- •1.АктиваційнатеоріяемоційЛіндслі.
- •2.Актуальні проблеми забезпечення психічного і фізичного здоров*я особистості.
- •3.Біологічна теорія емоцій Анохіна.
- •4.Видипсихофізіологічноговідбору.
- •5.Види та характеристика стресів
- •7.Дистрес та захворювання.
- •8.Діагностика психофізіологічних станів та індивідуальні особливості.
- •9.Домінантно-мотиваційні настанови,цілісна просторово-часова інтеграція у психофізіологічній підготовці.
- •10.Еволюційна теорія емоцій ч.Дарвіна.
- •11. Електроенцефалограма.
- •12. Електроенцефалограма. Артефакти.
- •13.Електроокулограма.
- •14.Загальна характеристика функціональних станів
- •16. Зв’язок психофізіології з іншими науками.
- •17.Зв’язок психофізіології з іншими галузями психологічного знання.
- •18. Зміст психогігієни та психопрофілактики. Психорегуляція.
- •20. Класифікація емоцій.
- •21. Класифікація емоційних станів.
- •22. Класифікація стресорів.
- •23. Класифікація стресорів. Стресова реакція.
- •25. Методи дослідження електричної активності шкіри.
- •27. Нейрокультурна теорія емоцій п.Екмана.
- •28. Об’єкт, предмет та завдання психофізіології.
- •29. Основні компоненти психофізіологічної підготовки.
- •30.Основні характеристики емоцій. Трьохвимірна структура простору фундаментальних емоцій.
- •31. Поліграфічні дослідження у психофізіології.
- •32. Поняття стану людини та його властивості.
- •33. Потребово-інформаційна теорія емоцій п.В.Симонова
- •34.Принцип групування , надійності та валідності у психофізіологічному відборі.
- •35. Принцип комплексності, динамічності та активності у псих.Відборі
- •36. Принцип спеціалізованості, різноспрямованої ритмічності та зворотного звязку у психофізіологічній підготовці.
- •37.Причини і види стомлення.
- •38. Проблема активності.
- •39. Проблема змістовності.
- •40. Психічне здоров’я в навчальній діяльності студентів.
- •41. Психічний стан та його властивості.
- •42. Психоаналітична концепція емоцій 3. Фройда.
- •44. Психофізіологічна проблема активності.
- •45.Психофізіологічна проблема вибірковості.
- •46. Психофізіологічна проблема змістовності та вибірковості.
- •47.Психофізіологічна проблема змістовності.
- •48. Психофізіологічна проблема
- •49.Психофізіологічна проблема. Сучасний погляд.
- •51.Психофізіологічна характеристика психічного та фізіологічного станів.
- •52. Психологічна характеристика розумової праці.
- •53. Психофізіологічна характеристика станів функціонального напруження.
- •54. Психофізіологічна характеристика фізичної праці.
- •73. Сучасні методи реєстрації психофізіологічних процесів.
- •74. Сучасні методи реєстрації психофізіологічних процесів. Електроміограма.
- •76. Таламічна теорії емоцій Кенона-Барда.
- •77. Трьохвимірна структура простору фундаментальних емоцій.
- •79. Функціональний і психофізіологічний стан.
- •82. Характеристика відносно самостійних частин психофізіології.
- •84.Характеристика граничного та патологічного стану організму
- •83 У програмових аналогічне…
- •85. Характеристика ознак перевтоми.
- •86. Характеристика психологічного стресу
- •87. Характеристика складових психофізіології
- •88.Характеристика та ознаки перевтоми.
- •90. Характеристика функціональних станів організму
16. Зв’язок психофізіології з іншими науками.
Психофізіологія - природно-наукова гілка психологічного знання, тому необхідно визначити її положення по відношенню до інших дисциплін тієї ж орієнтації: - фізіологічній психології; - фізіології вищої нервової діяльності; - нейропсихології. Психофізіологія розвивається в нерозривному зв’язку із психологічними науками, насамперед із загальною психологією, яка вивчає основні психологічні закономірності, визначає теоретичні засади, принципи та методи психологічної науки. У зв’язку психофізіології із суспільно-філософськими науками важливим є її взаємний вплив із філософією. Психофізіологія пов’язана не лише з фундаментальними природничими та суспільними науками, а й із конкретними науково-практичними комплексами. У медичних науках необхідність застосування даних психофізіології виникає під час дослідження більшості проблем здоров’я, що, зокрема, простежується у клінічній психофізіології.
17.Зв’язок психофізіології з іншими галузями психологічного знання.
Психофізіологія - природно-наукова гілка психологічного знання, тому необхідно визначити її положення по відношенню до інших дисциплін тієї ж орієнтації:
о фізіологічній психології;
о фізіології вищої нервової діяльності;
о нейропсихології
Найбільш близька до психофізіології - фізіологічна психологія, наука, що виникла в кінці XIX століття як розділ експериментальної психології. Термін "фізіологічна психологія" був введений В. Вундтом для позначення психологічних досліджень, що запозичують методи і результати досліджень у фізіології людини. В даний час фізіологічна психологія розуміється як галузь психологічної науки, що вивчає фізіологічні механізми психічної діяльності від нижчих до вищих рівнів її організації. Таким чином, завдання психофізіології і фізіологічної психології практично збігаються, і в даний час відмінності між ними носять в основному термінологічний характер.
За визначенням, нейропсихологія - це галузь психологічної науки, що склалася на стику декількох дисциплін: психології, медицини (нейрохірургії, неврології), фізіології, - і спрямована на вивчення мозкових механізмів вищих психічних функцій на матеріалі локальних уражень головного мозку.
Нарешті, слід вказати на співвідношення фізіології ВНД і психофізіології. Вища нервова діяльність (ВНД) - поняття, введене І.П. Павловим, протягом багатьох років ототожнювалося з поняттям "Психічна діяльність". Таким чином, фізіологія вищої нервової діяльності була фізіологією психічної діяльності, або психофізіологією.
Таким чином, сучасна психофізіологія як наука про фізіологічні основи психічної діяльності і поведінки, є область знання, яка об'єднує фізіологічну психологію, фізіологію ВНД, "нормальну" нейропсихологию і системну психофізіологію.
18. Зміст психогігієни та психопрофілактики. Психорегуляція.
Психогігієною зазвичай називають науку про забезпечення, збереження і підтримку психічного здоров’я. Виділяють вікову психогігієну: дитинства, юнацтва, зрілого віку (до неї включають психогігієну праці), психогігієну людей похилого віку. Психогігієну діяльності: психогігієну розумової і фізичної праці, психогігієну навчання і виховання, психогігієну спортивну, інженерну, військову. Також виділяють психогігієну побуту і сімейних стосунків і багато інших. Психопрофілактика являє собою розділ загальної профілактики. Психопрофілактичні заходи спрямовані на попередження виникнення психічних захворювань. Не лише профілактика психічних захворювань, а й особистісних і професійних криз, що можуть бути наслідком деформуючого впливу професійної діяльності чи деформованого спеціаліста. Психопрофілактичні заходи можна розділити на три рівні: -Первинна (початкова) психопрофілактика. Система профілактичних заходів має бути спрямована на вивчення психотравмуючих факторів. -Вторинна психопрофілактика полягає у контролі за неускладненням чи в попередженні негативних наслідків вже наявного психічного розладу чи психологічної кризи. Третинна психопрофілактика – система заходів, спрямованих на попередження втрати працездатності і соціальної адаптації при психічних розладах, психогенних захворюваннях, професійних та особистісних кризах.