Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MVE_shpori_2012.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
324.61 Кб
Скачать

34. Контроль як методична проблема.

Порівняно з проблемами організації уроків, самостійної роботи, практичних занять проблема оцінки та контролю та оцінки в навчанні найбільш складна

Контроль включає в себе: перевірку - виявлення знань, умінь і навичок; оцінювання - вимірювання знань, умінь навичок; облік – фіксування результатів оцінювання у вигляді оцінок. Основними функціями контролю є: контролююча, навчальна, виховна, розвиваюча. Контроль має стимулювати розвиток учнів. А для цього необхідно враховувати рівень їхнього розвитку. Надміру високі вимоги гальмують розвиток занижені не активізують розумові діяльність. Щоб успішно стимулювати розвиток учнів контроль повинен відповідати таким вимогам:

1. об’єктивність перевірки та оцінки

2. індивідуальний характер контролю

3. систематичність, регулярність контролю

4. гласність контролю

5. всебічність перевірок

6. диференційованість перевірок

7. різноманітність форм контролю

8. етичність ставлення до учня

35. Методика оцінювання й шкала критій оцінки знань, умінь і навичок.

Педагогічні вимоги до контролю: 1. Об’єктивність перевірки і оцінювання, 2. Індивідуальний характер контролю. 3. Систематичність і однаковість вимог; 4. Всебічність перевірки, гласність; 5. Різноманітність форм контролю; 6. Етичне ставлення до учня.

Правило: задаєш – перевіряй, не перевіряєш – не задавай. Умови ефективного контролю: 1. Використання одночасно усної, письмової та графічної мови забезпечує ефективніше структурування навчального матеріалу, ніж саме тільки усне мовлення. 2. Структурування матеріалу та його актуалізація сприяють теоретичному та методичному зростанню викладача. 3. Використання технічних засобів навчання (відеофільми, слайди тощо) дисциплінує викладача і розвиває розумову діяльність студентів.

Необхідний рівень можна вважати досягнутим, якщо студент виявляє здатність вирішувати проблемні завдання. Отже, про знання ми маємо судити з виконання певних конкретних дій з використанням цих знань. Це і буде основним критерієм оцінки успішності навчання.

Але яких саме дій має вимагати викладач від студента? На сьогоднішній день це є основною проблемою для кожного викладача, так як способи об’єктивного оцінювання знань і вмінь ще недостатньо вивчені.

Між критеріями оцінювання і цілями навчання існує взаємозв’язок:

• Який є зміст навчання, такими є й об’єкти його оцінювання

• Яка є теорія навчання, його методична концепція, такі й форми контролю

В курсі “ МВЕ” Змістом є застосування різних способів і засобів для засвоєння ек. понять та закономірностей.

36.Методи контролю знань і умінь учнів

Методи контролю:

– традиційний (2–3 контр. на семестр),

– традиційний зі збільшеною частотою (5–8 контр.),

– програмований зі звичайною частотою,

– програмований зі збільшеною частотою,

– традиційний без орієнтації викладача на самостійну роботу студентів,

– з використанням такої орієнтації,

– програмований, коригуючий з орієнтацією на самостійну роботу студентів.

Педагогічні вимоги до контролю– об’єктивність перевірки і оцінювання,– індивідуальний характер контролю,– систематичність і однаковість вимог,– всебічність перевірки, гласність, – різноманітність форм контролю,– етичне ставлення до учня.Цими формами і методами контролю педагогіка (і шкільна, і вузівська) користувалася споконвіку, користується й нині, хоч поступово приходить розуміння того, що проведення екзаменаційних і залікових сесій одразу з кількох предметів є справжнім нервово-емоційним шоком для студентів і школярів. На нашу думку, потрібно шукати нові організаційні форми проведення заліків та екзаменів, наприклад, складати іспити поступово, в міру вивчення окремих курсів. Для того, щоб творчо використовувати набуті знання, потрібне не просте бажання творчо мислити, а постійна спрямованість на працю. «Натаскування» (або «самонатаску­вання») учнів перед іспитами суперечить законам логіки та лю­дської пам’яті і нічого, крім сумнівних відносних оцінок, не дає. Саме тому потрібна продумана гнучка система різних форм спонукування до набування знань і контролю за їх засвоєнням. Варіантом такого підходу можуть бути адаптивний контроль і адаптивне навчання.Методика адаптивного контролю бере до уваги різницю у підготовці учнів. Нескладні завдання призводять до отупіння сильних учнів, а важкі тести — до отупіння слабких, котрі втрачають віру в свої сили. Ось чому учням треба давати тільки такі завдання, які відповідають (адаптовані) рівню їхніх знань. У цьому і полягає адаптивний контроль. Практично він починається із завдань середньої складності з наступним коригуванням. Адаптивний контроль є чудовим засобом розвитку в учнів відповідальності і дисциплінованості.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]