- •2.Звязок мве з іншими дисциплінами
- •3. Економічна освіта в системі економічної культури суспільства.
- •4. Економічне навчання як складова процесу економічної культури суспіства
- •5. Проблеми організації економічної освіти в Україні.
- •6. Сучасне розуміння економіки
- •8. Виховна функція економічної освіти
- •9. Ступеневий принцип неперервної економічної освіти
- •10. Створення навчальних програм з економічних дисциплін
- •12.Урок як організаційно-методична форма навчання
- •13. Лекція-як організаційно-методична проблема
- •14. Етапи підготовки уроків.
- •15.Етапи підготовки лекцій.
- •16. Основні типи уроків,вимоги до них
- •17. Умови ефективного проведення теоретичних занять
- •18. Типологія занять та їх структура
- •19.Конспекти –схеми як форма активізації мве
- •20.Методологічні основи теоретичного навчання. Міжпредметні та внутрішньо предметні зв*язки та їх реалізація
- •21. Принципи та методика викладу теоретичного матеріалу.
- •22. Особливості методики проведення практичних і семінарських занять
- •23. Роль та функції семінарів в навчальному процесі
- •24. Дискусія як засіб навчання та вирішення економічної проблеми
- •25. Застосування аналізу економічних ситуацій та завдань
- •26. Методика «мозкового штурму» в економічному навчанні
- •29. Методичне забезпечення гри.
- •30. Безперервність економічної освіти
- •31. Ефективність ігрових форм навчання.
- •32. С/р як методична проблема.
- •33. Ефективність с/р та форми її активізації.
- •34. Контроль як методична проблема.
- •35. Методика оцінювання й шкала критій оцінки знань, умінь і навичок.
- •36.Методи контролю знань і умінь учнів
- •37. Тест- форма навчання, контролю та оцінювання знань
- •38.Модульно-рейтингова система оцінювання та особливості їх застосування в навч прцесі
- •39. Методика проведення заліків і екзаменів
- •41. Календарно-тематичний план роботи викладача
- •42.Підручник,як засіб навчання
- •43.Засоби наочності і технічні засоби
- •44.Використання електронно-обчислювальної техніки в навч процесі
- •45. Економічна освіта на сучасному етапі та об'єктивна необхідність розробки концепції
- •46. Місія, мета та ціннісні орієнтири та принципи економічної освіти
- •47. Завдання економічної освітив світлі концепції розвитку економічної освіти в Україні
- •48. Основні заходи щодо розвитку економічної освіти на сучасному етапі (Ступенева підготовка фахівців економічного спрямування, оптимізація спеціальностей і спеціалізації)
- •49. Удосконалення управління вищою економічною освітою.
- •50. Інтеграція вищої економічної освіти України у світовий освітній простір
10. Створення навчальних програм з економічних дисциплін
Для організації «навчання економіці через діяльність» викладач має вміти розробляти програми навчання і вести ці програми, користуючись набором методичних засобів та прийомів. Логіка кожного навчального предмета повинна відображати зміст науки, оптимальну логіку викладання навчального матеріалу; напрямки практичного використання знань; проблемність викладання, реалізацію міжпредметних зв’язків тощо.
Систематична робота з добору матеріалу для вивчення економічної дисципліни втілюється насамперед у розробці навчальної програми курсу.Ці програми є обов’язковим документом, що використовується викладачами і учнями як база для вивчення даної дисципліни.
У програмі формулюються мета і завдання вивчення навчальної дисципліни, подається її стисла характеристика, короткий зміст тем лекційного курсу, зміст практичних та семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт.
При розробці методичної концепції курсу треба добре знати зміст наукової дисципліни за такими принциповими моментами: Необхідний студенту (учню) мінімум знань з кожної теми;Педагогічні засоби і методи викладання цього мінімуму;Форми спілкування зі студентами (учнями);Форми контролю, закріплення знань та навичок.
Загальнодидактичні вимоги до програми курсу передбачають:
виділення вступної, тематичної, заключної, а також оглядової та установчої лекцій (уроків);
добре продуману систему взаємодії викладача і студента (учня) на лекції (уроці);
активізацію пізнавальної діяльності студента (учня) на основі принципу проблемності.
Викладач має дуже чітко усвідомлювати, що він розповідатиме, як розповідатиме, що учні мають зробити, що вивчити, як закріпити і проконтролювати засвоєння матеріалу. Кожна проблема навчальної дисципліни трансформується в лекцію або урок з конкретної теми.
Викладач має вміти:
— дати розгорнуту перспективу вивчення курсу в цілому (а також кожної теми) і зв’язаних з ним питань із суміжних дисциплін;
— визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо курсу в цілому;
— дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов’язаних з нею питань;
— вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову;
— чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів для його засвоєння.
11. Методика викладання економіки для школярів. Навчання молодших школярів з методичного боку, мабуть, справа найскладніша. Щоб навчити дитину думати, кращим засобом є гра, під час якої дитина привчається виконувати розумові операції і завдання. Для молодших школярів наслідування праці дорослих — це також цікава гра. Відтак стає можливим перехід до «розігрування» конкретних життєвих ситуацій. Не варто забувати, проте, що діяльність, якій притаманна внутрішня мотивація, має завжди залишатися тільки грою, яка подобається гравцям і вільно вибрана ними. Всі «педагогічні» висновки з гри мають випливати ніби самі по собі, без примусу і нав’язливої дидактики. Дуже корисним є тематичне та ситуаційне навчання молодших школярів (як відповідати по телефону, як запросити друга в гості, «віджилі слова», кросворди, доповнення речень).
Методика викладання економічних дисциплін у вузі. Говорячи про підготовку до викладацької діяльності в вузі, слід відзначити, що коли викладачі школи отримують певну психолого-педагогічну підготовку, то викладача вузу в цій галузі не вчить ніхто. Це є парадоксальним, але фактом, який багато що пояснює. Про особливості методики викладання економіки у вузі ми вже чимало говорили раніше. Нагадаємо, що кожний педагог проходить кілька ступенів пізнання:
1.вивчає предмет, розуміє його та починає викладати;
розв’язує завдання, яке може проілюструвати курс і навчити розв’язувати аналогічне завдання; починає формувати нові завдання;
вивчає всі відомі підручники з своєї дисципліни, звертається до творів основоположників даної науки та вибирає з усіх джерел найкращі підходи та способи;
починає філософськи усвідомлювати предмет.
Процес навчання дорослих економічним дисциплінам або підвищення їхньої кваліфікації в галузі економіки має відповідні методичні особливості. Передусім, у цьому випадку існує особлива мотивація навчання, що випливає із необхідності підвищити свій професійний рівень або змінити місце праці. Базою навчання є практичний досвід тих, хто навчається. Саме на цьому викладач формуватиме засвоєння ними загальних економічних понять і закономірностей. Засвоєні принципи використовуються в роботі й закріплюються в практичній діяльності.