- •1. Предмет і завдання психології конфлікту. Міждисциплінарні зв’язки психології конфлікту.
- •2. Методи психологічного вивчення конфлікту.
- •3. Поняття про конфлікт. Умови виникнення конфлікту.
- •4. Співвідношення понять «конфлікт», «конфліктна ситуація», «стрес», «фрустрація», «криза».
- •5. Конфлікт і стрес. Види стресів (за походженням і за тривалістю).
- •6. Функції конфлікту.
- •7. Загальна класифікація конфліктів.
- •9. Динаміка конфлікту.
- •10. Форми протікання конфліктів.
- •11. Психологічна характеристика міжособистісного конфлікту. Основні чинники виникнення міжособистісних конфліктів.
- •12. Поняття про конфліктогени і синтони. Види конфліктогенів та закономірності їх ескалації.
- •13. Види комунікативної поведінки (за а.Єгідєсом).
- •14. Аналіз мотиваційного підходу у вивченні міжособистісного конфлікту.
- •15. Когнітивний підхід у дослідженні міжособистісного конфлікту.
- •16. Діяльнісний підхід у вивченні міжособистісного конфлікту.
- •17. Організаційний підхід у визначенні міжособистісного конфлікту.
- •18. Особистісні передумови виникнення конфліктів.
- •19. Конфліктність особистості. Типи конфліктних особистостей.
- •20. Конфліктостійкість як вид психологічної стійкості особистості. Компоненти конфліктостійкості.
- •21. Поняття про конфліктофобію, її прояви та причини. Наслідки конфліктофобії.
- •22. Стратегії поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.
- •23. Особливості використання окремих стратегій поведінки учасників конфлікту.
- •24. Тактики поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.
- •25. Вплив емоцій на розвиток конфлікту.
- •26. Психологічна характеристика внутрішньоособистісного конфлікту. Критерії наявності внутрішньоособистісного конфлікту
- •27. Основні умови та причини виникнення внутрішньоособистісних конфліктів.
- •28. Проблема внутрішньоособистісного конфлікту в роботах представників психоаналітичного напряму.
- •29. Аналіз внутрішньоособистісного конфлікту в гуманістичній психології
- •30. Внутрішньоособистісний конфлікт в когнітивній психології.
- •31. Аналіз внутрішньоособистісного конфлікту в роботах представників біхевіоризму.
- •32. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів (за а.Шипіловим).
- •33. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів (за к.Левіним).
- •34. Комплекси неповноцінності: психологічна характеристика, особливості подолання.
- •35. Способи подолання внутрішньоособистісних конфліктів.
- •36. Внутрішньогруповий конфлікт: психологічна характеристика. Наслідки конфліктів у групах.
- •37. Психологічна характеристика міжособистісно-групового конфлікту.
- •38. Види міжособистісно-групових конфліктів.
- •39. Особливості управління міжособистісно-груповими конфліктами.
- •40. Поняття про міжгрупові конфлікти та механізми їх виникнення. Особливості сприймання конфліктної ситуації у між груповому конфлікті.
- •41. Мотиваційний підхід у вивченні міжгрупових конфліктів.
- •42. Когнітивний підхід у дослідженні міжгрупових конфліктів.
- •43. Ситуативний підхід у вивченні міжгрупових конфліктів.
- •44. Види міжгрупових конфліктів. Міжетнічні конфлікти. Міждержавні конфлікти. Міжконфесійні конфлікти. Політичні конфлікти.
- •45. Сімейні конфлікти , їх характеристика.
- •46.Види сімейних конфліктів( за с. Ємельяновим).
- •47.Причини виникнення сімейних конфліктів.
- •48.Конфлікти між батьками і дітьми: характеристика, причини виникнення.
- •49.Особливості попередження і розв’язання подружніх конфліктів.
- •50.Розлучення як спосіб завершення подружнього конфлікту . Етапи розлучення.
- •51.Психологічні умови попередження і конструктивного вирішення конфліктів між батьками і дітьми.
- •52. Конфлікти в організаціях: психологічна характеристика.
- •53. Класифікація конфліктів в організаціях (за с.Ємельяновим).
- •54. Причини виникнення конфліктів в організаціях та їх наслідки.
- •55. Управлінські конфлікти як особливий вид конфліктів в організаціях.
- •56. Психологічні умови та способи профілактики і попередження конфліктів в організаціях.
- •57. Методи конструктивного розв’язання конфліктів в організаціях.
- •58. Педагогічні конфлікти, їх характеристика, основні види.
- •59. Причини виникнення конфліктів між вчителями та учнями. Види конфліктів між вчителем та учнем (за м.Рибаковою).
- •60. Причини та функції учнівських конфліктів. Особливості розв’язання, врегулювання та попередження конфліктів між учнями.
