- •1. Предмет і завдання психології конфлікту. Міждисциплінарні зв’язки психології конфлікту.
- •2. Методи психологічного вивчення конфлікту.
- •3. Поняття про конфлікт. Умови виникнення конфлікту.
- •4. Співвідношення понять «конфлікт», «конфліктна ситуація», «стрес», «фрустрація», «криза».
- •5. Конфлікт і стрес. Види стресів (за походженням і за тривалістю).
- •6. Функції конфлікту.
- •7. Загальна класифікація конфліктів.
- •9. Динаміка конфлікту.
- •10. Форми протікання конфліктів.
- •11. Психологічна характеристика міжособистісного конфлікту. Основні чинники виникнення міжособистісних конфліктів.
- •12. Поняття про конфліктогени і синтони. Види конфліктогенів та закономірності їх ескалації.
- •13. Види комунікативної поведінки (за а.Єгідєсом).
- •14. Аналіз мотиваційного підходу у вивченні міжособистісного конфлікту.
- •15. Когнітивний підхід у дослідженні міжособистісного конфлікту.
- •16. Діяльнісний підхід у вивченні міжособистісного конфлікту.
- •17. Організаційний підхід у визначенні міжособистісного конфлікту.
- •18. Особистісні передумови виникнення конфліктів.
- •19. Конфліктність особистості. Типи конфліктних особистостей.
- •20. Конфліктостійкість як вид психологічної стійкості особистості. Компоненти конфліктостійкості.
- •21. Поняття про конфліктофобію, її прояви та причини. Наслідки конфліктофобії.
- •22. Стратегії поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.
- •23. Особливості використання окремих стратегій поведінки учасників конфлікту.
- •24. Тактики поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.
- •25. Вплив емоцій на розвиток конфлікту.
- •26. Психологічна характеристика внутрішньоособистісного конфлікту. Критерії наявності внутрішньоособистісного конфлікту
- •27. Основні умови та причини виникнення внутрішньоособистісних конфліктів.
- •28. Проблема внутрішньоособистісного конфлікту в роботах представників психоаналітичного напряму.
- •29. Аналіз внутрішньоособистісного конфлікту в гуманістичній психології
- •30. Внутрішньоособистісний конфлікт в когнітивній психології.
- •31. Аналіз внутрішньоособистісного конфлікту в роботах представників біхевіоризму.
- •32. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів (за а.Шипіловим).
- •33. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів (за к.Левіним).
- •34. Комплекси неповноцінності: психологічна характеристика, особливості подолання.
- •35. Способи подолання внутрішньоособистісних конфліктів.
- •36. Внутрішньогруповий конфлікт: психологічна характеристика. Наслідки конфліктів у групах.
- •37. Психологічна характеристика міжособистісно-групового конфлікту.
- •38. Види міжособистісно-групових конфліктів.
- •39. Особливості управління міжособистісно-груповими конфліктами.
- •40. Поняття про міжгрупові конфлікти та механізми їх виникнення. Особливості сприймання конфліктної ситуації у між груповому конфлікті.
- •41. Мотиваційний підхід у вивченні міжгрупових конфліктів.
- •42. Когнітивний підхід у дослідженні міжгрупових конфліктів.
- •43. Ситуативний підхід у вивченні міжгрупових конфліктів.
- •44. Види міжгрупових конфліктів. Міжетнічні конфлікти. Міждержавні конфлікти. Міжконфесійні конфлікти. Політичні конфлікти.
- •45. Сімейні конфлікти , їх характеристика.
- •46.Види сімейних конфліктів( за с. Ємельяновим).
- •47.Причини виникнення сімейних конфліктів.
- •48.Конфлікти між батьками і дітьми: характеристика, причини виникнення.
- •49.Особливості попередження і розв’язання подружніх конфліктів.
- •50.Розлучення як спосіб завершення подружнього конфлікту . Етапи розлучення.
- •51.Психологічні умови попередження і конструктивного вирішення конфліктів між батьками і дітьми.
- •52. Конфлікти в організаціях: психологічна характеристика.
- •53. Класифікація конфліктів в організаціях (за с.Ємельяновим).
- •54. Причини виникнення конфліктів в організаціях та їх наслідки.
- •55. Управлінські конфлікти як особливий вид конфліктів в організаціях.
- •56. Психологічні умови та способи профілактики і попередження конфліктів в організаціях.
- •57. Методи конструктивного розв’язання конфліктів в організаціях.
