6. Сучасне розуміння економіки

Є різні визначення економіки як науки.

Економіка — це наука, що вивчає об’єктивні закони і категорії суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання; методи і форми організації та управління виробництвом.

Економіка — система знань про методи ефективного господарювання.

Економіка — суспільна наука, яка описує і аналізує вибір суспільства за обмежених ресурсів для задоволення потреб.

Предметом економіки є економічні зв’язки і відносини у сфері суспільної діяльності.

Об’єктом дослідження економіки як науки є суспільне виробництво в усіх його проявах.

Головним завданням економічної науки є вивчення й оцінка ефективності господарювання на різних рівнях, у різноманітних конкретних умовах, цілеспрямоване економічне регулювання виробничих, розподільчих та обмінних процесів у суспільстві, створення передумов для подальшого зростання ефективності праці.

Методологія економічної науки передбачає дослідження і пізнання фактів, принципів і теоретичних закономірностей, що визначають економічну політику держави та економічну поведінку людей. Вона сприяє вирішенню таких питань, як економічне підне­сення, економічна свобода, зайнятість, розподіл прибутків, рівень цін та ін.

В сучасному розумінні економіки можна користуватися поняттям «економіка, заснована на засадах вільного підприємництва». Це більше відповідає сучасному трактуванню її змісту, меті та завданням навчання.

У дискусіях щодо економіки спеціалісти розрізняють два підхо­ди

перший, що зветься позитивною економікою, націлений на розуміння того, як працює економіка. Суперечки про постулати позитивної економіки можуть бути вирішені тільки за допомогою очевидних фактів.

Другий, що називається нормативною економікою, має справу з тим, як саме мала б працювати економіка. Справедливість положень нормативної економіки не може бути перевірена чи спростована будь-якими об’єктивними даними.

Позитивна економіка може надати велику допомогу у вирішенні конкретних економічних проблем. Але багато питань економічної політики торкаються системи моральних норм і цінностей, прийнятих у суспільстві. відтак у сфері нормативної економіки люди приймають те чи інше рішення залежно від звичної для них системи таких цінностей.

Економіка як навчальна дисципліна — це широкий комплекс різнопланової інформації, що має свій понятійний апарат, свої категорії, закони, власну систему алгоритмів розв’язування найрізно­манітніших задач.

Для розробки методики викладання економіки дуже важливо визначитися в тому, що таке економіка, що становить її зміст і суть.5комплексів, що концентрують основи сучасних економічних знань

1. Сімейна економіка

Людина та її потреби, сім’я — основна «економічна» ланка, грошові доходи людини, сімейний бюджет, сім’я і ринок, сімейна економіка й економіка суспільства.

2. Економіка підприємництва

Підприємництво, його економічні та соціальні функції, види підприємництва, процес виробництва, управління підприємством, фонди і ресурси підприємства, економічні показники діяльності підприємства, людина на підприємстві, підприємство в ринковому середовищі.

3. Економічна система суспільства

Економічний потенціал суспільства й економічна політика держави, економічні функції держави, макроекономічне регулювання ринкової економіки, фінансова система, грошово-банківська система, система соціального партнерства, управління економікою на державному та регіональному рівнях.

4. Міжнародна економіка

Міжнародні економічні відносини і світовий ринок, міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу та робочої сили, світова валютна система, міжнародна економічна інтеграція, зовнішньоеко­номічна політика України.

Для вищих навчальних закладів, які готують фахівців для невиробничої сфери:

5. Основи ринкової економіки

Вступ до економіки, ринок, його функції; моделі ринкової еконо­міки, попит і пропонування, ціни і заробітна плата, банки і монетарна політика, економічна нестабільність; інфляція і безробіття, національ­ний дохід і національний продукт, економічна роль держави.

7. ЕКОНОМІЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА ПОВЕДІНКАЯК МЕТА ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ

Економічне мислення — це продукт історичного розвитку су­спільства. Воно не тільки відтворює у свідомості людини її буття та умови господарського життя людей, воно опосередковане сус­пільним становищем людини, її досвідом, традиціями,звичками тощо.

Сучасне економічне мислення — це не тільки усвідомлення основоположних принципів та законів виробництва, розподілу, обігу і споживання. Передусім, це перевтілення економічної бази знань у систему навичок та методів господарювання суб'єкта економічних відносин, яким кожен з нас рано чи пізно стане.

Якщо дивитися на економічне мислення, як на мету економіч­ної освіти, то слід зазначити, що система освіти включає набір знань і навичок, досвід творчого мислення та соціально-еконо­мічного спілкування. На основі розвитку економічно розвинутої особистості,як і розвинутої особистості взагалі, виявляється її здатність до саморозвитку, самоосвіти, уміння отримувати нові знання й використовувати їх у соціально-економічних умовах, що постійно змінюються. Тому економічне мислення — не прос­то багаж економічних знань, а здатність їх засвоїти, використати в практичному житті, інакше кажучи, це — формування моделі економічної поведінки.

«Навчити економічного мислення» можна тільки в плані засвоєння економічних знань, умінь, навичок, творчого і соціаль­ного досвіду, але реалізує їх особистість самостійно через вчинки й поведінку.

Економічна поведінка як результат вибору під час прийняття економічних рішень особистістю, у свою чергу, є результатом впливу на людину як загального економічного оточення (родини, суспільної думки, економічної культури, ситуаційних об­межень), так і психічних процесів людини (сприйняття інформації, досвіду, мислення, процесів навчання,впливу емоцій тощо). Як ві­домо, певні економічні знання створюють умови для здійснення економічних вчинків, спрямованих на досягнення підприємницької мети. Ці вчинки складаються в систему економічної поведінки.

Не можливо сформувати економічне мислення чи поведінку особис­тості без її бажання. Але створити такі організаційно-методичні навчальні умови для того, щоб ця особистість сама розвивала в собі таке мислення і поведінку, можливо.Формування економічного мислення є головною метою еко­номічної освіти, а економічно обґрунтована практична діяльність людини і є результатом цього. Але на практиці реалізації цієї проблеми наштовхуємося на неабиякі труднощі.