- •2.Звязок мве з іншими дисциплінами
- •3. Економічна освіта в системі економічної культури суспільства.
- •4. Економічне навчання як складова процесу економічної культури суспіства
- •5. Проблеми організації економічної освіти в Україні.
- •6. Сучасне розуміння економіки
- •8. Виховна функція економічної освіти
- •9. Ступеневий принцип неперервної економічної освіти
- •10. Створення навчальних програм з економічних дисциплін
- •12.Урок як організаційно-методична форма навчання
- •13. Лекція-як організаційно-методична проблема
- •14. Етапи підготовки уроків.
- •15.Етапи підготовки лекцій.
- •16. Основні типи уроків,вимоги до них
- •17. Умови ефективного проведення теоретичних занять
- •18. Типологія занять та їх структура
- •19.Конспекти –схеми як форма активізації мве
- •20.Методологічні основи теоретичного навчання. Міжпредметні та внутрішньо предметні зв*язки та їх реалізація
- •21. Принципи та методика викладу теоретичного матеріалу.
- •22. Особливості методики проведення практичних і семінарських занять
- •23. Роль та функції семінарів в навчальному процесі
- •24. Дискусія як засіб навчання та вирішення економічної проблеми
- •25. Застосування аналізу економічних ситуацій та завдань
- •26. Методика «мозкового штурму» в економічному навчанні
- •29. Методичне забезпечення гри.
- •30. Безперервність економічної освіти
- •31. Ефективність ігрових форм навчання.
- •32. С/р як методична проблема.
- •33. Ефективність с/р та форми її активізації.
- •34. Контроль як методична проблема.
- •35. Методика оцінювання й шкала критій оцінки знань, умінь і навичок.
- •36.Методи контролю знань і умінь учнів
- •37. Тест- форма навчання, контролю та оцінювання знань
- •38.Модульно-рейтингова система оцінювання та особливості їх застосування в навч прцесі
- •39. Методика проведення заліків і екзаменів
- •41. Календарно-тематичний план роботи викладача
- •42.Підручник,як засіб навчання
- •43.Засоби наочності і технічні засоби
- •44.Використання електронно-обчислювальної техніки в навч процесі
- •45. Економічна освіта на сучасному етапі та об'єктивна необхідність розробки концепції
- •46. Місія, мета та ціннісні орієнтири та принципи економічної освіти
- •47. Завдання економічної освітив світлі концепції розвитку економічної освіти в Україні
- •48. Основні заходи щодо розвитку економічної освіти на сучасному етапі (Ступенева підготовка фахівців економічного спрямування, оптимізація спеціальностей і спеціалізації)
- •49. Удосконалення управління вищою економічною освітою.
- •50. Інтеграція вищої економічної освіти України у світовий освітній простір
1.Методика викладання економіки як навчальна дисципліна.
Основною метою економічної освіти є: формування економічного мислення, а її результатом є: економічно обґрунтована практична діяльність.
методика – система засобів, своєрідне “know-how”, практика викладання.
викладання – це процес передачі знань від однієї особи до іншої.
економіка – система знань, які вже були отримані у процесі навчання на економічному факультеті.
Методика викладання – це оптимальне поєднання загально дидактичних методів, прийомів і засобів навчання.
Навчальний процес – система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв’язок викладання і учіння; спрямована на досягнення цілей навчання й виховання. Методика викладання повинна розглядатись у комплексі, тобто необхідні не лише знання і навички але і практична діяльність ( певний досвід творчої діяльності та соціально-економічного спілкування). Тому у процесі навчання слід спрямовуватись на самоосвіту та вміння використовувати нові знання, які під час навчання можна практикувати у формі ігрових методик навчання як сучасних методів активізації навчальної діяльності.
Курс МВЕ складається з 3-х блоків-модулів:
формування економічного мислення та поведінки як мети економічної освіти,
вивчення методики проведення різних форм навчальних занять з економічних дисциплін, контролю та оцінки знань, засобів активізації методики навчання,
психолого-педагогічна неповторність кожного викладача (передовий досвід, самоосвіта, методика і технологія).
При розробці курсу ставляться такі специфічні цілі:
1дати вступні відомості з базових понять і принципів методики викладання,
2створити умови для виявлення можливостей студентів щодо розробки методичних посібників з економіки,
3ознайомити студентів з передовим педагогічним досвідом.
Після завершення вивчення курсу студенти повинні вміти:
підготувати і провести урок з економіки з врахуванням рівня знань учнів,
організувати умови для самостійної роботи учнів з навчальним матеріалом,
3.контролювати і оцінювати знання учнів з економіки.
2.Звязок мве з іншими дисциплінами
МВЕ – це галузь педагогічної науки, яка визначає завдання, зміст і методи вивчення економічних дисциплін і відповідності із загальними цілями і завданнями освіти в сучасних навчальних закладах.
МВЕ є основою в циклі психолого-педагогічної підготовки бакалавра з економіки до практичної діяльності викладача в навчальних закладах різного типу. Викладач економіки повинен бути викладачем нового типу. Він повинен поважати тих, кого навчає, знати свій предмет, мати почуття гумору і володіти методикою викладання.
Вивчення курсу МВЕ ґрунтується на знаннях економіки, з одного боку, та основ педагогіки, психології, педагогічної майстерності й вікової психології – з іншого, відповідно всі ці дисципліни тісно взаємопов’язані між собою. Психологія – це фундамент педагогіки, а він, в свою чергу, - фундамент МВЕ. Специфіка МВЕ в тому, щоб навчити студентів творчо та психологічно виправдано використовувати різні
методичні прийоми для засвоєння учнями різних економічних дисциплін, а отже без економіки вивчення МВЕ не має сенсу. Знання ж педагогічної майстерності і вікової психології лише покращує ефективність викладання в цілому.
3. Економічна освіта в системі економічної культури суспільства.
Основні принципи освіти:
*доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
*рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
гуманізм, демократизм;
*пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними і класовими інтересами;
*органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями;
*незалежність державної системи освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організацій;
*науковий, світський характер освіти у державних навчально-виховних закладах;
*інтеграція з наукою і виробництвом, взаємозв'язок з освітою інших країн;
*гнучкість і прогностичність системи освіти;
єдність і наступність системи освіти;
безперервність і різноманітність освіти;
відповідність освіти світовому рівню;
поєднання державного управління і громадського самоврядування у системі освіти.
Культура розглядається як система визнаних суспільством групових цінностей, соціальних норм і моделей поведінки.
Ринок — це система рівноправних відносин по горизонталі, що ґрунтуються на купівлі-продажу товарів і послуг, на відносинах власності та рівновазі інтересів продавця і покупця.
Поняття “економічна поведінка” складається з:
Мотивації - що спрямована на підвищення свого добробуту (підвищення кваліфікації теж),
Мислення - що віддзеркалює економічні зв'язки та відношення між суспільними, виробничими та особистісними суб'єктами,
Вчинків - що базуються, з одного боку, на національних традиціях, а з іншого — на спеціальних знаннях та вміннях, які реалізуються в контактах між суб”єктами економічної діяльності.
Завдання економічної освіти полягає в перетворенні потрібних економічних знань в економічне мислення, а далі в економічну поведінку та економічну дисципліну як окремої людини, так і суспільства в цілому.