- •58. Педагогічні конфлікти, їх характеристика, основні види.
- •59. Причини виникнення конфліктів між вчителями та учнями. Види конфліктів між вчителем та учнем (за м.Рибаковою).
- •60. Причини та функції учнівських конфліктів. Особливості розв’язання, врегулювання та попередження конфліктів між учнями.
- •61. Психологічні умови попередження і конструктивного розв’язання конфліктів між вчителями та учнями.
- •63.Поняття управління конфліктом.Зміст основних напрямів управління конфліктами.
- •64.Психопрофілактика конфліктів : характеристика, види.Основні завдання психопрофілактичної роботи.
- •65.Шляхи попередження конфліктів.
- •66.Умови і способи стимулювання конфлікту.
- •67.Форми завершення конфліктів.
- •68.Основні умови, чинники та критерії розв’язання конфлікту.
- •69.Етапи розв’язання конфлікту
- •70. Правила конструктивної взаємодії учасників конфліктної ситуації.
1. Предмет і завдання психології конфлікту. Міждисциплінарні зв’язки психології конфлікту.
Психологія конфлікту - це система психологічних знань про закономірності і механізми виникнення і розвитку конфлікту, а також про основні принципи і технології управління ними. ПК як наука виникла у 2пол ХХст. На межі філософії, психології, соціології. Нині вона є академічною, теоретичною і прикладною. Об’єктом є конфлікт. Предметом - психологічні закономірності виникнення, розвитку, завершення конфлікту, а також психологічні технології роботи із конфліктами. Основні завдання: 1) дослідження всіх видів конфлікту; 2) інтенсивний розвиток конфліктної теорії і методології; 3) конфліктологічних знань у суспільстві; 4)організація системи практичної роботи по прогнозуванню, попередженні і врегулювання конфлікту.
М.Пірен вбачає зв’язок конфліктології з циклом юридично-правових науку тому, що ці науки стверджують принципи і норми, права і обов’язки, у рамках яких повинна знаходитися людина, малі та великі групи, бо порушення їх призведе до конфліктних ситуацій, а вони, у свою чергу до конфліктів; з другого боку, саме ці науки створюють межу, яку не дозволено переходити, або дають обґрунтування певних меж у процесі вивчення та запобігання конфліктів в усіх сферах життєдіяльності людей.
З циклом математичних наук, на її думку, полягає в тому, що математичне моделювання дає успішні прогнози для запобігання та вирішення конфліктів; з іншої сторони – у період дослідження конфліктів використовуються математичні методи прорахунків аналізу, що дає можливість дослідникам виводити закономірності.
З циклом історичних наук дає матеріал для аналізу політичних, соціальних, військових та інших типів конфліктів. Історичний досвід навчає не доходити до конфліктів, бо вони завдають величезних утрат суспільству в цілому. З іншого боку, історія своїм досвідом навчає політиків уміло враховувати негативні моменти минулого, щоб запобігати їх на майбутнє. Історичний досвід свідчить про те, що природний добір – це виживання сильних, мислячих людей і конфліктів.
Особливе значення - зв’язок конфліктології з циклом психологічних дисциплін: 1) глибоке психологічне осмислення проблемних ситуацій сприяє набуттю досвіду вміло поводитися з опонентами, давати правильні поради, як запобігати чи вийти з проблемної ситуації. Вікова та педагогічна психологія, закладають основи в дитині та підлітку правильно формувати свою поведінку, формувати особистість, знати вікові відхилення, особливості індивіда, щоб не нашкодити психологічному розвитку. Психодіагностика допомагає конфліктологу проводити дослідження прогностичного плану; психокорекція, психотерапія, психологічне консультування надають допомогу в процесі налагодження стосунків у малих та великих групах, а також індивідуально. Досить важливо враховувати досвід психологічної науки, його позитивну роль у процесі вирішення внутрішньоособистісних конфліктів.
З циклом педагогічних наук. Проявляється цей зв’язок, починаючи з процесу виховання дитини, особистості та навчання майбутнього фахівця, з одного боку, а з другого – важливість педагогічного такту в процесі вирішення проблемних ситуацій.
Оскільки проблеми конфліктів соціального типу почали вивчати й соціологи, тому доцільно прослідкувати взаємозв’язок конфліктології з соціологією. Вивчаючи громадську думку з тієї чи іншої проблеми, соціологи приходили висновку, де мають місце негативні моменти, до чого вони можуть привести тощо.