- •2.Звязок мве з іншими дисциплінами
- •3. Економічна освіта в системі економічної культури суспільства.
- •4. Економічне навчання як складова процесу економічної культури суспіства
- •5. Проблеми організації економічної освіти в Україні.
- •6. Сучасне розуміння економіки
- •8. Виховна функція економічної освіти
- •9. Ступеневий принцип неперервної економічної освіти
- •10. Створення навчальних програм з економічних дисциплін
- •12.Урок як організаційно-методична форма навчання
- •13. Лекція-як організаційно-методична проблема
- •14. Етапи підготовки уроків.
- •15.Етапи підготовки лекцій.
- •16. Основні типи уроків,вимоги до них
- •17. Умови ефективного проведення теоретичних занять
- •18. Типологія занять та їх структура
- •19.Конспекти –схеми як форма активізації мве
- •20.Методологічні основи теоретичного навчання. Міжпредметні та внутрішньо предметні зв*язки та їх реалізація
- •21. Принципи та методика викладу теоретичного матеріалу.
- •22. Особливості методики проведення практичних і семінарських занять
- •23. Роль та функції семінарів в навчальному процесі
- •24. Дискусія як засіб навчання та вирішення економічної проблеми
- •25. Застосування аналізу економічних ситуацій та завдань
- •26. Методика «мозкового штурму» в економічному навчанні
- •29. Методичне забезпечення гри.
- •30. Безперервність економічної освіти
- •31. Ефективність ігрових форм навчання.
- •32. С/р як методична проблема.
- •33. Ефективність с/р та форми її активізації.
- •34. Контроль як методична проблема.
- •35. Методика оцінювання й шкала критій оцінки знань, умінь і навичок.
- •36.Методи контролю знань і умінь учнів
- •37. Тест- форма навчання, контролю та оцінювання знань
- •38.Модульно-рейтингова система оцінювання та особливості їх застосування в навч прцесі
- •39. Методика проведення заліків і екзаменів
- •41. Календарно-тематичний план роботи викладача
- •42.Підручник,як засіб навчання
- •43.Засоби наочності і технічні засоби
- •44.Використання електронно-обчислювальної техніки в навч процесі
- •45. Економічна освіта на сучасному етапі та об'єктивна необхідність розробки концепції
- •46. Місія, мета та ціннісні орієнтири та принципи економічної освіти
- •47. Завдання економічної освітив світлі концепції розвитку економічної освіти в Україні
- •48. Основні заходи щодо розвитку економічної освіти на сучасному етапі (Ступенева підготовка фахівців економічного спрямування, оптимізація спеціальностей і спеціалізації)
- •49. Удосконалення управління вищою економічною освітою.
- •50. Інтеграція вищої економічної освіти України у світовий освітній простір
39. Методика проведення заліків і екзаменів
Нині кількість екзаменів та заліків з кожної навчальної дисципліни визначається навчальними планами. Процес перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок студентів на екзаменах базується на таких принципах—достатньої обґрунтованості;—єдності вимог;—гуманізму;—доброзичливості. Технологія організації і проведення екзаменів має охоплювати такі аспекти:—ознайомити студентів із програмою проведення екзаменів, яка містить перелік вузлових питань навчальної дисципліни та літературу, яку студенти можуть використати у процесі підготовки до екзаменів;—ознайомити студентів з ефективними методами підготовки до екзамену з урахуванням особливостей конкретної навчальної дисципліни;—ознайомити студентів з методикою проведення екзамену. Екзамен може проводитись за екзаменаційними білетами і без них; можуть бути використані різні методи перевірки: усна, письмова, тестова (з використанням комп´ютерів і на паперових носіях);—напередодні екзамену викладач має організувати консультування для студентів, у яких виникли певні утруднення при підготовці;—безпосередньо на екзамені педагог має створити позитивний емоційний фон, аби зменшити психологічне напруження студентів;викладач має уважно, зацікавлено вислуховувати відповіді студентів, стимулюючи їх до активного мислення словами ("добре", "правильно мислите", "так", "молодець") та стверджувальними і підбадьорливими жестами. Монологічну відповідь студента ні в якому разі не можна переривати зауваженнями, додатковими запитаннями, виразами здивування.
