект – інтеле́кт, -ту, ро́зум, -му. Интелектуальный – інтелектуа́льний, розумо́вий, -а, -е.

Интеллигент – інтеліґе́нт, -та;-ный – інтеліґе́нтний, -а, -е. Интеллигенция – інтеліґе́нція.

Интендант – інтенда́нт, -та;-ский – інтенда́нтський, -а, -е. Интендантство – інтенда́нтство.

Интенсивность – інтенси́вність. Интенсивный – інтенси́вний, -а, -е. Интервал – інтерва́л, -лу.

Интерес – 1) (польза) інтере́с, -су, кори́сть, -сти, виго́да, -ди; 2) ціка́вість, -вости, заціка́влення, -ння.

Интересность – ціка́вість, -вости.

Интересный – ціка́вий, інтере́сний, -а, --е;но – ціка́во. Интересовать – ціка́вити, -влю, -виш;-ся – ціка́витися. Интернациональный – інтерна́ціональний, міжнаро́дній.

Интернированный – інтерно́ваний.

Интернировать – інтернува́ти.

Интерпелировать – інтерпелюва́ти, -лю́ ю, -лю́ єш. Интимность – інти́мність, -ности.

Интимный – інти́мний, -а, -е.

Интрига – 1) інтри́ґа, -ґи, ка́верза; 2)в драматич( . произв.) за́в’язка, -ки. Интриган – інтриґа́н, -на, ка́верзник;-ка – інтриґа́нка, -ка, ка́верзниця, -ці. Интриговать – інтриґува́ти, -гу́ю.

Интродукция – інтроду́кція, -ції, вступ, -пу. Инфантерия – інфанте́рія, -рії, піхо́та, -ти. Инфекционный – інфекці́йний, зара́зливий, -а, -е. Инфекция – інфе́кція, -ції, зара́за, -зи. Инфлюэнца – інфлюе́нца, -ци.

Иод – йод (род. йо́ду);-ный – йо́дний, -а, -е. Иодоформ – йодофо́рм, -му.

Иордань – Йорда́н, Орда́нь, -ні.

Ипподром, см. Гипподром.

Иронизировать – іронізува́ти, -зу́ю, -зу́єш, глузува́ти, -зу́ю. Иронический – іроні́чний, глузли́вий, -а, -е.

Ирония – іро́нія, -нії, глузли́вість, -вости. Иррациональный – іраціона́льний, -а, -е. Иррегулярный – іреґуля́рний, непості́йний, -а, -е. Иск – по́зов, -зву.

Искажать, исказить – перекру́чувати, -чую, -чуєш, перекрути́ти, -ручу́, -ру́тиш, переіна́чувати, -чую, -чуєш, переіна́чити, -чу, -чиш.

Искажение – перекру́чування, переіна́чування, -ння. Искаженный – перекру́чений, переіна́чений, -а, -е. Искалечение, искалечивание – скалі́чення, покалі́чення, -ння. Искалеченный – скалі́чений, покалі́чений, -а, -е.

Искалечивать, искалечить – скалі́чувати, -чую, -чуєш, скалі́чити, -чу, -чиш. Искание – шука́ння, шукани́на.

Искапывать, ископать – покопа́ти, -па́ю, -па́єш;выкапывать2) ( ) вико́пувати, вико́пати. Искатель – 1) шука́ч, -ча́; 2)приключений( ) аванту́рник, -ка;-ница – 1) шука́чка, -ки; 2)

аванту́рниця, -ці.

Искательный – 1) уле́сливий, підле́сливий; 2) доку́чливий. Искательство – 1) уле́сливість, підле́сливість; 2) доку́чливість. Искать – шука́ти, -ка́ю, -ка́єш.

Исклёвывать, исклевать – дзьо́бати, подзьо́бати, -баю, -баєш, клюва́ти, поклюва́ти, -клюю́ .

Исключать, исключить – 1) виключа́ти, ви́ключити, вилуча́ти, -ча́ю, -ча́єш, ви́лучити, -чу;

184

Російсько-український словник

2) (устранять) усува́ти, усу́нути.

Исключение – 1) (особенность) ви́няток, -тку; 2)из’ятие( ) ви́ключення, ви́лучення, -ння. Исключительность – винятко́вість, -вости, ви́ключність.

Исключительный – винятко́вий, ви́ключний, -а, -е. Исковерканный – поні́вечений;-ность – поні́веченість, -ности.

Исковеркивать, исковеркать – 1) ні́вечити, поні́вечити; 2)искомкать( ) м’я́ти, пом’я́ти (помну́, помне́ш);изломать( ) лама́ти, полама́ти, -ма́ю, -ма́єш.

