38. Проблема активності.

Ця проблема на теоретичному рівні в психофізіології була поставлена ще М.О. Бернштейном. Зараз ж теза про активний характер психофізіологічних процесів являє собою повсякденну емпіричну реальність психофізіологічних досліджень. Найбільш наочно цей активний характер виявляється в дослідженнях, що використовують метод біологічного зворотного зв'язку. Одержуючи зворотну інформацію про поточний стан певної психофізіологічної функції, людина навчається довільно користуватися цією функцією ,хоча зазвичай вона визначається не підвладною з боку свідомості. Велику увагу психофізіологів також привертає проблема пізнавальної активності та її фізіологічна модель - орієнтовна реакція (OP). ОР уявляється нині своєрідною багатоланковою функціональною системою, що включає інформаційно-когнітивний та емоційно-оцінний блоки, які виконують функцію зняття невизначеності і працюють за механізмом негативного зворотного зв'язку. Показано зв'язок індивідуальних особливостей ОР з характеристиками темпераменту, особистості, уваги, навченості, інтелекту і когнітивних стилів. Більш розгорнута форма пізнавальної активності досліджується в сучасній психофізіології головним чином як активність довільної уваги. Таким чином, сучасне вирішення психофізіологією проблеми активності припускає відмову від уявлень про людину як істоту, що пасивно реагує на зовнішні впливи, і перехід до нової "моделі" людини - активної особистості, що спрямовується внутрішньо заданими цілями, здатної до довільної саморегуляції.

39. Проблема змістовності.

Традиційним є виділення інформаційних і енергетичних аспектів діяльності мозку і психіки. Прийнято вважати, що нейрофізіологічна основа психічного життя пов'язана головним чином з енергетичними аспектами. Енергетичні і психофізіологічні характеристики мозкової активності являють собою дві досить незалежні сфери. Хоча на психофізіологічному рівні і можливе відображення психічного продукту (результату психічної діяльності), набагато більше значення має прояв у фізіологічних параметрах тих психічних процесів, що у своїй сукупності призводять до формування даного продукту.

40. Психічне здоров’я в навчальній діяльності студентів.

. На сучасному рівні розвитку суспільства підвищені вимоги до рівня психічного здоров'я. Особливо це стосується осіб, які займаються інтенсивною розумовою працею. В умовах соціальних змін, пов'язаних із розвитком науки та техніки, а також інформаційним перевантаженням, збільшується число нових і незвичних за характером впливу факторів ризику, що діють на нервово-психічне та соматичне здоров'я і зменшують адаптаційні резерви людини. Це, в першу чергу, стосується студентів молодших курсів, які перебувають у несприятливих соціально-психологічних умовах переходу від шкільної до вузівської системи навчання. Саме в цей період відмічається найбільший ризик зриву адаптації та виникнення психічних і психосоматичних розладів.Психічне здоров'я - стан душевного благополуччя, який характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує адекватну умовам дійсностірегуляцію поведінки та діяльності. Основними критеріями психічного здоров'я є: 1)відповідність суб'єктивних образів об'єктам дійсності, що відображаються і характеруреакцій - зовнішнім подразникам, значенню життєвих подій; 2) адекватний вікурівень емоційно-вольової і пізнавальної зрілості особистісних сфер; 3) адаптивністьу мікросоціальних відносинах; 4) здатність до самоуправління поведінкою,розумного планування життєвих цілей і підтримання активності в їх досягненнях тощо.Психічне здоров'я є умовою успішного пристосування до нових соціальних умов, зокрема навчальних.