- •2.Звязок мве з іншими дисциплінами
- •3. Економічна освіта в системі економічної культури суспільства.
- •4. Економічне навчання як складова процесу економічної культури суспіства
- •5. Проблеми організації економічної освіти в Україні.
- •6. Сучасне розуміння економіки
- •8. Виховна функція економічної освіти
- •9. Ступеневий принцип неперервної економічної освіти
- •10. Створення навчальних програм з економічних дисциплін
- •12.Урок як організаційно-методична форма навчання
- •13. Лекція-як організаційно-методична проблема
- •14. Етапи підготовки уроків.
- •15.Етапи підготовки лекцій.
- •16. Основні типи уроків,вимоги до них
- •17. Умови ефективного проведення теоретичних занять
- •18. Типологія занять та їх структура
- •19.Конспекти –схеми як форма активізації мве
- •20.Методологічні основи теоретичного навчання. Міжпредметні та внутрішньо предметні зв*язки та їх реалізація
- •21. Принципи та методика викладу теоретичного матеріалу.
- •22. Особливості методики проведення практичних і семінарських занять
- •23. Роль та функції семінарів в навчальному процесі
- •24. Дискусія як засіб навчання та вирішення економічної проблеми
- •25. Застосування аналізу економічних ситуацій та завдань
- •26. Методика «мозкового штурму» в економічному навчанні
- •29. Методичне забезпечення гри.
- •30. Безперервність економічної освіти
- •31. Ефективність ігрових форм навчання.
- •32. С/р як методична проблема.
- •33. Ефективність с/р та форми її активізації.
- •34. Контроль як методична проблема.
- •35. Методика оцінювання й шкала критій оцінки знань, умінь і навичок.
- •36.Методи контролю знань і умінь учнів
- •37. Тест- форма навчання, контролю та оцінювання знань
- •38.Модульно-рейтингова система оцінювання та особливості їх застосування в навч прцесі
- •39. Методика проведення заліків і екзаменів
- •41. Календарно-тематичний план роботи викладача
- •42.Підручник,як засіб навчання
- •43.Засоби наочності і технічні засоби
- •44.Використання електронно-обчислювальної техніки в навч процесі
- •45. Економічна освіта на сучасному етапі та об'єктивна необхідність розробки концепції
- •46. Місія, мета та ціннісні орієнтири та принципи економічної освіти
- •47. Завдання економічної освітив світлі концепції розвитку економічної освіти в Україні
- •48. Основні заходи щодо розвитку економічної освіти на сучасному етапі (Ступенева підготовка фахівців економічного спрямування, оптимізація спеціальностей і спеціалізації)
- •49. Удосконалення управління вищою економічною освітою.
- •50. Інтеграція вищої економічної освіти України у світовий освітній простір
21. Принципи та методика викладу теоретичного матеріалу.
Будь-яке заняття з учнями передбачає наявність таких елементів: організація, визначення мети заняття, мотивація, актуалізація опорних знань, подача матеріалу теми, закріплення засвоєного, завдання для самостійної роботи, контроль засвоєного. Найбільшу увагу викладач має приділити визначенню мети конкретного уроку в контексті навчальних цілей усього курсу.
Педагогічна технологія полягає в тому, що цілі навчання формулюються через його результати, які виявляються у вчинках та діяльності учнів, причому таких вчинках, які вчитель або інший експерт можуть точно кваліфікувати. Відтак виникає дуже складна методична проблема, як перекласти результати економічного навчання мовою економічної поведінки і вчинків учнів.
Це можна зробити різними способами: або створенням чіткої системи цілей, де були б виділені їхні категорії та ієрархія (педагогічні таксономії), або створенням максимально конкретних описових стандартів як цілей навчання, так і його результатів. На відміну від точних наук в економіці це надзвичайно складна справа.
Для закріплення знань в кінці кожної теми можна дати комплекс основних питань з даної теми, навчальні завдання і тести. Крім того, викладач в кінці теми формулює основні положення і висновки, наводить приклади з повсякденного життя, різні розрахунки і вправи. Можна дати типові зразки розв’язування задач тощо.
Готуючи кожний урок, вчитель має завжди пам’ятати, що навчання — це системний процес. Краще писати тези уроку короткими фразами і давати якнайбільше цікавих життєвих прикладів. Кращий урок або лекція — це такі, коли вже в процесі лекції слухач розуміє основне.