41. Календарно-тематичний план роботи викладача
Учитель на основі навчальної програми, навчального плану, розкладу уроків складає календарний план роботи на семестр. Календарний план роботи — документ, у якому визначено кількість годин на семестр з кожного предмету, тему кожного уроку та дату його проведення. Це індивідуальний план роботи учителя.
У календарному плані, крім тем уроків та дат їх проведення, вказується наочність, технічні засоби, які учитель буде використовувати на уроці. Календарні плани роботи учителів перевіряє і затверджує заступник директора школи з навчальної роботи.
Вихователь розробляє календарний плай з виховної роботи на семестр, у якому вказує щоденні виховні заходи та дату "їх проведення. Перевіряє і затверджує календарний план
роботи вихователя заступник директора школи з виховної роботи.
42.Підручник,як засіб навчання
Підручник. Які функції виконує підручник? Підручник — це особлива дидактична система, яка не тільки розкриває зміст навчання, а й є специфічною моделлю процесу навчання. Це означає, що підручник має двоєдину суть. З одного боку, для переважної більшості учнів він є джерелом знань, носієм змісту навчання, з іншого, він є засібом навчання, який володіє матеріальною формою, пов´язаною зі змістом навчання, з процесом засвоєння цього змісту.
Підручник - це ядро системи засобів навчання, тому існує ціла теоретична система розроблення підручників. Це теорія підручника, яка спирається на вікову психологію, на досягнення психологічної науки, особливо на психологію сприймання. Нині гостро стоїть питання не просто підручника, а цілого навчального комплексу, до якого, крім підручника, входять ті засоби навчання, що доповнюють підручник: посібники, дидактичні матеріали, словники, довідники, хрестоматії та ін. У побудові змісту підручника використовують ідею "ядра" й лонки" підручника. "Ядро" - це той матеріал, який є стабільним, незмінним і покликаний служити школі до 10 років. Друга частина, за потреби, може змінюватися, оновлюватися з часом.
Автор підручника під час його розроблення думає не тільки про те, щоб навчальний матеріал відповідав сучасному рівню і логіці цієї науки, а й про те, в яких навчальних ситуаціях, в яких формах навчальної роботи він буде реалізований у процесі навчання. Тому розкриття суті навчального матеріалу розпочинається з опису педагогічної дійсності, далі йде перехід до опису навчання на рівні явища, потім — на рівні сутності явища.
Глибоке знання фактології і суті самої науки є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб той чи інший автор або колектив авторів створили якісний підручник. Другою умовою є глибоке знання закономірностей процесу навчання, ґрунтовні знання з вікової та педагогічної психології. Третьою умовою є дидактичні основи засвоєння навчального матеріалу. Сукупність цих трьох умов і становить необхідну базу для створення якісного підручника. Усе це дає підставу стверджувати, що створення підручника — це прерогатива добре підготованого колективу різних фахівців високої кваліфікації: представника фундаментальної науки, методиста, психолога, дидакта, учите-ля-практика.
Навчальні видання для учнів можна поділити на підручник, навчальний посібник, практикум.
Підручник — це навчальне видання у вигляді книжки, яке вміщує систематичний виклад певної навчальної дисципліни, що відповідає навчальній програмі і затверджене офіційною інстанцією.
Навчальний посібник — це навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке частково доповнює підручник. Для посібника характерне нерівномірне охоплення навчальної програми.
Практикум — навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке містить практичний чи емпіричний матеріал, що сприяє засвоєнню і закріпленню курсу.
Основні вимоги до підручника:
- підручник повинен розкривати предмет науки, даючи опис, пояснення, передбачення і прогнозування явищ, фактів, процесів, об´єктів;
— розкриття сутності предмета вивчення, рух від явища до сутності є фундаментальним законом у розкритті предмета вивчення.
Підручник — це "проект" процесу навчання.
Слово вчителя, поряд з підручником, є тим засобом навчання, який крім інформаційної і комунікативної функції виконує організаційну Вона полягає в тому, що за допомогою слова учитель спрямовує увагу учнів, організовує їх мислення, сприяє формуванню уявлень, переконань, розвиває емоції і почуття. Слово учителя можна поставити в один ряд із підручником за системотвірним значенням системи засобів навчання. В єдності з іншими воно є незмінним засобом не тільки навчання, а й виховання і розвитку.