- •2.Звязок мве з іншими дисциплінами
- •3. Економічна освіта в системі економічної культури суспільства.
- •4. Економічне навчання як складова процесу економічної культури суспіства
- •5. Проблеми організації економічної освіти в Україні.
- •6. Сучасне розуміння економіки
- •8. Виховна функція економічної освіти
- •9. Ступеневий принцип неперервної економічної освіти
- •10. Створення навчальних програм з економічних дисциплін
- •12.Урок як організаційно-методична форма навчання
- •13. Лекція-як організаційно-методична проблема
- •14. Етапи підготовки уроків.
- •15.Етапи підготовки лекцій.
- •16. Основні типи уроків,вимоги до них
- •17. Умови ефективного проведення теоретичних занять
- •18. Типологія занять та їх структура
- •19.Конспекти –схеми як форма активізації мве
- •20.Методологічні основи теоретичного навчання. Міжпредметні та внутрішньо предметні зв*язки та їх реалізація
- •21. Принципи та методика викладу теоретичного матеріалу.
- •22. Особливості методики проведення практичних і семінарських занять
- •23. Роль та функції семінарів в навчальному процесі
- •24. Дискусія як засіб навчання та вирішення економічної проблеми
- •25. Застосування аналізу економічних ситуацій та завдань
- •26. Методика «мозкового штурму» в економічному навчанні
- •29. Методичне забезпечення гри.
- •30. Безперервність економічної освіти
- •31. Ефективність ігрових форм навчання.
- •32. С/р як методична проблема.
- •33. Ефективність с/р та форми її активізації.
- •34. Контроль як методична проблема.
- •35. Методика оцінювання й шкала критій оцінки знань, умінь і навичок.
- •36.Методи контролю знань і умінь учнів
- •37. Тест- форма навчання, контролю та оцінювання знань
- •38.Модульно-рейтингова система оцінювання та особливості їх застосування в навч прцесі
- •39. Методика проведення заліків і екзаменів
- •41. Календарно-тематичний план роботи викладача
- •42.Підручник,як засіб навчання
- •43.Засоби наочності і технічні засоби
- •44.Використання електронно-обчислювальної техніки в навч процесі
- •45. Економічна освіта на сучасному етапі та об'єктивна необхідність розробки концепції
- •46. Місія, мета та ціннісні орієнтири та принципи економічної освіти
- •47. Завдання економічної освітив світлі концепції розвитку економічної освіти в Україні
- •48. Основні заходи щодо розвитку економічної освіти на сучасному етапі (Ступенева підготовка фахівців економічного спрямування, оптимізація спеціальностей і спеціалізації)
- •49. Удосконалення управління вищою економічною освітою.
- •50. Інтеграція вищої економічної освіти України у світовий освітній простір
12.Урок як організаційно-методична форма навчання
За традиційною педагогікою урок — це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель у рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання. За дидактичною метою і використанням тих чи інших педагогічних засобів визначають такі типи уроків:— урок засвоєння наукових знань і знань про способи діяльності;— урок засвоєння інтелектуальних і практичних засобів діяльності;— урок контролю та оцінювання рівня засвоєння змісту освіти;— комбінований урок. Кожний урок є водночас і організаційною формою, й одиницею навчального процесу. Урок дозволяє реалізувати всі ланцюги процесу навчання: засвоєння нових знань і умінь; удосконалення знань і умінь; використання знань і умінь; перевірка знань і умінь.
13. Лекція-як організаційно-методична проблема
Лекція (від лат. lectio) означає читання.
Лекція (порівняно з підручниками) має значно більші можливості врахування специфіки аудиторії, новітніх наукових досягнень.
Живе слово, інтонації, міміка та жести викладача створюють неповторне емоційне забарвлення, справляють емоційний вплив на слухача. Прямий контакт з аудиторією посилює увагу слухачів.
Під час лекції можлива критична оцінка матеріалу.
Лекція дає можливість економити час: за дві академічні години студент отримує інформацію, на самі тільки пошуки якої довелося б витратити набагато більше часу. Хочу додати з власного досвіду, що лекція активізує і викладача. Живий контакт з аудиторією є неодмінною умовою продуктивного викладання.
Лекція має особливе професійно-педагогічне значення для тих студентів, які готуються до професійної діяльності викладача.
Ясна річ, що позитивні якості лекцій (уроків) не забезпечуються автоматично. Коли викладач десятки років читає по давно вже пожовклих конспектах, слухач матиме стільки ж можливостей дізнатися про новітні досягнення науки і техніки, скільки сліпий про довколишні краєвиди. Коли викладач занадто самозакоханий і не цікавиться постійно роботою своїх колег, він може «читати» те, що вже давно було висвітлено іншими, в інших курсах. Якщо він надто палкий прихильник «чистої науки», його лекції будуть декларативними, далекими від практики, від самостійної роботи студентів Лекція (урок) дає початок процесу навчання, визначає шляхи здійснення всіх видів і форм навчання і встановлює їхній взаємозв’язок. Якість лекції (уроку) залежить від теоретичного рівня, методики подання базових теоретичних положень і закономірностей, що лежать в їх основі, чіткого уявлення про співвідношення необхідної та надлишкової інформації, вивільнення навчального часу на проблемний теоретичний аналіз провідних ідей у поєднанні з аналізом реальних ситуацій тощо.
14. Етапи підготовки уроків.
15.Етапи підготовки лекцій.
Методика проведення уроків та лекцій складається з підготовки уроку як складової навчального курсу, розробки системи контролю за якістю навчального матеріалу, а також самоконтролю і контролю за якістю викладання з боку навчальної частини закладу освіти.
Готуючись до уроку вчитель економіки аналізує зміст матеріалу, виділяє головне та другорядне, формулює головну тезу. Теза має бути чітко, однозначно сформульована, не містити в собі двозначностей та залишатись незмінною весь час її доказу. Для доказу обираються аргументи, правдивість яких не викликає в учнів сумнівів (наприклад, доводячи тезу «потрібно писати грамотно», не треба висувати аргумент «соромно бути неграмотним»).Важливо виокремити головну проблему не тільки одного уроку, а й цілої теми або розділу, а потім її послідовно доводити на кожному уроці, підводячи слухачів поступово до головного висновку.
Переконливість засобів, що використовує вчитель, підвищується у таких випадках:
Конкретність виражальних засобів (слово, жест, приклад).
Особливості теми — чим вище ступінь абстракції при описуванні образу, тим менша сила впливу.
Мовна динаміка (м’якість та сила голосу).
Музика (особливо ритмічна).
Оцінюючи методику викладання, необхідно звернути увагу на структуру уроку, вміння викладача глибоко і зрозуміло викласти матеріал, використати наочні посібники і технічні засоби навчання, пробудити інтерес та активізувати пізнавальну діяльність учнів, увійти в контакт з аудиторією, сподобатись учням манерою поведінки та ін. При підготовці навчального матеріалу дуже важливо визначити його обсяг, розподілити на основний і другорядний, знайти засоби розвиваючої навчальної діяльності .Розробка структури уроку — це форма творчої методичної майстерності. Справжній викладач завжди готується до лекції, розробляє конспект, виділяє опорний матеріал, враховує міжпредметні зв’язки, можливі запитання учнів, тренує своє ораторське мистецтво.