Як відомо, і уроки, і лекції відрізняються за структурою, за методичними прийомами, за інтелектуальним рівнем, за стилем, за результатом. Викладачі створили велику кількість ефективних прийомів та методик. міжпредметні спарені уроки. Їхня суть полягає в творчому осмисленні того самого навчального матеріалу з погляду різних наук і створенні узагальненої картини явищ, що вивчаються.
Є уроки інтегровані, коли вивчається матеріал кількох тем одним блоком; є міжпредметні, що об’єднують споріднений матеріал кількох предметів; є уроки-есе; є театралізовані уроки; урок-конкурс; урок-аукціон; урок-телеміст; урок-прес-конференція; урок — ділова гра; урок-суд; урок-практикум; урок-семінар; урок-екскурсія і т.п.
Але до якого б типу урок не належав, у ньому завжди мають бути реалізовані всі ланки процесу навчання:
— постановка пізнавального завдання (що буде вивчатися);
— мотивація (чому це треба вивчати, знати й уміти);
— відбір змісту, встановлення послідовності його викладання;
— використання методичних засобів і дидактичних прийомів
Треба запам’ятати, що головне в уроці і лекції:
— початок,
— вміння просто пояснити складні поняття,
— закінчення уроку (контроль, тест),
— вміння ставити запитання.
22. Особливості методики проведення практичних і семінарських занять
Семінарські заняття означають дискусію з окресленої проблеми. Мета їх – навчити студентів логічно висловлювати і обґрунтовувати свої думки із якоїсь проблеми. Семінарські заняття поділяють на підготовчі (просемінарські), власне семінарські заняття, “предметні” семінари-конференції. Просемінарське заняття — перехідна від уроку форма організації пізнавальної діяльності учнів через практичні й лабораторні заняття, в структурі яких є окремі компоненти семінарської роботи, заняття практикуми для підготовки студентів до самостійної роботи з першоджерелами, складання конспектів, тез доповідей. Розрізняють такі види власне семінарських занять: розгорнута бесіда; доповідь (повідомлення) — обговорення доповідей і творчих робіт, коментоване читання, розв'язування задач; диспут.
Семінарська форма занять передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу. Готуючись до семінару, студенти можуть працювати над повідомленнями з окремих питань, проводити спостереження, збирати певний фактичний матеріал, відвідувати музеї, читати додаткову літературу, знайомитись з документами.
Семінар-конференцію проводять після вивчення певного розділу програми. У підготовці до нього використовують більше джерел інформації: тривалі спостереження, матеріали екскурсії, результати дослідів на пришкільній ділянці, літературу. На завершення викладач аналізує та оцінює зміст доповідей, стисло характеризує виступи, за потреби робить доповнення й виправляє помилки, радить учням, як працювати над проблемою надалі, якщо вона їх зацікавила. За доповіді, повідомлення і змістовні доповнення він виставляє учням оцінки.
Практикум передбачає самостійне виконання практичних і лабораторних робіт. Головна мета практикуму – практичне застосування сформованих раніше умінь і навичок, узагальнення і систематизація теоретичних знань; ознайомлення учнів з інструкцією; добір необхідного обладнання та матеріалів; виконання роботи під керівництвом учителя; складання учнями звіту, обговорення й теоретична інтерпретація отриманих результатів.
Факультативні заняття - це форма організації навчання — єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями і сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів з методами наукового дослідження. Учнів залучають до факультативів на добровільних засадах, відповідно до їхніх бажань, нахилів, інтересів.
Екскурсії. Відмінність екскурсії від уроку як форми організації навчання полягає в тому, що вона не може бути жорстко обмежена в часі, і головний її зміст — приймання учнями предметів і явищ у природній обстановці.
Проведення практичних занять з використанням різних методик “мозкового штурму”, що засновані на психологічному ефекті колективної активації розумової діяльності, спрямована на формування творчої групи студентів, яким висувається ціль – вирішити завдання за певний час. Для проведення заняття, використовуючи методику “мозкового штурму”, застосовують такі методи групової роботи як ”мозковий обмолот” та “синектику”. “Мозковий обмолот” – це типова техніка висування ідей. Синектика – один з методів організації творчого мислення, який дає позитивні результати в умовах підготовленого колективу. Мозкова атака є своєрідним поєднанням “евристичного діалогу” Сократа і механізму вільних асоціацій творчого колективу.