48)Інтелектуальна поведінка тварин.

Інтелект - це здатність мисленнєво виявити істотні, суттєві щодо ефективності вирішення проблеми, розвязання задачі, властивості та співвідношення обєктів і їх властивості.Цю форму поведінки тварин відкрив і гррунтовно дослідив видатний психолог Кьолер. У 1917 опублікував дослідження інтелекту людиноподібної мавпи –самець Султан. Проблемна ситуація: вольєр, до стелі підвішаний банан, на такій висоті, що Султан не зможе підстрибнути і зірвати його, в кутку вольєра достатньо міцний деревяний ящик, ставши на який Султан зможе зірвати банан. Зазнавши невдачі озирнувся навколо, на якусь мить зупинив погляд на ящику, без жодних вагань пішов узяв його і використав як підставку для успішного стрибка –жодних спроб і помилок, вони відбулись у внутрішньопсихічному плані розумово, при тім блискавично. Султан когнітивно схопив обєктивні співвідношення між елементами ситуації, знайшов і здійснив ті їх переструктурування, які привели до успіху. Кьолер також це також «ага ефект». Кьолер потім ускладнив ситуацію, банан все вище підвищувався, треба було 2, а потім 3 ящика і тд...султан без жодних проблем дійшов до 5, більше не зміг, бо застрибнувши ящики падали. Далі ситуація, ящиків немає і він використав в якості підставки самого Кьолера. Класичний експеримент Кьолера. За межами вольєра приманка, рукою не може дістати, у вольєрі достатньбо довга, але вочевидь коротка паличка для здійснення бажаної операції. Є дві короткі, з яких однак можна зробити одну довгу, зробивши отвір. Так дістав ласощі. Побачивши дріт, помнєцкав його, розкрутив і дістав ласощі. Забравши дріт, взяв паличку з отвором, оглянув, подивився, куди то вставити і зробив приладдя. На основі таких експериментів Кьолер виділив 3 істотні відрізняльні властивості інтелектуальної поведінки тварин, які є достатньо вагомою підставою для висновку, що вона є особливим видом здобування поведінкового досвіду:інсайт –задача була вирішена миттєво, без жодних локомоційно-маніпуляційних спроб і помилок;опосередкування, інтелектуальні акти здійснюються твариною за допомогою опосередковуючих знарядь, які вона знаходить або виготовляє, але згодом були виявлені і вивчені інтелектуальні акти без опосередковуючих засобів. Напр.: трубка посередині якої скляне віконце, в один кінець за шнурок вводиться приманка, вона проходить повз віконце, ворони та ін хижі птахи, собаки, єноти, пацюки без жодних вагань побачивши це, рушать до протилежного кінця тунелю. Вранові ловлять здобич, що зникла під мостом, в тунелі з протилежного боку;перенесення властивостей одних предметів на інші, йдеться про інтелектуальне виявлення в предметах та їх складових властивостях подібних на ті, завдяки яким той чи ін предмет було попередньо використано в якості опосередкованого засобі знаряддя у інтелектуальному акті. Ящик=Кьолер.

49)«Слідові стимули» в інтелектуальній поведінці тварин.

Кьолер назвав мавп «рабами зорового поля», мовляв, їх інтелектуальні можливості обмежені сферою сприймання, вони можуть оперувати лише перцептивними образами (використовувати те, що бачать). Актуалізувати у внутрішньопсихічному плані, в уяві, згадати предмети, яких немає біля неї, але які вона сприймала в іншому місці, і які могли б найкраще прислужитися у вирішенні задач, а відтак піти, знайти, використати ці предмети тварина не може. Кьолер назвав образи таких предметів «слідовими стимулами». Дивно, бо Султан ходив і приносив ящики з інших приміщень. Уява – це здатність відтворювати або створювати у внутрішньопсихічному плані, спонтанно або посередництвом цілеспрямованого пригадування образи тих предметів і явищ, подій і ситуацій, котрі в цей час не сприймаються субєктом, не перебувають у полі його перцепцій або взагалі відсутні у його перцептивному досвіді. Уявлення – це процес відтворення або створення у внутрішньопсихічному плані образів явлення.

50)Комунікація тварин. Основні функції комунікації тварин. Комунікація (лат. comunicatio – спілкуюсь, повязую, роблю спільне)-обмін інформацією про значущі обставни та внутрішні стани особини за допомогою звукових, кінетичних рухів та позами тіла, тактильних, хімічних сигналів. Сигнал – основна структурна одиниця і засіб передачі інформації. Сигнали поділяють на знаки, символи та індекси. Знак – сигнал, об’єктивні властивості якого (матеріальна форма, структура) не мають нічого спільного з тією інформацією, про яку повідомляють. Вони умовно, штучно, конвенційно поєднані з тими об’єктами, про які інформують, прив’язані так, що впринципі будь-який знак можна замінити на будь-який інший. Найвиразніший приклад: людська мова. Символ (гр. знак, прикмета) – це знак, у зовнішній формі якого є щось схоже, подібне з об’єктом, який він позначає, щось аналогічне йому. Наприклад: чаша, а над нею змія означає медицина (з зміїної отрути роблять ліки); прекрасні квіти – прекрасні відчуття; лисиця – хитрість. Індекс (англ. Показник, ознака, знак, показувати) – як сигнал – невідємний від того об’єкта, про який повідомляє. Однозначно й жорстко пов'язаний з ним або є його складовою частиною за відсутності свого об’єкта індекс не функціонує. Наприклад: у важкодоступних високогірних районах гімалаїв живуть гірські кози. У них ворог сніговий барс.При його наближені, вожак вловлюючи якісь ознаки барса, який наближається, видає характерний звук, який є сигналом – індексом наближення барса. В жодних інших ситуаціях цап цей звук не видає. Основною функцією комунікації тварин є їх кооперування (лат. співробітництво) – обєднання задля взаємодії, що забезпечує ефективну адаптацію. Взаємодія унеможливлюється без взаємоузгодження видів, у людей без взаєморозуміння, що й забезпечується обміном відповідної інформації посередництвом комунікацій. Будь-яке кооперування, обєднання, групування вимагає організації і управління. Це породжує домінування (лат. пануючий) - переважання повноважної влади тих особин, котрі кооперують в групі і керують нею і підпорядкування усіх їй називається груповою ієрархією, субординацією. Ці феномени виявлено у абсолютної більшості тварин, котрі так чи інакше кооперуються, живуть групами. Наприклад: обізяни Модіки і Капуцини.