- •61. Психологічні умови попередження і конструктивного розв’язання конфліктів між вчителями та учнями.
- •63.Поняття управління конфліктом.Зміст основних напрямів управління конфліктами.
- •64.Психопрофілактика конфліктів : характеристика, види.Основні завдання психопрофілактичної роботи.
- •65.Шляхи попередження конфліктів.
- •66.Умови і способи стимулювання конфлікту.
- •67.Форми завершення конфліктів.
- •68.Основні умови, чинники та критерії розв’язання конфлікту.
- •69.Етапи розв’язання конфлікту
- •70. Правила конструктивної взаємодії учасників конфліктної ситуації.
56. Психологічні умови та способи профілактики і попередження конфліктів в організаціях.
- об’єктивна оцінка та своєчасне вирішення працівниками назрілих в життєдіяльності організації проблем; - створення належних умов для роботи працівників організації; - підбір кадрів відповідно до рівня професіоналізму та особистих якостей; - справедливий та адекватний рівно кваліфікації працівників розподіл завдань та ресурсів для їх виконання; - розробка чітких інструкцій щодо посадових обов’язків працівників організації та ознайомлення колективу з ними; - своєчасне інформування працівників щодо характеру інновацій в організації; - ефективна система ділової комунікації між усіма ланками організації; - прийняття оптимальних управлінських рішень; - дотримання керівництвом організації трудового законодавства; - прозора система винагород та санкцій за виконання працівниками роботи; - наявність можливості для підвищення кваліфікації працівників та їхнього кар’єрного росту; - сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; - організація та стимулювання неформальної взаємодії між працівниками колективу; - грамотна, компетентна оцінка результатів діяльності працівників організації; - дотримання членами колективу трудової дисципліни, норм і правил поведінки та діяльності; - розробка нормативних процедур вирішення типових передконфліктних ситуацій та конфліктів.
57. Методи конструктивного розв’язання конфліктів в організаціях.
Виділяють п’ять основних стратегій (за К. Томасом): суперництво; компроміс; співробітництво; уникання; пристосування.
Суперництво полягає в нав’язуванні іншій стороні вигіднішого для себе рішення. Суперництво виправдане у випадках: явної конструктивності пропонованого рішення; вигідності результату для всієї групи, організації, а не для окремої особи чи мікрогрупи; важливість результату боротьби для того, хто підтримує дану стратегію; відсутності часу на домовлення з опонентом. Суперництво доцільне в екстремальних і принципових ситуаціях, у разі дефіциту часу та високої імовірності небезпечних наслідків.
Компроміс полягає в бажанні опонентів завершити конфлікт частковими поступками. Він характеризується відмовою від частини вимог, які раніше висувалися, готовністю визнати претензії іншої сторони частково обґрунтованими, готовністю пробачити. Компроміс ефективний у випадках: розуміння опонентом, що він і суперник мають рівні можливості; наявності взаємовиключних інтересів; задоволення тимчасовим рішенням; загрози втратити все.
Пристосування чи поступка, розглядається як вимушена чи добровільна відмова від боротьби та здавання своїх позицій. Прийняти таку стратегію опонента змушують різні мотиви: усвідомлення своєї неправоти, необхідність збереження гарних стосунків з опонентом, сильна залежність від нього; несерйозність проблеми. Крім того, до такого виходу з конфлікту приводить значний збиток, якого завдано у процесі боротьби, загроза ще більш серйозних негативних наслідків, відсутність шансів на інший результат, тиск третьої сторони.
Відхід від рішення проблеми чи уникання є спробою вийти з конфлікту за мінімальних втрат. Відрізняється від аналогічної стратегії поводження під час конфлікту тим, що опонент переходить до неї після невдалих спроб реалізувати свої інтереси за допомогою активних стратегій. Власне, мова йде не про розв’язання, а про згасання конфлікту. Відхід може бути цілком конструктивною реакцією на тривалий конфлікт. Уникання застосовується у випадку відсутності сил і часу для усунення суперечностей, прагнення виграти час, наявності труднощів у визначенні лінії своєї поведінки, небажанні вирішувати проблему взагалі.
Співробітництво вважається найбільш ефективною стратегією поведінки в конфлікті. Воно припускає прагнення опонентів до конструктивного обговорення проблеми, розгляд іншої сторони не як супротивника, а як союзника в пошуку рішення. Найефективнішим є в ситуаціях: сильної взаємозалежності опонентів; схильності обох ігнорувати розходження у владі; важливості рішення для обох сторін; неупередженості учасників.
Вибір стратегії виходу з конфлікту залежить від різних факторів. Зазвичай вони вказують на особисті риси опонента, рівень завданого йому збитку і власного збитку, наявність ресурсів, статус опонента, можливі наслідки, серйозність розв’язуваної проблеми, тривалість конфлікту.