Исковой – позовни́й, -а́, -е́. Исковырять – поколупа́ти, -па́ю.

Исколесить – об’їздити,́ -жджу, -здиш; (пешком) сходи́ти (сходжу́, схо́диш). Исколоть – поколо́ти; -лю́ , -леш, поштри́кати, -каю.

Искомый, искомое – шу́каний, -не.

Искони, нар. – споконві́ку. Исконный – споконві́чний, -а, -е.

Ископаемый – 1) копа́льний, -а, -е; 2)сущ( .) копа́лина. Искоренение – 1) ви́корінення; 2) ви́бавлення, -ння.

Искоренитель – 1) викорі́нювач, -ча; 2) виба́вник, -ка;-ница – викорі́нювачка, -ки; виба́вниця.

Искоренять, искоренить – 1) викорі́нювати, -нюю, -нюєш, ви́коренити, -ню, -ниш; 2) (извести) вибавля́ти, -ля́ю, ви́бавити.

Искорка – і́скорка, -ки. Искоса, нар. – ско́са, кри́во.

Искосить – покриви́ти, -влю́ , -виш. Искра – і́скра, -ри.

Искренний – щи́рий. Искренность – щи́рість.

Искрестить – 1) (пометить крестом) похристи́ти, -рищу́, -ристи́ш;из’ездить2) ( ) об’їздити́ (об’їжджу,́ об’їздиш)́ .

Искривление – ви́кривлення.

Искривлять, искривить – викривля́ти, -вля́ю, -вля́єш, ви́кривити, -влю, -виш;-ться – викривля́тися, ви́кривитися.

Искристый – іскри́стий, -а, -е.

Искрить – іскри́ти (іскрю́ , іскри́ш);-ться – іскри́тися. Искромсать – почикри́жити, -жу, -жиш. Искротушитель – іскрогаси́льник, -ка.

Искрошить – покриши́ти, -шу́, -шиш.

Искупать, искупить – викупля́ти, -ля́ю, -ля́єш, ви́купити, -плю, -лиш;искупить2) ( грехи) поку́тувати, відпоку́тувати.

Искупитель – визволи́тель, -ля; вибави́тель;-ница – визволи́телька, -ки.

Искупительный – визво́льний.

Искупление – 1) (от зависимости) ви́куп, -пу, визво́лення; 2)грехов( ) споку́тування, -ння. Искуривать, искурить – вику́рювати, -рюю, -рюєш, ви́курити, -рю, -риш.

Искус – 1) (опыт) до́свід, -ду;испытание( ) і́спит, -ту;см. Искушение. Искуситель – споку́сник, -ка;-ница – споку́сниця, -ці. Искусительный – споку́сливий, -а, -е.

Искусник, -ница – (о мужч. и женщ.) мите́ць, -тця́. Искусно – 1) (хорошо) майсте́рно 2)поддельно( ) шту́чно.

Искусность – 1) майсте́рність -ности, умі́лість, -лости; 2)поддельность( ) шту́чність.

Искусный – 1) (затейливый) майсте́рний, -а, -е; 2)хорошо( знающий своё дело) досві́дченний, впра́вний, -а, -е; 3)см. Искуственный.

Искусственность – шту́чність, ро́бленість, -ности. Искусственный – шту́чний, ро́блений, -а, -е. Искусство – мисте́цтво, -ва, умі́лість, -лости.

Искусывать, искусать – куса́ти, покуса́ти, -са́ю, -са́єш.

Искушать, искусить – спокуша́ти, -ша́ю, -ша́єш, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш;-ться – спокуша́тися, спокуси́тися.

Искушение – споку́са, -си, споку́шення, -ння.

Испакостить – спаску́дити, -джу, -диш, спога́нити, -ню́ , -ниш.

Испарение – 1) (процесс) парува́ння, випарува́ння, -ння; 2)результаты( испарения) па́ра, -ри, ви́пар, -ру.

185

Російсько-український словник

Испарина – ви́поти, -тів.

Испарять, испаривать, испарить – випаро́вувати, -вую, -вуєш, ви́парувати, -рую.

Испаряющийся – випарни́й.

Испахать – зора́ти (зорю́ , зоре́ш), ви́орати, -рю, -реш. Испачканный (грязный) – забру́днений, зака́ляний, -а, -е.

Испачкивать, испачкать – забру́днювати, -нюю, -нюєш, забрудни́ти, -ню́ , -ниш, зака́лювати, -люю, -люєш, -закаля́ти, -ля́ю, -ля́єш;-ться – забру́днюватися, забрудни́тися, зака́люватися, закаля́тися.

Испепеление – спопелі́ння, -ння.

