31. Поліграфічні дослідження у психофізіології.

Для виявлення динаміки емоційної напруги людини був створений спеціальний прилад - поліграф, що дозволяє одночасно реєструвати комплекс фізіологічних показників (ШГР, ЕЕГ, ЧСС, AT, плетізмограму й ін.). Ще одна відома назва цього приладу - "детектор брехні", оскільки він переважно використовується для перевірки вірогідності одержуваної від людини (досліджуваного) інформації.Принцип дослідження з використанням поліграфа полягає в тім, що досліджуваному за спеціальним планом, поряд з нейтральними, задають питання, що складають предмет особливої зацікавленості. І за характером фізіологічних реакцій, що супроводжують відповіді на різні питання, робиться висновок про емоційну реактивність людини у зв'язку з певними питаннями і про ступінь її щирості у відповідь на них. Останнім часом також набули розповсюдження "детектори брехні", які засновуються на реєстрації та аналізі модуляцій голосу людини при відповіді на певні запитання.Вважається, що дослідження за допомогою "детектора брехні" зазвичай надає можливість упевнено виявляти близько 70% брехливих відповідей. Але це тільки для "звичайних" людей. Дослідження ж з людьми, спеціально підготовленими для тестування на "детекторі брехні", може і не дати позитивних результатів.

32. Поняття стану людини та його властивості.

Поняття "стан" є загальнонауковим , тобто стан людини являє собою цілісну системну реакцію на зовнішні і внутрішні впливи, спрямовані на збереження цілісності організму і забезпечення життєдіяльності в конкретних умовах існування.Стани характеризуються такими властивостями: ♦ модальність - стани якісно відрізняються один від одного і насамперед тим, які переживання (емоції і емоційний тон відчуттів) їх супроводжують; ♦ тривалість – стійкість тану; ♦ глибина станів (інтенсивність) - характеризується ступенем виразності переживань і зрушень фізіологічних функцій; ♦ якість станів – характеризується специфікою чинника,які впливають на людину вихідним фоном,а також індивідуальними особливостями; за знаком переживань (емоцій) стани поділяють на позитивні і негативні; у залежності від значущості того чи іншого стану для ефективності діяльності, спілкування і здоров'я стани поділяють на сприятливі і несприятливі. У науковій літературі найчастіше виділяються такі види стану людини, як психічний, функціональний та психофізіологічний..

33. Потребово-інформаційна теорія емоцій п.В.Симонова

Потребово-інформаційна теорія П.В. Симонова ґрунтується на тому, що емоції вищих тварин і людини визначаються, з одного боку, якою-небудь актуальною потребою (з урахуванням її якості і величини), а з іншого, - оцінкою на основі філогенетичного і індивідуального досвіду, можливості її задоволення. Низька імовірність задоволення потреби призводить до негативних емоцій, а висока - до позитивних.

34.Принцип групування , надійності та валідності у психофізіологічному відборі.

Початковим етапом психофізіологічного забезпечення діяльності є психофізіологічний відбір. Цей етап не завжди є обов'язковим, хоча й бажаним. У переважній більшості видів діяльності з різних причин він не здійснюється, і психофізіологу при забезпеченні діяльності доводиться працювати чи з невідібраним контингентом, чи з людьми, яки пройшли так званий "природний відбір". Але є види діяльності, де етап психофізіологічного відбору є обов'язковим.

♦групування - полягає у розробці комплексів методик психофізіологічного обстеження не тільки для кожної спеціальності окремо, а й для певних їх груп. Такі групи повинні бути однорідними і за психофізіологічною сутністю, і за вимогами доо спеціаліста;

♦надійності отриманих результатів відбору використовує кореляцію,а також внутрішню узгодженість тесту. Щоб оцінити надійність результатів, виконують кілька обстежень однієї групи за однією психофізіологічною методикою через оптимальні інтервали часу з подальшим розрахунком коефіцієнтів кореляції отриманих результатів;

♦валідності(або відповідності) - забезпечує вибір таких методів психофізіологічного обстеження, які відповідають професійним вимогам Це визначається за коефіцієнтом кореляції результатів обстеження з оцінками успішності навчання або трудової діяльності.