- •1.АктиваційнатеоріяемоційЛіндслі.
- •2.Актуальні проблеми забезпечення психічного і фізичного здоров*я особистості.
- •3.Біологічна теорія емоцій Анохіна.
- •4.Видипсихофізіологічноговідбору.
- •5.Види та характеристика стресів
- •7.Дистрес та захворювання.
- •8.Діагностика психофізіологічних станів та індивідуальні особливості.
- •9.Домінантно-мотиваційні настанови,цілісна просторово-часова інтеграція у психофізіологічній підготовці.
- •10.Еволюційна теорія емоцій ч.Дарвіна.
- •11. Електроенцефалограма.
- •12. Електроенцефалограма. Артефакти.
- •13.Електроокулограма.
- •14.Загальна характеристика функціональних станів
- •16. Зв’язок психофізіології з іншими науками.
- •17.Зв’язок психофізіології з іншими галузями психологічного знання.
- •18. Зміст психогігієни та психопрофілактики. Психорегуляція.
- •20. Класифікація емоцій.
- •21. Класифікація емоційних станів.
- •22. Класифікація стресорів.
- •23. Класифікація стресорів. Стресова реакція.
- •25. Методи дослідження електричної активності шкіри.
- •27. Нейрокультурна теорія емоцій п.Екмана.
- •28. Об’єкт, предмет та завдання психофізіології.
- •29. Основні компоненти психофізіологічної підготовки.
- •30.Основні характеристики емоцій. Трьохвимірна структура простору фундаментальних емоцій.
- •31. Поліграфічні дослідження у психофізіології.
- •32. Поняття стану людини та його властивості.
- •33. Потребово-інформаційна теорія емоцій п.В.Симонова
- •34.Принцип групування , надійності та валідності у психофізіологічному відборі.
- •35. Принцип комплексності, динамічності та активності у псих.Відборі
- •36. Принцип спеціалізованості, різноспрямованої ритмічності та зворотного звязку у психофізіологічній підготовці.
- •37.Причини і види стомлення.
- •38. Проблема активності.
- •39. Проблема змістовності.
- •40. Психічне здоров’я в навчальній діяльності студентів.
- •41. Психічний стан та його властивості.
- •42. Психоаналітична концепція емоцій 3. Фройда.
- •44. Психофізіологічна проблема активності.
- •45.Психофізіологічна проблема вибірковості.
- •46. Психофізіологічна проблема змістовності та вибірковості.
- •47.Психофізіологічна проблема змістовності.
- •48. Психофізіологічна проблема
- •49.Психофізіологічна проблема. Сучасний погляд.
- •51.Психофізіологічна характеристика психічного та фізіологічного станів.
- •52. Психологічна характеристика розумової праці.
- •53. Психофізіологічна характеристика станів функціонального напруження.
- •54. Психофізіологічна характеристика фізичної праці.
- •73. Сучасні методи реєстрації психофізіологічних процесів.
- •74. Сучасні методи реєстрації психофізіологічних процесів. Електроміограма.
- •76. Таламічна теорії емоцій Кенона-Барда.
- •77. Трьохвимірна структура простору фундаментальних емоцій.
- •79. Функціональний і психофізіологічний стан.
- •82. Характеристика відносно самостійних частин психофізіології.
- •84.Характеристика граничного та патологічного стану організму
- •83 У програмових аналогічне…
- •85. Характеристика ознак перевтоми.
- •86. Характеристика психологічного стресу
- •87. Характеристика складових психофізіології
- •88.Характеристика та ознаки перевтоми.
- •90. Характеристика функціональних станів організму
1.АктиваційнатеоріяемоційЛіндслі.
ЗгідноізактиваційноютеорієюЛіндслі, основна роль у забезпеченні емоцій належить активуючій ретикулярній формації, що знаходиться у стовбурі головного мозку. Емоційна реакція на певний стимул виникає в результаті активуючого збудження нейронів стовбура мозку, що надалі посилають імпульси доталамусу, гіпоталамусу і кори. При цьому корковий контроль за лімбічною системою послаблюється. Ці імпульси через активуючий механізм перетворюються в емоційну поведінку. Теорія Ліндслі, знову-таки, тільки частково пояснює фізіологічні механізми забезпечення емоцій.
2.Актуальні проблеми забезпечення психічного і фізичного здоров*я особистості.
Сучасний світ через свою складність, динамічність та суперечливість створює різноманітні проблеми для людини і владно вторгається в її особистісний простір. Соціально-технологічний прогрес спричиняє зростання негативного впливу на особистість інформаційних потоків; збільшення повсякденних фізичних та психологічних навантажень; загострення екзистенціонального почуття страху, невпевненості, розгубленості та розчарування. Усе це негативно позначається на здоров'ї людини загалом і на психічному здоров'ї зокрема. Ураховуючи те, що людське життя є найвищою суспільною цінністю, перед людством постає ряд важливих завдань, серед яких найважливішим є вирішення проблеми збереження здоров'я людини, причому не тільки фізичного, а й психічного.Державою передбачені певні механізми здійснення права людини на здоров'я. однак, що стосується психічного здоров'я, то воно залишається поза увагою. Слід зазначити, що йдеться не про психічно хворих людей, а про право психічно здорової людини зберегти своє психічне здоров'я у будь-яких умовах життєдіяльності Зважаючи на це, сьогодні вітчизняна наука починає успішно інтегруватися у просторі самовдосконалення людини, орієнтуючись на гуманістичні ідеали. Збереження фізичного і психічного здоров'я особистості, зокрема підростаючого покоління – одне з найважливіших завдань нашого суспільства і, насамперед, системи освіти.
3.Біологічна теорія емоцій Анохіна.
УбіологічнійтеоріїП.К. Анохіна, таксамо, яківтеоріїДарвіна, емоціямвідводитьсяеволюційно-пристосувальнарольрегулятораадаптаційноїповедінки. Згідноізцієютеорією, позитивнийемоційнийстан (наприклад, задоволенняпевноїпотреби) виникаєтількитоді, колизворотнаінформаціявідрезультатівзробленоїдіїточнозбігаєтьсязочікуванимрезультатом (акцепторомдії). У силу цього емоція задоволення закріплює правильність будь-якого поведінкового акту в тому випадку, якщо його результат досягає мети, є корисним і забезпечує пристосування. У випадку розбіжності одержуваного результату з очікуваннями, виникає занепокоєння і пошук нового шляху до одержання потрібного результату і, як його наслідок, емоції задоволення.
У межах цієї теорії емоції розглядаються як біологічний продукт еволюції, пристосувальний чинник у житті тварин. Виникнення потреб спричиняє, на думку П.К. Анохіна, виникнення негативних емоцій, які відіграють мобілізуючу роль, сприяючи найшвидшому задоволенню потреб оптимальним способом. Коли зворотний зв´язок підтвердить, що досягнуто запрограмованого результату, тобто що потребу задоволено, тоді виникає позитивна емоція. Вона постає як кінцевий підкріплювальний чинник. Закріплюючись у пам´яті, вона в майбутньому бере участь у мотиваційному процесі, впливаючи на прийняття рішення про вибір способу задоволення потреби. Якщо ж отриманий результат не узгоджується із програмою, тоді виникає емоційне занепокоєння, яке зумовлює пошук інших, більш успішних способів досягнення мети.Кількаразове задоволення потреб, забарвлене позитивною емоцією, сприяє навчанню відповідній діяльності, а повторні невдачі в одержанні запрограмованого результату спричиняють гальмування неефективної діяльності й пошуки нових, більш успішних способів досягнення мети.