Испепелять, испепелить – спопеля́ти, -ля́ю, -ля́єш, спопели́ти, -лю́ , -ли́ш. Испечь – спекти́ (спечу́, спече́ш).

Испещрение – 1) (от ударов кинжала, сабли) покарбува́ння;от( ударов кнута) посму́ження; 3)узорами( ) ви́мережання; 4)красками( ) ви́цяцькування; 5)гвоздями( ) поцвяхува́ння, -ння;-ный – 1) покарбо́ваний; 2) посму́жений; ви́мережаний; 4) ви́цяцькуваний; 5) поцвяхо́ваний.

Испещрять, испещрить – 1) (ударами кинжала, сабли) карбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, покарбува́ти; 2)ударами( кнута, хворостины) сму́жити, -жу, -жиш, посму́жити; 3) (узорами) вимере́жувати, -жую, -жуєш, ви́мережати, -жу, -жиш; 4)красками( ) ви́цяцькувати, -кую, -вуєш; 5)гвоздями( ) цвяхува́ти, ви́цвяхувати (ви́цвяхую, ви́цвяхуєш).

Испивать, испить – випива́ти, -ва́ю, ви́пити (ви́п’ю, -п’єш). Испилить – попиля́ти, -ля́ю.

Исписывать, исписать – спи́сувати, -сую, -суєш, списа́ти (спишу́, спи́шеш). Исповедальщик – сповіда́льник, -ка;-щица – сповіда́льниця, -ці. Исповедание – сповіда́ння, -ння.

Исповедник – сповідни́к, -ка́;-ница – сповідни́ця, -ці.

Исповедывать, исповедать – сповіда́ти, ви́сповідати, -даю, -даєш;-ться – сповіда́тися, ви́сповідатися.

Исповедь – спо́відь, -ді.

Испод – спід (р. спо́ду), низр(. ни́зу).

Исподволь, исподоволь, нар. – пома́лу, пово́лі, покво́лом, спокво́лу. Исподлобья, нар. – спідло́ба.

Исподний – спі́дній, -я, -є. Исподтишка, нар. – ни́шком, зни́шку.

Испокон, см. Издавна. Исполин – ве́летень, -тня.

Исполинский – велете́нський, -а, -е. Исполкомщик – виконко́мовець, -вця. Исполнение – викона́ння, -ння. Исполненный – ви́конаний, -а, -е. Исполнимый – здійсне́нний.

Исполнитель – викона́вець, -вця;-ница – викона́виця, -ці.

Исполнительный – викона́вчий.

Исполнять, исполнить – вико́нувати, -ную, ви́конати, -наю.

Исполняться, исполниться – 1) (о времени) вихо́дити, ви́йти, кінча́тися, скінчи́тися. [Йому́ ви́йшло два́дцять ро́ків. Скінчи́вся те́рмін]сбываться. 2) ( ) зді́йснюватися, здійсни́тися.

Исполосовать – посму́жити, -жу.

Использовывать, использовать – використо́вувати, -вую, -вуєш, ви́користати, -таю. Испороть – порозпо́рювати.

Испортить – зіпсува́ти, попсува́ти, -сую́ , -сує́ш;-ться – зіпсува́тися, попсува́тися. Испорченность – зіпсо́ваність, попсо́ваність, -ности.

Испорченный – зіпсо́ваний, попсо́ваний, -а, -е.

Исправитель – виправля́ч, -ча́, випра́вник, -ка, попра́вник;-ница – випра́вниця, -ці, попра́вниця.

Исправительный – поправни́й, виправни́й, -а́, -е́.

Исправление – 1) попра́ва, -ви, ви́правлення; 2)починка( ) ла́годження; 3)должности( ) вико́нування, -ння.

Исправлять, исправить – 1) виправля́ти, -ля́ю, -ля́єш, ви́правити, -влю, -виш, поправля́ти, -ля́ю, ля́єш, попра́вити, -влю, -виш;чинить2) ( ) ла́годити, пола́годити;-ться – поправля́тися, попра́витися, виправля́тися, ви́правитися.

186

Російсько-український словник

Исправно – спра́вно, до́бре, гара́зд. Исправность – спра́вність, -ности.

Исправный – 1) спра́вний, -а, -е; 2)верный( ) попра́вний, -а, -е.

Испражнение – 1) (процесс) випоро́жнення, споро́жнення, -ння; 2)помет( ) кал, -лу. Испражнять, испражнить – випорожня́ти, -ня́ю, -ня́єш, ви́порожнити, -рожню, -рожниш;

-ться – випорожня́тися, ви́порожнитися.

