- •1.АктиваційнатеоріяемоційЛіндслі.
- •2.Актуальні проблеми забезпечення психічного і фізичного здоров*я особистості.
- •3.Біологічна теорія емоцій Анохіна.
- •4.Видипсихофізіологічноговідбору.
- •5.Види та характеристика стресів
- •7.Дистрес та захворювання.
- •8.Діагностика психофізіологічних станів та індивідуальні особливості.
- •9.Домінантно-мотиваційні настанови,цілісна просторово-часова інтеграція у психофізіологічній підготовці.
- •10.Еволюційна теорія емоцій ч.Дарвіна.
- •11. Електроенцефалограма.
- •12. Електроенцефалограма. Артефакти.
- •13.Електроокулограма.
- •14.Загальна характеристика функціональних станів
- •16. Зв’язок психофізіології з іншими науками.
- •17.Зв’язок психофізіології з іншими галузями психологічного знання.
- •18. Зміст психогігієни та психопрофілактики. Психорегуляція.
- •20. Класифікація емоцій.
- •21. Класифікація емоційних станів.
- •22. Класифікація стресорів.
- •23. Класифікація стресорів. Стресова реакція.
- •25. Методи дослідження електричної активності шкіри.
- •27. Нейрокультурна теорія емоцій п.Екмана.
- •28. Об’єкт, предмет та завдання психофізіології.
- •29. Основні компоненти психофізіологічної підготовки.
- •30.Основні характеристики емоцій. Трьохвимірна структура простору фундаментальних емоцій.
- •31. Поліграфічні дослідження у психофізіології.
- •32. Поняття стану людини та його властивості.
- •33. Потребово-інформаційна теорія емоцій п.В.Симонова
- •34.Принцип групування , надійності та валідності у психофізіологічному відборі.
- •35. Принцип комплексності, динамічності та активності у псих.Відборі
- •36. Принцип спеціалізованості, різноспрямованої ритмічності та зворотного звязку у психофізіологічній підготовці.
- •37.Причини і види стомлення.
- •38. Проблема активності.
- •39. Проблема змістовності.
- •40. Психічне здоров’я в навчальній діяльності студентів.
- •41. Психічний стан та його властивості.
- •42. Психоаналітична концепція емоцій 3. Фройда.
- •44. Психофізіологічна проблема активності.
- •45.Психофізіологічна проблема вибірковості.
- •46. Психофізіологічна проблема змістовності та вибірковості.
- •47.Психофізіологічна проблема змістовності.
- •48. Психофізіологічна проблема
- •49.Психофізіологічна проблема. Сучасний погляд.
- •51.Психофізіологічна характеристика психічного та фізіологічного станів.
- •52. Психологічна характеристика розумової праці.
- •53. Психофізіологічна характеристика станів функціонального напруження.
- •54. Психофізіологічна характеристика фізичної праці.
- •73. Сучасні методи реєстрації психофізіологічних процесів.
- •74. Сучасні методи реєстрації психофізіологічних процесів. Електроміограма.
- •76. Таламічна теорії емоцій Кенона-Барда.
- •77. Трьохвимірна структура простору фундаментальних емоцій.
- •79. Функціональний і психофізіологічний стан.
- •82. Характеристика відносно самостійних частин психофізіології.
- •84.Характеристика граничного та патологічного стану організму
- •83 У програмових аналогічне…
- •85. Характеристика ознак перевтоми.
- •86. Характеристика психологічного стресу
- •87. Характеристика складових психофізіології
- •88.Характеристика та ознаки перевтоми.
- •90. Характеристика функціональних станів організму
87. Характеристика складових психофізіології
Психофізіологія – наука,яка досліджує роль нейрофізіологічних механізмів у детермінації психічної діяльності ті існуванні стійких психологічних відмінностей.
Намагаючись представити зовнішність сучасної психофізіології, Б.І. Кочубей виділяє три нові характеристики: активізм, селектівізм і інформатівізм.
Активізм припускає відмова від уявлень про людину як істоту, що пасивно реагує на зовнішні дії, і перехід до нової "моделі" людини - активної особи, що направляється внутрішньо заданими цілями, здібній до довільної саморегуляції. Селектівізм характеризує зростаючу диференційовану в аналізі фізіологічних процесів і явищ, яка дозволяє ставити їх в один ряд з тонкими психологічними процесами. Інформатівізм відображає переорієнтацію фізіології з вивчення енергетичного обміну з середовищем на обмін інформацією. Поняття інформації, увійшовши до психофізіології в 60-і рр., стало одним з головних при описі фізіологічних механізмів пізнавальної діяльності людини
88.Характеристика та ознаки перевтоми.
Перевтома — це патологічний стан, що розвивається в людини внаслідок хронічної фізичної чи психологічної перенапруги, клінічну картину якого визначають функціональні порушення в центральній нервовій системі.
В основі захворювання лежить перенапруга збуджувального чи гальмового процесів, порушення їхнього співвідношення в корі великих півкуль головного мозку. При неврозі змінюється також функціональний стан відділів ЦНС. При цьому вісцеральні розлади, що спостерігаються часто при перевтомі, можна розглядати як наслідок змін функціонального стану мозку, що регулюють нейрогуморальні процеси в організмі і контролюють вегетативні, гормональні і вісцеральні функції. Виділяють нечітко відмежовані одну від одної стадії.
I стадія. Для неї характерна відсутність скарг, зрідка людина скаржиться на порушення сну, що виражається в поганому засипанні і частих пробудженнях.
II стадія. Для неї характерні численні скарги, функціональні порушення в багатьох органах і системах організму і зниження фізичної працездатності( апатія, млявість, сонливість, підвищена дратівливість, зниження апетиту,блідість).
III стадія. Для неї характерний розвиток неврастенії і різке погіршення загального стану. Стан характеризується підвищеною нервовою збудливістю, почуттям втоми, втомлення, загальною слабістю , безсонням, апатією і сонливістю вдень.
Характеристика трьох видів функціональних систем.
Функціональні системи - це динамічні організації, що саморегулюються, діяльність усіх складових компонентів яких сприяє отриманню життєво важливих для організму пристосувальних результатів.
Функціональна система являє собою універсальну модель для розуміння і побудови будь-якої системи в різних класах явищ, включаючи організми, машини й соціально-економічні організації.
. Для досягнення корисних для організму результатів у функціональних системах вибірково об'єднуються елементи різних рівнів. В організмі це тканини різних органів, механізми нервової і гуморальної регуляції. . Регуляторні взаємини, властиві функціональним системам, забезпечують необхідну адаптивну стійкість результатів їх діяльності та взаємодії окремих елементів для досягнення корисних результатів для всього організму в цілому. Їх роль можуть виконувати результати метаболічних реакцій в тканинах, а також різні показники внутрішнього середовища організму, що забезпечують різні боки метаболічних процесів; результати поведінкової діяльності, що задовольняють провідні біологічні потреби живих істот у воді, їжі, розмноженні, уникненні небезпеки і т.д.; задоволення біологічних потреб, отримання освіти, задоволення духовних потреб, захист суспільства і т.д., тобто на досягнення людиною соціально значущих результатів (спеціальні функціональні системи соціального рівня).