Испрашивать, испросить – проси́ти (прошу́, про́сиш), проха́ти, -ха́ю, -ха́єш, попроси́ти, попроха́ти.

Испробовать – 1) (силу, средство) спро́бувати, -бую, -буєш; 2)пищу( ) покуштува́ти, -ту́ю. Испрошение – ви́прохання, -ння.

Испрыскивать, испрыскать – збри́зкувати, -кую, -куєш, збри́зкати, побри́зкати, -каю, -каєш, спри́скувати, -кую, -куєш, спри́скати, попри́скати, -каю, -каєш.

Испуг – ляк, -ку, переля́к, -ку, споло́х, -ху.

Испугивать, испугать – ляка́ти,зляка́ти, переляка́ти, -ка́ю, -ка́єш;-ться – ляка́тися, зляка́тися, переляка́тися.

Испускание – випуска́ння, -ння.

Испускать, испустить – випуска́ти, -ка́ю, -ка́єш, ви́пустити (ви́пущу, ви́пустиш). Испытание – 1) (экзамен) і́спит, -ту; 2)проба( ) спро́ба, -би, спи́ток, -тку. Испытанный – 1) ви́пробуваний, спро́буваний;опытный( ) досві́дчений, -а, -е. Испытатель – 1) см. Исследователь; 2) (прибор) випро́бувач, -ча.

Испытательный – іспито́вий.

Испытывать, испытать – 1) (претерпевать) зазнава́ти, -на́ю, -на́єш, зазна́ти, -на́ю, -на́єш; 2)см. Испробовать.

Исследование – дослі́джування, дослі́дження, -ння, до́слід, -ду. Исследователь – дослі́дник, -ка;-ница – дослі́дниця, -ці.

Исследывать, исследовать – дослі́джувати, -джую, -джуєш, досліди́ти, -джу́, -диш. Иссохлый – ви́схлий, -а, -е.

Иссыхать, иссохнуть – висиха́ти, -ха́ю, -ха́єш, ви́схнути, -хну. Исстари, нар. – зда́вна.

Исстрадаться – настражда́тися.

Исступление – несамови́тість, -тости, не́стям, -му.

Исступленный – несамови́тий, нестя́мний, -а́,--ное́;– несамови́то, нестя́мно. Иссушать, иссушить – 1) (высушить) вису́шувати, ви́сушити;истомить( ) зсуши́ти, -шу́,

-шиш (кого́).

Иссякать, иссякнуть – 1) (о воде) висиха́ти, -ха́ю, -ха́єш, ви́схнути, ви́сохти, -схну, -схнеш; 2) (израсходоваться) витра́чуватися, -чуюся, -чуєшся, ви́тратитися, -рачуся, -ратишся.

Иссяклый – ви́сохлий. Истачать – позшива́ти, -ва́ю.

Истачивать, источить – сто́чувати, -чую, -чуєш, сточи́ти (сточу́, сто́чиш). Истекать, истечь – 1) витіка́ти, ви́текти, -течу, -чеш; 3)о (времени) мина́ти, мину́ти,

прохо́дити, пройти́, кінча́тися, скінчи́тися.

Истерзать (разорвать) – розша́рпати, -паю, -паєш, розшматува́ти, -ту́ю, -ту́єш. Истерзаться – зму́читися (зму́чуся, зму́чишся), змордува́тися, -ду́юся, -ду́єшся. Истерика – істе́рика, -ки.

Истерический – істери́чний, -а, -е.

Истец – позо́вник, позива́льник, -ка;-тица – позо́вниця, позива́льниця, -ці, Истечение – 1) (жидкости) витіка́ння, вилива́ння, -ння; 2)о (времени) кіне́ць, -нця́,

мина́ння, -ння, скі́нчення. Истина – і́стина, -ни. Истинно – спра́вді, напе́вне.

Истинный – спра́вжній, -я, -є, ді́йсний, -а, -е;верный( ) правди́вий;искренний( ) щи́рий. Истлевать, истлеть – зотліва́ти, -ва́ю, -ва́єш, зотлі́ти, -лі́ю, -лі́єш.

Истлевший – зотлі́лий, -а, -е. Истление – зотлі́ння, -ння.

Исток – 1) (источник) джерело́, -ла́; 2)реки( ) верхови́на, -ни; 3)начало( ) поча́ток, -тку. Истолкование – ви́яснення, тлума́чення, -ння.

Истолкователь – тлума́ч, -ча́;-ница – тлума́чка, -ки.

Истолковывать, истолковать – тлума́чити, ви́тлумачити, -мачу, -мачиш. Истолочь – стовкти́, потовкти́, -вчу́, -вче́ш.

Истома – уто́ма, знемо́га, -ги.

187